Царича́нка, смт (у минулому містечко) Дніпровського р. Дніпропетровської обл. / Царичанка, пгт
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Царича́нка, смт (у минулому містечко) Дніпровського р. Дніпропетровської обл. / Царичанка, пгт
Царича́нка, смт Дніпровського р. Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 7 839 особи.
Селищній Раді підпорядковані також населені пункти: Драгівка, Дубове, Калинівка, Лисківка, Пилипівка, Селянівка, Тарасівка, Турове.
Селище міського типу Царичанка розташоване на правому березі річки Оріль, вище за течією на відстані 0,5 км розташовані села Турове та Дубове, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Китайгород, на протилежному березі — села Івано-Яризівка, Драгівка і Могилів. На території селища велике озеро. Через Царичанку проходять автомобільні дороги Т 0413 і Т 0441.
Розташоване за 78 км від обласного центру і за 42 км від залізничної станції Кобеляки.
Стосовно походження назви Царичанка існує дві версії.
Перша говорить, що назва «Царичанка» походить від назви річки Царичанка, яку тюркомовні племена кочівників так називали за жовтий колір води. Жовтою вода ставала від розмивання глиняних схилів гори Калитви.
Друга версія дає «Топонімічний словник — довідник Української РСР» (автор Микола Янко), що назву Царичанки виводить від молдавського «царицина».
Перша згадка в 1604 році.
Біля Царичанки за часів гетьмана Самойловича були зимівники запорозьких козаків Гаврила Сала і Олексія Кочерги. У 1673–1674 роках до них приєдналися переселенці з Умані та інших місцевостей Правобережжя.
У 1677 році Царичанка згадується, як сотенне містечко Полтавського полку. І дотепер зберігає назву Замок нагірна частина Царичанки, що була обнесена земляними валами, спорудженими для захисту від кримських татар (розорили басейн річки Оріль у 1696 роцi).
Під час походу Карла XII на Полтаву в 1709 році у містечку стояв російський гарнізон.
Переважну більшість населення Царичанки становили реєстрові козаки. У вільний від військової служби час вони займалися землеробством, вирощуванням тютюну, бджільництвом, рибальством, торгівлею. У 1722 році царичанський сотник Федір Бабанський повідомляв канцелярію Полтавського полку, що козаки Грицько Бондаренко, Іван Коломийченко та інші сіють тютюн на продаж, за що й сплачують податок. Взимку 1722 року городовий отаман Михайло Мацько залишив зимувати 120 бджолиних сімей, козак Іван Гниря — 127, посполитий Федір Моня — 624. В Царичанці була броварня Григора Луценка, солодовня Данила Жданенка та Василя Палагути, які сплачували податок пивом та солодом Переволочнянській фортеці.
З 1731 року Царичанка ввійшла до Української укріпленої лінії, як одна з її фортець. У квітні 1736 року тут розмістилася головна квартира російсько-української армії під командуванням графа Мініха, яка готувалась до походу проти татар.
Щорічно влітку в містечку збирався ярмарок, на якому торгували хлібом, худобою, шкірою, салом. Ярмарковий збір йшов «на пана полковника» і по копійці на місцеву старшину. З розвитком промислів та торгівлі збільшувалася кількість міщан, які селилися на Подолі — торговельній слобідці Царичанки.
У 1765 році Царичанка ввійшла до складу Новоросійської губернії.
Створені 1764 року в південних районах Лівобережжя з частин гетьманських козаків Донецький і Дніпровський (до складу якого входила Царичанка) пікінерські полки повстали у жовтні 1769 року. Позбавлення козацьких прав, жорстоке знущання, тяжка військова служба були головними причинами виступу колишніх українських козаків. Московський уряд боявся об'єднання пікінерів із запорожцями і розрізненими повстанськими загонами, які діяли на Слобідській та Лівобережній Україні, в 1770 році кинув проти них російські війська, які придушили повстання. Згадки про пікінерське повстання довго жили у пам'яті народній, у переказах і піснях.
В кінці XVIII сторіччя в Царичанці мешкало багато російських військових. У 1780 році у секунд-майора Матвія Тимковського гостював і лікувався після поранення під Очаковим Олександр Суворов.
З 1775 року до 1784 року Царичанка була центром Царичанського повіту з воєводською канцелярією у складі Азовської губернії. З 1784 до 1797 року Царичанка називалася Олексопіль.
За наказом Катерини II в 1794 році Царичанка підпорядкована Катеринославському намісництву.
У 1797 році Царичанку, у зв'язку з винесенням за штат повітових міст, названо посадом. Населення містечка становило тоді 4000 осіб. У земляній фортеці стояв невеличкий гарнізон.
У 1802 році Царичанка ввійшла до Полтавської губернії як містечко Кобеляцького повіту. З 1817 року Царичанку московський уряд перевів на становище військового поселення.
В 1846 році в містечку налічувалось 1376 військових поселенців, 37 козаків, 4 казенних і 15 поміщицьких селян, і, крім того, купці та міщани, які торгували хлібом, великою рогатою худобою і вівцями. Щорічно тут відбувалися 4 ярмарки, на які привозили товари з Полтавської, Харківської, Катеринославської губерній.
За даними на 1859 рік у містечку Кобеляцького повіту Полтавської губернії існувало 398 дворів, в яких мешкало 4011 осіб (1231 чоловічої статі та 1340 — жіночої), існували 4 православні церкви, сільське приходське училище, богодільня, сільська розправа, 5 воскобійних заводи, відбувалось 4 ярмарки на рік.
Напередодні селянської реформи 1861 року майже все населення містечка фактично перебувало на становищі державних селян. У 1863 році подушний податок з державних селян Царичанки становив 1 карбованець, з козаків — 1 крб. 52 коп. Згідно з указами 1866- 1867 років про поземельний устрій державних селян, жителі Царичанки одержали наділи розміром до 5 десятин. За них треба було платити в казну по 2 крб. з десятини. Користування землею залишалося общинним.
Станом на 1885 рік у колишньому державному містечку, центрі Царичанської волості, мешкало 3200 осіб, налічувалось 591 дворове господарство, існували 4 православні церкви, богодільня, постоялий двір, трактир, 22 лавки, 31 вітряний млин, маслобійний завод, відбувалось 4 ярмарки на рік.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5496 осіб (2649 чоловічої статі та 2847 — жіночої), з яких 5259 — православної віри.
За даними 1902 року у містечку мешкало близько 4500 осіб, існувало 4 православні церкви, більше 30 вітряних млинів, маслобійний завод, відбувалось 4 щорічних ярмарки.
Вікі
Селищній Раді підпорядковані також населені пункти: Драгівка, Дубове, Калинівка, Лисківка, Пилипівка, Селянівка, Тарасівка, Турове.
Селище міського типу Царичанка розташоване на правому березі річки Оріль, вище за течією на відстані 0,5 км розташовані села Турове та Дубове, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Китайгород, на протилежному березі — села Івано-Яризівка, Драгівка і Могилів. На території селища велике озеро. Через Царичанку проходять автомобільні дороги Т 0413 і Т 0441.
Розташоване за 78 км від обласного центру і за 42 км від залізничної станції Кобеляки.
Стосовно походження назви Царичанка існує дві версії.
Перша говорить, що назва «Царичанка» походить від назви річки Царичанка, яку тюркомовні племена кочівників так називали за жовтий колір води. Жовтою вода ставала від розмивання глиняних схилів гори Калитви.
Друга версія дає «Топонімічний словник — довідник Української РСР» (автор Микола Янко), що назву Царичанки виводить від молдавського «царицина».
Перша згадка в 1604 році.
Біля Царичанки за часів гетьмана Самойловича були зимівники запорозьких козаків Гаврила Сала і Олексія Кочерги. У 1673–1674 роках до них приєдналися переселенці з Умані та інших місцевостей Правобережжя.
У 1677 році Царичанка згадується, як сотенне містечко Полтавського полку. І дотепер зберігає назву Замок нагірна частина Царичанки, що була обнесена земляними валами, спорудженими для захисту від кримських татар (розорили басейн річки Оріль у 1696 роцi).
Під час походу Карла XII на Полтаву в 1709 році у містечку стояв російський гарнізон.
Переважну більшість населення Царичанки становили реєстрові козаки. У вільний від військової служби час вони займалися землеробством, вирощуванням тютюну, бджільництвом, рибальством, торгівлею. У 1722 році царичанський сотник Федір Бабанський повідомляв канцелярію Полтавського полку, що козаки Грицько Бондаренко, Іван Коломийченко та інші сіють тютюн на продаж, за що й сплачують податок. Взимку 1722 року городовий отаман Михайло Мацько залишив зимувати 120 бджолиних сімей, козак Іван Гниря — 127, посполитий Федір Моня — 624. В Царичанці була броварня Григора Луценка, солодовня Данила Жданенка та Василя Палагути, які сплачували податок пивом та солодом Переволочнянській фортеці.
З 1731 року Царичанка ввійшла до Української укріпленої лінії, як одна з її фортець. У квітні 1736 року тут розмістилася головна квартира російсько-української армії під командуванням графа Мініха, яка готувалась до походу проти татар.
Щорічно влітку в містечку збирався ярмарок, на якому торгували хлібом, худобою, шкірою, салом. Ярмарковий збір йшов «на пана полковника» і по копійці на місцеву старшину. З розвитком промислів та торгівлі збільшувалася кількість міщан, які селилися на Подолі — торговельній слобідці Царичанки.
У 1765 році Царичанка ввійшла до складу Новоросійської губернії.
Створені 1764 року в південних районах Лівобережжя з частин гетьманських козаків Донецький і Дніпровський (до складу якого входила Царичанка) пікінерські полки повстали у жовтні 1769 року. Позбавлення козацьких прав, жорстоке знущання, тяжка військова служба були головними причинами виступу колишніх українських козаків. Московський уряд боявся об'єднання пікінерів із запорожцями і розрізненими повстанськими загонами, які діяли на Слобідській та Лівобережній Україні, в 1770 році кинув проти них російські війська, які придушили повстання. Згадки про пікінерське повстання довго жили у пам'яті народній, у переказах і піснях.
В кінці XVIII сторіччя в Царичанці мешкало багато російських військових. У 1780 році у секунд-майора Матвія Тимковського гостював і лікувався після поранення під Очаковим Олександр Суворов.
З 1775 року до 1784 року Царичанка була центром Царичанського повіту з воєводською канцелярією у складі Азовської губернії. З 1784 до 1797 року Царичанка називалася Олексопіль.
За наказом Катерини II в 1794 році Царичанка підпорядкована Катеринославському намісництву.
У 1797 році Царичанку, у зв'язку з винесенням за штат повітових міст, названо посадом. Населення містечка становило тоді 4000 осіб. У земляній фортеці стояв невеличкий гарнізон.
У 1802 році Царичанка ввійшла до Полтавської губернії як містечко Кобеляцького повіту. З 1817 року Царичанку московський уряд перевів на становище військового поселення.
В 1846 році в містечку налічувалось 1376 військових поселенців, 37 козаків, 4 казенних і 15 поміщицьких селян, і, крім того, купці та міщани, які торгували хлібом, великою рогатою худобою і вівцями. Щорічно тут відбувалися 4 ярмарки, на які привозили товари з Полтавської, Харківської, Катеринославської губерній.
За даними на 1859 рік у містечку Кобеляцького повіту Полтавської губернії існувало 398 дворів, в яких мешкало 4011 осіб (1231 чоловічої статі та 1340 — жіночої), існували 4 православні церкви, сільське приходське училище, богодільня, сільська розправа, 5 воскобійних заводи, відбувалось 4 ярмарки на рік.
Напередодні селянської реформи 1861 року майже все населення містечка фактично перебувало на становищі державних селян. У 1863 році подушний податок з державних селян Царичанки становив 1 карбованець, з козаків — 1 крб. 52 коп. Згідно з указами 1866- 1867 років про поземельний устрій державних селян, жителі Царичанки одержали наділи розміром до 5 десятин. За них треба було платити в казну по 2 крб. з десятини. Користування землею залишалося общинним.
Станом на 1885 рік у колишньому державному містечку, центрі Царичанської волості, мешкало 3200 осіб, налічувалось 591 дворове господарство, існували 4 православні церкви, богодільня, постоялий двір, трактир, 22 лавки, 31 вітряний млин, маслобійний завод, відбувалось 4 ярмарки на рік.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5496 осіб (2649 чоловічої статі та 2847 — жіночої), з яких 5259 — православної віри.
За даними 1902 року у містечку мешкало близько 4500 осіб, існувало 4 православні церкви, більше 30 вітряних млинів, маслобійний завод, відбувалось 4 щорічних ярмарки.
Вікі
Востаннє редагувалось 19 травня 2021, 15:21 користувачем kbg_dnepr, всього редагувалось 1 раз.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: ц
чергове засідання клубу «Ріднокрай» (Дніпро).
Тема засідання – Академік із Царичанки (до 145-річчя К.Г. Воблого).
Доповідач – Марія Шевченко.
Тема засідання – Академік із Царичанки (до 145-річчя К.Г. Воблого).
Доповідач – Марія Шевченко.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Царича́нка, смт Дніпровського р. Дніпропетровської обл. / Царичанка, пгт
Катеринославське намісницьке правління 1781-1796. ЦДІАК фонд 209 оп. 2 спр. 148
Дозвіл удові Ольховській на продаж вина в Царичанці
Дозвіл удові Ольховській на продаж вина в Царичанці
Востаннє редагувалось 02 вересня 2021, 09:41 користувачем kbg_dnepr, всього редагувалось 1 раз.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- DVK_Dmitriy
- Супермодератор
- Повідомлень: 5313
- З нами з: 25 березня 2016, 19:59
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 988 разів
- Подякували: 3907 разів
Re: Царича́нка, смт Дніпровського р. Дніпропетровської обл. / Царичанка, пгт
ЦДІАК, м-ко Царичанка
Сповідний розпис:
127-1017
Покрова Пресвятої Богородиці - 13(1771); Успіння Пресвятої Богородиці - 13(1771); св. Миколая - 13(1771); св. Михаїла - 13(1771)
Сповідний розпис:
990-2
Успіння Пресвятої Богородиці - 15(1754); 34(1775); св. Миколая - 15(1754); 34(1775); св. Михаїла - 15(1754); 34(1775)
https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog ... ar_002.xml
Сповідний розпис:
127-1017
Покрова Пресвятої Богородиці - 13(1771); Успіння Пресвятої Богородиці - 13(1771); св. Миколая - 13(1771); св. Михаїла - 13(1771)
Сповідний розпис:
990-2
Успіння Пресвятої Богородиці - 15(1754); 34(1775); св. Миколая - 15(1754); 34(1775); св. Михаїла - 15(1754); 34(1775)
https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog ... ar_002.xml
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Царича́нка, смт Дніпровського р. Дніпропетровської обл. / Царичанка, пгт
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область
Царичанка (з 1784 до 1797 року — Алексополь) — селище міського типу, центр району. Розташована на правому березі річки Орелі — лівої притоки Дніпра, за 78 км від обласного центру і за 42 км від залізничної станції Кобеляки. Селищній Раді підпорядковані також населені пункти Драгівка, Дубове, Калинівка, Лисківка, Пилипівка, Селянівка, Тарасівка, Турове. Населення — 8200 чоловік.
Про заселення цих земель у давні часи свідчить відкрита в урочищі Паращина Гребля стоянка нового кам’яного віку (близько IV тисячоліття до н. е.).На території селища розкопано також кілька курганів доби бронзи (III—II тисячоліття до н. е.).
І. Ф. КОВАЛЬОВА, В. Ф. ЛАВРЕНЮК, Д. 3. ШУЛЬГА.
Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область
Царичанка (з 1784 до 1797 року — Алексополь) — селище міського типу, центр району. Розташована на правому березі річки Орелі — лівої притоки Дніпра, за 78 км від обласного центру і за 42 км від залізничної станції Кобеляки. Селищній Раді підпорядковані також населені пункти Драгівка, Дубове, Калинівка, Лисківка, Пилипівка, Селянівка, Тарасівка, Турове. Населення — 8200 чоловік.
Про заселення цих земель у давні часи свідчить відкрита в урочищі Паращина Гребля стоянка нового кам’яного віку (близько IV тисячоліття до н. е.).На території селища розкопано також кілька курганів доби бронзи (III—II тисячоліття до н. е.).
