Ситківці, смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Ситківці, смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
СИТКІВЦІ — с-ще міськ. типу Немирівського р-ну Вінницької області. Розташов. при злитті річок Червона і Повстянка (бас. Пд. Бугу). Населення 2,4 тис. осіб (2011).
Відомі з поч. 16 ст. як замок у Брацлавському воєводстві. За люстрацією 1545 С. належали пану Скабарні. Після 1569 — у власності князів Четвертинських, а з 1606 — князів Вишневецьких. Із 1648 — під контролем Війська Запорозького, 1654 згадуються як містечко Вінницького полку. 1664 спалене польс. військами.
1702 захоплені повстанцями С.Палія. За 2-м поділом Речі Посполитої (1793) перейшли під владу Рос. імперії, із 1797 — у складі Липовецького пов. Київської губернії. Незабаром С. придбав С.-Ф.Потоцький, рід якого контролював містечко аж до поч. 20 ст. 1866 тут збудовано цукровий з-д — один із найбільших у регіоні (діє і нині). 1900 С. мали 3 тис. мешканців.
6 листопада 1919 в С. підписано угоду про перехід Української Галицької армії на бік білогвард. Добровольчої армії. Із 1923 С. — райцентр Гайсинської округи, а з 1925 — Вінницької округи. Окуповані гітлерівцями з кінця липня 1941 до 14 березня 1944. Із 1956 С. дістали статус с-ща міськ. типу. В останні десятиліття 20 ст. містечко підупадає (1970 проживало 4,4 тис. населення).
Відомі з поч. 16 ст. як замок у Брацлавському воєводстві. За люстрацією 1545 С. належали пану Скабарні. Після 1569 — у власності князів Четвертинських, а з 1606 — князів Вишневецьких. Із 1648 — під контролем Війська Запорозького, 1654 згадуються як містечко Вінницького полку. 1664 спалене польс. військами.
1702 захоплені повстанцями С.Палія. За 2-м поділом Речі Посполитої (1793) перейшли під владу Рос. імперії, із 1797 — у складі Липовецького пов. Київської губернії. Незабаром С. придбав С.-Ф.Потоцький, рід якого контролював містечко аж до поч. 20 ст. 1866 тут збудовано цукровий з-д — один із найбільших у регіоні (діє і нині). 1900 С. мали 3 тис. мешканців.
6 листопада 1919 в С. підписано угоду про перехід Української Галицької армії на бік білогвард. Добровольчої армії. Із 1923 С. — райцентр Гайсинської округи, а з 1925 — Вінницької округи. Окуповані гітлерівцями з кінця липня 1941 до 14 березня 1944. Із 1956 С. дістали статус с-ща міськ. типу. В останні десятиліття 20 ст. містечко підупадає (1970 проживало 4,4 тис. населення).
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ситківці, смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
Си́тківці — селище міського типу (від 1956 року) в Україні, у Немирівському районі Вінницької області біля залізничної станції Ситківці. Розміщене на сході Поділля.
Історія
Ситківці у давні часи
Старовину Ситківців підтверджують археологічні дослідження. У центрі селища виявлено 20 поховань пізньосередньовічного могильника — кладовища. При одному з поховань знайдена срібна монета — півгроша, чека́нену 1520 року в часи чеського та угорського короля Людовика II. Деякі скелети мають сліди фізичних травм, нанесених за життя ударами тупого знаряддя по черепу, що може свідчити про участь населення у збройній боротьбі проти татаро-турецьких, литовських і шляхетських-польських загарбників.
Ситківці відомі з 1448 року. На початку XVI ст. Ситківці — укріплений замок на межі Винницької й Гайсинської волостей. На його місці збереглися «замчища» — рештки земляних валів, підмурків домів, а за 9 км на схід — руїни старовинного монастиря (урочище Монастирище). 1545 року Ситківці належали литовському панові Скабарні, про що свідчать ревізькі документи.
Недалеко від Ситківців в сиву давнину проходив Чорний шлях, по якому йшли орди кочовиків, здійснювалися грабіжницькі набіги, хрестові походи тощо. Село неодноразово знищували під час таких приступів, але тут знову селилися люди.
Польська держава не захищала належно південні кордони, замки будували щоб загнузда́ти вільних селян. Післе Люблінської унії володарі Ситківців — князі Четвертинські — посилили експлуатацію селян. У 1588 році III литовським уставом остаточно узаконено кріпацтво. У 1594—1596 рр. під час перебування на Брацлавщині Северина Наливайка люди спільно з міщанами й козаками виступили проти магнатів, шляхти й заможних міщан. Почастішали втечі кріпаків на Запоріжжя. Феодали в пошуках робочих рук займалися викотництвом і осадництвом. У 1602 році в Ситківцях поселилося немало селян з села Хлібової[джерело?] Подільского воєводства, які втекли від своїх хазяїв. Організатори втеч — викотці, нерідко й самі магнати заманювали невільників сусі́дніх власників пільгами, перевозили їх своїми подводами, іноді виділяючи для цього озброєні загони. Так було привезено до Ситківців селян з Кропивної.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ситківці, смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Ситківці — селище міського типу (з 1958 року), центр селищної Ради, залізнична станція. Розташовані за 40 км від райцентру, в мальовничій місцевості при злитті двох річок Червоної і Повстянки. Із заходу, сходу та півдня селище оточують ліси, що розкинулися на схилах вибалків. Населення — 4348 чоловік.
