МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
Ма́лин — районний центр, місто обласного значення, історичний, економічний і культурний центр Житомирської області України.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
Герб і прапор міста
Основний фон герба міста має зелений колір і символізує Поліський край. По центру тла вертикально йдуть дві смуги кольорів прапора України. У верхній частині розміщено назву міста, у центрі – сувій паперу, котрий символізує давнє походження міста та основну галузь міської промисловості – випуск паперу та виробів з нього. На тлі сувою – білий голуб, символ миру та древлянської історії.
У нижній частині герба – рік заснування міста.
Прапор міста – це прямокутник з відношенням ширини до довжини 1:2. На зеленому тлі вертикально зображені кольори українського державного прапора.
У лівому верхньому куті прапора розміщено герб міста.
Гімн Малина
Сл. Є. Грищенка, муз. Р.Олексієнка
Крізь роки і віки шлях проліг нелегкий
Для древлянського гордого міста.
Та світили зірки, бігли води ріки,
Щоб майбутнє наповнити змістом.
Приспів:
Там, де річка Ірша, там, де сосни й дуби
Землю й небо єднають у сплаві,
Рідний Малин, крилато стояти тобі
Тут на славу вкраїнській державі.
До пори дмуть вітри і вогонь злий горить,
Тільки духу вони не зламали.
Не злякать, не скорить,
бо щоб жить і творить
Був покладений рідний наш Малин.
Приспів.
Молодий він завжди, як у травні сади,
Як співуча моя Україна.
Нам його берегти, з ним в майбутнє іти,
Всім на гордість плекаючи зміну.
Приспів.
Основний фон герба міста має зелений колір і символізує Поліський край. По центру тла вертикально йдуть дві смуги кольорів прапора України. У верхній частині розміщено назву міста, у центрі – сувій паперу, котрий символізує давнє походження міста та основну галузь міської промисловості – випуск паперу та виробів з нього. На тлі сувою – білий голуб, символ миру та древлянської історії.
У нижній частині герба – рік заснування міста.
Прапор міста – це прямокутник з відношенням ширини до довжини 1:2. На зеленому тлі вертикально зображені кольори українського державного прапора.
У лівому верхньому куті прапора розміщено герб міста.
Гімн Малина
Сл. Є. Грищенка, муз. Р.Олексієнка
Крізь роки і віки шлях проліг нелегкий
Для древлянського гордого міста.
Та світили зірки, бігли води ріки,
Щоб майбутнє наповнити змістом.
Приспів:
Там, де річка Ірша, там, де сосни й дуби
Землю й небо єднають у сплаві,
Рідний Малин, крилато стояти тобі
Тут на славу вкраїнській державі.
До пори дмуть вітри і вогонь злий горить,
Тільки духу вони не зламали.
Не злякать, не скорить,
бо щоб жить і творить
Був покладений рідний наш Малин.
Приспів.
Молодий він завжди, як у травні сади,
Як співуча моя Україна.
Нам його берегти, з ним в майбутнє іти,
Всім на гордість плекаючи зміну.
Приспів.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
Малин — місто обласного значення, районний центр, розташований на берегах річки Ірші за 103 км на північний схід від м. Житомира та 105 км на захід від м. Києва, недалеко від автотраси Київ – Ковель – Варшава. Через місто проходить важлива магістраль – Південно-Західна залізниця. Маючи вигідне географічне положення, розгалужену мережу автомобільних шляхів, Малин водночас є залізничною станцією державного і міжнародного значення. З Києвом та Житомиром місто з’єднане залізничним і автомобільним сполученням.
День міста — щорічно в третю суботу вересня. Територія, що знаходиться у підпорядкуванні міської ради, – 6092,7 га.
Населення налічує понад 27 тисяч жителів, за національністю: українці, росіяни, поляки, чехи, білоруси.
Телефонний код міста: 04133.
