Хорошів, смт, Житомирська область

[АннА]

З вікіпедії
Хόрошів — селище міського типу у Житомирській області, центр Хорошівського району, що на Поліссі, лежить біля річки Ірша.

Історія
Вперше згадується у 1545 р. як село Олександрополь, назване на честь власника — боярина Олександра Пронського.
З 1607 р. переходить у власність литовського княжого роду Сапегів і називається Горошки, Горошк. У 1793 після другого поділу Речі Посполитої анексоване Російською імперією.
У 1796 р. імператриця Катерина II подарувала Горошки полководцю Михайлові Кутузову, який відзначився під час російсько-турецької війни. Кутузов бував у своєму маєтку в Горошках у 1802—1805 рр. У 1912 р., з нагоди сторіччя франко-російської війни (1812), Горошки перейменовуються у Кутузове, у 1921 році — у Володарськ (на честь відомого діяча більшовицької партії В.Володарського (Мойсея Гольдштейна), вбитого у 1918 р.), а в 1927 році — на Володарськ-Волинський.
4 лютого 2016 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів», відповідно до якої селище міського типу Володарськ-Волинський Володарсько-Волинського району перейменоване на селище міського типу Хорошів.

[АннА]

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки.
ВОЛОДАРСЬК-ВОЛИНСЬКИЙ (до 1607 – Олександропіль, до 1912 – Горошки, 1912–23 – Кутузове, до 1933 – Володарськ) – с-ще міськ. типу Житомир. обл., райцентр. Розташов. на р. Ірша (прит. Тетерева, бас. Дніпра), за 22 км від залізничної ст. Нова Борова. Нас. 8,8 тис. осіб (1999).

На тер. сучасного в.-В. знайдено поховання доби міді (див. Мідний вік) та археол. залишки доби бронзи (див. Бронзовий вік). Перша згадка в письмових джерелах – під 1545, тоді с-ще фігурувало під назвою Олександропіль (названо на честь одного з його власників – кн. Олександра Пронського). 1607 переходить під владу магнатського роду Сапіг, які переносять у с-ще свою резиденцію з Грежан і перейменовують його в Хорошки (згодом Горошки). Пізніше власником с-ща став Ю.Немирич. Після 1617 Горошки згадуються як м-ко. Поступово стає значним торг. центром Житомир. повіту.

Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшло під владу Російської імперії й набуло статусу адм. центру волості. Власником Горошків став М.Кутузов.

1803 запрацював залізоливарний з-д, на якому вироблялися гармати та ядра. В 1860-х рр. біля Горошок були знайдені поклади кварцу та лабрадориту, однак їх розробка так і не почалася. Наприкінці 19 ст. у м-ку працювали суконна ф-ка, паровий млин, смоляний, пивоварний та чавуноливарний з-ди. До 1913 з'явилися три шкіряних і цегельний з-ди, з-д по ремонту с.-г. машин та знарядь, слюсарня.

Під час святкування 100-річчя Війни 1812 року Горошки були перейменовані в Кутузове, 1913 у Кутузовську перейменована Горошківська волость.

Під час Першої світової війни та громадянської війни в Україні 1917–1921 Кутузове зазнало значних спустошень.

1923 с-ще перейменоване в Володарськ (на честь діяча ВКП(б) в.Володарського), від 1923 – райцентр Коростенської округи. Від 1933 – сучасна назва. У 1920-х рр. в с-щі працювали шкіряний з-д, суконна ф-ка, пивоварний з-д, два парових та один водяний млини. Наприкінці 1930-х рр. почали розроблятися поклади топазу та п'єзокварцу.

В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 з серп. 1941 по груд. 1943 окуповане гітлерівськими військами.