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Царича́нка, смт Дніпровського р. Дніпропетровської обл. / Царичанка, пгт
В Метрической книге о рождении Николаевской церкви с. Бабайковка Новомосковского уезда за 1875 г. (ГАДО ф. 193, оп. 4, д. 21)
жители Полтавской Губернии, Кобелякского уезда, местечка Царичанки Помазановских хуторов:
воинский поселянин Евстафий Кодратов Тютюнник,
воинский поселянин Евстафий Никифоров Тютюнник,
козак Лукьян Васильев Киприч, козак Василий Василиев Киприч
воинский поселянин Лев Прокофиев Рудас, Александр Прокофиев Рудас
1876 г.
поселянин Димитрий Денисов Рудас, поселянин Гавриил Павлов Рудас
1882
козак Василий Василиев Киприч
Александр Прокофиев Рудас, Петр Даниилов Рудас, Алексий Антониев Рудас, Димитрий Даниилов Рудас
Евстафий Никифоров Тютюнник, Евстафий Кодратов Тютюнник
Савва Иванов Хребто,
Информация с ВГД (loraperm)
жители Полтавской Губернии, Кобелякского уезда, местечка Царичанки Помазановских хуторов:
воинский поселянин Евстафий Кодратов Тютюнник,
воинский поселянин Евстафий Никифоров Тютюнник,
козак Лукьян Васильев Киприч, козак Василий Василиев Киприч
воинский поселянин Лев Прокофиев Рудас, Александр Прокофиев Рудас
1876 г.
поселянин Димитрий Денисов Рудас, поселянин Гавриил Павлов Рудас
1882
козак Василий Василиев Киприч
Александр Прокофиев Рудас, Петр Даниилов Рудас, Алексий Антониев Рудас, Димитрий Даниилов Рудас
Евстафий Никифоров Тютюнник, Евстафий Кодратов Тютюнник
Савва Иванов Хребто,
Информация с ВГД (loraperm)
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- DVK_Dmitriy
- Супермодератор
- Повідомлень: 5313
- З нами з: 25 березня 2016, 19:59
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 988 разів
- Подякували: 3907 разів
Re: Царича́нка, смт Дніпровського р. Дніпропетровської обл. / Царичанка, пгт
Василенко, В.
Містечко Царичанка Кобелякского уезда, Полтавской губернии : историко-статистический очерк / В. Василенко. – Полтава: тип. Губернского правления, 1894. – 42 с.
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ ... T=fullwebr
Містечко Царичанка Кобелякского уезда, Полтавской губернии : историко-статистический очерк / В. Василенко. – Полтава: тип. Губернского правления, 1894. – 42 с.
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ ... T=fullwebr
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Царича́нка, смт (у минулому містечко) Дніпровського р. Дніпропетровської обл. / Царичанка, пгт
ЦДІАК
Українська назва Царичанка, м-ко Російська назва Царичанка, м.
Назва на 2009 рік Царичанка, смт.
Приписні села
Адмін поділ за документами Сотенне м-ко Полтавського п.
За адмін. поділом XIX ст. Кобеляцького пов. Полтавської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Царичанського р-ну Дніпропетровської обл.
Церкви Покрова Пресвятої Богородиці, Успіння Пресвятої Богородиці, св. Миколая, св. Михаїла
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
cповідний розпис 127 1017 Покрова Пресвятої Богородиці - 13(1771); Успіння Пресвятої Богородиці - 13(1771); св. Миколая - 13(1771); св. Михаїла - 13(1771)
сповідний розпис 990 2 Успіння Пресвятої Богородиці - 15(1754); 34(1775); св. Миколая - 15(1754); 34(1775); св. Михаїла - 15(1754); 34(1775)
Українська назва Царичанка, м-ко Російська назва Царичанка, м.
Назва на 2009 рік Царичанка, смт.
Приписні села
Адмін поділ за документами Сотенне м-ко Полтавського п.
За адмін. поділом XIX ст. Кобеляцького пов. Полтавської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Царичанського р-ну Дніпропетровської обл.
Церкви Покрова Пресвятої Богородиці, Успіння Пресвятої Богородиці, св. Миколая, св. Михаїла
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
cповідний розпис 127 1017 Покрова Пресвятої Богородиці - 13(1771); Успіння Пресвятої Богородиці - 13(1771); св. Миколая - 13(1771); св. Михаїла - 13(1771)
сповідний розпис 990 2 Успіння Пресвятої Богородиці - 15(1754); 34(1775); св. Миколая - 15(1754); 34(1775); св. Михаїла - 15(1754); 34(1775)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 9 гостей