Сторінками історії
Перша історична згадка про місто датується 891 роком. Назву міста Малина пов’язують з іменем легендарної особи часів Київської Русі — князя Мала. Адже це ім’я чітко відслідковується в корені слова «Малин». Особливо часто князь Мал згадується у літописній розповіді про повстання древлян проти київського князя Ігоря в 945 році. Проте є нові гіпотези щодо походження назви Малина. Деякі вчені вважають, що назва міста походить від імені дочки Мала Древлянського — Малуші, яка була обернена в рабство княгинею Ольгою і завдяки своїй знатності отримала при київському дворі важливу посаду ключниці. У Малушу, древлянську княжну, закохався син Ольги — Святослав, а згодом у них народився син, в майбутньому князь київський Володимир. Малин служив форпостом на східних рубежах Древлянської землі. Саме тому і був підданий нападу під час карального походу Ольги.
На території міста, у його південно-східній частині, збереглися залишки давньоруського городища, заснованого на рубежі VIII-ІХ сторіч як пункт укріплення одного зі східнослов’янських племен — древлян. Деякі учені вважають, що його побудував князь Мал Древлянский. Наприкінці ІХ століття біля укріплення з’явилося відкрите поселення. Усередині 10 сторіччя поселення на березі річки Ірші було зруйновано. Це пов’язують з відомим походом княгині Ольги проти древлян (946 рік): непокірливі жителі Іскоростеня відмовилися платити Ігорю подвійну данину. А щоб він не ходив до них знову і знову, убили його. Дружина Ігоря, княгиня Ольга, вирішила помститися підступним древлянам і спалила Іскоростень. Очевидно, Малин, що географічно знаходиться на шляху Київ — Іскоростень, теж постраждав від караючої десниці жорстокої княгині. В історії є чимало прикладів, коли міста після такого роду подій назавжди гинули, але Малин зумів відродитися заново…
На рубежі XIX — XX століть
У 1569 році після укладення Люблінської унії Малин відійшов до складу Речі Посполитої. Після другого поділу Польщі в 1793 році Малинські землі відійшли до складу Росії. З 1797 року Малин – містечко Радомишльського повіту Київської губернії, а з 1861 року – волосний центр Радомишльського повіту.
У 1868 році у Малині був відкритий чавунно-ливарний завод. Через три роки на його місці засновано паперову фабрику. Її продукція складалася з писального, обгорткового та цигаркового паперу. На рубежі XIX століття також діяли шкіряний, цегельний, пивоварний заводи, паровий млин, вітряк, 4 кузні, фабрика гнутих меблів.
Славною сторінкою історії міста було перебування на нашій землі видатного вченого-енциклопедиста і мандрівника, дослідника аборигенів Нової Гвінеї – М.М. Миклухи-Маклая. У 1873 році його мати, Катерина Семенівна Миклуха, придбала місцеву садибу. Миклухо-Маклай навідувався до матері двічі — у 1886 і 1887 роках. Сюди до нього приїздили гостювати друзі-вчені, журналісти. Відомий вчений А.Н. Корзухін у Малині намалював його портрет. Микола Миклухо-Маклай виїжджав у прилеглі села, вивчав побут селян. На жаль, будинок був ушкоджений під час Другої світової війни, не вцілів.
У 1986 році в місті встановлений єдиний у Європі пам’ятник М.М. Миклусі-Маклаю, а в Малинському лісотехникумі створений музей ученого.
XX століття характеризується значними позитивними змінами в соціально-культурній сфері. У 1922 році в Малині діяло дві семирічні і чотирирічна сільськогосподарська школи, трохи згодом відкрилися єврейська школа і педтехнікум, який підготував сотні висококваліфікованих педагогів для шкіл району та всієї округи.
У квітні 1932 року Малинська сільрада була перейменована на міську. У вересні 1937 року при утворенні Житомирської області Малинський район було включено до її складу. У 1938 році за рішенням Ради Народних Комісарів УРСР Малин віднесено до категорії міст районного значення.
День міста — щорічно в третю суботу вересня. Територія, що знаходиться у підпорядкуванні міської ради, – 6092,7 га.
Населення налічує понад 27 тисяч жителів, за національністю: українці, росіяни, поляки, чехи, білоруси.
Телефонний код міста: 04133.
