НІЖИН, місто, Ніжинський район, Чернігівська обл, Україна
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
НІЖИН, місто, Ніжинський район, Чернігівська обл, Україна
Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область
Нежин, Нежинская волость, Нежинский уезд
Нежин, Нежинский район, Черниговская область
Александровская церковь
Богословская церковь
Васильевская церковь
1808 - священник Федор Яковлевич Кушакевич
Введенская церковь
1757 - священник Иван Никитич Гафаревский
Вознесенская церковь
Крествоздвиженская церковь
Михайловская церковь
1812 - священник Иван Тарасевич, священник Антон Кушакевич
Николаевская церковь
Преображенская церковь
Троицкая церковь
Успенская церковь
Нежин, Нежинская волость, Нежинский уезд
Нежин, Нежинский район, Черниговская область
Александровская церковь
Богословская церковь
Васильевская церковь
1808 - священник Федор Яковлевич Кушакевич
Введенская церковь
1757 - священник Иван Никитич Гафаревский
Вознесенская церковь
Крествоздвиженская церковь
Михайловская церковь
1812 - священник Иван Тарасевич, священник Антон Кушакевич
Николаевская церковь
Преображенская церковь
Троицкая церковь
Успенская церковь
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
Re: Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область
http://www.surnameindex.info/info/chern ... index.html
Некоторые фамилии жителей м. Нежин (Богословская церковь, 1847-1860):
Артеменко
Безпалый
Береза
Дмитренко
Дробазка
Кириленко
Ковалев
Корабчевский
Корсак
Кривомазов
Крушковский
Марусь
Нагорный
Петриченко
Пирог
Прохоренко
Пушкарь
Стасенко
Стрельцов
Сучковский
Таран
Фурса
Худотеплый
Шостак
Шостко
Щербач
Юрчевский
Некоторые фамилии жителей м. Нежин (Богословская церковь, 1847-1860):
Артеменко
Безпалый
Береза
Дмитренко
Дробазка
Кириленко
Ковалев
Корабчевский
Корсак
Кривомазов
Крушковский
Марусь
Нагорный
Петриченко
Пирог
Прохоренко
Пушкарь
Стасенко
Стрельцов
Сучковский
Таран
Фурса
Худотеплый
Шостак
Шостко
Щербач
Юрчевский
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
Re: Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область
http://www.surnameindex.info/info/chern ... index.html
Некоторые фамилии жителей м. Нежин (Успенская церковь, 1883):
Белик
Беляков
Болбинский
Борисенко
Бут
Головань-Мединский
Горбань
Гринь
Дурней
Козловой
Крайломака
Лопата
Малыш-Федорцов
Мочалкин
Новицкий (римско-католического вероисповедания)
Одинец
Тыщенко
Фенник
Яценко
Некоторые фамилии жителей м. Нежин (Успенская церковь, 1883):
Белик
Беляков
Болбинский
Борисенко
Бут
Головань-Мединский
Горбань
Гринь
Дурней
Козловой
Крайломака
Лопата
Малыш-Федорцов
Мочалкин
Новицкий (римско-католического вероисповедания)
Одинец
Тыщенко
Фенник
Яценко
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
Re: Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область
http://www.surnameindex.info/info/chern ... index.html
Некоторые фамилии жителей м. Нежин (Николаевская церковь, 1882):
Акунев
Безручко
Белиловец
Бобров
Божок
Болох
Бурский
Быховец
Вдовиченко
Година
Гомоляка
Градобык
Дворецкий
Дробязка
Есипенко
Железко
Житков
Жовтопляс
Зеленько
Ивченко
Исаев
Коваленко
Колесник, Колесников
Колодькин
Коломурда
Кононец
Косый, Косенко
Красновский
Крутько
Кудрявцев
Кутяк
Лебедев
Левченко
Леонтович
Малюга
Масленко
Михайленко
Мойсеев
Моргацкий
Москаленко
Мохинский
Науменко
Неговский
Нестеренко
Опенькин
