Мар'янівка, село, Васильківський р-н, Київська обл

[D_i_V_a]

Мар'я́нівка — село у Васильківському районі Київської області.
За царської Росії - село Мар'янівка Мотовилівської волості Васильківського повіту Київської губернії.

[D_i_V_a]

Житель села Мар'янівки - Павлин Олександрович Дідковський https://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.php?f=23&t=837&p=24896#p24896

[АннА]

Мар'я́нівка — село у Васильківському районі Київської області.
23 грудня 2018 року відбулися перші вибори у Ковалівській об'єднаній територіальній громаді, до складу якої увійшли села Васильківського району: Ковалівка, Вінницькі Стави, Мар’янівка, Пологи, Пшеничне, Устимівка та села Фастівського району Кищинці, Паляничинці та Червоне з центром громади у селі Ковалівка, адреса: 08652, Київська обл., Васильківський р-н, с. Ковалівка, вул. Монастирська 1.
Історія
Околиці Мар'янівки були заселені вже в ХІІ столітті. Перші письмові згадки про це село походять з останньої третини XVIII ст. Перші жителі поселилися на притоці річки Рось — Роток. Раніше притока Росі р. Роток протікала через сучасне село Мар'янівку. З року в рік Роток ставала мілководною і перетворилася на болото.[джерело?]
Переп'ятиха
На південний захід від Мар'янівки знаходиться великий поховальний комплекс, у центрі якого розташовано один з найбільших курганів ранньої скіфської доби — Переп'ятиха. З цим курганом пов'язана легенда про велике давнє місто. З усіх боків воно було огороджене кам'яним муром. В місті височів замок князя Переп'ята і княгині Переп'ятихи, яку звали Мар'яна. В давню давнину князь Переп'ят пішов походом з Києва в далекі краї. Минуло два роки, а від нього не було жодної вісточки. Княгиня вважала, що загинув князь на полі бою, і дуже сумувала. А тут пронеслась тривожна вісточка — суне на Київ якесь озброєне військо. Княгиня зібрала свою дружину і вирішила піти з нею назустріч тому війську.

На світанку два військові табори зійшлись поблизу Фастова і почалась жарка січа. Був густий туман. Бились непереможно дві сторони, аж поки зійшло сонце. І перший сонячний промінь впав на вбитого князя Переп'ята. Впізнала княгиня чоловіка, заголосила, та не встав князь. Затих бій, воїни у розпачі оточили свою княгиню. А вона ламала руки, схилившись над чоловіком, а потім витягла меч і впала мертва поруч з мертвим князем. Їх поховали разом, насипали дві могили. Одну назвали — Переп'ят, а другу — Переп'ятиха[1]
Пам'ять про них дійшла до наших днів через назву могил, що височать недалеко від Мар'янівки. Могил навколо Мар'янівки налічується до 54, а біля Фастівця — 53. Та найвища з них — Переп'ятиха, а трохи менша — Варенська. Ці могили свідчать про жорстокі бої у цих місцях. Внаслідок частих баталій місто Переп'ятиха було зруйновано.
В грамоті Андрія Боголюбського Печерського монастирю, яка є пізнішою підробкою, також згадується про кургани Переп'ята і Переп'ятиху. Навколо Мар'янівки найбільша кількість могил. Отже, немає сумніву, що Мар'янівка була заселена в далекому минулому і носила іншу назву. Місцеві перекази пов'язують назву села з легендарною княгинею Мар'яною Переп'ятихою.
Браницькі
В 1774 році Білоцерківське староство сейму Речі Посполитої, як і кілька інших старовинних українських міст, були подаровані польському королю Станіславу ІІ Августу, а він роздав їх своїм вельможам. Біла Церква і навколишні землі із 100 тисячами населення були подаровані Францишку-Ксаверію Браницькому. В середині XIX ст. ці землі були розділені між його онуками — графами Олександром, Владиславом-Міхалом і Костянтином-Ґжеґожем Браницькими.
Браницькі мали земельні володіння у Васильківському, Канівському, Звенигородському, Черкаському, Радомишльському повітах.
Розміри володінь:
Олександр — 28 076 десятин,
Владислав — 131 583 десятин,
Костянтин — 47 326 десятин, Всього — 206 985 десятин.
Селян ревізьких душ (чоловічої статі) разом мали 40740 чоловік.
Православне (українське) населення с. Мар'янівки було приписане до парафії Ксаверівської церкви, а католицьке (польське) населення — до парафії Мотовилівського костьолу. В середині XIX ст. в ній було населення: православних — 1177, католиків — 117.
Пізніше володіння від Білої Церкви до Києва перейшли до графині Марії Браницької. Вона мала 99 маєтків, управляли якими її родичі. Браницька надавала землі в оренду полякам, що приїжджали і оселялися один біля одного поселенням. Воно одержало назву 2-га Мар'янівка.
Інші володарі
Село Мар'янівка перейшло в користування пану польському Яструбовському, на той час село налічувало 568 дворів і 3009 жителів. Землі було 2 334 десятини, з яких поміщицьких — 900 десятин, церковних — 32, а після смерті чоловіка управляла Яструбовська (його жінка) і в 1915 році передала володіння племіннику Ревуцькому.
З початку І світової війни чоловіче населення с. Мар'янівки було мобілізоване і відправлене на фронт. Багато мар'яніців загинуло, решта повернулася скаліченими. Становище селян дедалі гіршало. Наростала революційна боротьба, яку очолив робітничий клас. Селяни почали захоплювати поміщицьку землю, реманент, худобу. Пан Ревуцький змушений був просити каральний загін у київського губернатора.
Персоналії
Мар'янівка — батьківщина всесвітньо відомого тенора Івана Семеновича Козловського. Він завжди гостинно зустрічав земляків з малої батьківщини. За спогадами, коли мар’янівці переступали поріг московської квартири Івана Козловського, він жартома гукав своїм домашнім: «Москалі, геть від мене!» — й одразу саджав усіх за стіл годувати, незалежно від того, п’ять чоловік приїхало чи п’ятдесят.[2]
У селі народилася українська співачка (сопрано), народна артистка України (1995) Віра Григорівна Мартиненко.
Меморіальний музей-садиба І. С. Козловського
В Мар'янівці знаходиться Меморіальний музей-садиба І. С. Козловського, до складу якого входять хата родини Козловських, пам'ятник видатному співаку та парк.

[АннА]

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
МАР’ЯНІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 21 км від районного центру і за 4 км від автостради Київ—Одеса. Населення — 2330 чоловік.

У селі знаходиться дослідне господарство Українського науково-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарства, створене в 1968 році на базі колгоспу ім. XXI з’їзду КПРС. 8 передовиків колгоспного виробництва нагороджено орденами й медалями. Г. О. Гук удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.

У Мар’янівці є середня школа, клуб, бібліотека.

В роки тимчасової німецько-фашистської окупації у Мар’янівці діяла антифашистська підпільна група на чолі з І. Д. Стулою. У 1943 році, під час наступу радянських військ, біля села точилися запеклі бої. Мар’янівка кілька разів переходила з рук у руки. Серед загиблих радянських воїнів, похованих у братській могилі,— Герой Радянського Союзу гвардії лейтенант М. М. Красіков.

У Мар’янівці народився І. С. Козловський — народний артист СРСР.

Біля Мар’янівки в минулому столітті було 57 курганів, з них розкопано 3 — «Оленівка» (доби бронзи, III тисячоліття до н. е.), «Три брати» та знаменита «Переп’ятиха» скіфського часу (VI ст. до н. е.). В кургані «Переп’ятиха» знайдено багато посуду і золоті бляшки у вигляді крилатого грифона, залізна зброя, бронзове дзеркало та інші речі. Цей курган був відомий ще в XII ст. Про нього є літописна згадка під 1151 роком. Легенда розповідає, ніби княгиня Переп’ятиха в нічному бою помилково убила свого чоловіка Переп’ята, який повертався з походу. Вона думала, що це ворог. На світанку, довідавшись про свою помилку, вона заподіяла собі смерть. Воїни над їх тілами насипали дві могили. Ту, що знаходиться біля с. Мар’янівки, в народі називають «Переп’ятиха», другу — біля Фастівця — «Переп’ят». На кургані «Переп’ятиха», в розкопках якого в 1845 році брав участь Т. Г. Шевченко, встановлено меморіальну дошку.

[Ярина]

phpBB [video]

[Ярина]

Оновлена версія

phpBB [video]