Сторінками історії
Перша історична згадка про місто датується 891 роком. Назву міста Малина пов’язують з іменем легендарної особи часів Київської Русі — князя Мала. Адже це ім’я чітко відслідковується в корені слова «Малин». Особливо часто князь Мал згадується у літописній розповіді про повстання древлян проти київського князя Ігоря в 945 році. Проте є нові гіпотези щодо походження назви Малина. Деякі вчені вважають, що назва міста походить від імені дочки Мала Древлянського — Малуші, яка була обернена в рабство княгинею Ольгою і завдяки своїй знатності отримала при київському дворі важливу посаду ключниці. У Малушу, древлянську княжну, закохався син Ольги — Святослав, а згодом у них народився син, в майбутньому князь київський Володимир. Малин служив форпостом на східних рубежах Древлянської землі. Саме тому і був підданий нападу під час карального походу Ольги.
На території міста, у його південно-східній частині, збереглися залишки давньоруського городища, заснованого на рубежі VIII-ІХ сторіч як пункт укріплення одного зі східнослов’янських племен — древлян. Деякі учені вважають, що його побудував князь Мал Древлянский. Наприкінці ІХ століття біля укріплення з’явилося відкрите поселення. Усередині 10 сторіччя поселення на березі річки Ірші було зруйновано. Це пов’язують з відомим походом княгині Ольги проти древлян (946 рік): непокірливі жителі Іскоростеня відмовилися платити Ігорю подвійну данину. А щоб він не ходив до них знову і знову, убили його. Дружина Ігоря, княгиня Ольга, вирішила помститися підступним древлянам і спалила Іскоростень. Очевидно, Малин, що географічно знаходиться на шляху Київ — Іскоростень, теж постраждав від караючої десниці жорстокої княгині. В історії є чимало прикладів, коли міста після такого роду подій назавжди гинули, але Малин зумів відродитися заново…
На рубежі XIX — XX століть
У 1569 році після укладення Люблінської унії Малин відійшов до складу Речі Посполитої. Після другого поділу Польщі в 1793 році Малинські землі відійшли до складу Росії. З 1797 року Малин – містечко Радомишльського повіту Київської губернії, а з 1861 року – волосний центр Радомишльського повіту.
У 1868 році у Малині був відкритий чавунно-ливарний завод. Через три роки на його місці засновано паперову фабрику. Її продукція складалася з писального, обгорткового та цигаркового паперу. На рубежі XIX століття також діяли шкіряний, цегельний, пивоварний заводи, паровий млин, вітряк, 4 кузні, фабрика гнутих меблів.
Славною сторінкою історії міста було перебування на нашій землі видатного вченого-енциклопедиста і мандрівника, дослідника аборигенів Нової Гвінеї – М.М. Миклухи-Маклая. У 1873 році його мати, Катерина Семенівна Миклуха, придбала місцеву садибу. Миклухо-Маклай навідувався до матері двічі — у 1886 і 1887 роках. Сюди до нього приїздили гостювати друзі-вчені, журналісти. Відомий вчений А.Н. Корзухін у Малині намалював його портрет. Микола Миклухо-Маклай виїжджав у прилеглі села, вивчав побут селян. На жаль, будинок був ушкоджений під час Другої світової війни, не вцілів.
У 1986 році в місті встановлений єдиний у Європі пам’ятник М.М. Миклусі-Маклаю, а в Малинському лісотехникумі створений музей ученого.
XX століття характеризується значними позитивними змінами в соціально-культурній сфері. У 1922 році в Малині діяло дві семирічні і чотирирічна сільськогосподарська школи, трохи згодом відкрилися єврейська школа і педтехнікум, який підготував сотні висококваліфікованих педагогів для шкіл району та всієї округи.
У квітні 1932 року Малинська сільрада була перейменована на міську. У вересні 1937 року при утворенні Житомирської області Малинський район було включено до її складу. У 1938 році за рішенням Ради Народних Комісарів УРСР Малин віднесено до категорії міст районного значення.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Малин — місто районного підпорядкування, центр району, розташоване на берегах річки Ірші, притоки Тетерева, за 103 км на північний схід від Житомира, за 3 км від залізниці Київ—Ковель та автошляху Київ—Брест. Населення — 17,9 тис. чоловік.