Орел
Россин
Ручкин
Самофал
Соколов
Сыч
Форостенко
Шаповаленко
Шепель
Некоторые фамилии жителей м. Нежин (Николаевская церковь, 1882):
Акунев
Безручко
Белиловец
Бобров
Божок
Болох
Бурский
Быховец
Вдовиченко
Година
Гомоляка
Градобык
Дворецкий
Дробязка
Есипенко
Железко
Житков
Жовтопляс
Зеленько
Ивченко
Исаев
Коваленко
Колесник, Колесников
Колодькин
Коломурда
Кононец
Косый, Косенко
Красновский
Крутько
Кудрявцев
Кутяк
Лебедев
Левченко
Леонтович
Малюга
Масленко
Михайленко
Мойсеев
Моргацкий
Москаленко
Мохинский
Науменко
Неговский
Нестеренко
Опенькин
Орел
Россин
Ручкин
Самофал
Соколов
Сыч
Форостенко
Шаповаленко
Шепель
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
Re: Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область
http://www.surnameindex.info/info/chern ... index.html
Некоторые фамилии еврейских жителей м. Нежин (1857, 1870-1875, 1884-1906, 1894-1916):
Абелев
Агранович
Айзенберг
Альперин
Бабушкин
Басин
Бегун
Бельский
Берман
Бочковский
Брикер
Бутовский
Вайнштейн
Варшавский
Вишневский
Войц
Воловик
Вольфовский
Выбойщик
Гайкович
Гандельсман
Гарадечки
Германович
Гершинов
Глатман
Гурбанович
Гутман
Давидсон
Двин
Длин
Додуш
Долгопятый
Дондес
Дочковский
Дроздин
Друкер
Евзеров
Егурин
Ейденкальдт
Еренбург
Зак
Зеликман
Зельдович
Злотник
Израилев
Ильин
Иофе
Исаев
Кабак
Каганов
Канявский
Каплун
Кафман
Квактун
Киньбургский
Кирзнер
Киц
Краковский, Храковский
Краснер
Кривошей
Кунин
Ласкин
Лаут
Левин
Лейн
Лемперт
Либерман
Лидерман
Литвин
Лосинский
Лохтин
Лупик
Макаровский
Манов
Маркман
Медведев, Медведов
Мейтин
Мельников
Миндель
Мининберг
Могилевский
Муляр
Низкий
Новык
Оберман
Орлов
Островский
Перлов
Пеул
Полоцкий
Полыскин
Портной
Рабинович
Рахлин
Рачинский
Рейзин
Рейхштат
Репкин
Ривин
Рипкин
Ронин
Рубанок
Рубинштейн
Рубыновский
Рудницкий
Рябкин
Рябой
Сафранский
Свердлов
Свидлер
Силюцкий
Симкин
Сирот
Слитников
Стерин
Судакин
Тарнапольский
Тереховский
Турецкий
Усер
Файвишевский
Фрадин
Фрейгин
Фрейдин
Хавин
Хайкин
Ханин
Хачкевич
Ходуш
Цитленок
Цывкин
Шапиро
Шафаренко
Шолна
Шрейбер
Шугалевич
Шухман
Эльчиц
Некоторые фамилии еврейских жителей м. Нежин (1857, 1870-1875, 1884-1906, 1894-1916):
Абелев
Агранович
Айзенберг
Альперин
Бабушкин
Басин
Бегун
Бельский
Берман
Бочковский
Брикер
Бутовский
Вайнштейн
Варшавский
Вишневский
Войц
Воловик
Вольфовский
Выбойщик
Гайкович
Гандельсман
Гарадечки
Германович
Гершинов
Глатман
Гурбанович
Гутман
Давидсон
Двин
Длин
Додуш
Долгопятый
Дондес
Дочковский
Дроздин
Друкер
Евзеров
Егурин
Ейденкальдт
Еренбург
Зак
Зеликман
Зельдович
Злотник
Израилев
Ильин
Иофе
Исаев
Кабак
Каганов
Канявский
Каплун
Кафман
Квактун
Киньбургский
Кирзнер
Киц
Краковский, Храковский
Краснер
Кривошей
Кунин
Ласкин
Лаут
Левин
Лейн
Лемперт
Либерман
Лидерман
Литвин
Лосинский
Лохтин
Лупик
Макаровский
Манов
Маркман
Медведев, Медведов
Мейтин
Мельников
Миндель
Мининберг
Могилевский
Муляр
Низкий
Новык
Оберман
Орлов
Островский
Перлов
Пеул
Полоцкий
Полыскин
Портной
Рабинович
Рахлин
Рачинский
Рейзин
Рейхштат
Репкин
Ривин
Рипкин
Ронин
Рубанок
Рубинштейн
Рубыновский
Рудницкий
Рябкин
Рябой
Сафранский
Свердлов
Свидлер
Силюцкий
Симкин
Сирот
Слитников
Стерин
Судакин
Тарнапольский
Тереховский
Турецкий
Усер
Файвишевский
Фрадин
Фрейгин
Фрейдин
Хавин
Хайкин
Ханин
Хачкевич
Ходуш
Цитленок
Цывкин
Шапиро
Шафаренко
Шолна
Шрейбер
Шугалевич
Шухман
Эльчиц
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область