Сиву давнину Ситківців підтверджують археологічні дослідження. В центрі селища виявлено 20 поховань пізньосередньовічного могильника-кладовища. При одному похованні знайдено срібну монету — півгроша, карбовану 1520 року за чеського й угорського короля Людовіка II. Деякі кістяки мають сліди фізичних травм, завданих за життя ударами тупого знаряддя по черепу, що може свідчити про участь населення у збройній боротьбі проти татаро-турецьких, литовських та шляхетсько-польських загарбників.
На початку XVI ст. Ситківці — укріплений замок на межі Вінницького й Гайсинського повітів. На його місці збереглися «замчища» — залишки земляних валів, фундаментів кам’яниць і церков, а за 9 км на схід від селища — руїни старовинного монастиря (урочище Монастирище). 1545 року Ситківці належали литовському пану Скабарні, про що свідчать ревізькі документи.
Недалеко від Ситківців у давнину проходив Чорний шлях, по якому сунули татарські орди, здійснюючи грабіжницькі набіги. Село неодноразово знищувалось під час таких нападів (1551, 1571, 1586 рр.), але на його території знову й знову селилися люди. Польська держава не вживала ефективних заходів для оборони південних кордонів, замки ж будувалися, щоб приборкати селян-поселенців і козаків.
Після Люблінської унії власники Ситківців — князі Четвертинські — посилили експлуатацію селян. У 1588 році згідно з III литовським статутом тут було остаточно узаконено кріпацтво. Мрією кріпаків стали вільні поселенці та козаки. В 1594—1596 рр. під час перебування на Брацлавщині С. Наливайка селяни спільно з міщанами й козаками виступили проти магнатів, шляхти й заможних міщан. У цей час почастішали втечі селян-кріпаків на Запоріжжя. Феодали у пошуках робочих рук займалися викотництвом й осадництвом. У 1602 році в Ситківцях поселилось чимало селян з села Хлібової Подільського воєводства, які втекли від своїх хазяїв. Посібники втеч — викотці, нерідко й самі магнати зманювали селян у сусідніх власників пільгами, перевозили втікачів на своїх підводах, іноді виділяючи для цього збройні загони. Так було привезено у Ситківці селян з Кроливної.
Ситківці — селище міського типу (з 1958 року), центр селищної Ради, залізнична станція. Розташовані за 40 км від райцентру, в мальовничій місцевості при злитті двох річок Червоної і Повстянки. Із заходу, сходу та півдня селище оточують ліси, що розкинулися на схилах вибалків. Населення — 4348 чоловік.
Сиву давнину Ситківців підтверджують археологічні дослідження. В центрі селища виявлено 20 поховань пізньосередньовічного могильника-кладовища. При одному похованні знайдено срібну монету — півгроша, карбовану 1520 року за чеського й угорського короля Людовіка II. Деякі кістяки мають сліди фізичних травм, завданих за життя ударами тупого знаряддя по черепу, що може свідчити про участь населення у збройній боротьбі проти татаро-турецьких, литовських та шляхетсько-польських загарбників.
На початку XVI ст. Ситківці — укріплений замок на межі Вінницького й Гайсинського повітів. На його місці збереглися «замчища» — залишки земляних валів, фундаментів кам’яниць і церков, а за 9 км на схід від селища — руїни старовинного монастиря (урочище Монастирище). 1545 року Ситківці належали литовському пану Скабарні, про що свідчать ревізькі документи.
Недалеко від Ситківців у давнину проходив Чорний шлях, по якому сунули татарські орди, здійснюючи грабіжницькі набіги. Село неодноразово знищувалось під час таких нападів (1551, 1571, 1586 рр.), але на його території знову й знову селилися люди. Польська держава не вживала ефективних заходів для оборони південних кордонів, замки ж будувалися, щоб приборкати селян-поселенців і козаків.
Після Люблінської унії власники Ситківців — князі Четвертинські — посилили експлуатацію селян. У 1588 році згідно з III литовським статутом тут було остаточно узаконено кріпацтво. Мрією кріпаків стали вільні поселенці та козаки. В 1594—1596 рр. під час перебування на Брацлавщині С. Наливайка селяни спільно з міщанами й козаками виступили проти магнатів, шляхти й заможних міщан. У цей час почастішали втечі селян-кріпаків на Запоріжжя. Феодали у пошуках робочих рук займалися викотництвом й осадництвом. У 1602 році в Ситківцях поселилось чимало селян з села Хлібової Подільського воєводства, які втекли від своїх хазяїв. Посібники втеч — викотці, нерідко й самі магнати зманювали селян у сусідніх власників пільгами, перевозили втікачів на своїх підводах, іноді виділяючи для цього збройні загони. Так було привезено у Ситківці селян з Кроливної.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ситківці, смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Продовження
В серпні 1919 року населення Ситківців вчинило збройний опір денікінцям. Перший наступ було відбито кулеметним вогнем. Озвірілі білогвардійці, вдершись у село, палили цілі вулиці, розстрілювали людей. Вони вистежували ревкомівців та активістів, арештовували їх, чинили розправу без суду. Карателі схопили чорноморського матроса, підпільника І. Д. Гуцаленка і після жорстоких катувань прилюдно порубали шаблями. У грудні 1919 року Ситківці визволила від денікінців 14-а армія.
