ЧИГИРИН, місто, Чигиринський район, Черкаська область
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
ЧИГИРИН, місто, Чигиринський район, Черкаська область
Чигирин, Чигиринський район, Черкаська область
Чигирин, Чигиринский район, Черкасская область
Чигирин - повітове місто
Крестовоздвиженская церковь
1834 - священник Андрей Петрович Чарногуб-Болсуновский, священник Аггей Григорьевич Горницкий
1871 - священник Еремий Семенович Обыдовский
Преображенская церковь
Успенская церковь
Некоторые фамилии жителей с. Чигирин (Крестовоздвиженская церковь, 1871):
Богдановский
Боровиченко
Бутович
Гончаренко
Григоренко
Данильчук
Долинский
Донцов
Дорохов
Дьяченко
Кладницкий
Коваленко
Козодубов
Копычевский
Корецкий
Крыжановский
Крытский
Кудревич
Кузьменко
Кузьмин
Купчук
Левченко
Линчевский
Лозовенко
Маслюк
Обыдовский
Овчаренко
Орлов
Панченко
Пироженко
Радчевский
Рясиченко
Сечовенко
Сорокин
Таранцов
Трегубов
Фауль
Чабаненко
Чайковский
Черниенко
Чуенко
Шабаев
Швейковский
Шматковский
Щуповский
Чигирин, Чигиринский район, Черкасская область
Чигирин - повітове місто
Крестовоздвиженская церковь
1834 - священник Андрей Петрович Чарногуб-Болсуновский, священник Аггей Григорьевич Горницкий
1871 - священник Еремий Семенович Обыдовский
Преображенская церковь
Успенская церковь
Некоторые фамилии жителей с. Чигирин (Крестовоздвиженская церковь, 1871):
Богдановский
Боровиченко
Бутович
Гончаренко
Григоренко
Данильчук
Долинский
Донцов
Дорохов
Дьяченко
Кладницкий
Коваленко
Козодубов
Копычевский
Корецкий
Крыжановский
Крытский
Кудревич
Кузьменко
Кузьмин
Купчук
Левченко
Линчевский
Лозовенко
Маслюк
Обыдовский
Овчаренко
Орлов
Панченко
Пироженко
Радчевский
Рясиченко
Сечовенко
Сорокин
Таранцов
Трегубов
Фауль
Чабаненко
Чайковский
Черниенко
Чуенко
Шабаев
Швейковский
Шматковский
Щуповский
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Чигирин, Чигиринський район, Черкаська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки.
Чигирин — місто районного підпорядкування, центр Чигиринського району. Розташований по обидва боки річки Тясьмину за 45 км від станції Фундукліївка і за 8 км від пристані Адамівка на Кременчуцькому водоймищі. Віддаль до обласного центру — 63 км. Населення — 10,6 тис. чоловік.
Сліди проживання людей на території Чигирина сягають у глибоку давнину. Тут відкрито залишки поселень епохи бронзи і черняхівської культури. Археологічні знахідки свідчать, що тут містилося чимале давньоруське поселення XI — XIII ст. Територія Чигиринщини, очевидно, була південним прикордонним районом Київської Русі. На південний захід від Чигирина, понад Тясьмином можна побачити залишки земляних валів, споруджених для охорони краю від степових орд.
У другій половині XIV ст. територія Чигиринщини потрапляє до складу Литовського князівства, а з 1569 року — під владу польських магнатів. У ході численних спустошливих нападів татар і турків вона перетворюється на безлюдне урочище т. зв. Дикого поля.
Нове заселення цих земель пов’язане з розвитком феодалізму. Селянська біднота Волині, Поділля, Полісся і Галичини тікала від поміщицького гніту на середню Наддніпрянщину. В «Дике поле» приходили селяни-втікачі з Росії Д Білорусії, з Литви і Польщі. Вони й збудували перші оселі на місці сучасного Чигирина.