За три кілометри на південний схід від Малина збереглися рештки давньоруського городища. Окремі вчені вважають його залишками міста, що ним нібито в X ст. володів древлянський князь Мал, від імені якого і походить назва міста.
У люстрації 1471 року землі навколо Малина згадуються як такі, що використовувалися для рибальства, бджільництва, мисливства. Водночас ішло їх заселення шляхом селянської колонізації. У той час село належало Литовському великому князівству. Податки з населення стягувалися без урахування якості земель і угідь. З ланового господарства селяни давали по 6 пудів зерна, 2 відра меду, хутро. 1569 року внаслідок укладення Люблінської унії Малин, як і інші населені пункти Правобережної України, увійшов до складу Польщі. Шляхта нещадно експлуатувала населення.
1648 року, як і весь український народ, жителі Малина повстали проти польсько-шляхетського гноблення, за возз’єднання України з Росією. Вони вбили пана, спалили його маєток. Багато жителів приєдналися до селянсько-козацького війська, очолюваного Богданом Хмельницьким, і в його складі громили шляхту. Малин неодноразово ставав місцем воєнних дій, тому зазнав у роки війни значних руйнувань. Щоб уникнути знущань польської шляхти, майже все населення переселилося на Лівобережжя. Навіть наприкінці XVII ст. у Малині було лише 9 дворів.
Після Андрусівського перемир’я 1667 року Малин залишився в складі шляхетської Польщі. Шляхта добре пам’ятала непокірних малинців. Зокрема, боючися, що його спіткає така сама доля, як і попередника, новий власник Малина М. Єлець прибув до свого зруйнованого маєтку тільки 1691 року.
Малин — місто районного підпорядкування, центр району, розташоване на берегах річки Ірші, притоки Тетерева, за 103 км на північний схід від Житомира, за 3 км від залізниці Київ—Ковель та автошляху Київ—Брест. Населення — 17,9 тис. чоловік.
За три кілометри на південний схід від Малина збереглися рештки давньоруського городища. Окремі вчені вважають його залишками міста, що ним нібито в X ст. володів древлянський князь Мал, від імені якого і походить назва міста.
У люстрації 1471 року землі навколо Малина згадуються як такі, що використовувалися для рибальства, бджільництва, мисливства. Водночас ішло їх заселення шляхом селянської колонізації. У той час село належало Литовському великому князівству. Податки з населення стягувалися без урахування якості земель і угідь. З ланового господарства селяни давали по 6 пудів зерна, 2 відра меду, хутро. 1569 року внаслідок укладення Люблінської унії Малин, як і інші населені пункти Правобережної України, увійшов до складу Польщі. Шляхта нещадно експлуатувала населення.
1648 року, як і весь український народ, жителі Малина повстали проти польсько-шляхетського гноблення, за возз’єднання України з Росією. Вони вбили пана, спалили його маєток. Багато жителів приєдналися до селянсько-козацького війська, очолюваного Богданом Хмельницьким, і в його складі громили шляхту. Малин неодноразово ставав місцем воєнних дій, тому зазнав у роки війни значних руйнувань. Щоб уникнути знущань польської шляхти, майже все населення переселилося на Лівобережжя. Навіть наприкінці XVII ст. у Малині було лише 9 дворів.
Після Андрусівського перемир’я 1667 року Малин залишився в складі шляхетської Польщі. Шляхта добре пам’ятала непокірних малинців. Зокрема, боючися, що його спіткає така сама доля, як і попередника, новий власник Малина М. Єлець прибув до свого зруйнованого маєтку тільки 1691 року.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
ЦДІАК, православні
Приписні села сс.* Городище, Острів, Селище, Щербатівка
За адмін. поділом XIX ст.-Радомишльського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст.-Малинського р-ну Житомирської обл.
