УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Романівка (Шуляйки), село, Романівський р-н, Житомирська обл, Україна

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5660
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2806 раз.
Подякували: 1114 раз.
Стать: Жінка

Романівка (Шуляйки), село, Романівський р-н, Житомирська обл, Україна

Повідомлення АннА » 15 лютого 2020, 13:38

ШУЛЯЙКИ або ШУЛЯЄЦЬ, ШУЛЯЇВКА, село, Звягельський пов., Романівська волость, 70 км. від Звягеля, положене між Чудновим і Романовим. В кінці 19 ст. було там 72 домів і 828 жителів, дерев'яна церква з 1853 р. на місці дуже старої, церк.-прих. школа від 1856 р. Один км. від Ш. хутір Шулайський, де було 17 домів і 110 жителів. Село відоме на Волині з вирощування сливок. Колись село належало до романівського ключа гр. Ільїнського, пізніше перейшло до Стецьких.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)

Зображення
Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5660
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2806 раз.
Подякували: 1114 раз.
Стать: Жінка

Re: Романівка (Шуляйки), село, Романівський р-н, Житомирська обл, Україна

Повідомлення АннА » 15 лютого 2020, 13:42

З вікіпедії
Рома́нівка[1] (Шуляйки) — село в Україні, центр сільської ради, що розташований за 5 км від районного центру смт Романів Романівського району Житомирської області.
Загальні відомості
Найбільше село в районі, населення якого становить 1284 особи. Село складається з двох частин (колись окремих сіл) Шуляйки та Романівка. До села також приєднують, як частину цього села зовсім інше село Раці. Офіційно село Раці зареєстроване, як адміністративна одиниця Романівського району. Сільська рада, школа, навчальний комбінат, дитсадок, Будинок культури, магазин, колгосп (нині СТОВ ім. Б.Хмельницького) фактично розташовані на території Шуляйок, а не в Романівці. І лише клуб, один магазин та стара Церква в Романівці. Новозбудована Церква розташована на межі двох частин села. Чому село з більшою кількістю установ назвали Романівка, а не Шуляйки залишається загадкою.
В селі діють

Сільська рада
Романівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Дитсадок при школі,
МНВК (міжшкільний навчально-виробничий комбінат), який має статус ПТУ, зараз на його базі діє ТОВ «Технічний ліцей»
Сільський будинок культури
Сільський клуб
АЗПСМ (лікарня)
Відділення зв'язку
Дві православні церкви.
СТОВ ім. Б.Хмельницького
Торговельний центр «Люкс» (кільцевий поворот на Романів, Полонне, ст. Разіне та Чуднів)
Магазин та кафе-бар (Шуляйки)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5660
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2806 раз.
Подякували: 1114 раз.
Стать: Жінка

Re: Романівка (Шуляйки), село, Романівський р-н, Житомирська обл, Україна

Повідомлення АннА » 15 лютого 2020, 13:47

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Романівка, Дзержинський район, Житомирська область
РОМАНІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 9 км від районного центру та за 5 км від залізничної станції Разіне. Дворів — 580. Населення —1930 чоловік. Сільраді підпорядковані села Мані, Разіне й Хижинці.
На території Романівци міститься центральна садиба колгоспу ім. Б. Хмельницького, за яким закріплено 2,9 тис. га землі, в т. ч. 2,3 тис. га орної. Вирощують зернові культури і цукрові буряки. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
У колгоспі працює університет сільськогосподарських знань, бюро економічного аналізу, рада НОП.
За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва 87 колгоспників села відзначено орденами й медалями СРСР, серед них орденом Леніна нагороджено колишнього голову колгоспу П. А. Шимона, свинарку Н. І. Матат.
У селі є середня й початкова школи, в яких 34 вчителі навчають 503 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, 4 бібліотеки з книжковим фондом понад 24,5 тис. книжок, дільнична лікарня на 25 ліжок, аптека.
Партійна організація об’єднує 64 комуністів, комсомольська — 18 членів ВЛКСМ.
Село відоме з 1584 року.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року.
У роки Великої Вітчизняної війни на фронт пішли 282 жителі села, з них 131 чоловік загинув, 164 — удостоєні орденів і медалей Радянського Союзу. За героїзм і мужність, виявлені в боях з фашистами, жителя Манів В. І. Полончука нагороджено орденом Леніна.
Вшановуючи пам’ять воїнів-односельців, які віддали своє життя в боротьбі проти німецько-фашистських окупантів, трудящі села встановили обеліск Слави.
На околицях Разіного виявлене поселення скіфського періоду та часів Київської Русі.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5660
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2806 раз.
Подякували: 1114 раз.
Стать: Жінка

