О́стрів, село, Радивилівський р-н, Рівенська обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

О́стрів, село, Радивилівський р-н, Рівенська обл, Україна

Повідомлення АннА »

О́стрів — село в Україні, у Радивилівському районі Рівненської області
Таємниці Попового Горба
(Острів)
Головним “ідеологом” Берестецької битви був митрополит Йоасаф

Мало кому з туристів, що бувають на території Державного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», відоме це урочище, знане серед жителів села Острова як Попів Горб. Знаходиться воно в цьому селі неподалік від млина, на підвищенні, з трьох сторін оточене мальовничими заплавами правого берега Пляшівки. Хрестом позначене місце, на якому з середини ХVІІ століття стояла церква святого архістратига Михайла, котру в 1912 році розібрали й перенесли на острів Журавлиха, де створювався заповідник «Козацькі могили». За переказами, саме в цьому храмі напередодні Берестецької битви 1651 року молилися гетьман Богдан Хмельницький, козацькі полковники Іван Богун, Філон Джаждалій, Мартин Пушкар та інші. Розповідають, що вже й тоді церква була «з історією», її начебто купили в Теслугові. Там при ній був похований поет ХVІ століття Іван Журавницький.

А втім, Попів Горб цікавий і як пам'ятка археології. Тут у 1970 – 1974 роках було розрито понад 250 квадратних метрів території, де дослідники під керівництвом Ігоря Свєшнікова виявили сім господарських ям древнього поселення, що визначається вченими як культура Вербковіце – Костенець (за назвами поселень у Польщі, де були виявлені перші поселення такого типу). Знахідки вказували на те, що вже 5 тисяч років тому, за часів знаної з історії доби міді, тут, біля річки, жили люди, котрі займалися землеробством, скотарством і мисливством. Були й знахідки більш раннього часу, так званої стжижовської культури – з другого тисячоліття до нашої ери, коли далекі пращури слов'ян виготовляли з волинського кременю сокири, ножі, вістря списів. Є свідчення, що біля Михайлівської церкви були поховані страчені польською шляхтою 10 липня 1651 року корінфський митрополит Йоасаф і чернець Павло. Такої думки дотримувався, наприклад, історик Микола Костомаров. Священнослужителі були в таборі Богдана Хмельницького, виконуючи свою духовну місію. Йоасаф, друг покійного вже на той час константинопольського патріарха Кирила Лукаріса (раніше викладача Острозької академії на Волині), будучи усунутим із посади корінфського митрополита за колишні зв'язки з опальним патріархом, прибув в Україну 1648 року і став одним із найбільш активних помічників Богдана Хмельницького, зокрема, виконував дипломатичні обов'язки у контактах гетьмана з московським царем Олексієм Михайловичем.

Під час Берестецької битви намети Хмельницького й митрополита Йоасафа стояли в урочищі Плісня (тепер центр села Острова), тут протікала річечка Плісня. Перед наметом Йоасафа звіддаля виднілися три грецькі, тобто православні, хрести. За похідну церкву слугувала споруда з десяти наметів. Використовувалися три дзвони. Чи була в такому разі потреба Хмельницькому і його полковникам перепливати човнами Пляшівку, щоб перед вирішальним боєм 30 червня помолитися в Михайлівській церкві? Згідно з легендою, нібито саме тут, де сьогодні стоїть малопомітний хрест, сам митрополит відправив богослужіння, благословив гетьмана на війну за православну віру і підперезав його мечем, освяченим біля Гробу Господнього в Єрусалимі. Важливість події цілком могла спонукати полководців відвідати сільський храм, адже похідна церква не здатна була справити такого емоційного, духовного впливу, як церква постійна, давня, із чудовими іконами, що викликали благоговійні почуття. Шляхтичі неспроста називали Йоасафа єрусалимським патріархом, котрий «найбільше Русь підбурював». Тож коли якийсь хлопчина з челяді грабовського старости Сарбєвського застрілив митрополита з лука, його голову відтяли й принесли польському королеві. Він викупив у хлопця регалії, що свідчили про духовний стан убитого, їх було покладено перед іконою Холмської Богоматері.

А тіло митрополита й ченця (диякона) Павла, духівників Війська Запорізького, було віддане землі – цілком імовірно, що поховали їх саме при церкві Михайла, хоч навряд чи Йоасафа при тому нарядили в літургійний одяг, як схильний був вважати Костомаров. Не такими були умови після відступу козаків з-під Острова, щоб ушановувати полеглих повстанців і їхніх прибічників.

Ось така історія пов'язана з урочищем Попів Горб. Трапиться нагода заїхати в село Острів – запитайте про це місце, вклоніться пам'яті тих, хто благословляв козаків на боротьбу за віру, за Україну.
http://svoboda006.narod.ru/ra.htm#metka401
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
Zdislava
Повідомлень: 23
З нами з: 10 серпня 2016, 03:18
Стать: Жінка
Звідки: Česká republika, Jihomoravský kraj
Дякував (ла): 18 разів
Подякували: 36 разів

Re: О́стрів, село, Радивилівський р-н, Рівенська обл, Україна

Повідомлення Zdislava »

(Большое спасибо АннЕ за создание темы. :) )
Мне интересна одна информация относительно села (деревни) Острiв.
Я поискала на этом сайте: http://metrics.tilda.ws/ukraine , в отделе Волынской области (Волынской губернии, Ровненского уезда). Село Острiв, судя по этой записи, принадлежит-принадлежало к римо-католической берестецкой парафии. Однако почему-то все приведенные метрические книги относятся только к 50 годам 19-го века. Mожно ли на основе этих записей предположить, что другие метрические книги там не сохранились?
Спасибо за ответы :)

----------
Информацию поправила, так как оказалось, что есть две местности с названием Берестечко.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Востаннє редагувалось 21 серпня 2016, 22:07 користувачем Zdislava, всього редагувалось 3 разів.
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: О́стрів, село, Радивилівський р-н, Рівенська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки. Острів, Сокальський район, Львівська область
ОСТРІВ — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Солокії, притоці Західного Бугу, за 14 км від районного центру. Залізнична станція. Населення — 1922 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Муроване (давня назва — Шабче Муроване).

На території села знаходиться центральна садиба радгоспу «Шахтар» та другий відділок цього радгоспу. Загальна земельна площа його 8955 га, з них 6100 га орної землі і 308 га саду. Це велике механізоване господарство, виробничий напрям якого — вирощування овочів, картоплі, розвинуте молочне тваринництво.

У селі — середня школа, бібліотека, клуб на 270 місць. На території сільради є допоміжні підприємства Червоноградської дільниці Львівсько-Волинського вугільного басейну, завод інертного пилу та деревообробний комбінат.

Перші письмові згадки відносяться до XV століття.

22 червня 1941 року на протязі 22-х годин бійці прикордонники стримували натиск німецько-фашистських орд.

Археологічні розкопки кургану поблизу Острова свідчать, що тут існували поселення ще на початку бронзової доби.

У мене питання - чи це той Острів?
Мова іде про Сокальський район
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера О”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 15 гостей