ТРОСТЯНЕЦЬ — місто Сумської області, райцентр. Розташов. на р. Боромля (прит. Ворскли, бас. Дніпра). Населення 21,5 тис. осіб (2011).
Заснований як село переселенцями з Правобережної України в 1650-х рр., уперше згаданий під 1660. До 1765 Т. належав до Охтирського полку, із 1765 — до Охтирського комісарства, із 1780 — село Охтирського пов. Харківського намісництва, із 1797 —Слобідсько-Української губернії (із 1835 — Харківська губернія).
Із 1720 власниками села були духівник рос. царя Петра I Тимофій Надаржинський та його нащадки, із поч. 1840-х рр. до 1868 — князі Голіцини, із 1874 до 1917 — великий підприємець Леопольд Кеніг та його сини (див. Кеніги). Із 1830-х рр. власники тростянецького маєтку засновували в селі пром. підпр-ва (вир-во цукру, пива, селітри, полотна, дерев’яних виробів тощо). 1878 почався рух залізницею, яка пройшла через Т. (станцію 1893 було перейменовано з Т. на Смородине).
Рад. владу остаточно встановлено 4 грудня 1919. 1925 Т. отримав статус с-ща міськ. типу, із 1939 — райцентр. 1940 (за ін. даними, 1939) Т. став містом. Окупований гітлерівцями з 10 жовтня 1941 до 9 серпня 1943.
У рад. час тривав розвиток міста як значного пром. осередку (машинобудівний з-д, з-д "Електропобутприлад", підпр-ва харчової та деревообробної промисловості). У наш час провідним підпр-вом Т. є шоколадна ф-ка "Україна".
1864 гостем тростянецького маєтку був П.Чайковський. У Т. народився М.Хвильовий.
Пам’ятки арх-ри: "Круглий двір" (стилізована під середньовічну фортецю споруда театрального і госп. призначення; 1749), Благовіщенська церква (1744—50), палац (1762, перебудований наприкінці 19 ст.), Свято-Вознесенська церква (1905—13, архіт. О.Бекетов), будинок дворянських зборів (1878). Біля міста — лісопарк "Нескучне" (закладений 1809) із гротом Німф; тут діє Краснотростянецька лісова н.-д. станція.
ТРОСТЯНЕЦЬ, місто, Тростянецький р-н, Сумська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ТРОСТЯНЕЦЬ, місто, Тростянецький р-н, Сумська обл, Україна
Тростяне́ць — місто в Україні, районний центр Сумської області.
Історія
За свідченнями істориків, поселення на місці теперішнього Тростянця виникло в першій половині XVII ст., під час нової хвилі переселення селян і козаків з Правобережної України на Слобожанщину, викликаної поновленням панування польської шляхти після битви під Берестечком (1651).
Назву міста пов'язують із назвою річки Тростянки, яка протікає неподалік.
Наприкінці XVII століття власником Тростянця стає охтирський полковник Іван Перехрестов.
У 1720 році тростянецькі перейшли до царського духовника Тимофія Надаржинського. До 1820 року Тростянець належав безпосередньо сім'ї Надаржинських, а з 1820 року — яко посаг — переходить до сім'ї генерала Олексія Корсакова, з 1843-го — до сім'ї князя Василя Голіцина.
До 1765 року Тростянець був у юрисдикції Охтирського полку, потім — у складі Слобідсько-Української губернії. З 1835 року Тростянець входив до складу Харківської губернії. Господарство містечка розвивалось дуже повільно через важкий матеріальний стан населення. Заможністю виділялись лише багата садиба князів Голіциних (манеж, цирк, театр, поміщицька садиба та церква).
За даними на 1864 рік у власницькому селі Охтирського повіту мешкало 2150 осіб (1025 чоловічої статі та 1125 — жіночої), налічувалось 392 дворових господарства, існували православна церква, цукробуряковий, горілчаний, винокурний, цегельний та селітряний заводи, відбувались 3 щорічних ярмарки та базари[2].
В 1868–1874 роках маєтком володіє петербурзький купець Марк. 1874 року Тростянець придбав великий цукрозаводчик Леопольд Кеніґ. Останнім власником маєтку до 1917 року був його син Юлій.
1877 року в Тростянці за наказом російського міністру шляхів сполучення збудували локомотивне депо «Смородине» та закуплено 12 паротягів.
Станом на 1914 рік село було центром окремої, Тростянецької волості, кількість мешканців зросла до 4568 осіб[3].
1940 року Тростянцю надано адміністративний статус міста.
