Новопетриківка, село, Волноваський (Великоновосілківський) р-н, Донецька обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Новопетриківка, село, Волноваський (Великоновосілківський) р-н, Донецька обл, Україна

Повідомлення АннА »

З другої теми
TatianaHr. писав:Мене цікавить походження прізвища Григоренко - проживали у с. Новопетриківка, Великоновосілківський р-н, Донецька обл
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Новопетриківка, село, Великоновосілківський р-н, Донецька обл, Україна

Повідомлення АннА »

Зображення
Новопетрикі́вка — село в Україні, у Великоновосілківському районі Донецької області.
Історія
Заснування

Село засноване у 1810—181 роках, коли за наказом царського уряду сюди переселили частину козацького населення Петриківки Новомосковського повіту Катеринославській губернії. Тому нове поселення і отримало назву — Новопетриківка.

Незважаючи на досить пізнє заснування (1810—1812 роки), село мало типове розпланування, відоме з історичних часів України. По низу, біля річки Мокрі Яли, розташували леваду, де садовили капусту. Так легше було упоратися з поливами. За левадами були городи помешкань і будинки селян. За селом на пагорбах — поле для зернових, ферми з худобою, стайні. Подібне розпланування збережено і донині.
За часів СРСР
Радянська влада в селі встановлена у лютому 1918 року. У 1921 році заснований партійний осередок ВКП (б), у 1923 року — комсомольська організація.

З 12 лютого 1930 року колгоспників у СРСР було заборонено законом приймати на працю в містах. Стосувалось це й новопетриківців. Почалося радянське закріпачення селян.

У часи насильницької колективізації велике село було штучно поділене на чотири колгоспи:

Червоний Сніп
Червоний Лан
Червоний Шлях
Колгосп імені Горького.

Селянам (тепер колгоспникам) не виплачували грошей, а працю фіксували у вигляді трудоднів. Позбавлені вони були й паспортів, що заважали переселенню мешканців з села в міста області. Село отримало електрику лише у повоєнні роки після 1953 року. Будівництво в повоєнні роки йшло з саморобних будматеріалів — саману, а стріхи вкривали очеретом чи соломою, опалення -печами. Близькість до шахт з видобутку кам'яного вугілля пізніше дало можливість перевести опалення на вугілля.

Село розташоване вздовж водойми Мокрі Яли. В 20 столітті довжина головної вулиці поселення сягала 12 кілометрів. Село розділене на дві нерівнобічні частини ручаєм, плаский берег якого колись використовували для проведення літніх ярмарків. Поряд з промисловими товарами йшла торгівля виробами ремісників — глиняним посудом, домотканими доріжками, вишитими рушниками, килимами, мальованими на папері тощо.

Село мало цегляну церкву, зруйновану під час Безбожної п'ятирічки, проведеної за ініціативи влади більшовиків у 1932—1937 роках. На її місці побудували школу з дешевих будматеріалів. Через 50 років її розібрали і побудували магазин (крамницю.) Пізніше в цьому районі побудували приміщення для правління, невелику лікарню тощо. Діяла сільська кузня. Водогону не було, питну воду отримували з колодязів. Переважною мовою довгий час була українська. З 1960-х років навчання в школі силоміць переведене на російську.

За часів СРСР у селі було дві школи, де працювало 47 вчителів. Діяв сільський Будинок культури і два сільських клуби, п'ять бібліотек, загальний фонд яких сягав 21.000 томів, 10 різних крамничок.

Працював міжколгоспний комбікормовий завод.

Під час німецько-радянської війни 1941—1945 роів село потрапило в зону німецької окупації. Близько 800 новопетриківців було мобілізовано Радянською владою на боротьбу з окупаційним режимом, 400 з мобілізованих — загинули. В центрі села встановлені два монументи та меморіальні таблиці з іменами загиблих.

Декілька невдалих реорганізацій призвели до об'єднання колгоспів у єдиний імені Чкалова, впровадження у виробництво кукурудзи за часів Хрущова тощо. Колгосп мав ферму, власну стайню, на заплаві вирощував качок. Побудовано клуб. Головну вулицю вкрили асфальтом, що пов'язало поселення із Донецьком та Волновахою та Маріуполем.

Міграція молоді з села почалася в роки освоєння цілинних земель у Казахстані і надання селянам права мати паспорт. Частка родин з села Новопетриківка і їхніх дітей й досі мешкає у Казахстані, розсіяна великими містами України, Росії, Німеччини, Франції.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Новопетриківка, село, Волноваський (Великоновосілківський) р-н, Донецька обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Новопетриківка, Великоновосілківський район, Донецька область
НОВОПЕТРИКІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Мокрих Ялів, за 32 км на південь від районного центру і за 30 км від залізничної станції Зачатівка. Населення — 2799 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Блакитне, Георгіївна, Малий Керменчик, Новоукраїнка, Ялинське.
На території Новоиетриківкп містяться центральні садиби колгоспів ім. Чкалова, ім. Максима Горького, «Прапор Леніна», за якими закріплено 10 021 га орної землі. Є водосховища, площа яких становить 9 млн. куб. метрів. За трудові успіхи 14 передовиків сільськогосподарського виробництва відзначені урядовими нагородами, в т. ч. орденом Леніна — М. І. Налбат, орденом Трудового Червоного Прапора — 4 чоловіка.
У селі — середня школа, бібліотека, клуб.
Заснована Новопетриківка на початку XIX ст. Через нестачу землі царський уряд переселив сюди частину населення з с. Петриківки Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Селилися тут і селяни-втікачі. У жовтні 1918 року в Новопетриківці створено партизанський загін, який вів боротьбу проти австро-німецьких окупантів і білогвардійців. Загін налічував 20 бійців, командиром був С. І. Неіпко. 25 грудня 1918 року партизани залишили Новопетриківку під натиском переважаючих сил карального загону. Білогвардійці обстріляли село з кулеметів, узяли з населення контрибуцію у сумі 130 тис. крб. і оголосили мобілізацію в армію, визначивши строк до 1 січня 1919 року.
1 січня стався бій, внаслідок якого партизани відбили напад карателів. У лютому 1919 року новопетриківський повстанський загін влився до складу 9-го Задніпровського Радянського полку. Боєць Заволзького стрілецького полку К. X. Продан (житель Новопетриківки) у лютому 1919 року нагороджений орденом Червоного Прапора. 20 липня 1920 року організовано КНС (голова — А. Ю. Налєсний). В січні 1921 року створено партосередок. Сільськогосподарська артіль ім. Артема створена у 1923 році. На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 400 жителів Новопетриківки. їх імена занесено на меморіальну дошку. Встановлено пам’ятник односельчанам, що віддали своє життя в боротьбі за владу Рад в роки громадянської війни.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Н”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 17 гостей