Летичів, смт, Хмельницька обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Летичів, смт, Хмельницька обл, Україна
ЛЕТИЧІВ – с-ще міськ. типу Хмельницької області, райцентр. Розташов. на правому березі р. Вовк при впадінні до р. Пд. Буг, за 51 км на сх. від обласного центру та за 33 км від залізничної ст. Деражня. Населення 10,9 тис. осіб (2004).
Першу відому рукописну згадку про Л. дослідники датують 1404 – це документ для краківського підстолія Пйотра Шафранця на кілька маєтностей у Подільській землі, в ньому йдеться, зокрема, про Летичівський пов. (districtum Leticzowiensi). Вірогідно, уже тоді Л. був регіональним центром, що об'єднував навколо себе місц. зем'янство (див. Зем'яни). Згодом він став центром Летичівського замкового пов. Подільської землі, а від 1434 – Подільського воєводства. Від 1442 увійшов до складу Кам'янецького ген. староства (див. Староство) . Ймовірно, з серед. 15 ст. йому було надано магдебурзьке право. Упродовж 15–17 ст. місто не раз зазнавало нападів татар (воно розташовувалося на одному з відгалужень Чорного шляху) , особливо спустошливими були навали 1453 та 1537. Після останньої король польс. і вел. кн. литов. Сигізмунд I Старий змушений був відновити місту магдебурзьке право. З опису 1494 відомо про дерев'яний Летичівський замок. Постановою варшавського сейму 1581 у Л. створено гродський суд. 1598 у місті за постановою варшавського сейму збудовано новий замок. Після 1606 почалося буд-во домініканського монастиря (домініканські ченці замешкали поблизу Л. значно раніше, вони ж принесли до Л. з Риму ікону Пресвятої Діви Марії Богородиці; див. Летичівський домініканський монастир Успіння Пресвятої Діви Марії) . Згідно з описом 1613, замок мав 8 веж і був слабо озброєним. Осн. оборонне значення мали став та болота довкола міста. Від 1641 в місті відбувалися виїзні сесії кам'янецького земського суду (повноцінний земський суд почав діяти з 1767). 1672–99 місто перебувало у складі Костянтинівського (Новокостянтинівського) пашалику Кам'янецького ейялету Османської імперії. Від 1793 (після 2-го поділу Речі Посполитої) перейшло під юрисдикцію Російської імперії, з 1795 – повітове місто Подільської губернії. За інформацією Подільського губернського стат. к-ту, в місті 1899 мешкало 8179 осіб, з них 4043 чол. та 4136 жін. статі. Соціальна стратифікація виглядала так: 570 дворян, 11 представників духівництва, 7080 міщан, 179 селян, 313 військових та 26 іноземців. Серед них 2102 православних, 1172 католиків, 2 лютеран, 4900 євреїв та 3 мусульман.
У роки Першої світової війни місто деякий час було під угор. і нім. окупацією.
Упродовж 1917–21 не раз було в епіцентрі військ. і політ. подій української революції 1917–1921. Остаточно увійшло до складу Подільської губ. УСРР 1922. Райцентр від 1923.
Від 17 липня 1941 і до 23 березня 1944 окуповане вермахтом (див. Друга світова війна) . Тоді у місті було створено єврейс. гетто, а в замку – концтабір. Наприкінці 1942 біля передмістя Залетичівка було вбито понад 7 тис. мирних жителів (переважно євреїв) і військовополонених. По війні на місці розстрілів встановлено пам'ятник.
1974 у місті споруджено пам'ятник У.Кармалюку. Збереглися залишки замку та домініканський монастир (нині реставрований), діє Михайлівська церква.
