Нова Водолага, смт (у минулому містечко), Нововодолазький р-н, Харківська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Нова Водолага, смт (у минулому містечко), Нововодолазький р-н, Харківська обл, Україна
НОВА ВОДОЛАГА – с-ще міського типу Харківської області, райцентр. Розташов. в долині р. Вільховатка (бас. Сіверського Дінця) за 53 км від Харкова.
Заснована 1675 козаками Харківського полку та вихідцями з Правобережної України. 1686, 1689, 1693, 1697, 1711 поселення руйнували татарські орди.
Після ліквідації полкового устрою Нова Водолага зарахована до Катерининської провінції Новоросійської губернії.
З 1773 – у складі Слобідсько-Української губернії, а з 1775 – Азовської губернії.
Від 1780 Нова Водолага входила до Харківського намісництва, а після його ліквідації – до Слобідсько-Української губернії (з 1835 – Харківська губернія) і належала до Валківського пов.
З 1797 – волосний центр.
Населення Нової Водолаги брало участь у подіях 1905, національно-визвол. змаганнях 1917–1920.
Райцентр від 1923, с-ще міськ. типу від 1938.
Під час німецько-рад. війни 1941–45 від 19 жовтня 1941 до 14 вересня 1943 Нова Водолага була окупована гітлерівськими військами.
Нині Нова Водолага – сільсько-господарський центр, який спеціалізується на виробництві зерна та м'ясомолочної продукції.
Серед навчальних та культурних закладів – 3 школи, 2 бібліотеки, будинок культури.
З Нової Водолаги походять визначні митці культури: нар. артист Білорус. РСР А.Попсуйшапко (Арсенко), письменник-гуморист С.Чмельов (1896–1941), худож. А.Мізін.
1920–22 тут проживав український письменник П.Панч.
Заснована 1675 козаками Харківського полку та вихідцями з Правобережної України. 1686, 1689, 1693, 1697, 1711 поселення руйнували татарські орди.
Після ліквідації полкового устрою Нова Водолага зарахована до Катерининської провінції Новоросійської губернії.
З 1773 – у складі Слобідсько-Української губернії, а з 1775 – Азовської губернії.
Від 1780 Нова Водолага входила до Харківського намісництва, а після його ліквідації – до Слобідсько-Української губернії (з 1835 – Харківська губернія) і належала до Валківського пов.
З 1797 – волосний центр.
Населення Нової Водолаги брало участь у подіях 1905, національно-визвол. змаганнях 1917–1920.
Райцентр від 1923, с-ще міськ. типу від 1938.
Під час німецько-рад. війни 1941–45 від 19 жовтня 1941 до 14 вересня 1943 Нова Водолага була окупована гітлерівськими військами.
Нині Нова Водолага – сільсько-господарський центр, який спеціалізується на виробництві зерна та м'ясомолочної продукції.
Серед навчальних та культурних закладів – 3 школи, 2 бібліотеки, будинок культури.
З Нової Водолаги походять визначні митці культури: нар. артист Білорус. РСР А.Попсуйшапко (Арсенко), письменник-гуморист С.Чмельов (1896–1941), худож. А.Мізін.
1920–22 тут проживав український письменник П.Панч.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Нова Водолага, смт, Нововодолазький р-н, Харківська обл, Україна
І можливо мої Онацькі.АннА писав:...З Нової Водолаги походять ...
Якщо не мої, то чиїсь Онацькі там були.Фамилии по населенным пунктам Харьковской губернии
Войсковые обыватели. Слобода Новая Водолага. 1835 г.
Онацкий
Онацкой
По прізвищу - шляхта, але шукати дворянських справ не доводиться, бо виглядає так, що ще в 17 ст покозачились, та з тих часів великих статків не мали :D
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Нова Водолага, село, Нововодолазький р-н, Харківська область, Україна
З другої теми
Ось і прийшов час...D_i_V_a писав:...Просто мои немногие потуги найти корни, привели к НЕ подтвержденной версии проживания моих Онацких в селе Нова Водолага.
Когдато нашла в сети, источник не помнюНадо создать темы по селам...Фамилии по населенным пунктам Харьковской губернии
Войсковые обыватели. Слобода Новая Водолага. 1835 г.
