ТАРАЩА, місто, Таращанський р-н, Київська обл, Україна

[АннА]

ТАРАЩА — місто Київської області, райцентр. Розташов. на берегах р. Котлуй (прит. Росі, бас. Дніпра). Населення 11,5 тис. осіб (2011).

Урочище Тараща в Білоцерківському старостві Київського воєводства відоме з кінця 16 ст. 1709 власником урочища став річпосполитський полк. Антоній Блендовський, який заснував слободу Т. 1711 її знищили татари — союзники гетьмана П.Орлика, але незабаром поселення відродилося. 1722 польс. король Август II Фридерик Веттін надав Т. статус містечка і право на 4 ярмарки на рік. Після смерті А.Блендовського (1736) Т. змінила кілька власників. Із серед. 18 ст. Т. — центр староства (уперше згадується 1765). 1791 польс. король Станіслав-Август Понятовський надав Т. магдебурзьке право.

Після 2-го поділу Речі Посполитої (1793; див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Т. — у складі Рос. імперії, із 1800 — центр повіту Київської губернії 1796 місто стало казенним. 1825 рос. імп.Олександр I затвердив ген. план забудови, після реалізації якого місто отримало регулярне планування. У 2-й пол. 19 ст. у Т. почали з’являтися невеликі пром. підпр-ва. Із 2-ї пол. 19 ст. кількість населення збільшилася вдвічі та становила на 1900 р. 11,6 тис. осіб (із них майже половина — євреї), а разом з передмістями — 15 тис. осіб.

У Т. в 1880—90-ті рр. виникла секта "мальованців", заснована уродженцем міста К.Мальованим.

1917—20 влада в місті не раз змінювалася. Рад. владу остаточно встановлено 28 травня 1920. 1923 Т. стала центром району, 1925 отримала статус с-ща міськ. типу. 1938 зруйновано гол. архіт. домінанту с-ща — Свято-Георгіївський собор (споруджений 1870—86). Із 23 липня 1941 до 5 січня 1944 Т. була окупована гітлерівцями, які у вересні 1941 знищили єврейс. громаду. Із 1957 Т. знову має статус міста. У рад. час Т. перетворилася на значний пром. центр (переважно харчова і машинобудівна галузі). У Т. народилися І.Новицький, А.Александров.

Пам’ятки історії та арх-ри: присутствені місця (1803—17); костьол Святої Марії Магдалини (1890-ті рр.), вальцьовий млин (поч. 20 ст.).

Археол. пам’ятка: ранньоскіф. городище (кінець 7 — поч. 6 ст. до н. е.).

На околиці міста 2003 встановлено хрест-пам’ятник Г.Ґонґадзе.

[АннА]

ВІЛЬШАНСЬКА УГОДА 1617 польс.-запороз. угода, укладена 28 жовт. в урочищі Суха Вільшанка поблизу Таращі.
Згідно з розробленим польською стороною проектом угоди, козацький реєстр встановлювався в 1 тис. осіб, решта козаків мали повертатися під владу панів.
Місце перебування реєстрових козаків – Запорожжя, головне завдання – несення прикордонної служби, а також підтримання внутрішнього миру в Україні.
Гетьман реєстрового Війська Запорозького обирався на козацькій раді, а затверджувався королем.
Суворо заборонялися походи козаків на Крим і Туреччину, підтримання стосунків з представниками інших держав.
Прийнятим на державну службу гарантувалося: право вільного господарювання, власне адм. підпорядкування та судочинство, звільнення від феод. повинностей, які виконували селяни.

Підготовка уряду Речі Посполитої до нової війни проти Російської держави не дала польським властям змоги втілити умови вільшанської угоди в життя.

[Umay]

Знайдено запис про народження № 42. Київська губернія, Канівський повіт, с. Дмитренки. 1918 рік.
Алексий.
Мещанин г. Таращи Симеон Іаковлев Яворский иего законная жена Фекла Антонова, оба православного вероисповедания.

[Umay]

Запис про смерть №37. Київська губернія, Канівський повіт, с. Дмитренки. 1918 р.
27 грудня помер, 28 похован.
Мещанина г. Таращи Симеона Іаковлева Яворского син Алексий, 4 месяца, от конвульсий.

[Umay]

Запис про народження № 22. Київська губернія, Канівський повіт, с. Красногородка. 1878 р.
Антоний.
Мещанин города Тараща проживающий в деревне Побережки Карп Романов Майонович и законная жена его Гликерия Миронова, оба правосланого исповедания.