Радянські війська відійшли з боями 10 жовтня 1941 року.
У вересні 2010 року було відзначено на державному рівні 350-річчя заснування міста Тростянець Сумської області, проект відповідної Постанови Верховної Ради України був розроблений та зареєстрований у Верховній Раді України народним депутатом України, першим секретарем Сумського обкому КПУ Володимиром Даниленком[4].
Пам'ятки історії та культури
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Розташований на західній околиці Тростянця, в урочищі Нескучному.
У 1749 році сини-спадкоємці Тимофія Надаржинського — Йосип, Денис, Герасим, Пилип — збудували Круглий двір.
Час перебування Тростянця у власності сім'ї князя Василя Голіцина припав на період активного садибного будівництва на Харківщині. У цей час такі великі поміщики, як Завадський, Рєпнін, Голіцин та інші створюють у своїх маєтках цілі ансамблі з палацевих, культових і службово-господарських споруд. Голіцини забудовують садибу Тростянець будівлями в стилі російського класицизму. Садибу прикрашав «княжий палац» (поміщицький будинок), безпосередньо до нього примикали парк, оранжереї та кам'яна церква (нині діюча Благовіщенська церква). У Круглому дворі Голіцин облаштував цирк та стайні.
Круглий двір являє найбільший інтерес із садибних комплексів того періоду. У журналі «Столица и Усадьба» за 1916 р. опублікована стаття Г. Лукомського «Тростянець», в основу якої лягли враження автора від відвідин цього маєтку: «…Дуже цікавий цирк князів Голіциних, так званий „Круглий двір“, майже цілком збережений. Ця овальна велика будівля являє собою ніби маленьку фортецю з чотирма вежами на кутах та воротами посередині. У цих вежах жили циркові артисти, а також „танцюристки“ кріпацького балету, що був у князя Голіцина. Уздовж стін були розташовані стайні і місця для глядачів. Бар'єри лож не збереглися, але кімнати, що слугували артистам, залишилися майже в тому ж вигляді — тепер у них живе обслуга маєтку. В дворі містилася циркова арена просто неба — свого роду грецький або римський колізей. На жаль, ніяких пам'яток цих чудових, за усними розповідями, вистав не залишилося. Все це знищено часом».
Одна з найстаріших споруд міста. Збудована 1750 року і являє собою кам'яний однокупольний храм з дзвіницею. Церква має чіткий силует та приземисті об'єми і побудована в стилі раннього класицизму з елементами бароко.
Збудована в XIX сторіччі, має багатий рельєфний фасад. Її 40-метрова дзвіниця відзначається тонкою, художньою роботою народних майстрів-каменярів.
Руїни «Гроту німф», або просто «Гроту», як його називають тростянчани, розташовані в урочищі Нескучне (в межах Тростянецького парку). За однією з легенд грот є одним із виходів зі зруйнованої підземної мережі доріг, які начебто існували тут у давнину.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ТРОСТЯНЕЦЬ, місто, Тростянецький р-н, Сумська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Тростянець — місто районного підпорядкування (з 1940 року), центр району. Лежить на річці Боромлі, за 59 км від обласного центру (по автостраді Харків—Суми — 60 км). Залізнична станція — Смородине. Населення — 20 410 чоловік. Міській Раді підпорядковане с. Смородине.
Територія міста була заселена ще у VІІІ—X ст., про що свідчать виявлені в його околицях городище й курганний могильник сіверян. Поселення Тростянець виникло в 50-х роках XVII ст. під час нової хвилі переселення селян та козаків з Правобережної України на Слобожанщину, зумовленої відновленням панування польської шляхти на Україні після битви під Берестечком. Назва поселення походить від однойменної річки Тростянки.
Землями навколо Тростянця спочатку на рівних підставах володіли обидві частини його жителів — козаки й посполиті. Однак козацька старшина прагнула
захопити кращі володіння. Охтирський полковник І. І. Перехрестов у 1672 і 1682 рр. добився від царського уряду дозволу на володіння великими землями по річці Тростинці. Підтриманий царськими властями І. І. Перехрестов наприкінці XVII ст. привласнив землі в Тростянці та навколишніх селах і закріпачив значну кількість не тільки селян, а й козаків свого полку. 1704 року Тростянець разом з іншими селами відійшов до державних маетностей. У листопаді 1720 року цар передав Тростянець своєму духівникові Т. Надаржинському. Його спадкоємці повністю закріпачили жителів села. Цьому сприяла реформа слобідських полків (1732—1737 рр.), за якою мешканці Слобожанщини, крім духовенства та невеликої кількості козаків, були записані кріпаками поміщиків. У 1732 році в Тростянці, крім козаків, налічувався 941 підданий. Всього було 369 хат, осібно виділялися панський будинок та дерев’яна церква. В 1744 році розпочалося будівництво кам’яної церкви, яка збереглася й досі. Великий інтерес являє побудований у 1749 році «Круглий двір». Він використовувався для господарських потреб поміщика. В баштах «Круглого двору» жили кріпосні артисти балету і цирку. Посеред двору була обладнана циркова арена. З 1700 року в Тростянці діяла церковна школа, яку щороку закінчувало 2—3 учні (діти багатіїв)4. Головним заняттям жителів у той час залишалося землеробство. Селяни відбували дво- або триденну панщину, виконували інші повинності, зокрема підводну. Жорстока експлуатація, утиски викликали з їх боку стихійний протест, його поширеною формою були втечі до інших місць. 1732 року 24 жителі села відмовилися працювати на спорудженні нової лінії укріплень і залишили Тростянець. Погоні вдалося повернути лише одного з них.
В. В. ДІДЕННО, М. Й. ПРОЦЕНКО, Г. І. ШЕЛЕСТ
Тростянець — місто районного підпорядкування (з 1940 року), центр району. Лежить на річці Боромлі, за 59 км від обласного центру (по автостраді Харків—Суми — 60 км). Залізнична станція — Смородине. Населення — 20 410 чоловік. Міській Раді підпорядковане с. Смородине.
Територія міста була заселена ще у VІІІ—X ст., про що свідчать виявлені в його околицях городище й курганний могильник сіверян. Поселення Тростянець виникло в 50-х роках XVII ст. під час нової хвилі переселення селян та козаків з Правобережної України на Слобожанщину, зумовленої відновленням панування польської шляхти на Україні після битви під Берестечком. Назва поселення походить від однойменної річки Тростянки.
Землями навколо Тростянця спочатку на рівних підставах володіли обидві частини його жителів — козаки й посполиті. Однак козацька старшина прагнула
захопити кращі володіння. Охтирський полковник І. І. Перехрестов у 1672 і 1682 рр. добився від царського уряду дозволу на володіння великими землями по річці Тростинці. Підтриманий царськими властями І. І. Перехрестов наприкінці XVII ст. привласнив землі в Тростянці та навколишніх селах і закріпачив значну кількість не тільки селян, а й козаків свого полку. 1704 року Тростянець разом з іншими селами відійшов до державних маетностей. У листопаді 1720 року цар передав Тростянець своєму духівникові Т. Надаржинському. Його спадкоємці повністю закріпачили жителів села. Цьому сприяла реформа слобідських полків (1732—1737 рр.), за якою мешканці Слобожанщини, крім духовенства та невеликої кількості козаків, були записані кріпаками поміщиків. У 1732 році в Тростянці, крім козаків, налічувався 941 підданий. Всього було 369 хат, осібно виділялися панський будинок та дерев’яна церква. В 1744 році розпочалося будівництво кам’яної церкви, яка збереглася й досі. Великий інтерес являє побудований у 1749 році «Круглий двір». Він використовувався для господарських потреб поміщика. В баштах «Круглого двору» жили кріпосні артисти балету і цирку. Посеред двору була обладнана циркова арена. З 1700 року в Тростянці діяла церковна школа, яку щороку закінчувало 2—3 учні (діти багатіїв)4. Головним заняттям жителів у той час залишалося землеробство. Селяни відбували дво- або триденну панщину, виконували інші повинності, зокрема підводну. Жорстока експлуатація, утиски викликали з їх боку стихійний протест, його поширеною формою були втечі до інших місць. 1732 року 24 жителі села відмовилися працювати на спорудженні нової лінії укріплень і залишили Тростянець. Погоні вдалося повернути лише одного з них.
- MiyRodovid
- Повідомлень: 2059
- З нами з: 05 березня 2023, 19:34
- Стать: Жінка
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 599 разів
- Подякували: 442 рази
- Контактна інформація:
Re: ТРОСТЯНЕЦЬ, місто, Тростянецький р-н, Сумська обл, Україна
ЦДІАК
Українська назва Тростянець, с. Російська назва Тростянец, с.
Адмін поділ за документами Охтирського п., з 1765 р. Охтирського к. Слобідсько-Української губ., з 1780 р. Охтирського ок. Харківського нам., з 1797 р. Охтирського пов. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Охтирського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Тростянецького р-ну Сумської обл.