Онацкий
Онацкой
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Нова Водолага, село, Нововодолазький р-н, Харківська область, Україна
Гербы Слобожанщины: Новая Водолага и Нововодолажский район
В геоструктурном отношении территория района расположена в пределах Днепровско-Донецкой впадины.
Площадь района составляет 1182,74 кв. км. Население — 34220 человек, из них в райцентре, поселке городского типа Новая Водолага, проживает 11658 человек.
Новая Водолага — многоотраслевой промышленный поселок.
По территории района проходят автомобильная дорога Харьков — Симферополь — Алушта — Ялта и железная дорога Харьков— Красноград.
В районе протекают 12 рек, наибольшая из которых — Мжа.
Преданья старины глубокой
Земли нынешнего Нововодолажского района издавна привлекали людей. Рядом с селом Мелиховка в результате проведенных археологических раскопок были найдены скифское поселение Мелиховка-1; двуслойное поселение срубной (II тыс. до н.э.) и бондарихинской (XII-VII ст. до н. э.) культур; а также многослойное поселение Мелиховка-3 — бондарихинской (XII-VIII ст. до н. э.), пеньковской (VI-VII ст. н. э.) и салтовской (VIII-X ст. н. э.) культур общей площадью 4 га.
Что касается слободы Новая Водолага, то она основана казаками Харьковского полка на так называемом Муравском шляхе в долине реки Ольховатка (бассейн Северского Донца) приблизительно в 1675 году. Основателем Новой Водолаги является полковник Григорий Ерофеевич Донец, которому принадлежали все земли Водолажские. Название слободы происходит от имени речки Водолаги (адалага — тюркское слово, которое означает властелин воды).
Хотя Новая Водолага и называется новой, на самом деле заселилась она какими-нибудь двумя-тремя годами позже Старой Водолаги.
По переписи 1724 г. в Новой Водолаге показано до 707 дворов. В ней, как и в Старой Водолаге, была крепость. Валы состояли из железистого песка и снабжены были несколькими небольшими железными пушками. Внутри крепости находились церковь и несколько общественных строений. Дома обывателей были за валом крепости. Процветали торговля и ремесла, так как большинство сел края заселили ремесленники и свободные крестьяне, переселенцы с Правобережной Украины, бежавшие от польского гнёта в XVII веке. Вот как писал о водолажцах путешественник Гюльденштедт в 1774 году: «Здешние жители — весьма зажиточные люди, ведут торговлю и занимаются ремеслами; здесь есть лавки, в которых всегда можно найти нужные для жизни товары бумажные, шелковые, бакалейные. Между ремесленниками здесь особенно много садовников и гончарников. Сделанные из здешней глины тарелки и кафли — твердые и бледно-желты, черепицы не уступают голландским».
С конца XVII и до середины XVIII столетия Новая Водолага служила крепостью для защиты южных границ Российской державы от набегов турок и крымских татар, а остатки укреплений знаменитой Украинской оборонительной линии сохранились по всей территории района.
В геоструктурном отношении территория района расположена в пределах Днепровско-Донецкой впадины.
Площадь района составляет 1182,74 кв. км. Население — 34220 человек, из них в райцентре, поселке городского типа Новая Водолага, проживает 11658 человек.
Новая Водолага — многоотраслевой промышленный поселок.
По территории района проходят автомобильная дорога Харьков — Симферополь — Алушта — Ялта и железная дорога Харьков— Красноград.
В районе протекают 12 рек, наибольшая из которых — Мжа.
Преданья старины глубокой
Земли нынешнего Нововодолажского района издавна привлекали людей. Рядом с селом Мелиховка в результате проведенных археологических раскопок были найдены скифское поселение Мелиховка-1; двуслойное поселение срубной (II тыс. до н.э.) и бондарихинской (XII-VII ст. до н. э.) культур; а также многослойное поселение Мелиховка-3 — бондарихинской (XII-VIII ст. до н. э.), пеньковской (VI-VII ст. н. э.) и салтовской (VIII-X ст. н. э.) культур общей площадью 4 га.
