УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Лаврів, село, Луцький р-н, Волинська обл, Україна

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5262
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2588 раз.
Подякували: 931 раз.
Стать: Жінка

Лаврів, село, Луцький р-н, Волинська обл, Україна

Повідомлення АннА » 26 вересня 2020, 20:16

ЛАВРІВ, с., Луцький пов., Волонська вол., 16 км. від Луцька. В кінці 19 ст. було там 219 дом. і 1,367 жит., дві дерев'яні церкви, початкова школа і католицька каплиця. Село побудоване у два ряди хат на двох горбках, розділених малою річкою. В 1570 р. частина Л. належала до Семена Козанського, а друга частина до Петра Несвицького. В 1583 р. Л. був власністю Олександра Сімашки, пізніше перейшов до Семена Козинського, від нього до Прусиловських, Городських і Корчаків. В 1911 р. за переписом було там 1859 жит., одноклясова школа, 1 крамниця, горілчана крамниця (державна), вальцевий млин (110,000 пуд. річн. перем.), кооператива. До великої зем. власности Любомирських належало там біля 1,800 дес.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5262
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2588 раз.
Подякували: 931 раз.
Стать: Жінка

Re: Лаврів, село, Луцький р-н, Волинська обл, Україна

Повідомлення АннА » 01 жовтня 2020, 12:42

З вікіпедії
Лаврі́в — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1164 осіб.
Пам'ятки археології
На території села відомі такі пам'ятки археології:
В центральній частині села, в урочищі Остапівка, на північ і південний схід від клубу, на схід від греблі ставу, за 0,15 км на південь від шосейної дороги, яка веде до с. Несвіч, на правому березі р. Злодійки (ліва притока Стиру) висотою 6-8 м над рівнем заплави — поселення періоду XII—XIV ст. площею близько 1 га.
В центральній частині села, за 0,2 км на південь від шосейної дороги, яка веде до с. Несвіч, на схилі правого берега р. Злодійки висотою 6-8 м над рівнем заплави — поселення періоду XII—XIII ст. площею до 1 га.
В центральній частині села, в урочищі Стожитинщина, за 0,1 км на захід від шосейної дороги Луцьк-Боремель, на мисоподібному виступі правого берега р. Злодійки висотою 10-12 м над рівнем заплави — поселення періоду XII—XIII ст. площею до 2 га.
В південно-східній частині села, в урочищі Перепілки Верхні, на схід від шосейної дороги Луцьк-Боремель, на північ від цвинтару і церкви, на мисоподібному виступі правого берега р. Злодійки висотою до 10 м над рівнем заплави — поселення періоду XII—XIII ст.
В східній частині села, в урочищі Перепілки Нижні, за 0,5 км на північний схід від церкви, на мисоподібному виступі правого берега р. Злодійки висотою 8-10 м над рівнем заплави — поселення періоду XII—XIV ст. площею до 1 га.
В східній частині села, за 1 км на схід від шосейної дороги Луцьк-Боремель, на схилі правого берега р. Злодійки висотою 6-8 м над рівнем заплави — двошарове поселення лежницької культурної групи ранньоскіфського часу і періоду XII—XIII ст. площею близько 1 га.
На східній околиці села, в урочищі Широке, на мисоподібному виступі правого берега р. Злодійки висотою 14-16 м над рівнем заплави, поблизу садиб П. Заремби і С. Онофрука — багатошарове поселення стжижовської, тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 2 га.
За 0,5 км на схід від села, в урочищі Гора, на мисоподібному виступі правого берега р. Злодійки висотою до 20 м над рівнем заплави — багатошарове поселення доби пізньої палеоліту, тшинецько-комарівської культур і періоду XII—XIII ст. площею до 3 га.
Історія
Село розташоване на двох невисоких пагорбах, а садиби побудовані у два ряди і розділені малою річкою. У 1570 році одною частиною села володів Семен Козанський, іншою — Петро Несвицький. У 1583 році було власністю Олександра Сімашки, згодом — Семена Козинського, родів Прусиловських, Городських і Корчаків.
Наприкінці 19 століття в селі було 219 садиб і 1 367 жителів, 2 дерев'яні церкви, початкова школа і католицька капличка.
У 1911 році за даними перепису у селі мешкало 1859 осіб, була однокласова школа, державна крамниця, кооператив. Окрім того, працював вальцевий млин, що обробляв 110 тис. пудів (понад 1 802 тонн) зерна на рік. Сільські землі (приблизно 1800 десятин) головно належали Любомирським.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1168 осіб, з яких 531 чоловік та 637 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1157 осіб.[2]
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера Л

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Bogdan Mishchenko, D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot], ukrgenealogy, Лора