Церкви-св. Димитрія, св. Олександра Невського
метрична книга 127 1012 св. Димитрія – 322(1759-1777); 1123а(1798); 1152(1799)-н.*; 1175(1800); 1191(1801); 1207(1802); 1221а(1803); 1242(1804); 1272(1806); 1286(1807); 1299(1808); 1313(1809); 1328(1810); 1343(1811); 1357(1812); 1370(1813); 1383а(1814); 1397(1815); 1410а(1816); 1382(1817); 1444(1818); 1460(1819); 1474(1820); 1489а(1821); 1503(1822); 1518(1823); 1535а(1824); 1548(1825); 1568(1826); 1584(1827); 1605(1828); 1625(1829); 1642(1830); 1664(1831); 1694(1832); 1720(1833); 1746(1834); 1779(1835); 1814(1836); 1843(1837); 1881а(1838); 1924(1839); 1983(1840); 2039(1841); 2102(1842); 2160(1843); 2223(1844); 2292(1845); 2353(1846); 2486(1848); 2563(1849); 2628(1850); 2702(1851); 2774(1852); 2834(1853); 2914(1854); 2983(1855); 3052(1856) - н.*, ш., с.; 3120(1857); 3184(1858); 3243(1859); 3307(1860); 3370(1861); 3439(1862); 3503(1863); 3558(1864);
св. Олександра Невського - 3619(1865); 3695(1866); 3771а(1867); 3852(1868); 3953(1869); 4061(1870); 4273(1872); 4383(1873)-н.*, ш., с.; 4486(1874);
Невстановлено - 4880[1805] - н.*, ш.*, с.*
метрична книга 127 1013 229(1871) *
метрична книга 127 1014 203(1847)
cповідний розпис 127 1015 168(1804); 272(1818); 274(1818)*; 287а(1819); 313(1821); 323(1822); 338(1823); 360(1825); 384(1827); 395(1828); 408(1829); 422(1830); 423(1830); 437(1831); 471(1833); 472(1833); 489(1834); 504(1835); 522а(1836); 538(1837); 558(1838); 593(1840); 614(1841); 634(1842); 655(1843); 675(1844); 692(1845); 717(1846); 739(1847); 776(1849); 777(1849); 814(1851); 832(1852); 851(1853); 866(1854); 920(1857); 937(1858); 958(1859); 979(1860); 1001(1861); 1038(1863); 1085(1865); 1309(1907)*;
cповідний розпис 127 1016 613(1826); 330(1839); 583(б.д.); 603(б.д.)
сповідний розпіс 127 1017 140(1856)
Приписні села сс.* Городище, Острів, Селище, Щербатівка
За адмін. поділом XIX ст.-Радомишльського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст.-Малинського р-ну Житомирської обл.
Церкви-св. Димитрія, св. Олександра Невського
метрична книга 127 1012 св. Димитрія – 322(1759-1777); 1123а(1798); 1152(1799)-н.*; 1175(1800); 1191(1801); 1207(1802); 1221а(1803); 1242(1804); 1272(1806); 1286(1807); 1299(1808); 1313(1809); 1328(1810); 1343(1811); 1357(1812); 1370(1813); 1383а(1814); 1397(1815); 1410а(1816); 1382(1817); 1444(1818); 1460(1819); 1474(1820); 1489а(1821); 1503(1822); 1518(1823); 1535а(1824); 1548(1825); 1568(1826); 1584(1827); 1605(1828); 1625(1829); 1642(1830); 1664(1831); 1694(1832); 1720(1833); 1746(1834); 1779(1835); 1814(1836); 1843(1837); 1881а(1838); 1924(1839); 1983(1840); 2039(1841); 2102(1842); 2160(1843); 2223(1844); 2292(1845); 2353(1846); 2486(1848); 2563(1849); 2628(1850); 2702(1851); 2774(1852); 2834(1853); 2914(1854); 2983(1855); 3052(1856) - н.*, ш., с.; 3120(1857); 3184(1858); 3243(1859); 3307(1860); 3370(1861); 3439(1862); 3503(1863); 3558(1864);
св. Олександра Невського - 3619(1865); 3695(1866); 3771а(1867); 3852(1868); 3953(1869); 4061(1870); 4273(1872); 4383(1873)-н.*, ш., с.; 4486(1874);
Невстановлено - 4880[1805] - н.*, ш.*, с.*
метрична книга 127 1013 229(1871) *
метрична книга 127 1014 203(1847)
cповідний розпис 127 1015 168(1804); 272(1818); 274(1818)*; 287а(1819); 313(1821); 323(1822); 338(1823); 360(1825); 384(1827); 395(1828); 408(1829); 422(1830); 423(1830); 437(1831); 471(1833); 472(1833); 489(1834); 504(1835); 522а(1836); 538(1837); 558(1838); 593(1840); 614(1841); 634(1842); 655(1843); 675(1844); 692(1845); 717(1846); 739(1847); 776(1849); 777(1849); 814(1851); 832(1852); 851(1853); 866(1854); 920(1857); 937(1858); 958(1859); 979(1860); 1001(1861); 1038(1863); 1085(1865); 1309(1907)*;
cповідний розпис 127 1016 613(1826); 330(1839); 583(б.д.); 603(б.д.)
