Сосниця, смт, Сосницький район, Чернігівська область
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
Сосниця, смт, Сосницький район, Чернігівська область
Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область
Сосница, Сосницкий район, Черниговская область
Sosnica
Сосница, Сосницкая сотня, Нежинский полк
Сосница, Сосницкая волость
Воскресенская церковь
1780 - священник Михаил Данилович Монский, священник Сергей Яковлевич Поручка
Крестовоздвиженская церковь
1780 - наместный священник Иосиф Данилович Мирводовский
Покровская церковь
1780 - священник Яков Петрункевич
Рождество-Богородицкая церковь
1780 - священник Федор Иванович Барзиловский, священник Семен Иванович Барзиловский
Некоторые фамилии жителей с. Сосница (Воскресенская церковь, 1780):
Архипенко
Бардаков
Беланенко
Бендюк
Бережний, Бережный
Ботуринец
Верещака
Власенко
Воличенко
Гапоненко
Глущенко
Гончар
Гуйченко
Евтушенко
Ковалевский
Колодей
Куделейко
Кузменко
Куприяшка
Кутний, Кутный
Матвеенко
Мозик
Монский
Москалик
Овдеенко
Огеенко
Охременко
Перуля
Петровский
Полторацкий
Поручка
Прядка
Рачковский
Ревенко
Резник
Самуйленко, Самойленко
Стовпец
Ступак
Трусевич
Фесченко
Ховменко, Хоменко
Чернявский
Шагай
Швидченко
Шевченко
Юрченко
Сосница, Сосницкий район, Черниговская область
Sosnica
Сосница, Сосницкая сотня, Нежинский полк
Сосница, Сосницкая волость
Воскресенская церковь
1780 - священник Михаил Данилович Монский, священник Сергей Яковлевич Поручка
Крестовоздвиженская церковь
1780 - наместный священник Иосиф Данилович Мирводовский
Покровская церковь
1780 - священник Яков Петрункевич
Рождество-Богородицкая церковь
1780 - священник Федор Иванович Барзиловский, священник Семен Иванович Барзиловский
Некоторые фамилии жителей с. Сосница (Воскресенская церковь, 1780):
Архипенко
Бардаков
Беланенко
Бендюк
Бережний, Бережный
Ботуринец
Верещака
Власенко
Воличенко
Гапоненко
Глущенко
Гончар
Гуйченко
Евтушенко
Ковалевский
Колодей
Куделейко
Кузменко
Куприяшка
Кутний, Кутный
Матвеенко
Мозик
Монский
Москалик
Овдеенко
Огеенко
Охременко
Перуля
Петровский
Полторацкий
Поручка
Прядка
Рачковский
Ревенко
Резник
Самуйленко, Самойленко
Стовпец
Ступак
Трусевич
Фесченко
Ховменко, Хоменко
Чернявский
Шагай
Швидченко
Шевченко
Юрченко
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область
Історія міст і сіл УРСР - видано у 1960-ті роки
Сосниця — селище міського типу, розташоване на правому березі річки Убеді (притоки Десни), за 22 км від залізничної станції Мена і за 90 км від Чернігова. Селище сполучає з головними населеними пунктами області автошлях Чернігів—Новгород-Сіверський. Населення — 7200 чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Ганнівка й Мале Устя.
На околицях і поблизу Сосниці та Малого Устя виявлено кілька поселень доби неоліту, бронзи, два поселення й курганний могильник періоду скіфів. Знайдено також два скарби римських монет. На території Сосниці досліджено два ранньо-слов’янські поселення перших століть н. е., чотири поселення й два могильники VIII—X ст., два городища й три поселення часів Київської Русі.
Назва селища, очевидно, походить від соснового лісу, що здавна оточує цю місцевість. Уперше Сосниця згадується в Іпатіївському літопису під 1234 роком, де сказано, що князь Данило Галицький, допомагаючи київському князеві в боротьбі з чернігівським князем Михайлом Всеволодовичем, оволодів кількома містами, у т. ч. Сосницею. В період Київської Русі в Сосниці значного розвитку набуло хліборобство, скотарство й ремісництво. Знайдені під час археологічних розкопок списи, наконечники, стріли, сокири та інші вироби з заліза свідчать про високий рівень ковальської справи.