Найдавніші згадки про Чигирин належать до першої половини XVI ст. Про нього говориться як про один з козацьких зимівників, який мав невелику фортецю. Король польський і великий князь литовський у 1532 році фортецю віддав у володіння черкаському старості О. Дашкевичу. Дещо пізніше під 1574 роком згадується про «обивателя» і козака чигиринського Тишка Волевича. Це поселення в кінці 70-х років було зруйноване татарами. Однак Чигирин невдовзі відбудовується знову. 1589 року польський король Сигізмунд III своїм універсалом закріпив землі Чигиринщини за черкаським старостою О. Вишневецьким. Мешканцям Чигирина були визначені межі «земель з грунтами, полями та іншими угіддями». Чигиринці повинні були виконувати всілякі повинності — нести сторожову службу, платити підводне, косове, бортну десятину. Віддаючи заміж дочку, батьки платили куни (12 грошей за дозвіл на одруження). На першу вимогу мешканці мусили збройно виступати проти ворога під корогвою королівських старост.
Є припущення, що назва міста бере свій початок від чудодійної чигир-трави, яка нібито часто зустрічалася в цій місцевості. Деякі дослідники виводять це слово від численних непрохідних чагарників, а деякі від тюркської назви «чигир» — дорога.
Чигирин — місто районного підпорядкування, центр Чигиринського району. Розташований по обидва боки річки Тясьмину за 45 км від станції Фундукліївка і за 8 км від пристані Адамівка на Кременчуцькому водоймищі. Віддаль до обласного центру — 63 км. Населення — 10,6 тис. чоловік.
Сліди проживання людей на території Чигирина сягають у глибоку давнину. Тут відкрито залишки поселень епохи бронзи і черняхівської культури. Археологічні знахідки свідчать, що тут містилося чимале давньоруське поселення XI — XIII ст. Територія Чигиринщини, очевидно, була південним прикордонним районом Київської Русі. На південний захід від Чигирина, понад Тясьмином можна побачити залишки земляних валів, споруджених для охорони краю від степових орд.
У другій половині XIV ст. територія Чигиринщини потрапляє до складу Литовського князівства, а з 1569 року — під владу польських магнатів. У ході численних спустошливих нападів татар і турків вона перетворюється на безлюдне урочище т. зв. Дикого поля.
Нове заселення цих земель пов’язане з розвитком феодалізму. Селянська біднота Волині, Поділля, Полісся і Галичини тікала від поміщицького гніту на середню Наддніпрянщину. В «Дике поле» приходили селяни-втікачі з Росії Д Білорусії, з Литви і Польщі. Вони й збудували перші оселі на місці сучасного Чигирина.
Найдавніші згадки про Чигирин належать до першої половини XVI ст. Про нього говориться як про один з козацьких зимівників, який мав невелику фортецю. Король польський і великий князь литовський у 1532 році фортецю віддав у володіння черкаському старості О. Дашкевичу. Дещо пізніше під 1574 роком згадується про «обивателя» і козака чигиринського Тишка Волевича. Це поселення в кінці 70-х років було зруйноване татарами. Однак Чигирин невдовзі відбудовується знову. 1589 року польський король Сигізмунд III своїм універсалом закріпив землі Чигиринщини за черкаським старостою О. Вишневецьким. Мешканцям Чигирина були визначені межі «земель з грунтами, полями та іншими угіддями». Чигиринці повинні були виконувати всілякі повинності — нести сторожову службу, платити підводне, косове, бортну десятину. Віддаючи заміж дочку, батьки платили куни (12 грошей за дозвіл на одруження). На першу вимогу мешканці мусили збройно виступати проти ворога під корогвою королівських старост.