Что касается слободы Новая Водолага, то она основана казаками Харьковского полка на так называемом Муравском шляхе в долине реки Ольховатка (бассейн Северского Донца) приблизительно в 1675 году. Основателем Новой Водолаги является полковник Григорий Ерофеевич Донец, которому принадлежали все земли Водолажские. Название слободы происходит от имени речки Водолаги (адалага — тюркское слово, которое означает властелин воды).
Хотя Новая Водолага и называется новой, на самом деле заселилась она какими-нибудь двумя-тремя годами позже Старой Водолаги.
По переписи 1724 г. в Новой Водолаге показано до 707 дворов. В ней, как и в Старой Водолаге, была крепость. Валы состояли из железистого песка и снабжены были несколькими небольшими железными пушками. Внутри крепости находились церковь и несколько общественных строений. Дома обывателей были за валом крепости. Процветали торговля и ремесла, так как большинство сел края заселили ремесленники и свободные крестьяне, переселенцы с Правобережной Украины, бежавшие от польского гнёта в XVII веке. Вот как писал о водолажцах путешественник Гюльденштедт в 1774 году: «Здешние жители — весьма зажиточные люди, ведут торговлю и занимаются ремеслами; здесь есть лавки, в которых всегда можно найти нужные для жизни товары бумажные, шелковые, бакалейные. Между ремесленниками здесь особенно много садовников и гончарников. Сделанные из здешней глины тарелки и кафли — твердые и бледно-желты, черепицы не уступают голландским».
С конца XVII и до середины XVIII столетия Новая Водолага служила крепостью для защиты южных границ Российской державы от набегов турок и крымских татар, а остатки укреплений знаменитой Украинской оборонительной линии сохранились по всей территории района.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Нова Водолага, село, Нововодолазький р-н, Харківська область, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Нова Водолага — селище міського типу, адміністративний центр Нововодолазького району. Розташована в південно-західній частині Харківської області, в долині р. Вільховатки (басейн Сіверського Дінця). Через селище проходить залізниця Харків — Дніпропетровськ, а на околиці — шосе Москва — Сімферополь. Селищній Раді підпорядковані населені пункти: Бірки, Запорізьке, Зелений Гай, Іваненки, Новоселівка, Онацьківка, Перелісок і Червоносів. У Новій Водолазі налічується 3102 двори і проживає 14,4 тис. чоловік.
Слобода Нова Водолага заснована близько 1675 року селянами і козаками Харківського полку на т. зв. Муравському шляху. Назва слободи походить від річки Водолаги, що вперше згадується в документах 1572 року. З інших письмових джерел відомо про те, що в куті, де сходиться річка Водолага з балкою, харківський полковник Григорій Донець збудував фортецю, навколо якої оселялись переселенці з інших місцевостей України. Це був чотирикутник на 200 саженів. Вали були із залізистого піску і мали кілька залізних гармат. Всередині фортеці стояли одна церква і кілька громадських будівель. Хати мешканців були за валом фортеці. Так описував фортецю і слободу академік Гільденштедт, який відвідав Нову Водолагу в 1774 році.
Спочатку козаки несли сторожову службу, ходили в походи під час воєн з турецько-татарськими ордами. Селяни займались рільництвом, скотарством і домашніми промислами. Але в міру того, як вони втрачали власність на землю, становище трудящих дедалі гіршало. Уже на підставі указу цариці Анни Іванівни в лютому 1732 року слободу Нову Водолагу і село Малу Водолагу, що раніш належали таємному радникові Олексію Дашкову, було передано до відомства Харківського полку в складі «Української лінії».
У складі Харківського полку Нова Водолага була до 1765 року, з 1765 по 1780 рік належала до Азовської губернії, з 1780 — до Харківського намісництва, а з 1797 року — до Валківського повіту Слобідсько-Української (з 1835 року — Харківської) губернії.
З кінця XVII і до середини XVIII століть Нова Водолага була фортецею для захисту південних кордонів Російської держави від турецько-татарської агресії. Населення слободи не раз зазнавало грабіжницьких нападів кримських татар. Татарські орди розоряли і грабували села, захоплювали в полон людей, перетворювали їх на невільників.