сповідний розпіс 127 1017 140(1856)
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
ЦДІАК, католики
Приписні села-Антонів, хут.; Баранівка, с.; Берківка, с.; Буглаки, д.; Буда Вороб'ївська; Буда Кам’янецька; Буда Няніївська; Буда Янівська; Буда Яновскька; Будилівка, с.; Буділівка, д.; Булаки, с.; Вишев, сл.; Горинь, с.; Городище, с.; Гуска, с.; Гута Лаганівська; Діброва, с.; Жобач, сл.; Здрівля, с.; Кам’янка, с.; Королівка, с.; Лозаня, сл.; Липлянська Слобода, с.; Лумля, с.; Любовичі, с.; Мірча, с.; Миньківка, с.; Нянівка, д.; Острів, с.; Ремянівка, с.; Різня, с.; Рудня Баранівська; Рудня Вороб'ївська; Рудня Ворсівська; Рудня Королівка, с.; Рудня Малинська; Рудня Малинська; Рудня Чоповицька, с.; Рудня Ялцівка; Сичівка, с.; Степанівка, с.; Стефанівка, сл.; Тростяниця, сл.; Устинівка, с.; Ходори, с.; Чоповичі, с.; Чоповичі, с.; Щербатівка, с.; Янишівка, с.; Янівка, с.;
Костел-Св. Анни
метрична книга 1040 1 54(1827-1834); 59(1835-н.); 62(1835-ш.); 64(1836-н.); 65(1836-н.); 67(1836-с.); 68(1837-н.); 70(1837-ш.); 71(1837-с.); 72(1838-н.); 73(1838-ш.); 74(1838-с.); 75(1839-н.); 76(1839-ш.); 77(1839-с.); 78(1840-н.); 79(1840-с.); 80(1840-ш.); 81(1841-н.); 82(1841-ш.); 83(1841-с.); 84(1842-н.); 85(1842-ш.); 86(1842-с.); 87(1843-н.); 88(1843-ш.); 89(1843-с.); 90(1844); 92(1845); 93(1846); 94(1847); 95(1848); 96(1849); 101(1850-н.); 102(1850-ш.); 103(1850-с.); 104(1851-н.); 105(1851-ш.); 106(1851-с.), 107(1852-н.); 108(1852-ш.); 109(1852-с.); 110(1853-н.); 111(1853-ш.); 112(1853-с.); 113(1854-н.); 114(1854-ш.); 115(1854-с.); 116(1855-н.); 117(1855-ш.); 118(1855-с.); 119(1856-н.); 120(1856-ш.); 121(1856-с.); 123(1857-н.); 124(1857-ш.); 125(1857-с.); 127(1858-н.); 128(1858-ш.); 129(1858-с.); 131(1859); 133(1860); 136(1861); 138(1862); 140(1863); 143(1864); 158(1867); 168(1868); 184(1874); 189(1875); 190(1876); 191(1878); 192(1879); 193(1881); 194(1882); 195(1883); 201(1886); 209(1887); 214(1888); 219(1889); 224(1890); 229(1891); 234(1892); 239(1893); 244(1894); 250(1899); 255(1900); 260(1901); 265(1902); 266(1903); 275(1904); 280(1905); 284(1906); 289(1907); 294(1908); 299(1909); 304(1910); 309(1911); 314(1912); 315(1913); 317(1865-с.); 320(1866); 323(1870-ш.); 325(1871-н.); 328(1916); 330(1917-н.); 332(1872-ш.);
метрична книга 1040 2 395(1865); 408(1871-ш.); 415(1877); 416(1880); 418(1895); 422(1896); 423(1897); 424(1898-с.); 425(1898-н.); 436(1898-ш.); 607(1917-ш.);
сповідний розпис 1040 2 464а (1862)