Є припущення, що назва міста бере свій початок від чудодійної чигир-трави, яка нібито часто зустрічалася в цій місцевості. Деякі дослідники виводять це слово від численних непрохідних чагарників, а деякі від тюркської назви «чигир» — дорога.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Чигирин, Чигиринський район, Черкаська область
Частина ІІ
Скасування кріпосного права та дальший розвиток капіталізму в Росії спричинювали зміни і в житті чигиринців. Зростало населення міста. У 1897 році тут проживало 9872 чоловіка. Будувалися дрібні підприємства та майстерні напівкустарного типу. Вони виробляли полив’яний посуд, виготовляли вози, вила, граблі та ін. сільськогосподарський реманент. Крім того, в 1897 р. обробкою волокна займалося 6 осіб, тваринницьких продуктів — 14, дерева — 36, металу — 47. В місті працювало 205 кравців, 133 будівельники, 36 візників тощо. Переважна ж більшість населення, як і раніше, займалася сільським господарством: 317 чол.— рільництвом, 13 — тваринництвом, 29 — рибальством і мисливством. У торгівлі було зайнято 251 чол.. Напередодні першої світової війни в Чигирині не було жодного великого підприємства. На 1912 рік в місті працювало 6 чинбарень, 3 парові млини, 3 канатні підприємства, завод мінеральних вод, цегельня, олійниця та кар’єр.
Серед чигиринців дуже популярною стала морська служба. Наприкінці XIX ст. тут проживало близько 2 тис. чоловік, які в різні роки були моряками (понад 100 чоловік — шкіперами). З Чигирина родом і Ф. С. Предтеча, автор слів до популярної російської пісні «Раскинулось море широко» (написав 1906 року на пароплаві «Одеса» в Червоному морі). Частина мешканців наймалася на сезонні сільськогосподарські роботи в південних губерніях.
Скасування кріпосного права та дальший розвиток капіталізму в Росії спричинювали зміни і в житті чигиринців. Зростало населення міста. У 1897 році тут проживало 9872 чоловіка. Будувалися дрібні підприємства та майстерні напівкустарного типу. Вони виробляли полив’яний посуд, виготовляли вози, вила, граблі та ін. сільськогосподарський реманент. Крім того, в 1897 р. обробкою волокна займалося 6 осіб, тваринницьких продуктів — 14, дерева — 36, металу — 47. В місті працювало 205 кравців, 133 будівельники, 36 візників тощо. Переважна ж більшість населення, як і раніше, займалася сільським господарством: 317 чол.— рільництвом, 13 — тваринництвом, 29 — рибальством і мисливством. У торгівлі було зайнято 251 чол.. Напередодні першої світової війни в Чигирині не було жодного великого підприємства. На 1912 рік в місті працювало 6 чинбарень, 3 парові млини, 3 канатні підприємства, завод мінеральних вод, цегельня, олійниця та кар’єр.
Серед чигиринців дуже популярною стала морська служба. Наприкінці XIX ст. тут проживало близько 2 тис. чоловік, які в різні роки були моряками (понад 100 чоловік — шкіперами). З Чигирина родом і Ф. С. Предтеча, автор слів до популярної російської пісні «Раскинулось море широко» (написав 1906 року на пароплаві «Одеса» в Червоному морі). Частина мешканців наймалася на сезонні сільськогосподарські роботи в південних губерніях.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Чигирин, Чигиринський район, Черкаська область
Частина ІІІ
Розгорталась освітня та культурно-масова робота. В 1928 році при Чигиринській семирічній школі розпочала діяти друга школа для дорослої молоді. Тоді ж вирішено питання про організацію кооперативної школи та про перший дитячий майданчик на 100 дітей. З 1930 року для допомоги біднішій частині населення в навчанні дітей з ініціативи КИС створено спеціальний грошовий фонд.
У 1932 році вийшов перший номер районної газети «Ленінським шляхом», а в 1939-му розпочав роботу Чигиринський районний вузол радіомовлення. На базі Кіровоградської школи соціалістичного обліку та річної школи бухгалтерії тоді ж засновано Чигиринський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку.
Чигиринці, як і всі трудящі країни, пізнали радість творчої праці. Місто набирало впорядкованого і культурного вигляду. Та мирне соціалістичне будівництво перервав підступний напад фашистської Німеччини на Країну Рад. Чигиринці піднялися на боротьбу з ворогом. Сотні заяв з проханням направити на фронт надійшли до військкомату уже в перші дні війни. Чапаєвець Матвій Настевич очолив полк місцевого народного ополчення. Багато мешканців старовинного українського міста хоробро билися на фронтах.