Нова Водолага — селище міського типу, адміністративний центр Нововодолазького району. Розташована в південно-західній частині Харківської області, в долині р. Вільховатки (басейн Сіверського Дінця). Через селище проходить залізниця Харків — Дніпропетровськ, а на околиці — шосе Москва — Сімферополь. Селищній Раді підпорядковані населені пункти: Бірки, Запорізьке, Зелений Гай, Іваненки, Новоселівка, Онацьківка, Перелісок і Червоносів. У Новій Водолазі налічується 3102 двори і проживає 14,4 тис. чоловік.
Слобода Нова Водолага заснована близько 1675 року селянами і козаками Харківського полку на т. зв. Муравському шляху. Назва слободи походить від річки Водолаги, що вперше згадується в документах 1572 року. З інших письмових джерел відомо про те, що в куті, де сходиться річка Водолага з балкою, харківський полковник Григорій Донець збудував фортецю, навколо якої оселялись переселенці з інших місцевостей України. Це був чотирикутник на 200 саженів. Вали були із залізистого піску і мали кілька залізних гармат. Всередині фортеці стояли одна церква і кілька громадських будівель. Хати мешканців були за валом фортеці. Так описував фортецю і слободу академік Гільденштедт, який відвідав Нову Водолагу в 1774 році.
Спочатку козаки несли сторожову службу, ходили в походи під час воєн з турецько-татарськими ордами. Селяни займались рільництвом, скотарством і домашніми промислами. Але в міру того, як вони втрачали власність на землю, становище трудящих дедалі гіршало. Уже на підставі указу цариці Анни Іванівни в лютому 1732 року слободу Нову Водолагу і село Малу Водолагу, що раніш належали таємному радникові Олексію Дашкову, було передано до відомства Харківського полку в складі «Української лінії».
У складі Харківського полку Нова Водолага була до 1765 року, з 1765 по 1780 рік належала до Азовської губернії, з 1780 — до Харківського намісництва, а з 1797 року — до Валківського повіту Слобідсько-Української (з 1835 року — Харківської) губернії.
З кінця XVII і до середини XVIII століть Нова Водолага була фортецею для захисту південних кордонів Російської держави від турецько-татарської агресії. Населення слободи не раз зазнавало грабіжницьких нападів кримських татар. Татарські орди розоряли і грабували села, захоплювали в полон людей, перетворювали їх на невільників.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Нова Водолага, село, Нововодолазький р-н, Харківська область, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Частина ІІ
Масова колективізація у Новій Водолазі розпочалась у 1930 році. Селяни організували колгоспи: «Червоний прогрес», «Радянський селянин», ім. Фрунзе, «Червоний боєць».
Згодом артіль «Червоний боєць» об’єдналася з артіллю ім. Фрунзе. Колективізація сільського господарства у Нововодолазькому районі була завершена в 1933 році. На той час колгоспи об’єднували 74 проц. селянських господарств і мали 92 проц. посівної площі. На основі колективізації було ліквідовано як клас куркульство.
Партійна організація спрямовувала зусилля колгоспників на організаційно-господарське зміцнення артілей, на підготовку керівних колгоспних кадрів.
Розгорталась трудова активність мас. Комсомольці нововодолазької комуни «Комсомолець» були зачинателями соціалістичного змагання за краще проведення сівби в районі. Вони ліквідували знеосібку у використанні тягла й реманенту, організували виробничі бригади, які включались у змагання за звання ударних. Наскрізні бригади, очолювані комсомольцями М. Батюком і К. Лубенським, бригади телятниць і доярок були кращими в районі.
Колгосп «Радянський селянин» був зачинателем створення фонду соціалістичної взаємодопомоги насінням відсталим колгоспам інших районів області. До плану цієї допомоги він висунув ще 5 проц. зустрічного. Ця артіль здобула першість у районі щодо вчасного і доброякісного проведення весняної сівби 1932 року.
Держава забезпечувала колгоспи новою технікою, подавала допомогу насінням, кредитами тощо. В 1933 році була створена Нововодолазька машинно-тракторна станція, яка стала центром технічного переозброєння сільського господарства району і важливим знаряддям організаційно-господарського зміцнення колгоспів. Уже в той час закріплено бригадну форму організації праці, ліквідовано знеосібку у використанні землі, реманенту і тягла, схвалено норми виробітку з застосуванням відрядної оплати праці; значно зміцніла трудова дисципліна, підвищилась продуктивність праці. Колгоспники посилили боротьбу з рвачами, прогульниками і куркульською агентурою. Виріс колгоспний актив.
