УСТИЛУГ, місто, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
УСТИЛУГ, місто, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл, Україна
УСТИЛУГ — місто Володимир-Волинського р-ну Волинської області. Розташов. на кордоні з Польщею, при впадінні річок Луга і Студянка в Зх. Буг (прит. Нарева, бас. Вісли). Населення 2,2 тис. осіб (2011).
Імовірно, заснований наприкінці 10 — на поч. 11 ст. Уперше згаданий у Київському літописі під 1150. Входив до складу Волинської землі, із 1566 — Волинського воєводства. У 16—18 ст. належав різним власникам. Розташування на річковому шляху з Волині до Балтики перетворило У. на важливий порт (занепав наприкінці 18 ст.). 1648 і 1653 зазнав спустошень від козаків і татар. 1751—59 за проектом архіт. П.Фонтани споруджено монастир капуцинів (ліквідований 1832; будівлі розібрано 1960). 1744 отримав право на проведення ярмарків, а 1758 — міські права і нову назву Ружиямполь (на честь власниці Розалії Потій), яку вживали до 1790-х рр. Унаслідок 3-го поділу Речі Посполитої (1795; див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшов до Рос. імперії. Належав до Володимир-Волинського пов. Волинської губернії. На поч. 20 ст. мав бл. 4 тис. мешканців (із них 90 % — євреї). Із травня 1915 до кінця 1918 окупований австро-угор. військами. Із січня 1919 де-факто, а з 1921 де-юре належав Польщі (у складі Володимирського пов. Волин. воєводства). Із вересня 1939 — в УРСР. 1940—56 — райцентр. 1940 на схід депортовано значну частину поляків та біженців з окупованої Німеччиною Польщі. Окупований гітлерівцями з 22 червня 1941 до 20 липня 1944, входив до ген. комісаріату "Волинь—Поділля" райхскомісаріату "Україна". На поч. 21 ст. в госп-ві переважає сфера обслуговування. Діє пункт переходу через держ. кордон.
1906—14 в У. в маєтку своєї дружини щоліта жив І.Стравинський. 1907—08 було споруджено будинок композитора, в якому нині працює меморіальний музей. На пд.-зх. околиці міста збереглося городище /замчище (рубіж 10—11 ст. — 16—17 ст.).
Імовірно, заснований наприкінці 10 — на поч. 11 ст. Уперше згаданий у Київському літописі під 1150. Входив до складу Волинської землі, із 1566 — Волинського воєводства. У 16—18 ст. належав різним власникам. Розташування на річковому шляху з Волині до Балтики перетворило У. на важливий порт (занепав наприкінці 18 ст.). 1648 і 1653 зазнав спустошень від козаків і татар. 1751—59 за проектом архіт. П.Фонтани споруджено монастир капуцинів (ліквідований 1832; будівлі розібрано 1960). 1744 отримав право на проведення ярмарків, а 1758 — міські права і нову назву Ружиямполь (на честь власниці Розалії Потій), яку вживали до 1790-х рр. Унаслідок 3-го поділу Речі Посполитої (1795; див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшов до Рос. імперії. Належав до Володимир-Волинського пов. Волинської губернії. На поч. 20 ст. мав бл. 4 тис. мешканців (із них 90 % — євреї). Із травня 1915 до кінця 1918 окупований австро-угор. військами. Із січня 1919 де-факто, а з 1921 де-юре належав Польщі (у складі Володимирського пов. Волин. воєводства). Із вересня 1939 — в УРСР. 1940—56 — райцентр. 1940 на схід депортовано значну частину поляків та біженців з окупованої Німеччиною Польщі. Окупований гітлерівцями з 22 червня 1941 до 20 липня 1944, входив до ген. комісаріату "Волинь—Поділля" райхскомісаріату "Україна". На поч. 21 ст. в госп-ві переважає сфера обслуговування. Діє пункт переходу через держ. кордон.
1906—14 в У. в маєтку своєї дружини щоліта жив І.Стравинський. 1907—08 було споруджено будинок композитора, в якому нині працює меморіальний музей. На пд.-зх. околиці міста збереглося городище /замчище (рубіж 10—11 ст. — 16—17 ст.).
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: УСТИЛУГ, місто, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл, Україна
Устилу́г — місто в Україні, центр Устилузької міської територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області. Розташоване в місці впадіння річки Луги в Західний Буг (звідси назва — усття Луги). Статус міста з 1940 року.
Історія
Давні часи
Найдавніше поселення на території Устилуга існувало ще в епоху міді (III тисячоліття до н. е.). За часів Київської Русі (IX—XII століття н. е.) на тому ж місці було укріплене городище, неподалік від нього — могильник з 29 курганів. Три з них у 1897 році розкопав археолог М. Ф. Біляшевський. Устилуг був у числі Червенських городів, відвойованих Володимиром Великим. До сьогодні збереглося п’ятикутне замчище, оточене валами з битої глини, які висотою не поступаються валам стольного Володимира, прорізане зі сходу, від міста брамою.[4].