Попередниками Н. є 2 давньорус. городища, які ототожнюють з «городами», згаданими в Іпатіївському літописі. Імовірно, перше городище (кін. 10—13 ст., в істор. центрі сучасного міста на лівому березі Остра; на поч. 17 ст. відоме як Ніжинське городище) — це Ніжатин (згадується під 1135 і 1147); друге городище (12—13 ст., в урочищі Городок на сх. околиці сучасного міста на правому березі Остра) — це Уненіж (згадується під 1147). Ніжатин належав Переяславському князівству, а Уненіж — Чернігівському князівству. Обидва населені пункти були знищені під час монголо-татарської навали, скоріш за все 1239. За археол. даними, у 2-й пол. 13—14 ст. на околицях сучасного міста існували сільс. поселення, засновниками яких могли бути вцілілі мешканці Ніжатина та Уненіжа. У 16 — на поч. 17 ст. ці терени (які з 2-ї пол. 14 ст. належали Великому князівству Литовському) були майже незалюдненими внаслідок татар. набігів та литовсько-моск. протистояння. Після литовсько-московської війни 1500—1503 Ніжинщина у складі чернігово-сіверських земель відійшла до Рос. д-ви.
Не з’ясовано, чи має відношення до Н. Нежатина нива, згадана в літописі під 1078 (див. Нежатина нива, битва 1078). Згадка Н. в грамоті київ. кн. Володимира Ольгердовича (у літературі помилково датована 1390; насправді має дату 4-й індикт, який у правління цього князя припадає на 1366 і 1381) не може свідчити про існування населеного пункту з такою назвою у 2-й пол. 14 ст., оскільки документ є фальсифікатом кін. 16 — поч. 17 ст.
Заселення Ніжинського горо-дища почалося одразу після приєднання Задесення (пд. Чернігівщини) до Речі Посполитої згідно з Деулінським перемир’ям 1618. Нове поселення, яке отримало назву Н., з огляду на вигідне розташування було обрано адміністрацією Чернігово-Сіверщини (із 1635 — Чернігівського воєводства) як опорний пункт колонізації Задесення. Не пізніше 1625 було споруджено Ніжинський замок, 1625 Н. отримав магдебурзьке право (скасоване 1831) і право проведення ярмарків. Під 1634 згадуються перші ремісничі цехи. Засновником міста і його пер-шим війтом був капітан (пред-ставник адміністратора Чернігово-Сіверщини королевича Владислава; див. Владислав IV) Щасний Вишль. Дуже швидко Н. перетворився на один із найважливіших торгово-ремісничих осередків Лівобережної України. Він мав 2 лінії дерев’яно-земляних укріплень (навколо замку і власне міста), споруджених із використанням давньорус. валів, і був оточений передмістями. На околиці Н. 1620 був заснований правосл. монастир Різдва Богородиці (див. Ніжинський Ветхоріздвяний Свято-Георгіївський монастир), а в самому місті до 1632 — монастир домініканців. Бл. 1633 Н. став центром староства. У 1630-ті рр. ніжинці брали участь у козац. повстаннях.
У червні 1648 Н. перейшов під контроль Війська Запорозького і став центром Ніжинського полку. Із 1659 в замку стояв рос. гарнізон. 17—18 червня 1663 в Н. відбулася Чорна рада 1663, на якій гетьманом Лівобереж. України було обрано І.Брюховецького. 1668 у ході антимоск. повстання ніжинські козаки й міщани намагалися здобути замок; при наближенні рос. війська кн. Г.Ромодановського ніжинці залишили місто, яке було пограбоване і спалене. Після ліквідації полкового адм.-тер. устрою (1782) Н. — повітовий центр Чернігівського намісництва, із 1797 — Малоросійської губернії, а з 1802 — Чернігівської губернії.