Розгорталась освітня та культурно-масова робота. В 1928 році при Чигиринській семирічній школі розпочала діяти друга школа для дорослої молоді. Тоді ж вирішено питання про організацію кооперативної школи та про перший дитячий майданчик на 100 дітей. З 1930 року для допомоги біднішій частині населення в навчанні дітей з ініціативи КИС створено спеціальний грошовий фонд.
У 1932 році вийшов перший номер районної газети «Ленінським шляхом», а в 1939-му розпочав роботу Чигиринський районний вузол радіомовлення. На базі Кіровоградської школи соціалістичного обліку та річної школи бухгалтерії тоді ж засновано Чигиринський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку.
Чигиринці, як і всі трудящі країни, пізнали радість творчої праці. Місто набирало впорядкованого і культурного вигляду. Та мирне соціалістичне будівництво перервав підступний напад фашистської Німеччини на Країну Рад. Чигиринці піднялися на боротьбу з ворогом. Сотні заяв з проханням направити на фронт надійшли до військкомату уже в перші дні війни. Чапаєвець Матвій Настевич очолив полк місцевого народного ополчення. Багато мешканців старовинного українського міста хоробро билися на фронтах.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧИГИРИН, місто, Чигиринський район, Черкаська область
ЧИГИРИН — місто Черкаської області, райцентр. Розташов. на р. Тясмин (прит. Дніпра). Населення 14,4 тис. осіб (2012). В укр. романтичній традиції Ч. — один із символів козац. доби.
Місто і Чигиринський замок засновані згідно з королів. привілеєм, виданим 1589 кн. Олександру Вишневецькому (див. Вишневецькі). 1592 місто отримало магдебурзьке право. Ч. був одним з опорних пунктів колонізації пд. районів Київського воєводства на межі з Диким полем. Від самого початку більшість населення становили "непослушні" козаки. Після 1625 Ч. став центром Чигиринського полку реєстрового козацтва.
Від початку Національної революції 1648—1676 (із червня 1648) Ч. — гол. (постійна) резиденція Б.Хмельницького. Вибір Ч. на роль фактичної столиці козац. д-ви був зумовлений як суб’єктивними чинниками (Чигиринщина — "мала батьківщина" Б.Хмельницького, біля Ч. розташований Суботів, родовий маєток Хмельницьких), так і об’єктивними (на відміну від Києва — домінування козацтва серед населення; вигідне на той час політико- і воєнно-геогр. положення; зручні умови для оборони). Таку ж роль Ч. відігравав і за гетьманування І.Виговського, Ю.Хмельницького, П.Тетері, П.Дорошенка.
1648—78 і 1704—11 Ч. був центром полку (як адм.-тер. одиниці). За гетьманом із 1649 були закріплені Чигиринське староство (виокремилося з Корсунського староства в 1640-ві рр.; див. Староство) і прибутки з нього. Гетьман. двір часто приймав послів зарубіжних д-в та вищих правосл. ієрархів. У Ч. резидували київ. митрополити Діонісій Балабан (із 1658) і Йосиф Нелюбович-Тукальський (із 1667). Столичний статус зумовив стрімкий розвиток Ч. Згідно з описами Павла Халебського і Евлії Челебі та планами 1677—78 у 1650—70-ті рр. місто, яке лежало в низовині на правому березі Тясмину, мало досить потужні укріплення. У місті були розташов. гетьман. садиба, ринкова площа з ратушею, кілька правосл. храмів. На лівому березі Тясмину існували передмістя і (на деякій відстані від Ч.) Чигиринський Свято-Троїцький монастир.
Місто і Чигиринський замок засновані згідно з королів. привілеєм, виданим 1589 кн. Олександру Вишневецькому (див. Вишневецькі). 1592 місто отримало магдебурзьке право. Ч. був одним з опорних пунктів колонізації пд. районів Київського воєводства на межі з Диким полем. Від самого початку більшість населення становили "непослушні" козаки. Після 1625 Ч. став центром Чигиринського полку реєстрового козацтва.
Від початку Національної революції 1648—1676 (із червня 1648) Ч. — гол. (постійна) резиденція Б.Хмельницького. Вибір Ч. на роль фактичної столиці козац. д-ви був зумовлений як суб’єктивними чинниками (Чигиринщина — "мала батьківщина" Б.Хмельницького, біля Ч. розташований Суботів, родовий маєток Хмельницьких), так і об’єктивними (на відміну від Києва — домінування козацтва серед населення; вигідне на той час політико- і воєнно-геогр. положення; зручні умови для оборони). Таку ж роль Ч. відігравав і за гетьманування І.Виговського, Ю.Хмельницького, П.Тетері, П.Дорошенка.
1648—78 і 1704—11 Ч. був центром полку (як адм.-тер. одиниці). За гетьманом із 1649 були закріплені Чигиринське староство (виокремилося з Корсунського староства в 1640-ві рр.; див. Староство) і прибутки з нього. Гетьман. двір часто приймав послів зарубіжних д-в та вищих правосл. ієрархів. У Ч. резидували київ. митрополити Діонісій Балабан (із 1658) і Йосиф Нелюбович-Тукальський (із 1667). Столичний статус зумовив стрімкий розвиток Ч. Згідно з описами Павла Халебського і Евлії Челебі та планами 1677—78 у 1650—70-ті рр. місто, яке лежало в низовині на правому березі Тясмину, мало досить потужні укріплення. У місті були розташов. гетьман. садиба, ринкова площа з ратушею, кілька правосл. храмів. На лівому березі Тясмину існували передмістя і (на деякій відстані від Ч.) Чигиринський Свято-Троїцький монастир.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧИГИРИН, місто, Чигиринський район, Черкаська область
ЧИГИРИНСЬКИЙ ЗАМОК (Верхній город) — комплекс укріплень кінця 16 — 17 ст. в Чигирині. Був розташов. на Замковій (Кам’яній) горі — мисоподібному кам’яному виступі, який на 60 м підноситься над долиною Тясмину (прит. Дніпра) і панує над навколишньою місцевістю. Ч.з. заснований одночасно з містом. Спочатку мав традиційні для Наддніпрянщини дерев’яні фортифікації, — за описом 1622, це 4 башти (одна з них надбрамна) і "паркан" (стіна з вертикальних колод).
Після того, як Чигирин став головною резиденцією гетьмана Б.Хмельницького (1648), замок перебував у занедбаному стані (згідно зі свідченням Павла Халебського). Тут зберігали козац. трофеї — річпосполитські гармати, прапори тощо. Ч.з. був відновлений 1664 заходами київ. воєводи С.Чарнецького (під час придушення Правобережного повстання 1664—1665) як один з опорних пунктів Речі Посполитої. Вірогідно, саме тоді було споруджено фортифікації бастіонного типу (з рисами староітал. школи), зафіксовані на планах і в описах 1677—78. Відповідно до цих джерел замок мав трапецієподібний контур, зумовлений формою майданчика. Укріплення були частково мурованими, частково — дерево-земляними. Серед фортечних споруд виділялися два потужних бастіони (розташовані на флангах напільної сторони замку), один з яких (відомий як "вывод Дорошенка" або "тюрьма Дорошенка") був мурованим. Всередині замку містилися церква Святого Миколая, будинок воєводи, його канцелярія, склади, колодязь та ін. Під час підготовки до оборони Чигирина 1677 укріплення вдосконалили, а перед обороною Чигирина 1678 за проектом полк. П.Гордона замок з напільної сторони прикрили новою лінією укріплень — дерево-земляним кронверком ("новим верхнім городом"). Замок утворював єдину систему з укріпленнями міста (Нижнього города).