Приписні села-Антонів, хут.; Баранівка, с.; Берківка, с.; Буглаки, д.; Буда Вороб'ївська; Буда Кам’янецька; Буда Няніївська; Буда Янівська; Буда Яновскька; Будилівка, с.; Буділівка, д.; Булаки, с.; Вишев, сл.; Горинь, с.; Городище, с.; Гуска, с.; Гута Лаганівська; Діброва, с.; Жобач, сл.; Здрівля, с.; Кам’янка, с.; Королівка, с.; Лозаня, сл.; Липлянська Слобода, с.; Лумля, с.; Любовичі, с.; Мірча, с.; Миньківка, с.; Нянівка, д.; Острів, с.; Ремянівка, с.; Різня, с.; Рудня Баранівська; Рудня Вороб'ївська; Рудня Ворсівська; Рудня Королівка, с.; Рудня Малинська; Рудня Малинська; Рудня Чоповицька, с.; Рудня Ялцівка; Сичівка, с.; Степанівка, с.; Стефанівка, сл.; Тростяниця, сл.; Устинівка, с.; Ходори, с.; Чоповичі, с.; Чоповичі, с.; Щербатівка, с.; Янишівка, с.; Янівка, с.;
Костел-Св. Анни
метрична книга 1040 1 54(1827-1834); 59(1835-н.); 62(1835-ш.); 64(1836-н.); 65(1836-н.); 67(1836-с.); 68(1837-н.); 70(1837-ш.); 71(1837-с.); 72(1838-н.); 73(1838-ш.); 74(1838-с.); 75(1839-н.); 76(1839-ш.); 77(1839-с.); 78(1840-н.); 79(1840-с.); 80(1840-ш.); 81(1841-н.); 82(1841-ш.); 83(1841-с.); 84(1842-н.); 85(1842-ш.); 86(1842-с.); 87(1843-н.); 88(1843-ш.); 89(1843-с.); 90(1844); 92(1845); 93(1846); 94(1847); 95(1848); 96(1849); 101(1850-н.); 102(1850-ш.); 103(1850-с.); 104(1851-н.); 105(1851-ш.); 106(1851-с.), 107(1852-н.); 108(1852-ш.); 109(1852-с.); 110(1853-н.); 111(1853-ш.); 112(1853-с.); 113(1854-н.); 114(1854-ш.); 115(1854-с.); 116(1855-н.); 117(1855-ш.); 118(1855-с.); 119(1856-н.); 120(1856-ш.); 121(1856-с.); 123(1857-н.); 124(1857-ш.); 125(1857-с.); 127(1858-н.); 128(1858-ш.); 129(1858-с.); 131(1859); 133(1860); 136(1861); 138(1862); 140(1863); 143(1864); 158(1867); 168(1868); 184(1874); 189(1875); 190(1876); 191(1878); 192(1879); 193(1881); 194(1882); 195(1883); 201(1886); 209(1887); 214(1888); 219(1889); 224(1890); 229(1891); 234(1892); 239(1893); 244(1894); 250(1899); 255(1900); 260(1901); 265(1902); 266(1903); 275(1904); 280(1905); 284(1906); 289(1907); 294(1908); 299(1909); 304(1910); 309(1911); 314(1912); 315(1913); 317(1865-с.); 320(1866); 323(1870-ш.); 325(1871-н.); 328(1916); 330(1917-н.); 332(1872-ш.);
метрична книга 1040 2 395(1865); 408(1871-ш.); 415(1877); 416(1880); 418(1895); 422(1896); 423(1897); 424(1898-с.); 425(1898-н.); 436(1898-ш.); 607(1917-ш.);
сповідний розпис 1040 2 464а (1862)
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
ЦДІАК, іудеї
ф.1164 о1 сп.1а(1850-н. дубль);