Володимиро-Волинське князівство
Перша згадка про Устилуг у руських літописах належить до 1150 року, коли великий князь київський Ізяслав Мстиславич під час міжусобної боротьби послав в Устилуг «на покорм» своїх союзників-угорців. Пізніше місто згадується в документах, як Устилогов (1545 р.), Усчилуг (1576 р.), Усцилуг (1577 р.), Ружиямполь (польська назва, 1765 р.). Остання назва не прижилась, і з кінця XVIII століття місто знову почали називати Устилугом.
Наприкінці XII століття, після розпаду Київської Русі, Устилуг належав до Володимир-Волинського князівства, а на початку XIII століття входив до складу Галицько-Волинського князівства. В той час він був одним з головних пунктів Волині по торгівлі хлібом, який відправляли водним шляхом до портів Балтійського моря.
Під час навали орд Батия в 1240 році татаро-монгольські завойовники захопили Устилуг, спустошили і зруйнували його. Про це свідчить велика кількість деревного вугілля та попелу, знайденого на території городища. Панування татаро-монголів призвело до занепаду ремесла, яке раніше тут було досить розвинуте.
Литовсько-польське панування
Всередині XIV століття Устилуг захопили литовські феодали, а з 1569 року, згідно з рішенням Люблінського сейму, місто перейшло до Польщі. В період литовсько-польського панування на Волині Устилуг був володінням багатьох феодалів. У 1545 році він належав Я. Крупському, в 1577 році — хелмському каштеляну М. Лисаковському, в XVII столітті — княгині Вишневецькій, у XVIII — князям Любомирським. У XVI—XVII століттях місто було невеликим. Так, у 1570 році тут налічувалося 36 димів і 12 городників.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: УСТИЛУГ, місто, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Устилуг— місто районного підпорядкування, розташоване на правому березі Західного Бугу, біля гирла («устья») річки Луги (звідки й походить назва міста). Через південну частину міста протікає р. Студянка — притока Західного Бугу. Населення —3,9 тис. чоловік. Міській Раді підпорядковані села Дарницьке (стара назва — Фунда), Залужжя, Пархоменкове (стара назва — Видранка), Русів, Тростянка, Хотячів. У 1940—1941 рр. і 1944—1956 рр. Устилуг був центром Устилузького району.
Устилуг — прикордонне місто. Асфальтоване шосе з’єднує його з Володимиром-Волинським (відстань 12 км), а через міст Дружби на Західному Бузі — з Польською Народною Республікою. За 2 км від Устилуга є мальовниче озеро Вельке, яке під час повені зливається з Західним Бугом.
Найдавніше поселення на території Устилуга існувало ще в епоху міді (III тисячоліття до н. е.). За часів Київської Русі (IX—XII століття н. е.) на тому ж місці було укріплене городище, неподалік від нього — могильник з 29 курганів. Три з них у 1897 році розкопав археолог М. Ф. Біляшевський.
Перша згадка про Устилуг у руських літописах належить до 1150 року, коли великий князь київський Ізяслав Мстиславич під час міжусобної боротьби послав в Устилуг «на покорм» своїх союзників-угорців. Пізніше місто згадується в документах, як Устилогов (1545 р.), Усчилуг (1576 р.), Усцилуг (1577 р.), Ружиямполь (польська назва, 1765 р.). Остання назва не прижилась, і з кінця XVIII століття місто знову почали називати Устилугом.
Устилуг— місто районного підпорядкування, розташоване на правому березі Західного Бугу, біля гирла («устья») річки Луги (звідки й походить назва міста). Через південну частину міста протікає р. Студянка — притока Західного Бугу. Населення —3,9 тис. чоловік. Міській Раді підпорядковані села Дарницьке (стара назва — Фунда), Залужжя, Пархоменкове (стара назва — Видранка), Русів, Тростянка, Хотячів. У 1940—1941 рр. і 1944—1956 рр. Устилуг був центром Устилузького району.
Устилуг — прикордонне місто. Асфальтоване шосе з’єднує його з Володимиром-Волинським (відстань 12 км), а через міст Дружби на Західному Бузі — з Польською Народною Республікою. За 2 км від Устилуга є мальовниче озеро Вельке, яке під час повені зливається з Західним Бугом.
Найдавніше поселення на території Устилуга існувало ще в епоху міді (III тисячоліття до н. е.). За часів Київської Русі (IX—XII століття н. е.) на тому ж місці було укріплене городище, неподалік від нього — могильник з 29 курганів. Три з них у 1897 році розкопав археолог М. Ф. Біляшевський.