Re: Романівка (Шуляйки), село, Романівський р-н, Житомирська обл, Україна

Повідомлення АннА » 15 лютого 2020, 14:10

Шимон Еварист Конопацький гербу Тшаска (пол. Szymon Konopacki; 16 вересня 1790, Воловодівка — 13 травня 1884, Лавринівці) — польський поет-романтик і мемуарист, підкоморій звягельський, президент Ізьби цивільної волинської (1844), маршалок Заславського повіту.
Зображення
Життєпис
Шляхтичі Конопацькі віддавна мешкали на Волині, прапрадід Шимона, Ян Конопацький, хорунжий панцерний, староста теребовлянський, був одружений на вдові князя Стефана Четвертинського 1687 року, мешкав в Луцькому повіті, в селі Голузії, яке перейшло до його сина, Йосипа. Йосип, після смерті першої дружини, Антоніни з Перетятковичів, вдруге одружився на вдові Рогозінського, Стемпковській, синові від першої дружини виділив фундуш готівкою, з яким той пішов шукати долі на Україну і там, пошлюбивши Людвіку Грабовську, чашничку жидачівську, осів у селі Володівці, взятій в заставу у Вінцентія Потоцького, підкоморія коронного. Там, у родині шляхтича Прокопа Конопацького, 16 вересня 1790 року народився Шимон Конопацький[1]. Ще немовлям перевезений до села Шуляйки між Чудновом і Романовим. Початкову освіту з десяти років здобував у отців піарів в Межирічі Корецькому. Потім вчився в домініканів в Любарі, і знову в Межирічі, зокрема, під керівництвом Северина Куліковського, вчителя польської і латинської літератури, згодом префекта Варшавського ліцею і перекладача Лівія польською мовою. В Межирічі був учасником учнівського літературного товариства. З 1809 року студіював право в Житомирі. 1811, у віці 21 року, обраний підсудком Звягельського земського суду. 1814-го переїхав до Варшави, де його приятель поет Алоїз Фелінський, майбутній директор Кременецького ліцею, виклопотав йому посаду в комісії, створеній на вимогу Росії, Австрії і Прусії після Віденського конгресу для впорядкування торгівлі і навігації у всіх провінціях, що входили до Речі Посполитої до 1772 року. Після розформування комісії Конопацький повернувся на Волинь і був призначений прокуристом освітніх фундацій Кременецького ліцею. В Кременці запізнався з Каролем Качковським, з яким потім багато років підтримував приятельські зв'язки[2]. Через три роки призначений до уряду звягельського підкоморія[3].
1826 року одружився на підкоморянці острозькій Клементині Лазнінській, з якою народив трьох синів і чотирьох дочок.
Мешкав в орендованому в Казимира Будзиньського маєтку Озарівка[4], в Лавринівцях коло Заслава і в Чечелівці на Поділлі[5].
Надмогильний пам'ятник Шимона Конопацького на католицькому цвинтарі в Новому місті, Ізяслав, 2013 рік
Зображення
Похований в Заславі на Волині.
Творчість
Автор балад, між іншими «Три хрести під Бриковом» (пол. «Trzy krzyże pod Brykowem»)[2], пісень і популярних ліричних віршів об'єднаних загальною назвою «Поезії». Вірші друкувалися в часописах з 1815 року, окремо видані збіркою 1841. Перекладав твори інших поетів, зокрема Джорджа Байрона[2]. Написав також віршовану повість «Святий Станіслав» (1842), багато статей на археологічні та історичні теми, зокрема в «Енциклопедії…» Орґельбранда (напр. статті про родовід графів Іллінських та історична довідка про містечко Гриців). Найбільшою працею Конопацького є «Хронологія історії Королівства Польського для молодого покоління» (Житомир, 1860, 2 томи з додатком). Високо оцінюються його «Спомини» (1899, 2 томи) і «Моя друга молодість» (спомини з 1816–1826 років), видані 1900, 2 томи[3]. В рукописі залишився його поетичний переклад «Пригод Телемака» французького письменника Франсуа Фенелона[2].
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5660
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2806 раз.
Подякували: 1114 раз.
Стать: Жінка

Re: Романівка (Шуляйки), село, Романівський р-н, Житомирська обл, Україна

Повідомлення АннА » 15 лютого 2020, 14:13

АннА написав:Чому село з більшою кількістю установ назвали Романівка, а не Шуляйки залишається загадкою.
Може через Конопацького? Так зване фальшування історії?

Шимон Еварист Конопацький гербу Тшаска (пол. Szymon Konopacki; 16 вересня 1790, Воловодівка — 13 травня 1884, Лавринівці) — польський поет-романтик і мемуарист, підкоморій звягельський, президент Ізьби цивільної волинської (1844), маршалок Заславського повіту.
...Ще немовлям перевезений до села Шуляйки ...
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера Р

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: al_mol, АннА, Bing [Bot], Bogdan Mishchenko, Falcon, Google [Bot], Google Adsense [Bot]