Церкви Вознесіння Господнього, Благовещення Пресвятої Богородиці та ін.
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1975 1 Вознесіння Господнього - 106(1763); 168(1775); 170(1776); 182(1777); 236(1779); 250(1779)-2-й зош.; 323(1780); 258(1781); 261(1783); 262(1783)-2-й зош.; 263(1784); 267(1786); 268(1787); 270(1788); 271(1789); 273(1790)*; 276(1791); Благовещення Пресвятої Богородиці - 106(1763); 168(1775); 170(1776); 181(1777); 222(1778); 236(1779); 249(1779)-2-й зош.; 323(1780)*; 258(1781); 261(1783); 262(1783)-2-й зош.; 263(1784); 267(1786); 268(1787); 270(1788)-2 зош.; 271(1789); 273(1790)*; 278(1792); 280(1793); 291(1794); 294(1795); 301(1796); 302(1796)-2-й зош.; 309(1797); 316а(1798); Воздвиження Чесного Хреста Господнього - 222(1778)
сповідний розпис 1975 1 Благовещення Пресвятої Богородиці - 167(1774); 171(1776); 173(1777)*; 234(1778); 256(1780); 257(1781); 259(1782); 260(1783); 264(1784); 265(1785); 266(1786); 269(1787); 272(1789); 274(1790); 275(1791); 277(1792); 289(1793); 292(1795); 300(1796)*; 316(1798) Вознесіння Господнього - 167(1774)*; 171(1776); 173(1777)*; 234(1778); 256(1780); 257(1781); 259(1782); 260(1783); 264(1784); 265(1785); 266(1786); 269(1787); 272(1789); 328(1799)
клірова відомість 1975 1 Благовещення Пресвятої Богородиці - 88(1787); 314(1797) Воздвиження Чесного Хреста Господнього - 88(1787);
сповідний розпис 1976 1 Вознесіння Господнього - 1(1752); 7(1773); 24(1775); Благовещення Пресвятої Богородиці - 7(1773); 8(1775)
метрична книга 1976 1 Благовіщення Пресвятої Богородиці - 5(1759);
Українська назва Тростянець, с. Російська назва Тростянец, с.
Адмін поділ за документами Охтирського п., з 1765 р. Охтирського к. Слобідсько-Української губ., з 1780 р. Охтирського ок. Харківського нам., з 1797 р. Охтирського пов. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Охтирського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Тростянецького р-ну Сумської обл.
Церкви Вознесіння Господнього, Благовещення Пресвятої Богородиці та ін.
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1975 1 Вознесіння Господнього - 106(1763); 168(1775); 170(1776); 182(1777); 236(1779); 250(1779)-2-й зош.; 323(1780); 258(1781); 261(1783); 262(1783)-2-й зош.; 263(1784); 267(1786); 268(1787); 270(1788); 271(1789); 273(1790)*; 276(1791); Благовещення Пресвятої Богородиці - 106(1763); 168(1775); 170(1776); 181(1777); 222(1778); 236(1779); 249(1779)-2-й зош.; 323(1780)*; 258(1781); 261(1783); 262(1783)-2-й зош.; 263(1784); 267(1786); 268(1787); 270(1788)-2 зош.; 271(1789); 273(1790)*; 278(1792); 280(1793); 291(1794); 294(1795); 301(1796); 302(1796)-2-й зош.; 309(1797); 316а(1798); Воздвиження Чесного Хреста Господнього - 222(1778)
сповідний розпис 1975 1 Благовещення Пресвятої Богородиці - 167(1774); 171(1776); 173(1777)*; 234(1778); 256(1780); 257(1781); 259(1782); 260(1783); 264(1784); 265(1785); 266(1786); 269(1787); 272(1789); 274(1790); 275(1791); 277(1792); 289(1793); 292(1795); 300(1796)*; 316(1798) Вознесіння Господнього - 167(1774)*; 171(1776); 173(1777)*; 234(1778); 256(1780); 257(1781); 259(1782); 260(1783); 264(1784); 265(1785); 266(1786); 269(1787); 272(1789); 328(1799)
клірова відомість 1975 1 Благовещення Пресвятої Богородиці - 88(1787); 314(1797) Воздвиження Чесного Хреста Господнього - 88(1787);
сповідний розпис 1976 1 Вознесіння Господнього - 1(1752); 7(1773); 24(1775); Благовещення Пресвятої Богородиці - 7(1773); 8(1775)
метрична книга 1976 1 Благовіщення Пресвятої Богородиці - 5(1759);
Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 23 гостей