КВАСИЛІВ, с і кол., Рівенський пов., Рівенська вол., 8 км. від Рівного, земля дуже врожайна. В кінці 19 ст. на початку 20 ст. було там — в селі 33 доми і 333 жителів, а на чеській колонії 119 домів і 756 жителів. Село при р. Уст'є, селяни і особливо чеські колоністи відзначаються своїм високим рівнем провадженого ними сільського господарства, особливо плантаціями хмелю. Квасилів колись належав до рівенського замку.
З переписом 1911 р. в с. К. було 396 жителів (без колонії), 2-клясова школа, 3 крамниці, виправа шкіри пасів і канатів, бровар (120,000 відер пива річно), майстерні сільсько-господаських машин, ресторан, фабрика чавунних відливів (від 1883 р.). Село при залізниці Ковель-Київ.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Квасилів, смт, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Квасилів, смт, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна
З вікіпедії
Квасилів — селище міського типу в Україні, у Рівненській громаді Рівненського району Рівненської області. Населення 7 478 мешканців (перепис 2001). Залізнична станція на лінії Рівне — Здолбунів. Засноване в 1445 році. Статус смт із 1978 року.
Назва
Назва «Квасилів» походить від прізвища — Квасило. У нього кінцеве «ило», приєднане до кореневого «Квас» мало значення чогось негативного. А прізвище Квас (Іван Квас із Луцька) засвідчене з 1488 року. Не ясно лише, чому когось Квасилом прозивали. Можливо за те, що мав «кислу» подобу, або «квасив губи» проявляючи невдоволення.[2]
Легенда
Якось навесні, коли Устя розкинула свої води на десять миль, три околишні малоземельні з півдня подалися шукати нові «займи» для нової оселі. У надвечір'я після довгих пошуків наглянули місцину, яка всім прийшла до вподоби. І тут, біля джерельця, почали підбирати «зайшлі» назву. У той час один з них черпнув джерельної води й каже: «о то справжнє квасило! Таку гірку пробую уперше!». Пожурились вони та й зійшлися на тому, що назвали цю місцину — КВАСИЛО. Від цього і пішла назва — Квасилів.
Старожили бережуть у пам'яті немало цікавого з Історії поселення, його назв. Ось дещо з розповідей: Від селища Здолбунів через Квасилів до Усті пробивалась річечка Рудка (нині ледь помітний струмок) названа вона так за її рудий колір води. У південній околиці селища були урочища: Безодня (нині збудована школа), Трясовина (нині вулиця Молодіжна), Плав (великий надрічковий заливний луг), Кемпа (острівок на річці), під литейко (місцевість на території ливарного заводу), Сліпа вулиця та інші.
Історія
У записках Квасилів виринає з 1445 року. Тоді воєвода Степан засвідчує зустріч краян серед яких був пан Ванко з Квасилова. 26 травня 1460 року «пан Ванко з Квасилова» — холмський каштелян — згадується в книгах Галицького суду[3]. У 1470 році зроблено запис: «Се я Ванко Скердеевич син Джусин із Квасилова визнаваю, их я князю Семену Васильевичу дедечу Збаразкому продал есми весную отчизну и дедину свою на веки веков».
Квасилів — селище міського типу в Україні, у Рівненській громаді Рівненського району Рівненської області. Населення 7 478 мешканців (перепис 2001). Залізнична станція на лінії Рівне — Здолбунів. Засноване в 1445 році. Статус смт із 1978 року.
Назва
Назва «Квасилів» походить від прізвища — Квасило. У нього кінцеве «ило», приєднане до кореневого «Квас» мало значення чогось негативного. А прізвище Квас (Іван Квас із Луцька) засвідчене з 1488 року. Не ясно лише, чому когось Квасилом прозивали. Можливо за те, що мав «кислу» подобу, або «квасив губи» проявляючи невдоволення.[2]
Легенда
Якось навесні, коли Устя розкинула свої води на десять миль, три околишні малоземельні з півдня подалися шукати нові «займи» для нової оселі. У надвечір'я після довгих пошуків наглянули місцину, яка всім прийшла до вподоби. І тут, біля джерельця, почали підбирати «зайшлі» назву. У той час один з них черпнув джерельної води й каже: «о то справжнє квасило! Таку гірку пробую уперше!». Пожурились вони та й зійшлися на тому, що назвали цю місцину — КВАСИЛО. Від цього і пішла назва — Квасилів.
Старожили бережуть у пам'яті немало цікавого з Історії поселення, його назв. Ось дещо з розповідей: Від селища Здолбунів через Квасилів до Усті пробивалась річечка Рудка (нині ледь помітний струмок) названа вона так за її рудий колір води. У південній околиці селища були урочища: Безодня (нині збудована школа), Трясовина (нині вулиця Молодіжна), Плав (великий надрічковий заливний луг), Кемпа (острівок на річці), під литейко (місцевість на території ливарного заводу), Сліпа вулиця та інші.
Історія
У записках Квасилів виринає з 1445 року. Тоді воєвода Степан засвідчує зустріч краян серед яких був пан Ванко з Квасилова. 26 травня 1460 року «пан Ванко з Квасилова» — холмський каштелян — згадується в книгах Галицького суду[3]. У 1470 році зроблено запис: «Се я Ванко Скердеевич син Джусин із Квасилова визнаваю, их я князю Семену Васильевичу дедечу Збаразкому продал есми весную отчизну и дедину свою на веки веков».
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Квасилів, смт, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
КОРНИН — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Усті, за 9 км від районного центру. Дворів — 270, населення — 895 чоловік. Сільраді підпорядковані села Загороща, Квасилів Перший, Квасилів Другий, Колоденка.
КОРНИН — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Усті, за 9 км від районного центру. Дворів — 270, населення — 895 чоловік. Сільраді підпорядковані села Загороща, Квасилів Перший, Квасилів Другий, Колоденка.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 29 гостей