Перша згадка про Устилуг у руських літописах належить до 1150 року, коли великий князь київський Ізяслав Мстиславич під час міжусобної боротьби послав в Устилуг «на покорм» своїх союзників-угорців. Пізніше місто згадується в документах, як Устилогов (1545 р.), Усчилуг (1576 р.), Усцилуг (1577 р.), Ружиямполь (польська назва, 1765 р.). Остання назва не прижилась, і з кінця XVIII століття місто знову почали називати Устилугом.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: УСТИЛУГ, місто, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Чатина ІІ
Економічний і національний гніт, політичне безправ’я, насильства загострювали класову боротьбу на Волині, в ході якої в багатьох містах і селах виникали комуністичні осередки. В 1924 році виникла організація КПЗУ в Устилузі. Комуністи розповсюджували в місті листівки, вели пропаганду ленінських ідей. Так, у вересні 1924 року вони розклеїли листівки Комуністичної партії Польщі: «Протест проти білого терору в Польщі», «На захист 8-годинного робочого дня». У січні 1931 року розповсюдили відозву ЦК КПЗУ і ЦК МОДРу до робітників і селян із закликом протестувати проти фашистського режиму та катувань політв’язнів. «Товариші, — писалося в листівці, — на фашистський терор та окупаційний гніт відповідайте революційними демонстраціями… Знайте, що лише збройне повалення фашистської диктатури принесе вам повне соціальне і національне визволення».
Полум’яне слово комуністів надихало трудящих на боротьбу проти гнобителів. У період економічної кризи 1929—1933 рр. вона особливо посилилась і набрала яскраво виявленого політичного характеру. Так, 1 травня 1930 року в місті відбулася демонстрація, учасники якої несли революційні лозунги. 1 серпня 1931 року устилужці провели демонстрацію за зміцнення миру, проти підготовки нової світової війни. У червні 1936 року устилузькі робітники виступили проти фашистського режиму. Коли в 1936 році в Ковельському повіті почався великий селянський страйк, який незабаром охопив майже всю Волинь, трудящі міста відразу ж підтримали його. Страйкуючі на дорозі Зеленів—Устилуг викопали рів, а через шлях Бортнів—Устилуг протягли дріт. Тих селян, які їхали на ярмарок в Устилуг, повертали назад. 5 листопада 1937 року припинили роботу робітники млина братів Щербиків. Вони вимагали підвищення заробітної плати, поліпшення умов праці, добивалися, щоб їхні діти вчилися рідною мовою, щоб усі мали однакові громадянські права. В той же день до них приєдналися 11 робітників млина Д. Маєвського, а потім страйк перекинувся на Володимир-Волинський, де припинили роботу 43 робітники місцевих млинів.
Боротьба за соціальне і національне визволення не припинялася до вересня 1939 року, коли Країна Рад подала братерську допомогу трудящим Західної України. Йо всій Волині розгорнулася підготовка до виборів у Народні Збори, які відбулися 22 жовтня 1939 року в обстановці надзвичайного політичного піднесення і актрівності робітників, селян і трудової інтелігенції.
Чатина ІІ
Економічний і національний гніт, політичне безправ’я, насильства загострювали класову боротьбу на Волині, в ході якої в багатьох містах і селах виникали комуністичні осередки. В 1924 році виникла організація КПЗУ в Устилузі. Комуністи розповсюджували в місті листівки, вели пропаганду ленінських ідей. Так, у вересні 1924 року вони розклеїли листівки Комуністичної партії Польщі: «Протест проти білого терору в Польщі», «На захист 8-годинного робочого дня». У січні 1931 року розповсюдили відозву ЦК КПЗУ і ЦК МОДРу до робітників і селян із закликом протестувати проти фашистського режиму та катувань політв’язнів. «Товариші, — писалося в листівці, — на фашистський терор та окупаційний гніт відповідайте революційними демонстраціями… Знайте, що лише збройне повалення фашистської диктатури принесе вам повне соціальне і національне визволення».