П. Г. БАСЬКОВ
Частина ІІ
Масова колективізація у Новій Водолазі розпочалась у 1930 році. Селяни організували колгоспи: «Червоний прогрес», «Радянський селянин», ім. Фрунзе, «Червоний боєць».
Згодом артіль «Червоний боєць» об’єдналася з артіллю ім. Фрунзе. Колективізація сільського господарства у Нововодолазькому районі була завершена в 1933 році. На той час колгоспи об’єднували 74 проц. селянських господарств і мали 92 проц. посівної площі. На основі колективізації було ліквідовано як клас куркульство.
Партійна організація спрямовувала зусилля колгоспників на організаційно-господарське зміцнення артілей, на підготовку керівних колгоспних кадрів.
Розгорталась трудова активність мас. Комсомольці нововодолазької комуни «Комсомолець» були зачинателями соціалістичного змагання за краще проведення сівби в районі. Вони ліквідували знеосібку у використанні тягла й реманенту, організували виробничі бригади, які включались у змагання за звання ударних. Наскрізні бригади, очолювані комсомольцями М. Батюком і К. Лубенським, бригади телятниць і доярок були кращими в районі.
Колгосп «Радянський селянин» був зачинателем створення фонду соціалістичної взаємодопомоги насінням відсталим колгоспам інших районів області. До плану цієї допомоги він висунув ще 5 проц. зустрічного. Ця артіль здобула першість у районі щодо вчасного і доброякісного проведення весняної сівби 1932 року.
Держава забезпечувала колгоспи новою технікою, подавала допомогу насінням, кредитами тощо. В 1933 році була створена Нововодолазька машинно-тракторна станція, яка стала центром технічного переозброєння сільського господарства району і важливим знаряддям організаційно-господарського зміцнення колгоспів. Уже в той час закріплено бригадну форму організації праці, ліквідовано знеосібку у використанні землі, реманенту і тягла, схвалено норми виробітку з застосуванням відрядної оплати праці; значно зміцніла трудова дисципліна, підвищилась продуктивність праці. Колгоспники посилили боротьбу з рвачами, прогульниками і куркульською агентурою. Виріс колгоспний актив.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Нова Водолага, смт (у минулому містечко), Нововодолазький р-н, Харківська обл, Україна
ЦДІАК
Українська назва Нова Водолага, м-ко Російська назва Новая Водолага, м.
Назва на 2009 рік Нова Водолага, смт
Приписні села
Адмін поділ за документами Харківського п., з 1765 р. Валківського к. Слобідсько-Української губ, з 1780 р. Валківської ок. Харківського нам., з 1797 р. Валківського пов. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Валківського пов. Харкіівської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Нововодолазького р-ну Харківської обл.
Церкви св. Миколая, Воскресіння Господнього, Преображення Господнього
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1989 1 Воскресіння Христового - 543(1759); Преображення Господнього - 543(1759); св. Миколая - 543(1759); Воздвиження Чесного Хреста Господнього - 543(1759)
сповідний розпис 2007 1 Воскресіння Христового - 3050(1733); 3052(1733)-2-й зош.; 3235(1799); 3238(1800); ц. Преображення Господнього - 3235(1799); ц. Св. Миколая - 3047(б.д.); 3050(1733); 3235(1799); 3238(1800)*.
метрична книга 2007 1 Воскресіння Христового - 3051(1733); 3236(1733)-2-й зош.; 3057(1736); 3223(1798); 3225(1798)-2-й зош.; 3231(1799)-н.*, ш., с.; 3227(1799); ц. Преображення Господнього - 3051(1733); 3236(1733)-2-й зош.; 3057(1736); 3223(1798); 3225(1798)-2-й зош.; 3227(1799); 3231(1799); ц. Св.Миколая - 3051(1733); 3074(1760); 3223(1798); 3225(1798)-2-й зош.; 3227(1799)-2-й зош.; 3231(1799)-3-й зош.
Українська назва Нова Водолага, м-ко Російська назва Новая Водолага, м.