Першу відому рукописну згадку про Л. дослідники датують 1404 – це документ для краківського підстолія Пйотра Шафранця на кілька маєтностей у Подільській землі, в ньому йдеться, зокрема, про Летичівський пов. (districtum Leticzowiensi). Вірогідно, уже тоді Л. був регіональним центром, що об'єднував навколо себе місц. зем'янство (див. Зем'яни). Згодом він став центром Летичівського замкового пов. Подільської землі, а від 1434 – Подільського воєводства. Від 1442 увійшов до складу Кам'янецького ген. староства (див. Староство) . Ймовірно, з серед. 15 ст. йому було надано магдебурзьке право. Упродовж 15–17 ст. місто не раз зазнавало нападів татар (воно розташовувалося на одному з відгалужень Чорного шляху) , особливо спустошливими були навали 1453 та 1537. Після останньої король польс. і вел. кн. литов. Сигізмунд I Старий змушений був відновити місту магдебурзьке право. З опису 1494 відомо про дерев'яний Летичівський замок. Постановою варшавського сейму 1581 у Л. створено гродський суд. 1598 у місті за постановою варшавського сейму збудовано новий замок. Після 1606 почалося буд-во домініканського монастиря (домініканські ченці замешкали поблизу Л. значно раніше, вони ж принесли до Л. з Риму ікону Пресвятої Діви Марії Богородиці; див. Летичівський домініканський монастир Успіння Пресвятої Діви Марії) . Згідно з описом 1613, замок мав 8 веж і був слабо озброєним. Осн. оборонне значення мали став та болота довкола міста. Від 1641 в місті відбувалися виїзні сесії кам'янецького земського суду (повноцінний земський суд почав діяти з 1767). 1672–99 місто перебувало у складі Костянтинівського (Новокостянтинівського) пашалику Кам'янецького ейялету Османської імперії. Від 1793 (після 2-го поділу Речі Посполитої) перейшло під юрисдикцію Російської імперії, з 1795 – повітове місто Подільської губернії. За інформацією Подільського губернського стат. к-ту, в місті 1899 мешкало 8179 осіб, з них 4043 чол. та 4136 жін. статі. Соціальна стратифікація виглядала так: 570 дворян, 11 представників духівництва, 7080 міщан, 179 селян, 313 військових та 26 іноземців. Серед них 2102 православних, 1172 католиків, 2 лютеран, 4900 євреїв та 3 мусульман.
У роки Першої світової війни місто деякий час було під угор. і нім. окупацією.
Упродовж 1917–21 не раз було в епіцентрі військ. і політ. подій української революції 1917–1921. Остаточно увійшло до складу Подільської губ. УСРР 1922. Райцентр від 1923.
Від 17 липня 1941 і до 23 березня 1944 окуповане вермахтом (див. Друга світова війна) . Тоді у місті було створено єврейс. гетто, а в замку – концтабір. Наприкінці 1942 біля передмістя Залетичівка було вбито понад 7 тис. мирних жителів (переважно євреїв) і військовополонених. По війні на місці розстрілів встановлено пам'ятник.
1974 у місті споруджено пам'ятник У.Кармалюку. Збереглися залишки замку та домініканський монастир (нині реставрований), діє Михайлівська церква.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Летичів, смт, Хмельницька обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Летичів — селище міського типу, центр району. Розташований при впадінні річки Вовка у Південний Буг, за 51 км від м. Хмельницького та за 33 км від залізничної станції Деражня. Населення — 9,1 тис. чоловіка.
Летичів — центр району, площа якого 0,9 тис. кв. км, населення — 54,5 тис. чоловік (в т. ч. сільського 42,6 тис., міського 11,9 тис.). У районі 58 населених пунктів, підпорядкованих 2 селищним та 18 сільським Радам; радгосп, 19 колгоспів, 50,4 тис. га орної землі; 17 промислових підприємств, 4 будівельні організації; 5 лікарень, поліклініка, 34 фельдшерсько-акушерські пункти, 6 пологових будинків; 58 шкіл, 52 будинки культури і клуби, 46 бібліотек.
Про те, що територія Летичева була заселена ще в давнину, свідчать виявлені тут знаряддя праці трипільської культури, доби бронзи та рештки поселень ранньослов’янських часів (V—VIII ст. н. е.). У XII—XIII ст. територія сучасного Летичева входила до складу Болохівської землі. Захопивши у 1362 році край, литовські феодали будують у Летичеві фортецю, яка з 1411 року згадується в різних документах. З 1429 року Летичів віднесено до категорії міст.
Після загарбання Західного Поділля шляхетською Польщею (1434 р.) Летичів входив до складу королівських маетностей. Прагнучи збільшити грошові надходження до казни, королівський уряд 1466 року надає Летичеву магдебурзьке право, яке сприяло припливу до міста навколишнього населення, розвитку торгівлі й ремесла. Однак розбійницькі напади кримських татар і турків розоряли місто, гальмували його розвиток. Особливо великого спустошення зазнав Летичів у 1453, 1516, 1558, 1567 рр.2 Щоб відродити місто після цих нападів, уряд надає йому в 1537, 1549, 1579 рр. ряд привілеїв або ж підтверджує старі. Оскільки оборонні споруди міста вже не відповідали вимогам часу, королівський уряд доручив кам’янецькому старості Я. Потоцькому перебудувати дерев’яно-земляний замок на кам’яний. Роботи завершили в 1598 році. Мури й башта фортеці збереглися до наших днів. Після її спорудження Летичів стає одним із значних торгово-промислових міст Поділля, а з 1601 року — повітовим центром.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Летичів, смт, Хмельницька обл, Україна
Частина ІІ
Трудящі Летичева до 1926 року відбудували два млини, тютюнову і гільзову фабрики, цегельний і пиво-медовий заводи, кар’єр для добування вапнякового каменю та інші підприємства, що припинили роботу в роки першої світової та громадянської воєн. На кінець відбудовного періоду сільське господарство селища за посівними площами й кількістю худоби досягло рівня 1913 року.
З перших днів мирного будівництва партійна організація приділяла значну увагу створенню медичних та культурно-освітніх закладів міста. Вже на початку 1921 року розгорнули роботу лікарня, амбулаторія, аптека, відкрилися дві початкові школи. Наступного року одну з них реорганізували в семирічку. 1925 року тут навчалося 536 дітей шкільного віку, працювало 14 вчителів. Для дітей-сиріт обладнали дитяче містечко, в якому жило й навчалося 216 дітей. При клубі заснували драматичний і хоровий гуртки, відкрили бібліотеку. У 1923 році, після ліквідації повітів, Летичів стає районним центром, а в 1924 році його віднесено до категорії селищ міського типу. На базі трьох партійних осередків створюється районний партійний комітет, у якому на початку 1925 року було на обліку 18 комуністів.
Протягом перших п’ятирічок значно зросло виробництво промислової продукції. Її випуск у 1940 році порівняно з 1913 роком збільшився в 40,9 раза. Партійні і комсомольські організації спрямовували робітничі колективи на дострокове виконання промфінпланів, а комуністи й комсомольці показували приклад бережливого витрачання матеріалів і випуску високоякісної продукції. У 1938 році з 260 членів артілей промислової кооперації — 108 були стахановцями й ударниками. Всі 11 комуністів, що працювали безпосередньо на виробництві, і 43 комсомольці з 60, здобули це високе звання.
Трудящі Летичева до 1926 року відбудували два млини, тютюнову і гільзову фабрики, цегельний і пиво-медовий заводи, кар’єр для добування вапнякового каменю та інші підприємства, що припинили роботу в роки першої світової та громадянської воєн. На кінець відбудовного періоду сільське господарство селища за посівними площами й кількістю худоби досягло рівня 1913 року.
З перших днів мирного будівництва партійна організація приділяла значну увагу створенню медичних та культурно-освітніх закладів міста. Вже на початку 1921 року розгорнули роботу лікарня, амбулаторія, аптека, відкрилися дві початкові школи. Наступного року одну з них реорганізували в семирічку. 1925 року тут навчалося 536 дітей шкільного віку, працювало 14 вчителів. Для дітей-сиріт обладнали дитяче містечко, в якому жило й навчалося 216 дітей. При клубі заснували драматичний і хоровий гуртки, відкрили бібліотеку. У 1923 році, після ліквідації повітів, Летичів стає районним центром, а в 1924 році його віднесено до категорії селищ міського типу. На базі трьох партійних осередків створюється районний партійний комітет, у якому на початку 1925 року було на обліку 18 комуністів.