Полум’яне слово комуністів надихало трудящих на боротьбу проти гнобителів. У період економічної кризи 1929—1933 рр. вона особливо посилилась і набрала яскраво виявленого політичного характеру. Так, 1 травня 1930 року в місті відбулася демонстрація, учасники якої несли революційні лозунги. 1 серпня 1931 року устилужці провели демонстрацію за зміцнення миру, проти підготовки нової світової війни. У червні 1936 року устилузькі робітники виступили проти фашистського режиму. Коли в 1936 році в Ковельському повіті почався великий селянський страйк, який незабаром охопив майже всю Волинь, трудящі міста відразу ж підтримали його. Страйкуючі на дорозі Зеленів—Устилуг викопали рів, а через шлях Бортнів—Устилуг протягли дріт. Тих селян, які їхали на ярмарок в Устилуг, повертали назад. 5 листопада 1937 року припинили роботу робітники млина братів Щербиків. Вони вимагали підвищення заробітної плати, поліпшення умов праці, добивалися, щоб їхні діти вчилися рідною мовою, щоб усі мали однакові громадянські права. В той же день до них приєдналися 11 робітників млина Д. Маєвського, а потім страйк перекинувся на Володимир-Волинський, де припинили роботу 43 робітники місцевих млинів.
Боротьба за соціальне і національне визволення не припинялася до вересня 1939 року, коли Країна Рад подала братерську допомогу трудящим Західної України. Йо всій Волині розгорнулася підготовка до виборів у Народні Збори, які відбулися 22 жовтня 1939 року в обстановці надзвичайного політичного піднесення і актрівності робітників, селян і трудової інтелігенції.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: УСТИЛУГ, місто, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСРвиданої у 1968-1973 роках.
Частина ІІІ
Щоб допомогти селянам вчасно провести сільськогосподарські роботи, була створена земельна громада, обрано її керівний орган — раду в складі 9 чоловік (голова — П. К. Береза). На зборах земельної громади вирішувались важливі питання: проведення сівби, збирання врожаю, організація супряг для допомоги бідняцьким господарствам, сім’ям інвалідів та загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни. Через земельну громаду селяни залучалися до громадсько-політичного життя. Велику допомогу селянам Устилуга подала держава, зокрема насінням і в ремонті сільськогосподарського інвентаря.
Активну участь у відбудові рідного міста брали комсомольці. Райком ЛКСМУ організовував декадники і суботники, під час яких було впорядковано вулиці, відремонтовано приміщення райкому ЛКСМУ, пошти, клубу. Молодь взяла шефство над військовим госпіталем. Тут нерідко виступали з концертами колективи художньої самодіяльності. Значну увагу райком комсомолу приділяв організації масово-політичної роботи.
В умовах війни, коли багатьох чоловіків мобілізували в армію, зросла роль жінок. В Устилузі були створені дві жіночі ради, які провадили велику громадсько-політичну роботу. Так, вони організували допомогу безкінним господарствам і сім’ям фронтовиків під час весняно-польових робіт, відремонтували школу, зібрали кошти та подарунки для дітей-сиріт і фронтовиків.
Партійні організації розгорнули в місті масово-політичну і агітаційну роботу серед населення. Райком партії організував читання лекцій на суспільно-політичні теми. По десятихатках агітатори роз’яснювали звернення Президії Верховної Ради УРСР, РНК УРСР та ЦК КП(б)У до трудящих західних областей України, положення про виборчу систему, Конституцію СPСP, Конституцію УРСР тощо.
О. Г. МИХАЙЛЮК, М. В. РЕКУНОВ
Частина ІІІ
Щоб допомогти селянам вчасно провести сільськогосподарські роботи, була створена земельна громада, обрано її керівний орган — раду в складі 9 чоловік (голова — П. К. Береза). На зборах земельної громади вирішувались важливі питання: проведення сівби, збирання врожаю, організація супряг для допомоги бідняцьким господарствам, сім’ям інвалідів та загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни. Через земельну громаду селяни залучалися до громадсько-політичного життя. Велику допомогу селянам Устилуга подала держава, зокрема насінням і в ремонті сільськогосподарського інвентаря.
Активну участь у відбудові рідного міста брали комсомольці. Райком ЛКСМУ організовував декадники і суботники, під час яких було впорядковано вулиці, відремонтовано приміщення райкому ЛКСМУ, пошти, клубу. Молодь взяла шефство над військовим госпіталем. Тут нерідко виступали з концертами колективи художньої самодіяльності. Значну увагу райком комсомолу приділяв організації масово-політичної роботи.
В умовах війни, коли багатьох чоловіків мобілізували в армію, зросла роль жінок. В Устилузі були створені дві жіночі ради, які провадили велику громадсько-політичну роботу. Так, вони організували допомогу безкінним господарствам і сім’ям фронтовиків під час весняно-польових робіт, відремонтували школу, зібрали кошти та подарунки для дітей-сиріт і фронтовиків.
Партійні організації розгорнули в місті масово-політичну і агітаційну роботу серед населення. Райком партії організував читання лекцій на суспільно-політичні теми. По десятихатках агітатори роз’яснювали звернення Президії Верховної Ради УРСР, РНК УРСР та ЦК КП(б)У до трудящих західних областей України, положення про виборчу систему, Конституцію СPСP, Конституцію УРСР тощо.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей