Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

ХОТИН, місто, Хотинський р-н, Чернівецька обл, Україна

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4246
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2391 раз.
Подякували: 846 раз.
Стать: Жінка

ХОТИН, місто, Хотинський р-н, Чернівецька обл, Україна

Повідомлення АннА » 04 листопада 2018, 20:27

Зображення
ХОТИН — місто Чернівецької області, райцентр. Розташов. на правому березі р. Дністер. Населення 9,8 тис. осіб (2013). Істор. центр Хотинщини.
За археол. даними, на місці Х. існувала група селищ райковецької культури, а пізніше — давньорус. поселення. Більшість сучасних укр. дослідників вважають, що безперервну історію Х. слід починати від цих пам’яток. Достовірна історія міста починається наприкінці 14 ст., коли Х., розташов. на пн. рубежі Молдавського князівства, був фортецею (контролювала стратегічно важливу переправу через Дністер), адм. центром однієї з трьох "держав" (волостей) Шипинської землі та митним пунктом на Молдовському торговому шляху (Via valahica; митниця вперше згадана 1408). Найдавніші письмові згадки про Х. містяться у "Списку руських міст далеких і близьких" (кінець 14 ст., "Хот-нъ" фігурує серед "волоських" міст) та у грамоті 1397. (Поширена в румун. історіографії дата першої згадки 1301 є наслідком непорозуміння.) Ядром міста була Хотинська фортеця, до якої прилягали житлові квартали, розташов. в долині Дністра.
До поч. 18 ст. Х. належав Молдав. князівству, був центром цинута (округи) і значним торг. осередком; у 2-й пол. 16 ст. тут проводилися ярмарки (до 1579). Місто мало самоуправління (1615 згадується виборна рада на чолі з війтом). Після російсько-турецької війни 1710—1711 Х. перейшов під владу Османської імперії і став центром Хотинського нахіє. У зв’язку зі спорудженням нової фортеці, яка займала значно більшу площу, ніж стара, міську забудову перенесли з долини на навколишні схили та плато. У місті з’явилося багато мурованих споруд (з них збереглася лише митниця), було забруковано вулиці, влаштовано водогін з фонтанами.

У молдов. та осман. періоди військово-стратегічне значення Хотинської фортеці стало причиною того, що Х. захоплювали війська Речі Посполитої (1620—21, 1673—74, 1676—99), Рос. імперії (1739, 1769—74), Австрії (1774—76, 1788—93; у 2-й із цих періодів місто було центром Хотинської марки у складі Буковинського округу Королівства Ґаліції і Лодомерії). Місто не раз палили і руйнували. Поля на пд. від Х. (нині в межах міста) були ареною гол. битви Хотинської війни 1621 і Хотинської битви 1673. 1806 місто втретє й остаточно зайняли рос. війська; разом з усією Бессарабією 1812 Х. офіційно відійшов до Рос. імперії, 1813 став центром повіту (із 1818 — у складі Бессарабської області, потім — губернії). У рос. період населення Х. швидко зростало: 1819 — 3,5 тис. осіб, за переписом 1897 — 18,4 тис. (із них 50 % — іудеї і 45 % — православні, переважно українці та росіяни). Гол. заняттями мешканців були ремесло і торгівля (у т. ч. контрабанда); пром-сть була представлена лише дрібними підпр-вами (переважно харчової галузі). Із серед. 19 ст. на плато велася забудова нової частини міста, яка мала регулярне планування і перебрала на себе функції центру (адм. будівлі, церкви, будинки заможних мешканців).

У лютому—жовтні 1918 Х. був окупований Австро-Угорщиною. 10 листопада 1918 місто зайняли румун. війська, Х. разом з усією Бессарабією був приєднаний до Румунії. Під час Хотинського повстання 1919 місто 23 січня захопили повстанці, які утримували його до 30 січня. Після поразки повстання значна кількість хотинчан, рятуючись від репресій, втекла на лівий берег Дністра. 1918—38 Х. був центром жудеца (повіту), 1938—40 відносився до цинуту "Сучава" (із центром у Чернівцях). 1930 в місті було 15,3 тис. мешканців (із них українці та росіяни — 51,4 %, євреї — 37,7, румуни — 8,8 %). 1935 урочисто, у присутності короля Кароля II відкрито будинок к-ри "Атеніум імені Б.-П. Хашдеу" (нині будинок дітей та учнівської молоді).

Після рад. анексії Бессарабії Х. увійшов до Чернів. обл., утвореної 7 серпня 1940, і став центром району. На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 місто було захоплене румун. військами (6 липня 1941) і разом з усією Бессарабією включене до складу Румунії (було центром жудеца). За наказами румунської влади було розстріляно понад 1 тис. хотинчан (зокрема євреїв). Було викрите і знищене антирумунське підпілля. 3 квітня 1944 Х. здобули радянські війська.

У повоєнний час у місті було збудовано кілька значних пром. підприємств, серед яких — ф-ка килимових виробів (занепала у 1990-ті рр.), лісокомбінат, з-д металевих виробів "Калібр". У роки незалежності України зросло значення міста як туристичного центру, чому сприяло створення 2000 Держ. історико-архіт. заповідника "Хотинська фортеця".
Юсов С.Л., Вортман Д.Я.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4246
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2391 раз.
Подякували: 846 раз.
Стать: Жінка

Re: ХОТИН, місто, Хотинський р-н, Чернівецька обл, Україна

Повідомлення АннА » 04 листопада 2018, 20:29

Зображення
ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ — пам’ятка арх-ри нац. значення в м. Хотин. Дата заснування мурованої фортеці дискусійна: від 2-ї пол. 13 ст. до 2-ї пол. 14 ст., з більшою вірогідністю для кінця зазначеного періоду. Залежно від прийнятої дати засновниками могли бути володарі або Галицько-Волинського князівства, або Молдавського князівства. Гіпотеза про існування з поч. 11 ст. давньорус. дерево-земляної фортеці, яка передувала мурованій, не має підстав ані в археол., ані в писемних джерелах і базується лише на заг. міркуваннях. Найдавніші письмові згадки про Хотин, а отже і про Х.ф., містяться у "Списку руських міст далеких і близьких" (кін. 14 ст.) та в грамоті 1397. Х.ф. як порубіжне укріплення протягом свого існування не раз переходила з рук до рук, інколи на нетривалий час. Найдовше Х.ф. належала Молдав. князівству.

