Оленівка, село, Фастівський р-н, Київська обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Оленівка, село, Фастівський р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення D_i_V_a »

Відомо, що подружжя Богдана і Варвари Ханенків разом з іншими українськими меценатами фінансували українські рухи і партії та їхні видання, самі видавали «Старожитності Придніпров'я» (вип. 1—6). У селі Оленівка Фастівського району на Київщині, де знаходився один із їхніх маєтків, ще й сьогодні можна почути майже легендарні перекази про їхню благочинність.

Село мало головну вулицю з тротуаром — «Нумери», на якій Ханенки збудували дві школи: стару (кінця XIX ст.) і нову (на початку ХХ ст.). На жаль, нова в революцію згоріла, стара ж служить і дотепер. Поруч і досі стоять квартири для вчителів, в одній із яких у 30-ті роки жили і мої батьки. На «Нумерах» була сільська управа, садиба священика і церква. Дім священика перетворили потім на «колбуд» з кінозалом, а церкву розібрали в 60-ті роки. Була на вулиці майстерня з ремонту побутової техніки (годинників, примусів, гасових ламп), млин, протипожежна станція, магазин і «магазея», у якій селянські родини зберігали резервний фонд зерна на випадок стихійних лих. До кінця 30-х дотягнула льодівня, завдяки якій, використовуючи нехитру технологію, можна було у літню спеку поласувати морозивом. Та гордістю села була «ткацька» — збудована Ханенками наприкінці XIX ст. майстерня, устаткована унікальними на ті часи верстатами для виготовлення гобеленів, килимів, гардин. Художнім керівником майстерні був знаний український архітектор, живописець і графік Василь Кричевський. Вироби «ткацької» посідали призові місця на внутрішніх і закордонних виставках, а селяни мали чималий приробіток, особливо восени і взимку. В селі діяла «шкілка» — господарство з вирощування нових сортів плодово-ягідних культур для всієї округи. Ще в 1930-ті мальовнича Оленівка, як та писанка, потопала в садах, мала шість зариблених ставків. Недаремно в часи Другої світової саме її для своєї резиденції обрав німецький гебітскомісар Фастівщини.
Як розповідала покоївка Ханенчихи, на гостину в Оленівку приїздили племінники Варвари (своїх дітей, на жаль, у подружжя не було), у світлиці нової школи за участю місцевої молоді вони влаштовували вечорниці, ставили спектаклі. В часи національно-визвольної війни хтось із племінників з гуртом сільських хлопців (серед них і єдиний син покоївки) «пішли з Петлюрою».

Перлиною Оленівки і всієї округи був власне маєток Ханенків, що стояв на узбічних неугіддях села — балках і яругах, перетворених дбайливою рукою господаря на райський куточок, по суті, на дендропарк з трьома ставками, з ялиново-дубово-грабовими гаями, ділянкою культурного елітного саду. Біля одного зі ставків під горою стояла бронзова скульптура «Амура», що із глека лив джерельну воду. Неподалік на горі серед дубів височіла водонапірна вежа — в маєтку діяв водогін. Кожна родина села вважала за обов'язок бодай раз на рік побувати в літню пору біля, як називали скульптуру, «амурчика», попити холодної води. Ми, хлопчаки, бували там частіше. Нас приваблював не так «амурчик», як таємнича біла будівля електростанції, особливо «машинерія», яку було видно через великі вікна.

Збудована на межі XIX і ХХ ст. для освітлення маєтку, електростанція була зупинена в часи революції, і без діла простояла до кінця 30-х, коли нарешті взялися її пустити. І зараз уявляю розміри «динамо» — генератора постійного струму, бо саме до таких машин тоді застосовували термін «динамо». Мірилом для нього є постаті робітників. Навіть враховуючи те, що тодішні електричні машини були тихохідними і ненасиченими як за магнітними, так і за електричними параметрами, а їх тепловий режим оцінювали на дотик, потужність «динамо» була щонайменше 65—75 кВт (100 кс). Це забагато для маєтку, де не було якихось помпезних палаців чи розважальних закладів. Відомо, що Ханенки, на відміну від сучасних багатіїв, не будували дорогих «хатинок», не відпочивали в екзотичному зарубіжжі. Свої закордонні поїздки використовували для відвідин музеїв, антикварних магазинів, мистецьких аукціонів, де здобували для України дорогоцінні скарби. Будівлі в маєтку, будучи ошатними, водночас були досить скромними, одноповерховими. Можна припустити, що Ханенки, ставлячи завдання перед спеціалістами, мали на меті провести електрику якщо не в усі хати села, то принаймні на «Нумери». Цього потребувала школа, особливо ж «ткацька», для якісної роботи якої у зимову пору було потрібне добре освітлення. На таку думку наводить не тільки значна потужність, а й конструкція електромережі.

Пригадую, як у 1940 році я стояв у величезній черзі по хліб біля магазинчика на території колишнього маєтку. Тоді селяни, які пережили колективізацію і голодомор 33-го, самі вже не випікали хліба — не було з чого і не було чим: ні муки, ні соломи, ні дрів. Сонце хилилось до заходу. Завмаг заспокоював: «Не розходьтеся, може, ще привезуть. А як стане темно, включимо електрику». І її тоді таки ввімкнули, і 100-ватна лампочка засяяла над зачиненим віконцем з написом «ХЛЕБ» як надія і далекий привіт від гетьманського роду Ханенків. Подиву і радості не було меж. Уже й не пам'ятаю, чи привезли тоді хліб, але спогад про лампочку Ханенка залишився на все життя.

Після Другої світової електростанцію не відбудовували. Що ж до лампочки Ілліча, то вона прийшла в Оленівку, як і в інші села, десь у середині чи наприкінці 60-х років. У 1990 р. я відвідав Оленівку — від колишньої писанки нічого не залишилось: звичайне сіре, затуркане радянське село, як і безліч інших. У школі були лише молодші класи, старших дітей возили за 10 км у сусіднє село. Нічого не змінилося відтоді. І подумалося: де ви, наші нові Ханенки, Чикаленки, Тарновські?.. Де ви, патріоти-меценати, нові українці? Де ти, владо? Бо як зуміла змарнувати 12 років незалежності, здобутої потом і кров'ю попередніх поколінь, загнати українську культуру, церкву і мову в глухий кут, а українську націю довести до такого зубожіння і людських втрат, ніби Україною прокотилася третя світова?
Юрій БОБРАНИЦЬКИЙ, кандидат технічних наук.
Джерело
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Оленівка, село, Фастівський р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення D_i_V_a »

Лаврентій Похилевич у своїй книзі "Сказання..." написаній 1864 пише таке
Васильковский уезд
Селения, состоящие в ведении государственных имуществ
М О Т О В И Л О В К А, село по обеим сторонам реки Стугны, выше Василькова в 14-ти верстах, принадлежит помещику Эдуарду Руликовскому.
Здесь он имеет очень хороший каменный в два этажа дом; земли числится в имении, состоящем из части села Мотовиловки и деревни Еленовки 3647 десятин. Жителей в ней обоего пола: православных 1116, евреев 220.
Другая часть тянется понад Стугной с левой стороны и называется Казенной Мотовиловкой. Жителей в ней обоего пола православных 1782.
Западная оконечность помещичьей или Великой Мотовиловки, отделяемая полем в 2 версты, называется Мотовиловской слободой и составляет отдельное имение, недавно принадлежащее Фелициану Хоецкому, а ныне полковнику Богушу. Жителей в ней обоего пола 540; земли 1072 десятины.
...
Дополнение: Е л е н о в к а. По выкупн. догов. 1863 г. общес. приоб. 924 дес. за 37840 р. Принадлежит Эдмунду Осиповичу Руликовскому по раздельному акту 1839 г.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Оленівка, село, Фастівський р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення D_i_V_a »

На карті 1870-х років. Оленівка була тоді Геленовка :wink:
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Оленівка, село, Фастівський р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення АннА »

Зображення
З вікіпедії
Оле́нівка (до 1917 — Геленівка) — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 675 осіб.
Історія
Назва села походить від імені дочки мотовилівського дослідника старожитностей і етнографа Едварда Руліковського — Гелени, якій після того, як вона вийшла заміж, був подарований маєток на хуторі, який отримав назву Геленівка... Саме їй він подарував після одруження маєтки на хуторі, що став згодом селом Геленівкою [2][джерело?]. За переказами селян, не підтвердженими документально, назву села пов'язують з добою Богдана Хмельницького, який, начебто, назвав хутір на честь дружини (?)
На початку 20 століття село було у власності відомих українських меценатів Богдана і Варвари Ханенків, яка відкрила у селі художню ткацьку школу [3].
У 1912—1913 рр. художник Василь Кричевський керував майстернями килимів. На стумках влаштовано численні ставки. Такий чарівний куточок України в XIX столітті і вподобала Варвара Ханенко на струмках влаштувала ставки, влаштувала парк з екзотичними рослинами. Над джерелом була встановлена фігурка хлопчика-херувимчика, яка зникла під час Німецько-радянської війни.
« Перлиною Оленівки і всієї округи був власне маєток Ханенків, що стояв на узбічних неугіддях села — балках і яругах, перетворених дбайливою рукою господаря на райський куточок, по суті, на дендропарк з трьома ставками, з ялиново-дубово-грабовими гаями, ділянкою культурного елітного саду. Біля одного зі ставків під горою стояла бронзова скульптура «Амура», що із глека лив джерельну воду. Неподалік на горі серед дубів височіла водонапірна вежа — в маєтку діяв водогін. Кожна родина села вважала за обов'язок бодай раз на рік побувати в літню пору біля, як називали скульптуру, «амурчика», попити холодної води. Ми, хлопчаки, бували там частіше. Нас приваблював не так «амурчик», як таємнича біла будівля електростанції, особливо «машинерія», яку було видно через великі вікна.
Збудована на межі XIX і ХХ ст. для освітлення маєтку, електростанція була зупинена в часи революції, і без діла простояла до кінця 30-х, коли нарешті взялися її пустити. І зараз уявляю розміри «динамо» — генератора постійного струму, бо саме до таких машин тоді застосовували термін «динамо». Мірилом для нього є постаті робітників. Навіть враховуючи те, що тодішні електричні машини були тихохідними і ненасиченими як за магнітними, так і за електричними параметрами, а їх тепловий режим оцінювали на дотик, потужність «динамо» була щонайменше 65—75 кВт (100 кс). Це забагато для маєтку, де не було якихось помпезних палаців чи розважальних закладів.
Відомо, що Ханенки, на відміну від сучасних багатіїв, не будували дорогих «хатинок», не відпочивали в екзотичному зарубіжжі. Свої закордонні поїздки використовували для відвідин музеїв, антикварних магазинів, мистецьких аукціонів, де здобували для України дорогоцінні скарби. Будівлі в маєтку, будучи ошатними, водночас були досить скромними, одноповерховими. Можна припустити, що Ханенки, ставлячи завдання перед спеціалістами, мали на меті провести електрику якщо не в усі хати села, то принаймні на «Нумери». Цього потребувала школа, особливо ж «ткацька», для якісної роботи якої у зимову пору було потрібне добре освітлення. На таку думку наводить не тільки значна потужність, а й конструкція електромережі. »

— Юрій БОБРАНИЦЬКИЙ, кандидат технічних наук, http://umoloda.kiev.ua/number/170/163/5841

В радянські часи
У 1919 році після приходу радянської влади селяни Оленівки брали участь у масовому селянському повстанні мотовилівського отамана Бурлаки.
Під час колективізації у селі було утворено 3 господарства.
У 1932—1933 роках в селі померло шонайменше 324 осіб [джерело?], чимало мешканців села було репресовано і 1937-1938 роках.
В кінці липня 1941 року село було зайнято німецькими військами. Під час війни у селі були члени підпільних радянських і ОУНівських організацій. 6 листопада 1943 року село було звільнено від німецьких військ.
У селі після війни розмістилася центральна садиба колгоспу ім. ВКП(б), який мав 1,7 тис. га землі, в т. ч. орної - 1,3 тис. га. Виробничий напрям колгоспу - вирощування зернових культур з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. Допоміжні галузі - городництво, садівництво, рибництво та бджільництво. У селі розташовані також відділок Київської овочево-картопляної дослідної станції, на базі якої працював радгосп, та філія Київської фабрики художніх виробів (на базі започаткованої ще Варварою Ханенко).
За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни 77 жителів села нагороджено орденами й медалями.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Оленівка, село, Фастівський р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ОЛЕНІВКА (до 1917 р.— Геленівка) — село, центр сільської Ради, розташоване за 24 км від районного центру і за 12 км від залізничної станції Мотовилівка. Населення — 1270 чоловік.
У селі — центральна садиба колгоспу ім. ВКП(б), який має 1,7 тис. га землі, в т. ч. орної — 1,3 тис. га. Виробничий напрям — вирощування зернових культур з розвинутим м’ясо-молочним тваринництвом. Допоміжні галузі — городництво, садівництво, рибництво та бджільництво. У селі розташовані також відділок Київської овочево-картопляної дослідної станції та філія Київської фабрики художніх виробів.
В Оленівці є восьмирічна школа, бібліотека, клуб.
Село виникло в XVII столітті.
За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни 77 жителів села нагороджено орденами й медалями.
Оленівка — визначний осередок художнього декоративного ткацтва на Київщині. Ще наприкінці XIX ст. тут почали виробляти килими типу гобеленів. У 1913—1915 рр. художнім керівником ткацької майстерні в с. Оленівці був В. Г. Кричевський — український радянський архітектор, живописець і графік.
Біля Оленівки досліджено кургани доби бронзи (II тисячоліття до н. е.) і періоду Київської Русі. В урочищі Лагері є два городища. На околицях знайдено багато пряслиць з червоного шиферу часів Київської Русі.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Оленівка, село, Фастівський р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення D_i_V_a »

ДАКО, ф.354, о.1, сп.2713 (Київське обласне земельне управління, Плановий відділ)
"Постанова та протокол засідання комісії Фастівського райвиконкому про заходи зміцнення МТС та керування колгоспами; титульні списки колгоспів та відомості про їх економічний стан. Почато 4 січня 1934 - закінчено 6 січня 1934, на 10 аркушах"

ФАСТОВСКИЙ РАЙОН.
-----------------------------
КОЛХОЗЫ ВНЕ МТС.
-----------------------------
Колхоз им. Постышева, с. Оленовка.
---------------------------------------------
ХАРАКТЕРИСТИКА
-----------------------------
а) Нагрузка на 1 трудоспособного - 1,5 га
б) Нагрузка на рабоч. лошадь - 7,6 га
в) Оплата 1 трудодня натурой в 34 г. - 1 кгр., деньгами 40 коп.

ПРЕДЛОЖЕНИЯ
------------------------
а) Ввести 7-мипольный севооборот ското-зерно-плодоовочщного направления.
б) На площадь 50 га необходимо внести минерального удобрения 125 цент.
в) До 1935 г. дополнительно преобрести такой с.-х. инвентарь: 10 возов, 1 зерновую сеялку, 1 молотилку БДО-34, 2 конных грабель, 1 триер.
г) Построить конюшню на 100 рабоч. лошадей, свинарник на 40 свиноматок и коровник на 50 коров.
д) Приобрести 8 шт. рабочих лошадей, законтрактовать для фермы 16 шт. телят и до 1.1.1935 довести стадо до 20 голов. Организовать свиноферму на 10 свиноматок. Кредит на это необходимо отпустить в сумме 11000 руб., что составляет 50% стоимости намеченных мероприятий.
е) С весны 1935 г. завести шелководство.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Оленівка, село, Фастівський р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення D_i_V_a »

ДАКО, ф.354, о.1, сп.2713 (Київське обласне земельне управління, Плановий відділ)
"Постанова та протокол засідання комісії Фастівського райвиконкому про заходи зміцнення МТС та керування колгоспами; титульні списки колгоспів та відомості про їх економічний стан. Почато 4 січня 1934 - закінчено 6 січня 1934, на 10 аркушах"

ФАСТОВСКИЙ РАЙОН.
-----------------------------
КОЛХОЗЫ ВНЕ МТС.
-----------------------------
Колхоз им. 12-тилетия Октября, с. Оленовка.
---------------------------------------------
ХАРАКТЕРИСТИКА
-----------------------------
а) Нагрузка на 1 трудоспособного - 2,5 га
б) Нагрузка на 1 рабоч. лошадь - 8 га
в) Инвентарем колхоз не обеспечен
г) Натуральная задолженность 325 цент
д) Задолженность по кредитам 1225 руб

ПРЕДЛОЖЕНИЯ
------------------------
а) Ввести 7-мипольный севооборот направления ското-зерно-овощного.
б) Приобрести 10 шт. рабочих лошадей, на что необходимо кредит 3000 руб.
в) Построить конюшню на 100 шт. рабочих лошадей в 35 г., коровник на 50 коров в 36 г., на что отпустить кредит 8000 руб.
г) Провести мелиорацию на площади 50 га, работу начать в 34 г. и закончить в 35 г.
д) Организовать свиноферму за счет прироста собствнного стада молодняка.
е) Для молочно-товарной фермы законтрактовать у колхозников 15 шт. телок, кредит на это необходим в сумме 1500 руб.
ж) Организовать огородничество на 20 га, садоводство на 3 га, пчеловодство на 30 ульев и шелководство.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Оленівка, село, Фастівський р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення D_i_V_a »

D_i_V_a писав:На карті 1870-х років. Оленівка була тоді Геленовка :wink:
Чи перейменують Оленівку за новими правилами українського правопису?
Тоді стане вона знову, як і була у ХІХ ст, Геленівкою :roll:

Зображення
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “Літера О”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Tatyana_Geneo і 15 гостей