1678 Ч.з. був ущент зруйнований, і більше його не відновлювали. У 19 ст. на Замковій горі видобували каміння (пісковик), з якого робили жорна. Унаслідок цього значною мірою було зруйновано рештки замкових споруд і культ. шар замчища (тому важко перевірити повідомлення писемного джерела про те, що замок був закладений "на старому городищі"). 1967 на горі спорудили пам’ятник Б.Хмельницькому (1974 — 2-й етап спорудження) і заклали парк. 2007 відновлено (у гіпотетичному вигляді) бастіон Дорошенка. Територія Ч.з. входить до заповідника "Чигирин". Замкову гору не раз вивчали археологи (В.Хвойка, Г.Логвин, Р.Юра, П.Горішній та ін.).
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧИГИРИН, місто, Чигиринський район, Черкаська область
ЧИГИРИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР — православний монастир (спочатку — чоловічий, із 1735 — жіночий) поблизу Чигирина (у наш час — у межах міста). За деякими даними, існував уже 1627, проте ця дата суперечить відомостям, згідно з якими фундатором монастиря був І.Виговський у той час, коли займав посаду генерального писаря, тобто не раніше 1649. Перша достовірна згадка про монастир датована 1653. У 1650-х рр. тут було два храми: Святої Трійці та Святого Іоанна Богослова. Монастир із 1667 служив резиденцією митрополита Київ., Галицького і всієї Русі Йосифа Нелюбовича-Тукальського, який був тут похований (за ін. даними — у чигиринській церкві Святих Петра і Павла). Монастир зруйнований 1677—78, відроджений бл. 1708 братом П.Дорошенка Андрієм, який тут постригся в ченці та був похований (згодом тут були поховані ін. представники Дорошенків). 1712 знову зруйнований татарами і відроджений 1730, коли обитель отримала привілей від чигиринського старости Я.-С.Яблоновського. 1735 монастир став жіночим. Із 1786 мав статус позаштатного. Із 1874 при монастирі діяло уч-ще для дівчат. На поч. 20 ст. в монастирі були 234 насельниці. 1923 частину монастирських приміщень віддали дитячій трудовій колонії. Монастир закрили 1925. Останню ігуменю Рафаїлу (Тартацьку) 1927 закатували місц. члени спілки "Безбожник". 1932 зруйновано обидва монастирські храми — Свято-Троїцьку церкву (споруджена 1759, реконструйована 1847—50) і Спасо-Преображенську трапезну церкву (споруджена 1835). 1941 монастир відродився і діяв до 1948. 1938—41 і 1944—73 у збережених монастирських корпусах був розміщений с.-г. технікум, потім їх використовували як житло. Із 2006 іде процес відродження монастиря (належить УПЦ (МП)).
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: ЧИГИРИН, місто, Чигиринський район, Черкаська область
З 2020 р. Чигиринська міська громада відноситься до Черкаського району.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: ЧИГИРИН, місто, Чигиринський район, Черкаська область
Описи Чигиринщини у "Щоденнику подорожі" (1773-1774) Йоганна Антона Гільденштедта ........................27
Наддніпрянщина в “Подорожі мальовничій по Полонії 1781-1783 рр.” Йогана Генріха (Жана-Анрі) Мюнца ..........39
Кукса Н. В., Діденко Я.Л.
Наддніпрянська минувшина. ХVІІІ–ХХ століття / Н.В. Кукса,Я.Л. Діденко. – Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С.Г.,2018. – 300 с.
https://www.academia.edu/42976838/%D0%9 ... 0%A2%D0%AF
Наддніпрянщина в “Подорожі мальовничій по Полонії 1781-1783 рр.” Йогана Генріха (Жана-Анрі) Мюнца ..........39
Кукса Н. В., Діденко Я.Л.
Наддніпрянська минувшина. ХVІІІ–ХХ століття / Н.В. Кукса,Я.Л. Діденко. – Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С.Г.,2018. – 300 с.
https://www.academia.edu/42976838/%D0%9 ... 0%A2%D0%AF
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 15 гостей