Проте у квітні 1920 року село захопили білополяки. Окупанти по-звірячому закатували голову ревкому Я. П. Коберника. Нищівного удару по білополяках і націоналістичних бандах у районі Ситківців завдала 17-а кавалерійська дивізія Котовського. Після чотириденних боїв 101-й і 214-й полки котовців розгромили банду Лиха. Населення села допомагало червоноармійцям продовольством і фуражем. У червні 1920 року частини 14-ї армії визволили Ситківці від польських окупантів.
З відновленням Радянської влади сільський ревком направив свою діяльність на перетворення в життя накреслень Великої Жовтневої революції. Землю поміщиків та багатіїв було розподілено між селянами, націоналізовано місцеві підприємства. Трудящі приступили до відбудови народного господарства, насамперед промислових підприємств. Польські інтервенти перед втечею з території України зіпсували на Ситковецькому цукровому заводі механізми, вивезли вимірювальні прилади, устаткування.
В. Я. ПОЛІЩУК, Г. М. ЮРЧЕНКО
Продовження
В серпні 1919 року населення Ситківців вчинило збройний опір денікінцям. Перший наступ було відбито кулеметним вогнем. Озвірілі білогвардійці, вдершись у село, палили цілі вулиці, розстрілювали людей. Вони вистежували ревкомівців та активістів, арештовували їх, чинили розправу без суду. Карателі схопили чорноморського матроса, підпільника І. Д. Гуцаленка і після жорстоких катувань прилюдно порубали шаблями. У грудні 1919 року Ситківці визволила від денікінців 14-а армія.
Проте у квітні 1920 року село захопили білополяки. Окупанти по-звірячому закатували голову ревкому Я. П. Коберника. Нищівного удару по білополяках і націоналістичних бандах у районі Ситківців завдала 17-а кавалерійська дивізія Котовського. Після чотириденних боїв 101-й і 214-й полки котовців розгромили банду Лиха. Населення села допомагало червоноармійцям продовольством і фуражем. У червні 1920 року частини 14-ї армії визволили Ситківці від польських окупантів.
З відновленням Радянської влади сільський ревком направив свою діяльність на перетворення в життя накреслень Великої Жовтневої революції. Землю поміщиків та багатіїв було розподілено між селянами, націоналізовано місцеві підприємства. Трудящі приступили до відбудови народного господарства, насамперед промислових підприємств. Польські інтервенти перед втечею з території України зіпсували на Ситковецькому цукровому заводі механізми, вивезли вимірювальні прилади, устаткування.
- DVK_Dmitriy
- Супермодератор
- Повідомлень: 5310
- З нами з: 25 березня 2016, 19:59
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 988 разів
- Подякували: 3907 разів
Re: Ситківці, смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
Информация с ФБ:
Сьогодні пропоную нам згадати, а от які метрики перебувають у колишньому стольному Кракові у фондах тамтешньої величної бібліотеки ПАН-ПАУ. Сьогодні невелике свято для волинської генеалогії.
Так, зокрема, серед колекції рукописів цього закладу ми знайдемо наступні українські метрики з таких парафій:
Ситківці (Sitkowce), здогадно, суч. Немирівський р-н, Вінниччина, 1807-1830 рр. 22 арк.
Троянівка (Trojanówka), нині здогадно Маневицький р-н, Волинь, 1768-1799 рр. 98 арк.
Троянівка (Trojanówka), тс, 1827-1837 рр. 121 арк.
Поворськ (Powórsk), нині Ковельський р-н, Волинь, 1827-1837 рр. 122 арк.
https://www.facebook.com/groups/UAGenea ... 274703704/
Сьогодні пропоную нам згадати, а от які метрики перебувають у колишньому стольному Кракові у фондах тамтешньої величної бібліотеки ПАН-ПАУ. Сьогодні невелике свято для волинської генеалогії.
Так, зокрема, серед колекції рукописів цього закладу ми знайдемо наступні українські метрики з таких парафій:
Ситківці (Sitkowce), здогадно, суч. Немирівський р-н, Вінниччина, 1807-1830 рр. 22 арк.
Троянівка (Trojanówka), нині здогадно Маневицький р-н, Волинь, 1768-1799 рр. 98 арк.
Троянівка (Trojanówka), тс, 1827-1837 рр. 121 арк.
Поворськ (Powórsk), нині Ковельський р-н, Волинь, 1827-1837 рр. 122 арк.
https://www.facebook.com/groups/UAGenea ... 274703704/
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 21 гість