ф.1165 о.1 сп.11(1846-ш., р.);
ф.1241 о.1 сп.1(1848-н); 2(1849-н); 3(1850-н); 4(1851-н); 5(1852-н); 6(1854-н); 7(1855-н); 8(1856-н); 9(1857-н); 10(1858-н); 11(1859-н); 12(1860-н); 13(1861-н); 14(1862-н); 15(1847-ш.); 16(1848-ш.); 17(1849-ш.); 18(1853-ш.); 19(1854-ш.); 20(1854-ш. дубль); 21(1855-ш.); 22(1856-ш.); 23(1858-ш.); 24(1859-ш.); 25(1860-ш.); 26(1861-ш.); 27(1862-ш.); 28(1862-ш. дубль); 29(1862-р.); 30(1846-ш.); 31(1849-р.); 32(1851-р.); 53(1853-с.); 33(1854-р.); 34(1854-р.); 35(1856-р.); 36(1857-р.); 37(1858-ш.); 38(1859-р.); 39(1861-р.); 40(1846-с.); 41(1847-с.); 42(1848-с.); 43(1849-с.); 44(1850-с.); 45(1851-с.); 46(1852-с.); 47(1854-с.); 48(1855-с.); 49(1856-с.); 50(1857-с.); 51(1858-с.); 52(1859-с.); 54(1861-с.); 55(1862-с.);
ф.1393 о.1 сп.1(1848-с.)
ф.1164 о1 сп.1а(1850-н. дубль);
ф.1165 о.1 сп.11(1846-ш., р.);
ф.1241 о.1 сп.1(1848-н); 2(1849-н); 3(1850-н); 4(1851-н); 5(1852-н); 6(1854-н); 7(1855-н); 8(1856-н); 9(1857-н); 10(1858-н); 11(1859-н); 12(1860-н); 13(1861-н); 14(1862-н); 15(1847-ш.); 16(1848-ш.); 17(1849-ш.); 18(1853-ш.); 19(1854-ш.); 20(1854-ш. дубль); 21(1855-ш.); 22(1856-ш.); 23(1858-ш.); 24(1859-ш.); 25(1860-ш.); 26(1861-ш.); 27(1862-ш.); 28(1862-ш. дубль); 29(1862-р.); 30(1846-ш.); 31(1849-р.); 32(1851-р.); 53(1853-с.); 33(1854-р.); 34(1854-р.); 35(1856-р.); 36(1857-р.); 37(1858-ш.); 38(1859-р.); 39(1861-р.); 40(1846-с.); 41(1847-с.); 42(1848-с.); 43(1849-с.); 44(1850-с.); 45(1851-с.); 46(1852-с.); 47(1854-с.); 48(1855-с.); 49(1856-с.); 50(1857-с.); 51(1858-с.); 52(1859-с.); 54(1861-с.); 55(1862-с.);
ф.1393 о.1 сп.1(1848-с.)
- Konf
- Повідомлень: 36
- З нами з: 28 червня 2019, 09:58
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 39 разів
- Подякували: 19 разів
Re: МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
Доброго дня. Не підскажите чи зберігся перепис 1897 року по цьому району, якщо так в якому архіві він зберігається?
Шукаю такі призвіща як Григор, Григоренко, Пономаренко, Криворот, Малишко, Мельник, Вара, Парій, Погребняк, Іваницькі, Щербина, Остроушко, Ткаченко, Зінченко, Гавгаленко, Хвесченко, Бугаєвські, Пупенко, Гребінник, Більченко, Бойченко
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: МАЛИН, місто, Житомирська обл, Україна
Подивіться тутKonf писав:Доброго дня. Не підскажите чи зберігся перепис 1897 року по цьому району, якщо так в якому архіві він зберігається?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 22 гостей