Протягом перших п’ятирічок значно зросло виробництво промислової продукції. Її випуск у 1940 році порівняно з 1913 роком збільшився в 40,9 раза. Партійні і комсомольські організації спрямовували робітничі колективи на дострокове виконання промфінпланів, а комуністи й комсомольці показували приклад бережливого витрачання матеріалів і випуску високоякісної продукції. У 1938 році з 260 членів артілей промислової кооперації — 108 були стахановцями й ударниками. Всі 11 комуністів, що працювали безпосередньо на виробництві, і 43 комсомольці з 60, здобули це високе звання.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Летичів, смт, Хмельницька обл, Україна
ЦДІАК, православні
Українська назва Летичів, м-ко Російська назва Летичев, м.
Назва на 2009 рік Летічев, смт
Приписні села
Адмін поділ за документами Летичівського пов. Подільської губ.
За адмін. поділом XIX ст. Летичівського пов. Подільської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Летичівського р-ну Хмельницької обл.
Церкви Успіння Пресвятої Богородиці
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 224 1 704(1734-1800)
Українська назва Летичів, м-ко Російська назва Летичев, м.
Назва на 2009 рік Летічев, смт
Приписні села
Адмін поділ за документами Летичівського пов. Подільської губ.
За адмін. поділом XIX ст. Летичівського пов. Подільської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Летичівського р-ну Хмельницької обл.
Церкви Успіння Пресвятої Богородиці
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 224 1 704(1734-1800)
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Летичів, смт, Хмельницька обл, Україна
ДАХО, православні
1. Подільська губернія
2. Подільська духовна консисторія
3. Свято-Успенська церква, м-ко Летичів Летичівського пов. Бахматовецької вол.
4. с. Завовк Летичівського пов. Сусловецької вол.
5. Народження: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6678; 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6710; 1800: ф. 315, оп. 1, спр. 6774; 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6788; 1802: ф. 315, оп. 1, спр. 6813а; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6863; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6875; 1829: ф. 315, оп. 1, спр. 7322; 1847: ф. 592, оп. 1, спр. 3; 1867: ф. 315, оп. 1, спр. 8788
6. Шлюб: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6678; 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6710; 1800: ф. 315, оп. 1, спр. 6774; 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6788; 1802: ф. 315, оп. 1, спр. 6813а; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6863; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6875; 1829: ф. 315, оп. 1, спр. 7322; 1847: ф. 592, оп. 1, спр. 3; 1867: ф. 315, оп. 1, спр. 8788
7. –
8. Смерть: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6678; 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6710; 1800: ф. 315, оп. 1, спр. 6774; 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6788; 1802: ф. 315, оп. 1, спр. 6813а; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6863; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6875; 1829: ф. 315, оп. 1, спр. 7322; 1847: ф. 592, оп. 1, спр. 3; 1867: ф. 315, оп. 1, спр. 8788
9. Сповідальні відомості: 1855: ф. 315, оп. 1, спр. 8333
10. –
1. Подільська губернія
2. Подільська духовна консисторія
3. Свято-Успенська церква, м-ко Летичів Летичівського пов. Бахматовецької вол.
4. с. Завовк Летичівського пов. Сусловецької вол.
5. Народження: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6678; 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6710; 1800: ф. 315, оп. 1, спр. 6774; 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6788; 1802: ф. 315, оп. 1, спр. 6813а; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6863; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6875; 1829: ф. 315, оп. 1, спр. 7322; 1847: ф. 592, оп. 1, спр. 3; 1867: ф. 315, оп. 1, спр. 8788
6. Шлюб: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6678; 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6710; 1800: ф. 315, оп. 1, спр. 6774; 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6788; 1802: ф. 315, оп. 1, спр. 6813а; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6863; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6875; 1829: ф. 315, оп. 1, спр. 7322; 1847: ф. 592, оп. 1, спр. 3; 1867: ф. 315, оп. 1, спр. 8788
7. –
8. Смерть: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6678; 1797: ф. 315, оп. 1, спр. 6710; 1800: ф. 315, оп. 1, спр. 6774; 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6788; 1802: ф. 315, оп. 1, спр. 6813а; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6863; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6875; 1829: ф. 315, оп. 1, спр. 7322; 1847: ф. 592, оп. 1, спр. 3; 1867: ф. 315, оп. 1, спр. 8788
9. Сповідальні відомості: 1855: ф. 315, оп. 1, спр. 8333
10. –
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 13 гостей