Найдавніша частина комплексу (площею бл. 2 га) сформувалася в пн. частині сучасної твердині на мисі між Дністром та струмком, що впадає в нього. У 2-й пол. 15 ст. за молдов. господаря Штефана III Великого Х.ф. ґрунтовно перебудували, значно розширили в пд. напрямку (збільшивши площу до 6 га) і пристосували до захисту від ранньої вогнепальної зброї. Рівень замкового двору підняли на 8— 10 м, відповідно підвищили й мури. Мури Х.ф. прикрасили своєрідним орнаментом із червоної цегли з мотивами прямокутників та увінчаних хрестами східчастих пірамід, що їх одні дослідники трактують як "вавілон" і "голгофу", а інші — як татар. тамгу і тетраграматон. Давня твердиня перетворилася на внутр. двір, відділений від решти фортеці двома сполученими брамою палацовими корпусами (зберігся західний). Мури палацу оздоблено орнаментом з червоної цегли та білого вапняку, частково зберігся білокам’яний декор вікон та дверей. У цей період також збудували замкову каплицю, яка має хрещаті з гуртами склепіння (що тяжіє до готичного стилю) і водночас романський перспективний портал (який є для даного періоду анахронізмом). Тоді ж спорудили башту-донжон з пн. боку і зх. круглу в плані башту, що сполучалася з палацом; у сх. мур вбудували квадратну в плані башту. Зовн. двір Х.ф., що утворився з пд. боку, обвели мурами з трьома баштами, одна з яких була надбрамною. Таким чином, у Х.ф. склалася баштова система оборони, характерна для пізньосередньовічної фортифікації. Х.ф. була резиденцією пиркалаба (старости, намісника господаря), який керував Хотинським цинутом (округою).

1476 Х.ф. успішно витримала облогу осман. війська на чолі із султаном Мехмедом II. 1538 польс. військо захопило Х.ф., у ході облоги було підірвано та пошкоджено артилер. вогнем значні ділянки мурів, башти та ін. споруди. 1540—44 Х.ф. відбудували й розширили в пд. напрямку, вона майже остаточно набула того вигляду, в якому дійшла до наших днів. Неподалік від Х.ф. відбулися значні битви між арміями Османської імперії та Речі Посполитої (див. Хотинська війна 1621, Хотинська битва 1673), але твердиня участі в бойових діях не брала.

1675 осман. уряд наказав молдов. господарю зруйнувати Х.ф. Всупереч наказу було підірвано лише пд. мур із баштами, зроблено проломи в ін. частинах стін. 1711—18 Х.ф. відбудували і зробили адм. центром Хотинського нахіє, в ній розмістилися османські адміністрація та гарнізон. На поч. 18 ст. в умовах зростання ролі артилерії та формування професійних армій укріплення Х.ф. перестали відповідати її стратегічному значенню. Тому 1718 османці звели навколо давньої твердині нову лінію укріплень, які охопили площу бл. 30 га. Укріплення збудовано за актуальною на той час "першою системою Вобана". Гол. вал має прямі куртини і 7 тур-бастіонів з казематованим нижнім ярусом. Рів має обличковані каменем ескарп і контрескарп. До фортеці вели 5 мурованих брам: Кам’янецька, Ясська, Бендерська, Руська і Подільська. На території збудували мечеть, казарми, стайні, майстерні, лазні. Водночас відремонтували давнє оборонне ядро: відновили Пд.-Зх. башту, на 10 м південніше спорудили новий оборонний мур і Надбрамну башту; середньовічні бойові ходи, що завершували мури старої фортеці, замінили на зубці-мерлони. Давня споруда втратила значення самостійного оборонного об’єкта і надалі слугувала арсеналом.

1739 рос. армія після перемоги під Ставучанами (нині с. Ставчани Хотинського р-ну Чернів. обл.) без бою зайняла Х.ф. Ця подія була оспівана М.Ломоносовим в "Оді.. . на взяття Хотина". 1769—74 Х.ф. тимчасово займали рос. війська, а 1788—93 — австрійські. 1806 Х.ф. знов була зайнята росіянами, а за Бухарестським мирним договором 1812 офіційно передана Рос. імперії. Від часів перебування рос. гарнізону в Х.ф. збереглася церква Святого Олександра Невського (1835) у стилі класицизму. До серед. 19 ст. Х.ф. втратила своє стратегічне значення, 1856 її було скасовано як військ. об’єкт. Нині пам’яткою опікується Держ. історико-архіт. заповідник "Хотинська фортеця", створений 2000.

Із 2004 на території фортеці регулярно ведуться археол. дослідження, в результаті яких здобуті значні матеріали 15—18 ст., розкопано підвали мечеті з мінаретом, віднайдено рештки пд.-сх. башти 15 ст.
Липа К.А.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 146
З нами з: 09 листопада 2016, 15:40
Подякував (-ла): 19 раз.
Подякували: 34 раз.

Re: ХОТИН, місто, Хотинський р-н, Чернівецька обл, Україна

Повідомлення Ярина » 05 листопада 2018, 19:21

phpBB [video]


Повернутись до Літера Х

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot]