ПРО АРХЕОЛОГІЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ
ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В МІСТІ РІВНОМУ ПО ВУЛ. ЗАМКОВІЙ
(МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЗАМКУ
ТА ПАЛАЦУ КНЯЗІВ ЛЮБОМИРСЬКИХ)
У 2016 РОЦІ
РОБОТИ НА ТЕРИТОРІЇ, ДЕ ЗНАХОДИВСЯ РІВНЕНСЬКИЙ ЗАМОК
Археологічну експертизу на ділянці, де знаходився Рівненський замок ХV–ХVІІ ст. та палацовий комплекс князів Любомирських ХVІІІ–ХІХ ст. проведено Дочірнім підприємством «Рівненська старовина» державного підприємства науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України з 10 по 21 травня 2016 р. на замовлення управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради на виконання програми «Відродимо у Рівному замок (палац)» на 2016–2018 рр.
У центральній частині м. Рівного проводилися значні за площею археологічні дослідження у 2007–2010 рр. поблизу костелу Святого Антонія (зал камерної та органної музики), Свято-Воскресенського собору і на Театральній площі (рис. 1), а от територія Рівненського замку археологічно не досліджувалась.
Середньовічний замок у Рівному
Рівненський замок розбудовувався у ХV–ХVІІ ст. на окремому підвищенні, оточеному заболоченою заплавою р. Усті (рис. 1, А). Згодом для посилення його оборони було влаштовано великий став і замкова територія перетворилась на острів, для сполучення із ним з боку міста було споруджено міст. Зберігся досить детальний опис замка у інвентарі спадщини князя Олександра Острозького 1620 р. В ньому названі основні елементи оборони замка і різноманітні будівлі, які знаходились на його території. Форму замкового підвищення можна відтворити також за старими планами м. Рівного кінця ХVІІІ – першої половини ХХ ст. Природне підвищення було поділене на дві частини, причому північна частина була значно менша за південну (дитинець). До дитинця було перекинуто два мости. Входом до замку слугувала велика брама з баштою. Наліво від неї ішов паркан, на розі якого стояла іще одна башта, з годинником, що відбивав години. Поблизу знаходилася церква з дзвоном. Далі, понад парканом, стояла стайня, а поруч неї – вісім комор. Недалеко розташовувались кухня з двома вогнищами, ізба та пекарня. Біля пекарні була іще одна брама з міцними ворітьми, до якої прилягав другий міст. У цій брамі були збудовані світлиця з коморою. Біля брами стояв старий будинок із сіньми, двома світлицями й кімнатою. Від цього будинку східці вели нагору, де була низка приміщень, зокрема спіжарня, а на долі – світлиця, двері з якої вели до кімнати. Навпроти стояла друга ізба з кімнатою. Біля цього помешкання було дев’ять комор, у двох з яких розташовувалися пивниці. У самому дитинці розміщувалися ще дві окремі пивниці під гонтовим, але не дуже добрим покриттям. Біля брами, що вела до міста, знаходився житловий будинок для урядників, в якому були сіни, присінки, ізба, пекарня та комори. Над ставком стояла кухня, двері з якої вели до світлиці.
Посеред замку була хижа для схову речей. На ній розташовувалась комора, навколо якої ішов ганок, оперезаний тартицями. Накриті сходи вели до верхнього помешкання, а там – спершу до великих сіней, із правого боку яких знаходилася велика ізба. Передпокій із великих сіней вів до малих, звідси були входи до покою та кімнати. З кімнати був вихід на ганок, яким можна було пройти до новозбудованої башточки, оточеної балясами. Звідси сіни знову вели до великої ізби, у сінях була комора, з якої був вихід до інших сіней. Поруч стояла каплиця, з лівого боку якої двері вели до ізби, а з неї – до кімнати. Навпроти була збудована досить велика столова ізба на сім вікон; вихід із неї вів до комори, з лівого боку якої двері виводили на ганок, а другі двері, мальовані, вели до старої каплиці. Увесь ганок був накритий старими гонтами.
У ХVІІІ ст. замок втратив свій статус оборонного об’єкта, тут було збудовано палац власників міста – князів Любомирських. Після Другої світової війни, у 50-х роках ХХ ст. будівлю було розібрано і ділянку сплановано.
Археологічну експертизу проведено на місцевості, де за картографічними джерелами локалізовано Рівненський замок ХV–ХVІІ ст. Орієнтовна площа всієї замкової території – 1,5 га, розвідкові роботи у 2016 р. проведено на ділянці розмірами 70×70 м. Встановлено, що у південній частині цієї ділянки культурні нашарування були зняті до материка, вірогідно, у 50-х роках ХХ ст. (шурфи 1, 2, 3, 5, 7). Тут можливі археологічні дослідження заглиблених у материковий лес давніх об’єктів. Такі роботи вдалося провести у шурфі 7.
У північній частині ділянки в шурфах 4, 6, 8, 9 простежено потужні відклади культурних нашарувань і рештки мурованих будівель. Попередньо виявлені будівлі можна датувати ХVІІ–ХVІІІ ст. Ця територія є досить перспективною для проведення археологічних досліджень Рівненського замку.
Серед археологічних знахідок переважають матеріали ХVІІІ – початку ХІХ ст., зібрано досить виразну колекцію глиняного посуду ХVІ–ХVІІ ст.; відмітимо також знахідки первісної доби – уламки ліпних посудин і вироби із кременю мідного віку 4 тис. до н. е. та уламки посудин пізнього римського часу (ІІІ–V ст.).
http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/u ... fdid=14336