У 1239 році монголо-татари зруйнували Сосницю. Але з часом поселення відродилося. 1370 року воно потрапило під владу Литовського князівства. Після війни Росії з Литвою 1500—1503 рр. Сосниця ввійшла до складу Російської держави. В «Реєстрі кордонів чернігівських» (1523—1526 рр.) вона згадується як «село городове чернігівське», що налічувало 30 хат і 2 церкви. За Деулінським перемир’ям (1618 р.) Сосниця перейшла під владу Польщі і деякий час перебувала в приватному володінні польського шляхтича М. Пшонки.
Щоб закріпитися на захопленій території, польські феодали в 1634 році збудували в Сосниці фортецю, відтоді поселення віднесено до категорії міст. Як місто воно значиться на карті Боплана. У фортеці, що складалася з двору польського старости й замку, поселились єзуїти. Троїцький собор вони перетворили на костьол. Посилився соціальний і національний гніт, насаджувався католицизм. Підлеглі селяни платили грошову й натуральну ренту, відбували феодальні повинності. За найменшу провину їх жорстоко карали. Тому, коли почалося селянсько-козацьке повстання під проводом жителя Сосниці К. Скидана, багато сосницьких козаків приєдналося до повстанців.
З новою силою, вибухнув народний гнів під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. Під знамена Богдана Хмельницького стали й сосницькі козаки, які в серпні 1648 року на чолі з полковником Л. Рукашкою визволили місто від польських загарбників, і з 1649 року воно стало центром сотні Ніжинського, а пізніше Чернігівського полку. Але після підписання 1651 року Білоцерківської угоди польська шляхта повернулася до своїх маєтків. У 1652 році Сосниця була передана в оренду лихварям.
Сосниця — селище міського типу, розташоване на правому березі річки Убеді (притоки Десни), за 22 км від залізничної станції Мена і за 90 км від Чернігова. Селище сполучає з головними населеними пунктами області автошлях Чернігів—Новгород-Сіверський. Населення — 7200 чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Ганнівка й Мале Устя.
На околицях і поблизу Сосниці та Малого Устя виявлено кілька поселень доби неоліту, бронзи, два поселення й курганний могильник періоду скіфів. Знайдено також два скарби римських монет. На території Сосниці досліджено два ранньо-слов’янські поселення перших століть н. е., чотири поселення й два могильники VIII—X ст., два городища й три поселення часів Київської Русі.
Назва селища, очевидно, походить від соснового лісу, що здавна оточує цю місцевість. Уперше Сосниця згадується в Іпатіївському літопису під 1234 роком, де сказано, що князь Данило Галицький, допомагаючи київському князеві в боротьбі з чернігівським князем Михайлом Всеволодовичем, оволодів кількома містами, у т. ч. Сосницею. В період Київської Русі в Сосниці значного розвитку набуло хліборобство, скотарство й ремісництво. Знайдені під час археологічних розкопок списи, наконечники, стріли, сокири та інші вироби з заліза свідчать про високий рівень ковальської справи.
У 1239 році монголо-татари зруйнували Сосницю. Але з часом поселення відродилося. 1370 року воно потрапило під владу Литовського князівства. Після війни Росії з Литвою 1500—1503 рр. Сосниця ввійшла до складу Російської держави. В «Реєстрі кордонів чернігівських» (1523—1526 рр.) вона згадується як «село городове чернігівське», що налічувало 30 хат і 2 церкви. За Деулінським перемир’ям (1618 р.) Сосниця перейшла під владу Польщі і деякий час перебувала в приватному володінні польського шляхтича М. Пшонки.
Щоб закріпитися на захопленій території, польські феодали в 1634 році збудували в Сосниці фортецю, відтоді поселення віднесено до категорії міст. Як місто воно значиться на карті Боплана. У фортеці, що складалася з двору польського старости й замку, поселились єзуїти. Троїцький собор вони перетворили на костьол. Посилився соціальний і національний гніт, насаджувався католицизм. Підлеглі селяни платили грошову й натуральну ренту, відбували феодальні повинності. За найменшу провину їх жорстоко карали. Тому, коли почалося селянсько-козацьке повстання під проводом жителя Сосниці К. Скидана, багато сосницьких козаків приєдналося до повстанців.
З новою силою, вибухнув народний гнів під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. Під знамена Богдана Хмельницького стали й сосницькі козаки, які в серпні 1648 року на чолі з полковником Л. Рукашкою визволили місто від польських загарбників, і з 1649 року воно стало центром сотні Ніжинського, а пізніше Чернігівського полку. Але після підписання 1651 року Білоцерківської угоди польська шляхта повернулася до своїх маєтків. У 1652 році Сосниця була передана в оренду лихварям.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область
Частина ІІ
Звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції окрилила трудящих Сосниці. Велику роль у згуртуванні революційних сил, активізації боротьби за встановлення влади Рад у повіті відіграла місцева більшовицька організація, створена в[листопаді 1917 року. 7 грудня того року Сосницька Рада робітничих, солдатських і селянських депутатів усунула повітового комісара Центральної ради. В місті було проголошено Радянську владу, скрізь поставлено радянських комісарів, які контролювали роботу установ. На зборах селян обрано міський земельний комітет на чолі з більшовиком 3. Г. Коленком. Комітет розподілив між біднотою поміщицьку землю й ліси. Для боротьби з контрреволюцією було створено один з перших на Чернігівщині червоногвардійський загін під командуванням Д. І. Артюха (Артюхова).
11 — 12 грудня 1917 року в Харкові відбувся І Всеукраїнський з’їзд Рад, який проголосив Україну Радянською республікою. У підготовці й роботі з’їзду взяли активну участь і жителі Сосниці. На з’їзді в керівні органи були обрані сосницькі делегати А. В. Новиков та С. В. Шалудько. Останній став заступником голови Президії ВУЦВК3. На мітингах і сходках трудящі міста вітали рішення з’їзду, палко схвалювали Маніфест ВУЦВК до всіх робітників, селян і солдатів. Та 18 грудня 1917 року загін буржуазно-націоналістичної Центральної ради заарештував членів виконкому Сосницької Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції окрилила трудящих Сосниці. Велику роль у згуртуванні революційних сил, активізації боротьби за встановлення влади Рад у повіті відіграла місцева більшовицька організація, створена в[листопаді 1917 року. 7 грудня того року Сосницька Рада робітничих, солдатських і селянських депутатів усунула повітового комісара Центральної ради. В місті було проголошено Радянську владу, скрізь поставлено радянських комісарів, які контролювали роботу установ. На зборах селян обрано міський земельний комітет на чолі з більшовиком 3. Г. Коленком. Комітет розподілив між біднотою поміщицьку землю й ліси. Для боротьби з контрреволюцією було створено один з перших на Чернігівщині червоногвардійський загін під командуванням Д. І. Артюха (Артюхова).
11 — 12 грудня 1917 року в Харкові відбувся І Всеукраїнський з’їзд Рад, який проголосив Україну Радянською республікою. У підготовці й роботі з’їзду взяли активну участь і жителі Сосниці. На з’їзді в керівні органи були обрані сосницькі делегати А. В. Новиков та С. В. Шалудько. Останній став заступником голови Президії ВУЦВК3. На мітингах і сходках трудящі міста вітали рішення з’їзду, палко схвалювали Маніфест ВУЦВК до всіх робітників, селян і солдатів. Та 18 грудня 1917 року загін буржуазно-націоналістичної Центральної ради заарештував членів виконкому Сосницької Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область
Частина ІІІ
18 вересня 1943 року 58-й Башкирський гвардійський полк 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії Центрального фронту під командуванням підполковника башкира Т. Т. Кусимова визволив Сосницю. В числі перших прорвався до рідних околиць житель селища І. Т. Курбацький. Визволяючи Сосницю від фашистських загарбників, загинули росіяни І. 3. Пупинін і Д. М. Чибісов, башкир В.П. Гронітов та ін. На околиці селища в братській могилі поховані жертви фашистських катів. 9 травня 1971 року тут відкрито пам’ятник.
У Сосниці з 1 до 9 листопада 1943 року розташовувався штаб Центрального фронту, яким командував у той час генерал-полковник К. К. Рокоссовський.
У жорстокій боротьбі з ворогами на фронтах Великої Вітчизняної війни смертю хоробрих полягли 736 жителів Сосниці, за мужність і відвагу 1200 чоловік нагороджені орденами й медалями. Зокрема, зразки хоробрості й стійкості в боях з окупантами виявили генерал-лейтенант 6. Я. Сенчило, учасник Сталінградської битви М. Г. Малині, розвідниця В. П. Дзюндзик-Савченко, матрос-підводник А. П. Хіро, розвідник А. К. Левенець та багато інших.