1675, коли гетьман І.Самойлович своїм універсалом гаран-тував ніжинським грекам (див. Греки в Україні) право власного суду, починається задокументована історія грец. громади. 1680 виділилася грец. церк. парафія, а 1696 було створено грец. братство, біля витоків якого стояв священик із Македонії Христофор (Христодул) Дмитрієв. 1785 було утворено грец. магістрат (ліквідовано 1870). Греки, серед яких спочатку переважали купці (що займалися міжнар. торгівлею), користувалися широкими привілеями (скасовані в 1860-ті рр.). Становлячи невелику частку населення Н. (не більше 7 % на межі 18—19 ст.), греки справили величезний вплив на культ. і госп. життя міста. Зокрема, грекам Н. зобов’язаний своїм сучасним брендом — особливим сортом огірків.
Аж до кінця 18 ст. Н. залишався одним із найрозвинутіших міст Гетьманщини. Зокрема, він був відомий своїми ярмарками (відбувалися тричі на рік). 1660 засновано Ніжинський Свято-Введенський монастир. 1702 Стефан Яворський започаткував Ніжинський Благовіщенський монастир. У 2-й пол. 17—18 ст. місто прикрасили численні муровані церкви, найдавніша з яких — збудований ніжинським полк. І.Золотаренком Свято-Миколаївський собор — є першим у часі укр. бароковим хрещатим п’ятибаневим храмом. 1780—81 збудовано комплекс поштової станції (на сьогодні — єдиний в Україні, що зберігся майже повністю). Наприкінці 18 — на поч. 19 ст. знесено міські укріплення.
Наприкінці 18 ст. Н. втратив значення торг. й адміністративно-військ. центру, проте не перетворився на звичайне провінційне місто завдяки тому, що тут 1820 була заснована Ніжинська г-зія вищих наук князя Безбородька (із 1875 — Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька, нині — Ніжинський держ. ун-т ім. М.Гоголя). Н. був єдиним повітовим містом Російської імперії, що мало вищий навч. заклад.
1868 в Н. споруджено заліз-ничну станцію. У 2-й пол. 19 ст. з’явилися пром. підпр-ва (мідно-ливарний з-д, тютюнова ф-ка). Про динамічний розвиток міста свідчить зростання чисельності його населення (1846 — 9 тис. осіб, 1866 — 18 тис., 1897 — 32 тис. осіб). За кількістю населення Н. стояв на 1-му місці в Черніг. губ., випереджаючи й губернський центр.
1917—20 влада у місті належала Українській Народній Республіці (листопад 1917 — січень 1918, березень—квітень 1918), більшовикам (січень—березень 1918, січень—вересень 1919), Українській Державі (квітень—листопад 1918), денікінцям (вересень—листопад 1919). У березні—листопаді 1918 Н. був під контролем нім. військ. У серпні 1918 місто намагався захопити загін М.Кропив’янського. Рад. владу остаточно встановлено 21 листопада 1919.
Із 1923 Н. — центр Ніжинської округи Черніг. губ., а з липня 1930 — райцентр Чернігівської округи. Із 1932 — у складі Черніг. обл.
Перед Другою світовою війною в Н. працювали 7 з-дів, машинно-тракторна станція, 17 артілей та 6 приміських колгоспів. 1939—40 діяли пед. ін-т ім. М.Гоголя, 4 технікуми.
Під час гітлерівської окупації (13 вересня 1941 — 15 вересня 1943) діяли рад. підпільники (зокрема Ніжинська підпільна комсомольсько-молодіжна орг-ція) та провід Організації українських націоналістів (мельниківців).
Нині Н. — один із пром. і культ. центрів пн.-сх. регіону України. У місті діють драм. театр ім. М.Коцюбинського й 4 вищі навч. заклади, найбільшим з яких є ун-т ім. М.Гоголя.
У Н. народилися Р.Ракушка-Романовський, І.Максимович, Г.Кониський, М.Бантиш-Каменський, П.Вітгенштейн, Ю.Лисянський, Номис (М.Симонов), М.Самокиш, В.Адріанова-Перетц, І.Спаський, актор М.Бернес (Нейман). З Н. пов’язаний творчий шлях М.Заньковецької.
Пам’ятки арх-ри: Свято-Миколаївський собор (між 1655 і 1659), собор Благовіщенського монастиря (1702—16), грец. церква архангелів Михаїла і Гавриїла (1719—29), церква св. Іоанна Богослова (1752), собор Свято-Введенського монастиря (1775), грец. церква Всіх святих (1760, 1780—1805), будинок грецького магістрату (1785), будинок гімназії вищих наук (1805—1817, архітектор Л.Руска).
Численні пам’ятники, у т. ч. перший у Рос. імперії пам’ятник М.Гоголю (1881, скульп. П.Забіла).
Музеї: краєзнавчий, «Поштова станція».
http://history.org.ua/?termin=Nizhyn_mst
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки.
Ніжин — місто обласного підпорядкування, центр району, розташоване на берегах річки Остра (притока р. Десни), за 80 км від Чернігова. Вузлова станція Південно-Західної залізниці. Населення — 56 300 чоловік.
Місцевість, де розташоване сучасне місто, була заселена ще задовго до його виникнення. Про це свідчать виявлені на території міста та його околицях поселення доби бронзи, скарби срібних речей, римських монет IV ст. та давньоруських монет XI ст. н. е. На правому березі річки, на території, яку донедавна називали Городком, збереглися також курганний могильник та городище часів Київської Русі.
Ніжин — один із найдавніх населених пунктів України. Він вперше згадується в літопису як град Уненеж під 1147 роком. Уненеж у XII ст. був укріпленим пунктом Чернігівського князівства на південно-східних його кордонах. Восени 1239 року в князівство вторглися монголо-татарські орди, які поряд з іншими містами краю зруйнували й Уненеж. Через кілька десятиліть населений пункт відроджується. З середини XIV ст. він входив до складу Литовського князівства й іменувався Ніжинським городищем, а з 1514 року — Ніжином.
Внаслідок війни Російської держави з Литвою (1500—1503 рр.) Ніжин у складі Чернігово-Сіверщини відійшов до Російської держави. В першій половині XVI ст. він вже був одним з важливих пунктів на торговельному шляху Львів—Київ— Москва. Російські купці привозили на ніжинський ринок хутра, зброю, вироби з дерева, кінську збрую, а купували тут привозні східні і західноєвропейські товари, ювелірні вироби, сіль та інше.
Але розвитку Ніжина, його господарства й торгівлі заважали війни, які вели Литва й Польща проти Росії за землі Сіверської України. За Деулінською угодою 1618 року місто потрапило під владу шляхетської Польщі й було включено до складу Київського воєводства. Польський уряд прагнув перетворити його в один з форпостів на кордоні з Росією. З цією метою в 1624 році Ніжину відвели велику площу навколишніх земель на лівому березі річки Остра. 26 березня 1625 року король Сигізмунд III надав йому магдебурзьке право, що сприяло заселенню й економічному розвитку міста. Створюється міський уряд на чолі з війтом. Міщанам дозволялося займатися різними ремеслами й промислами, засновувати ремісничі цехи, торгувати своїми виробами й привозними товарами. Вже в 30-х роках XVII ст. тут виникли ремісничі цехи: ковальський, ткацький, гончарний, шевський, кравецький, калачницький (хлібний), різницький, музицький. Ремісники виготовляли сільськогосподарські знаряддя, зброю, господарсько-побутові речі, одяг, взуття та інші вироби. Ніжинські купці вивозили їх на ринки України і Росії.
Ніжин — місто обласного підпорядкування, центр району, розташоване на берегах річки Остра (притока р. Десни), за 80 км від Чернігова. Вузлова станція Південно-Західної залізниці. Населення — 56 300 чоловік.
Місцевість, де розташоване сучасне місто, була заселена ще задовго до його виникнення. Про це свідчать виявлені на території міста та його околицях поселення доби бронзи, скарби срібних речей, римських монет IV ст. та давньоруських монет XI ст. н. е. На правому березі річки, на території, яку донедавна називали Городком, збереглися також курганний могильник та городище часів Київської Русі.
Ніжин — один із найдавніх населених пунктів України. Він вперше згадується в літопису як град Уненеж під 1147 роком. Уненеж у XII ст. був укріпленим пунктом Чернігівського князівства на південно-східних його кордонах. Восени 1239 року в князівство вторглися монголо-татарські орди, які поряд з іншими містами краю зруйнували й Уненеж. Через кілька десятиліть населений пункт відроджується. З середини XIV ст. він входив до складу Литовського князівства й іменувався Ніжинським городищем, а з 1514 року — Ніжином.
Внаслідок війни Російської держави з Литвою (1500—1503 рр.) Ніжин у складі Чернігово-Сіверщини відійшов до Російської держави. В першій половині XVI ст. він вже був одним з важливих пунктів на торговельному шляху Львів—Київ— Москва. Російські купці привозили на ніжинський ринок хутра, зброю, вироби з дерева, кінську збрую, а купували тут привозні східні і західноєвропейські товари, ювелірні вироби, сіль та інше.
Але розвитку Ніжина, його господарства й торгівлі заважали війни, які вели Литва й Польща проти Росії за землі Сіверської України. За Деулінською угодою 1618 року місто потрапило під владу шляхетської Польщі й було включено до складу Київського воєводства. Польський уряд прагнув перетворити його в один з форпостів на кордоні з Росією. З цією метою в 1624 році Ніжину відвели велику площу навколишніх земель на лівому березі річки Остра. 26 березня 1625 року король Сигізмунд III надав йому магдебурзьке право, що сприяло заселенню й економічному розвитку міста. Створюється міський уряд на чолі з війтом. Міщанам дозволялося займатися різними ремеслами й промислами, засновувати ремісничі цехи, торгувати своїми виробами й привозними товарами. Вже в 30-х роках XVII ст. тут виникли ремісничі цехи: ковальський, ткацький, гончарний, шевський, кравецький, калачницький (хлібний), різницький, музицький. Ремісники виготовляли сільськогосподарські знаряддя, зброю, господарсько-побутові речі, одяг, взуття та інші вироби. Ніжинські купці вивозили їх на ринки України і Росії.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область
Частина ІІ
У післяреформений період у Ніжині зростає промислове виробництво. 1861 року тут працювали тютюнова фабрика, свічковий та мідноливарний заводи, 1865 — чинбарня. Наприкінці 70-х — на початку 80-х років місто вже мало 26 невеликих підприємств: завод землеобробних знарядь, чавуноливарний, 5 свічкових і пивоварний заводи, 12 цегелень. У 1870 році було збудовано млин з олійницею. 1884 року у місті було вже 5 тютюнових фабрик, на яких налічувалося 90 робітників. 1896 року засновано олійний завод. Водночас скорочувалося ремісниче виробництво. Якщо в 1880 році в ремісничих майстернях працювало 1770 чоловік, то на 1900 рік кількість їх зменшилася до 900 чоловік.
Як у XVIII, так і в XIX ст., Ніжин був одним з найбільших торговельних міст Чернігівської губернії. Однак значення торговельного центру України, яким він був раніше, втратив. У 1895—1898 рр. тут щороку відбувалося 4 ярмарки й 2 базари на тиждень. У цей час у місті було 364 купці, в т. ч. 6 першої і 116 другої гільдій. У 277 лавках продавали тютюн, рибу, сіль, борошно, дерев’яні й залізні вироби та інші товари.
Значне місце в економіці міста належало сільському господарству. Орні землі становили понад 7 тис. десятин. Козаки, селяни й міщани одержували в середньому по 60 пудів жита, 50 пудів гречки й 56 пудів вівса з десятини, продовжували вирощувати також овочі, тютюн, цукрові буряки. Угіддя поміщиків становили 1600 десятин. 1861 року вони мали 128 душ дворових кріпаків. За реформою 1861 року селяни були звільнені від кріпосної залежності, але лише 21 з них одержав земельні наділи, загальна площа яких становила 31 десятину. Так, у поміщиків Самчевського й Отради звільнені «на волю» одержали по 1 десятині 900 сажнів, а в Володьківського — лише по 200 сажнів. Оскільки землі не вистачало, селяни змушені були орендувати її у поміщиків, сплачуючи 3—4 крб. за десятину. Частина землевласників здавала ділянки на умовах здольщини — за врожаю.
З розвитком капіталізму посилюється експлуатація трудящих. У 1893 році на підприємствах робітники працювали 14—16 годин, а середня заробітна плата не перевищувала 35 коп. для чоловіків, 23 коп. для жінок і 20 коп. для підлітків.
У післяреформений період у Ніжині зростає промислове виробництво. 1861 року тут працювали тютюнова фабрика, свічковий та мідноливарний заводи, 1865 — чинбарня. Наприкінці 70-х — на початку 80-х років місто вже мало 26 невеликих підприємств: завод землеобробних знарядь, чавуноливарний, 5 свічкових і пивоварний заводи, 12 цегелень. У 1870 році було збудовано млин з олійницею. 1884 року у місті було вже 5 тютюнових фабрик, на яких налічувалося 90 робітників. 1896 року засновано олійний завод. Водночас скорочувалося ремісниче виробництво. Якщо в 1880 році в ремісничих майстернях працювало 1770 чоловік, то на 1900 рік кількість їх зменшилася до 900 чоловік.
Як у XVIII, так і в XIX ст., Ніжин був одним з найбільших торговельних міст Чернігівської губернії. Однак значення торговельного центру України, яким він був раніше, втратив. У 1895—1898 рр. тут щороку відбувалося 4 ярмарки й 2 базари на тиждень. У цей час у місті було 364 купці, в т. ч. 6 першої і 116 другої гільдій. У 277 лавках продавали тютюн, рибу, сіль, борошно, дерев’яні й залізні вироби та інші товари.
Значне місце в економіці міста належало сільському господарству. Орні землі становили понад 7 тис. десятин. Козаки, селяни й міщани одержували в середньому по 60 пудів жита, 50 пудів гречки й 56 пудів вівса з десятини, продовжували вирощувати також овочі, тютюн, цукрові буряки. Угіддя поміщиків становили 1600 десятин. 1861 року вони мали 128 душ дворових кріпаків. За реформою 1861 року селяни були звільнені від кріпосної залежності, але лише 21 з них одержав земельні наділи, загальна площа яких становила 31 десятину. Так, у поміщиків Самчевського й Отради звільнені «на волю» одержали по 1 десятині 900 сажнів, а в Володьківського — лише по 200 сажнів. Оскільки землі не вистачало, селяни змушені були орендувати її у поміщиків, сплачуючи 3—4 крб. за десятину. Частина землевласників здавала ділянки на умовах здольщини — за врожаю.
З розвитком капіталізму посилюється експлуатація трудящих. У 1893 році на підприємствах робітники працювали 14—16 годин, а середня заробітна плата не перевищувала 35 коп. для чоловіків, 23 коп. для жінок і 20 коп. для підлітків.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область
Частина ІІІ
29 серпня 1919 року денікінські війська захопили Ніжин. Вони відновили діяльність міської управи та інших органів буржуазної влади. Білогвардійцям вдалося вистежити підпільний партком і заарештувати його членів. Керівництво боротьбою здійснював підпільний ревком, який узяв на себе функції Центрального штабу воєнно-підпільної організації Ніжинсько-Козелецького району. На території повіту широко розгорнувся партизанський рух. Загони народних месників розгромили підрозділи білогвардійців під Мрином і Хотинівкою. Неодноразово виводили з ладу залізничну колію на дільниці Ніжин—Носівка, пустили під укіс бронепоїзд ворога та здійснили ряд інших бойових операцій. 20 листопада Богунський полк разом з ніжинськими партизанами вщент розгромив денікінський офіцерський полк під с. Кукшином і в ніч на 21 листопада визволив місто від білогвардійців.
Відновили роботу партійно-радянські органи. 27 листопада 1919 року обрано партійний комітет із 7 чоловік. Протягом грудня створено міські профспілкові організації робітників-металістів та шкільних працівників. 15 січня 1920 року обрано повітвиконком. У результаті політичної роботи серед молодих робітників і службовців у січні 1920 року було засновано міську комсомольську організацію, яка об’єднувала в своїх рядах 60 юнаків та дівчат.
Ніжинський повітовий комітет КП(б)У й повітовий виконком спрямували зусилля трудящих на розв’язання першочергових завдань: відродження підприємств, подання допомоги Червоній Армії, організацію населення на боротьбу з бандитизмом. За лютий—квітень 1920 року було створено дві взуттєві артілі, відновлено випуск возів та інших виробів на заводі землеобробних машин і знарядь. Творча ініціатива мас у відбудові господарства яскраво виявилася в комуністичних суботниках, що проводилися в місті. У січні трудящі заготовляли дрова для залізничної станції Ніжин. 29 лютого у суботнику взяло участь 117 комуністів, понад 50 комсомольців, багато безпартійних. Вони навантажували і розвантажували вагони, виконували інші роботи на станції, робітники депо ремонтували паровози. З січня почала виходити газета «Червоне слово», в школах та інших навчальних закладах запроваджено обов’язкове викладання української мови, історії і географії України. Ці заходи спростовували наклепницькі вигадки українських буржуазних націоналістів про національну політику Радянської влади, сприяли зміцненню дружби українського й російського народів. 18 лютого делегати повітової парт-конференції обговорили тези ЦК КП(б)У «Про державні відносини Радянської України і Радянської Росії» й прийняли резолюцію, в якій говорилося: …в теперішній важкий період боротьби з міжнародним капіталом необхідно створити єдину могутню силу в особі єдиної регулярної Червоної Армії, керованої єдиною комуністичною волею і спрямованої єдиним військовим командуванням… Обставини нам ясно диктують необхідність об’єднати й господарські органи обох радянських республік — Росії і України, бо правильно налагоджене і централізоване господарство є міцною запорукою успіху обох радянських республік в їх боротьбі за завоювання соціальної революції.
29 серпня 1919 року денікінські війська захопили Ніжин. Вони відновили діяльність міської управи та інших органів буржуазної влади. Білогвардійцям вдалося вистежити підпільний партком і заарештувати його членів. Керівництво боротьбою здійснював підпільний ревком, який узяв на себе функції Центрального штабу воєнно-підпільної організації Ніжинсько-Козелецького району. На території повіту широко розгорнувся партизанський рух. Загони народних месників розгромили підрозділи білогвардійців під Мрином і Хотинівкою. Неодноразово виводили з ладу залізничну колію на дільниці Ніжин—Носівка, пустили під укіс бронепоїзд ворога та здійснили ряд інших бойових операцій. 20 листопада Богунський полк разом з ніжинськими партизанами вщент розгромив денікінський офіцерський полк під с. Кукшином і в ніч на 21 листопада визволив місто від білогвардійців.
Відновили роботу партійно-радянські органи. 27 листопада 1919 року обрано партійний комітет із 7 чоловік. Протягом грудня створено міські профспілкові організації робітників-металістів та шкільних працівників. 15 січня 1920 року обрано повітвиконком. У результаті політичної роботи серед молодих робітників і службовців у січні 1920 року було засновано міську комсомольську організацію, яка об’єднувала в своїх рядах 60 юнаків та дівчат.
Ніжинський повітовий комітет КП(б)У й повітовий виконком спрямували зусилля трудящих на розв’язання першочергових завдань: відродження підприємств, подання допомоги Червоній Армії, організацію населення на боротьбу з бандитизмом. За лютий—квітень 1920 року було створено дві взуттєві артілі, відновлено випуск возів та інших виробів на заводі землеобробних машин і знарядь. Творча ініціатива мас у відбудові господарства яскраво виявилася в комуністичних суботниках, що проводилися в місті. У січні трудящі заготовляли дрова для залізничної станції Ніжин. 29 лютого у суботнику взяло участь 117 комуністів, понад 50 комсомольців, багато безпартійних. Вони навантажували і розвантажували вагони, виконували інші роботи на станції, робітники депо ремонтували паровози. З січня почала виходити газета «Червоне слово», в школах та інших навчальних закладах запроваджено обов’язкове викладання української мови, історії і географії України. Ці заходи спростовували наклепницькі вигадки українських буржуазних націоналістів про національну політику Радянської влади, сприяли зміцненню дружби українського й російського народів. 18 лютого делегати повітової парт-конференції обговорили тези ЦК КП(б)У «Про державні відносини Радянської України і Радянської Росії» й прийняли резолюцію, в якій говорилося: …в теперішній важкий період боротьби з міжнародним капіталом необхідно створити єдину могутню силу в особі єдиної регулярної Червоної Армії, керованої єдиною комуністичною волею і спрямованої єдиним військовим командуванням… Обставини нам ясно диктують необхідність об’єднати й господарські органи обох радянських республік — Росії і України, бо правильно налагоджене і централізоване господарство є міцною запорукою успіху обох радянських республік в їх боротьбі за завоювання соціальної революції.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 15 гостей