Назва на 2009 рік Нова Водолага, смт
Приписні села
Адмін поділ за документами Харківського п., з 1765 р. Валківського к. Слобідсько-Української губ, з 1780 р. Валківської ок. Харківського нам., з 1797 р. Валківського пов. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Валківського пов. Харкіівської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Нововодолазького р-ну Харківської обл.
Церкви св. Миколая, Воскресіння Господнього, Преображення Господнього
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1989 1 Воскресіння Христового - 543(1759); Преображення Господнього - 543(1759); св. Миколая - 543(1759); Воздвиження Чесного Хреста Господнього - 543(1759)
сповідний розпис 2007 1 Воскресіння Христового - 3050(1733); 3052(1733)-2-й зош.; 3235(1799); 3238(1800); ц. Преображення Господнього - 3235(1799); ц. Св. Миколая - 3047(б.д.); 3050(1733); 3235(1799); 3238(1800)*.
метрична книга 2007 1 Воскресіння Христового - 3051(1733); 3236(1733)-2-й зош.; 3057(1736); 3223(1798); 3225(1798)-2-й зош.; 3231(1799)-н.*, ш., с.; 3227(1799); ц. Преображення Господнього - 3051(1733); 3236(1733)-2-й зош.; 3057(1736); 3223(1798); 3225(1798)-2-й зош.; 3227(1799); 3231(1799); ц. Св.Миколая - 3051(1733); 3074(1760); 3223(1798); 3225(1798)-2-й зош.; 3227(1799)-2-й зош.; 3231(1799)-3-й зош.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Нова Водолага, смт (у минулому містечко), Нововодолазький р-н, Харківська обл, Україна
Державний архів Харківської області
1. Слобідсько-Українська губернія
2. Харківська єпархія
3. Церква Преображенська, слоб. Нова Водолага Харківського пов.
4. –
5. Народження: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
6. Шлюб: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
7. –
8. Смерть: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
9. –
10. –
1. Слобідсько-Українська губернія
2. Харківська єпархія
3. Церква Миколаївська, слоб. Нова Водолага Харківського пов.
4. –
5. Народження: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
6. Шлюб: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
7. –
8. Смерть: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
9. –
10. –
1. Харківське намісництво, з 1796 р. Слобідсько-Українська губернія,
з 1835 р. Харківська губернія
2. Бєлгородська єпархія, з 1799 р. Харківська єпархія
3. Церква Воскресенська, слоб. Нова Водолага Харківського пов.
4. –
5. Народження: 1779: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1780: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
6. Шлюб: 1779: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1780: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
7. –
8. Смерть: 1779: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1780: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
9. –
10. –
1. Слобідсько-Українська губернія
2. Харківська єпархія
3. Церква Преображенська, слоб. Нова Водолага Харківського пов.
4. –
5. Народження: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
6. Шлюб: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
7. –
8. Смерть: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
9. –
10. –
1. Слобідсько-Українська губернія
2. Харківська єпархія
3. Церква Миколаївська, слоб. Нова Водолага Харківського пов.
4. –
5. Народження: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
6. Шлюб: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
7. –
8. Смерть: 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
9. –
10. –
1. Харківське намісництво, з 1796 р. Слобідсько-Українська губернія,
з 1835 р. Харківська губернія
2. Бєлгородська єпархія, з 1799 р. Харківська єпархія
3. Церква Воскресенська, слоб. Нова Водолага Харківського пов.
4. –
5. Народження: 1779: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1780: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
6. Шлюб: 1779: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1780: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
7. –
8. Смерть: 1779: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1780: ф. 40, оп. 110, спр. 944в; 1801: ф. 40, оп. 110, спр. 545
9. –
10. –
- MiyRodovid
- Повідомлень: 2059
- З нами з: 05 березня 2023, 19:34
- Стать: Жінка
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 599 разів
- Подякували: 442 рази
- Контактна інформація:
Re: Нова Водолага, смт (у минулому містечко), Нововодолазький р-н, Харківська обл, Україна
"Южный край" 1881 р.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
- MiyRodovid
- Повідомлень: 2059
- З нами з: 05 березня 2023, 19:34
- Стать: Жінка
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 599 разів
- Подякували: 442 рази
- Контактна інформація:
Re: Нова Водолага, смт (у минулому містечко), Нововодолазький р-н, Харківська обл, Україна
"Южный край" 1881
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 11 гостей