18 вересня 1943 року 58-й Башкирський гвардійський полк 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії Центрального фронту під командуванням підполковника башкира Т. Т. Кусимова визволив Сосницю. В числі перших прорвався до рідних околиць житель селища І. Т. Курбацький. Визволяючи Сосницю від фашистських загарбників, загинули росіяни І. 3. Пупинін і Д. М. Чибісов, башкир В.П. Гронітов та ін. На околиці селища в братській могилі поховані жертви фашистських катів. 9 травня 1971 року тут відкрито пам’ятник.
У Сосниці з 1 до 9 листопада 1943 року розташовувався штаб Центрального фронту, яким командував у той час генерал-полковник К. К. Рокоссовський.
У жорстокій боротьбі з ворогами на фронтах Великої Вітчизняної війни смертю хоробрих полягли 736 жителів Сосниці, за мужність і відвагу 1200 чоловік нагороджені орденами й медалями. Зокрема, зразки хоробрості й стійкості в боях з окупантами виявили генерал-лейтенант 6. Я. Сенчило, учасник Сталінградської битви М. Г. Малині, розвідниця В. П. Дзюндзик-Савченко, матрос-підводник А. П. Хіро, розвідник А. К. Левенець та багато інших.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Сосниця, смт, Сосницький район, Чернігівська область
СОСНИЦЯ — с-ще міськ. типу Чернігівської області, райцентр. Розташов. на правому березі р. Убідь (права прит. Десни, бас. Дніпра). Населення 7,5 тис. осіб (2011).
За археол. даними, засноване в 11 ст. на місці городища роменської культури. Вперше згадується в Галицько-Волинському літописі під 1234 як один із "городів" Чернігівського князівства, які захопили і сплюндрували війська Данила Галицького і Володимира Рюриковича. Давньорус. С. загинула під час монголо-татарської навали (імовірно 1239).
Як село із 30 димами і 2 церквами С. згадується в "Пам’яті" 1527 в переліку населених пунктів Чернігово-Сіверщини, які 1503 перейшли від Великого князівства Литовського до Моск. д-ви. Наприкінці 16 ст. знелюдніло. Після входження Чернігівщини до Речі Посполитої, імовірно, осаджене наново магнатом О.Пісочинським. Під 1636 згадується як центр волості, під 1638 — як містечко з 65 димами. Імовірно, у 1630-ті рр. на місці давньорус. дитинця збудовано замок (відомий із 1640-х рр.). У 1640-ві рр. було значним ремісничим центром. За описом 1654, замок і місто мали дерево-земляні укріплення (рештки валів знесено 1830—38).
Із 1648 — у складі Війська Запорозького. 1648—49 і 1663—68 — центр Сосницького полку. 1648—1782 — центр сотні, яка входила до складу Сосницького полку (1648—49, 1663—68), Чернігівського полку (1649—54, 1668—1782), Ніжинського полку (1654—63). На поч. 1664 сосницькі міщани без опору здалися польс. королю Яну II Казимиру Ваза під час його походу на Лівобережжя.
1782—97 входила до складу Новгород-Сіверського намісництва. Із 1797 стала повітовим центром Малоросійської губернії, із 1802 — Чернігівської губернії. У серед. 19 ст. в містечку діяли броварня, 2 цегельні та лісопильний з-д. Із 1923 — райцентр, із 1924 — с-ще міськ. типу. Із 6 вересня 1941 по 18 вересня 1943 С. була окупована гітлерівцями. Нині С. — госп. і культ. центр.
Археол. пам’ятки: поселення 5—1 тис. до н. е., поселення і ґрунтовий могильник волинцевської культури, культ. шари слов’ян., давньорус. і ранньомодерного часу. Діють Сосницький літературно-меморіальний музей О.Довженка та краєзнавчий музей ім. Ю.Виноградського. Більшість сосницьких храмів (у т. ч. Свято-Троїцький собор у стилі бароко, закладений 1702) були зруйновані за рад. влади. Єдину вцілілу церкву — дерев’яну Свято-Покровську (1847) — розібрали 2010. Істор. будівля: колишня земська управа (1910).
У С. народилися М.Полторацький, О.Шафонський, О.Довженко, Ю.Виноградський.
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Сосниця, смт, Сосницький район, Чернігівська область
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 15 гостей