Малий Букрин, село, Миронівський район, Київська область

[surnameindex]

Малий Букрин, Миронівський район, Київська область
Малый Букрин, Мироновский район, Киевская область
Малый Букрин, Трактомировская волость

Михайловская церковь
1779-1802 - священник Григорий Федорович Улянецкий (Волянский)
1848 - священник Яков Григорьевич Уляницкий, дьячек Иосиф Маркович Ориновский, пономарь Яков Карпович Дедицкий

http://surnameindex.info/info/kiev/kane ... index.html
Некоторые фамилии жителей с. Малый Букрин (1823, 1848):
Береговенко
Бузина, Бузиненко
Бузинный
Бурдун
Ветряченко
Вильховенко
Волосыненко
Галущенко
Горбатый, Горбатенко
Грабченко
Диренко
Дубиненко
Кабанченко
Канавченко
Коваленко
Курыщенко, Курищенко
Литовченко
Мазурка, Мазуренко
Майстенко
Макаренко
Манчуренко
Милай, Милаенко, Мелаенко
Митрофаненко
Могиленко
Мойса, Мойсенко
Петренко
Рябенко
Рябченко
Савченко
Сахненко
Слепченко
Троненко
Трохименко
Цюкало, Цюкаленко
Чорненко
Шандыбка
Шевченко
Шуляка
Яшенко

[АннА]

Мали́й Букри́н — село в Україні, в Миронівському районі Київської області, центр сільської ради, розташоване за 48 км від залізничної станції Миронівка, за 8 км від пристані Ходорів на Дніпрі. Сільраді підпорядковані села Великий Букрин, Ромашки. Малий Букрин мав восьмирічну школу в якій навчалося приблизно 15 дітей, клуб, бібліотеку, магазин, пошту. В 2011 р. школу було закрито.
Мальовнича місцевість. Багато лісів як хвойних, так і мішаних. Дуже багато різноманітних тварин, рослин.
Історія
З часів Київської Русі тут збереглися залишки городища XI–XII ст.
У період Німецько-радянської війни село було центром Букринського плацдарму. У вересні 1943 року, коли радянські війська створили Букринський плацдарм, партизани й жителі села подавали їм значну допомогу в боях з ворогом [джерело?]. Під час боїв майже все село було зруйноване. «За героїзм і мужність», виявлені в боях проти гітлерівців, 352 жителів села радянська влада нагородила орденами і медалями.
Після Німецько-радянської війни жителі села знаходять дуже багато мін, снарядів та інших боєприпасів з тих часів. Магазин села побудований на німецькому кладовищі, приблизно років 10 тому велися розкопки, перепоховання німецьких солдатів.
Дуже багато як на землях жителів села Малий Бурин так і на полях селища розорююється копанки, погреби. Є припущення, що ці знахідки були викопані ще за часів панщини. На старовинному кладовищі й до цього часу зберігся козацький хрест другої половини XVIII століття з написом «Андрій Андрійович Могила».
У селі існувала центральна садиба колгоспу ім. Ватутіна, сільськогосподарські угіддя якого становили 1638 га, орні землі — 1380 га. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, тваринництві, овочівництві, бджільництві. Землі колгоспу ім. Ватутіна давно здані в оренду, поля засіваються не всі.

[АннА]

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
МАЛИЙ БУКРИН — село, центр сільської Ради, розташоване за 48 км від залізничної станції Миронівка, за 8 км від пристані Ходорів на Дніпрі. Населення — 610 чоловік. Сільраді підпорядковані села Великий Букрин, Ромашки.
У селі — центральна садиба колгоспу ім. Ватутіна, сільськогосподарські угіддя якого становлять 1638 га, орні землі — 1380 га. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур. Розвинуті тваринництво, овочівництво, бджільництво.
Малий Букрин має восьмирічну школу, клуб, бібліотеку.
У вересні 1943 року, коли радянські війська створили Букринський плацдарм, партизани й жителі села подавали їм значну допомогу в боях з ворогом. Під час боїв майже все село було зруйноване. За героїзм і мужність, виявлені в боях з фашистськими загарбниками, 352 жителі села нагороджено орденами і медалями.
У Малому Букрині народився український радянський письменник П. В. Гуріненко.
Біля Великого Букрина розкопано поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.), виявлено могильник ранньо-слов’янської зарубинецької культури (II ст. до н. е.— II ст. н. е.). Поблизу села збереглися залишки городища часів Київської Русі. Біля с. Ромашок досліджено кургани скіфського часу (VII— VI ст. до н. е.).