ЦЕЦИН — фортеця й адмінистративний осередок, один із попередників м. Чернівці.
Не раз згадується в актових джерелах Молдавського князівства як центр "Цецинської держави" — однієї з 3-х волостей Шипинської землі (уперше — під 1395, востаннє — під 1456), а також (у формі "Чечунь") у "Списку руських міст далеких і близьких".
Рештки Цецина — городище /замчище на г. Цецин (нині в межах Чернівців, на зх. околиці міста), яке займає сильно видовжений майданчик площею до 1 га. 1839 на городищі знайшли скарб давньоруських срібних прикрас кінця 12 — серед. 13 ст.
Дослідження тут проводили В.Милькович (1908), Т.Балан (1929) та Б.Тимощук (1956, 1976).
Присутність слов’янських та давньоруських матеріалів і особливості топографії дають підстави припускати, що на горі в 10— 13 ст. існували дерев’яно-земляні укріплення.
На 2-му етапі (14—15 ст.) в центрі городища побудували круглу муровану башту-донжон діаметром 20 м, підходи до якої захищала система валів і ровів. Найбільш імовірний час спорудження башти — остання чв. 14 ст.
Фортецю зруйнували в серед. 15 ст. Руїни башти зберігалися до 1959, коли їх розібрали у зв’язку зі спорудженням телевежі.
дата публікації: 2013 р.
ЧЕРНІВЦІ, місто, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧЕРНІВЦІ, місто, Україна
ЧЕРНІВЦІ — місто обласного підпорядкування, центр Чернівецької області. Розташов. по обидва береги р. Прут (прит. Дунаю). Населення 256 тис. осіб (2012).
На території сучасних Ч. і околиць виявлено і значною мірою досліджено бл. 90 археол. пам’яток — від пізнього палеоліту до слов’ян. райковецької культури. Після приєднання цього регіону до Київської Русі на території сучасних Ч. продовжувало існувати кілька поселень, зокрема в районі г. Цецина. У 2-й пол. 12 ст. на лівому березі Пруту біля с. Ленківці (нині у складі Ч.) виникло велике поселення (заг. площа понад 50 га), що складалося з фортеці (Ленківецьке городище), посаду та прилеглих селищ. Припускають, що вціліле населення зруйнованого в 13 ст. Ленковецького городища переселилося на високий правий берег Пруту, де теж існувало давньорус. поселення (в районі сучасної вул. П.Сагайдачного), а функцію адм. центру перебрала на себе Цецинська фортеця (див. Цецин). Поселення на правому березі Пруту стало зародком нового міста — Ч. Тривалий час була поширена думка, що назва "Чернівці" походить від "Черн" (згадується у "Списку руських міст далеких і близьких"); в останні роки науковці пов’язують назву міста з боярським родом Чорних (власником цих земель), представники якого згадуються в грамотах 15 ст.
На території сучасних Ч. і околиць виявлено і значною мірою досліджено бл. 90 археол. пам’яток — від пізнього палеоліту до слов’ян. райковецької культури. Після приєднання цього регіону до Київської Русі на території сучасних Ч. продовжувало існувати кілька поселень, зокрема в районі г. Цецина. У 2-й пол. 12 ст. на лівому березі Пруту біля с. Ленківці (нині у складі Ч.) виникло велике поселення (заг. площа понад 50 га), що складалося з фортеці (Ленківецьке городище), посаду та прилеглих селищ. Припускають, що вціліле населення зруйнованого в 13 ст. Ленковецького городища переселилося на високий правий берег Пруту, де теж існувало давньорус. поселення (в районі сучасної вул. П.Сагайдачного), а функцію адм. центру перебрала на себе Цецинська фортеця (див. Цецин). Поселення на правому березі Пруту стало зародком нового міста — Ч. Тривалий час була поширена думка, що назва "Чернівці" походить від "Черн" (згадується у "Списку руських міст далеких і близьких"); в останні роки науковці пов’язують назву міста з боярським родом Чорних (власником цих земель), представники якого згадуються в грамотах 15 ст.
-
ОнлайнD_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: ЧЕРНІВЦІ, місто, Україна
На 150 років давніша: що відкрили реставратори про Чернівецьку чудотворну іконуАннА писав:Чернівецька чудотворна ікона отримала особливий статус від Папи
10 серпня 2018, 11:49
Наталія ФЕЩУК
Автор: Наталя Фещук
Список коронованих чудотворних ікон в Україні поповнить ікона Матері Божої Чернівецької.
У неділю, 30 травня, у Чернівцях відбудеться історична подія: Блаженніший Святослав у катедральному соборі УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці здійснить чин коронації чудотворної ікони Матері Божої Чернівецької «Надія безнадійних». Корони вже поблагословив Папа Римський Франциск.
До сьогодні не відомо, звідки походить ікона, хто її створив і як вона опинилася у церкві у Чернівцях. Отож, дослідницька робота ще попереду. А ось реставратори рік тому відкрили нові відомості про Чернівецьку ікону. Образ майже рік перебував на реставрації у Львові. Там його наново позолотили, а головне, реставратори відкрили автентичне обличчя Божої Матері, яке колись зобразили художники, а з часом воно було перемальоване.
З точки зору фахівців, ікона не має особливої мистецької цінності, але має велику цінність духовну та історичну. Два роки тому ікона Матері Божої Чернівецької отримала особливий статус: Папа Римський Франциск надав їй повний відпуст. Три роки тому, перебуваючи у Чернівцях, Глава УГКЦ Святослав Шевчук озвучив, що мріє, аби Чернівецька Богородиця була коронована Понтифіком.
Подібна на Ченстоховську ікону
Ірина Гірна, художниця-реставраторка майстерні при меморіальному музеї митрополита Андрея Шептицького у Львові, розповідає:
— Коли владика Йосафат Мощич, правлячий єпископ Чернівецької єпархії УГКЦ, передав нам ікону на реставрацію, все, що було про неї відомо, то це те, що ікона – чудотворна і що у 90-х роках минулого століття вона була поновлена. Образ був потертий, золото в більшості втрачене. Коли я вперше побачила ікону, то зрозуміла, що її покривали фарбою не раз. І особливо це було видно на обличчі Богородиці, воно він тих фарб було трішки горбистим. Нам, професіоналам, то не важко було визначити. І ми домовилися із владикою, що я проведу рентген-дослідження і невеликі зондажі, щоб подивитися, чи там, під низом, є фарбовий шар. Зондаж – це коли знімається верхня фарба і відкривається основа, тобто авторський фарбовий шар. Ми робимо це під мікроскопом, спеціальними скальпелями. Беруться спеціальні розчинники, якими краще пом’якшується верхній шар фарби, скальпелями вона знімається, щоб не пошкодити нижній шар. Це все робиться під мікроскопом і лупою. І ось по зображенню, по манері власне малювання, по іконографічних моментах, мені стало зрозуміло, що ікона, яка є під низом, набагато давніша.
Чернівецька чудотворна ікона Матері Божої «Надія безнадійним» складається з двох частин: сам образ Божої Матері з Дитятком на руках та ангелів навколо, які наче огортають Діву Марію.
Реставраторка каже, що під час дослідження ікони виявила, що ангели біля Богородиці зовсім інакші.
А точніше, зображені на іконі Богородиця та ангели відносяться до різних часових періодів.
— Чернівецька чудотворна ікона, — каже реставраторка, — дуже подібна на Ченстоховську ікону. Вважалося, що іконі 200 років, а ми їй ще 150 років прибавили. Тобто, можемо сказати що ікона десь із середини XVII століття. Тоді Ченстоховська ікона була дуже популярна, у Франківську є подібна – Станіславівська. В той період Богородиць зображали з витягнутим обличчям, і техніка виконання темпора. Такий стиль малювання був на той період, що дозволяє коли її створили. Темпора – це коли фарби розведені на яєчному жовтку, і цю техніку використовували до початку XVIII ст. Потім тою технікою вже ніхто не малював, бо олійні фарби були дешевші і простіші у малюванні. І ось олійними фарбами намальовані ангели навколо Чернівецької Богородиці. Різниця між Борогодицею і ангелами — 150 років. Отож питання, а як Богородиця посередині опинилася?.. Є спогади про Чернівецьку ікону від початку ХХ століття, що вона була чудотворна, що до неї багато молилися. Під неї у церкві був зроблений спеціально вівтар, тобто ікона була у великому пошанівку. А мальована досить просто: ми це називаємо хатньою іконою, виконаною на домотканому полотні. Була намальована не надто претензійно з точки зору живопису. Ми собі так припустили, що можливо, ікона була у когось вдома, можливо для якоїсь невеликої каплиці намальована. І напевно люди до неї молилися і завдяки молитві до Богородиці ставалися чуда. А коли збудували церкву, зробили під неї ангелів і її туди помістили, зробили навколо золочене тло, згодом зробили на неї ризи.
Відкривати чи не відкривати автентичне обличчя?
Ірина зауважує, що у своїй 20-річній реставроторській практиці вперше бачить, що у дошці було вирізано місце і туди було вмонтовано власне Богородицю, раніше намальовану. Тобто, Богородиця була намальована на домотканому полотні темпорними фарбами і вклеєна у середину у спеціально зроблене під неї місце на дошці. Ангели були спеціально під ікону мальовані. Богородицю приклеїли на дошку клеєм на основі живиці, каніфольної смоли та воску.
— Найскладніший момент у реставрації чернівецької чудотворної інони Матері Божої «Надія безнадійним» — це було тоді, коли ми зрозуміли, що відкриваємо первородне обличчя Богородиці, те, яке намалював художник, і воно буде іншим, до якого люди звикли впродовж десятиліть, — зізнається художниця. – Я радилася з іншими реставраторами, відкривати шар фарби чи ні. І також постійно спілкувалася з владикою, надсилала йому фото. Ми точно розуміли, що лик — обличчя Богородиці, стане іншим. І не так нам було страшно, що ми там щось погане зробимо, бо ми у своїй роботі впевнені. А було страшно, як люди, парафіяни сприймуть. Ми довго думали з точки зору психології людей. Бо якщо б це була ікона музейна, то питань навіть би не було — відновлювався б автентичний вигляд. Бо у нас був досвід, коли люди нам казали: ні, не така ікона у нас була раніше… Отож ми отримали благословення владики, він сказав очищувати обличчя Богородиці від тих трьох шарів фарби. І якщо ви подивитеся вже на відреставровану ікону, то на ній обличчя Борородиці витягнуте, а коли його перемальовували, то робили трохи круглішим і навіть світлішим. На фотографіях ікони початку ХХ століття вона вже була перемальована. Можливо, поновлювали тоді, коли ангелів домальовували.
Ангели на іконі – на золотому фоні. Оригінальне золото втрачене. Реставраторка перезолочувала наново. Це сусальне золото, 23 карати. Це найкраще золото, з яким працюють художники.
Ірина Гірна також зауважує, що полотно, на якому зображена Богородиця, у доброму стані. Вона каже, що ікону загалом добре зберігали. Єдине, ікона пережила період, коли вона сильно замокала і тріснула зі звороту. Реставраційні матеріали зараз дозволяють відновити деревину.
— Богородиця мальована посередньо, ангели вже — якісніше і фаховіше, — додає художниця. — Але цінність цієї Богородиці не мистецька, вона духовна та історична.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей