ЧЕРКАСИ, місто, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
ЧЕРКАСИ, місто, Україна
Сім літер – і стільки таємниць!
Як виникло слово «Черкаси»? Краєзнавець Олександр Знойко назвав це просте питання «найцікавішою таємницею вітчизняної історії». Адже якщо знати походження назви, можна зрозуміти не лише деталі черкаської історії, але й факти з життя інших народів. Цікаво, що в жодних доступних історичних джерелах «черкасами» або «черкесами» українців не називали. Зате так іменували себе сусідні народи – росіяни (згідно з царськими грамотами 17 ст.) і татари (за словами Плано де Карпіні, італійського посла 13 ст.). Корені звичного для всіх слова «черкаси» – тільки уявіть! – загубилися десь у тюркських мовах. На сьогодні існує три версії походження назви міста.
1. Найпростіша і найдавніша з них виникла завдяки українським та російським історикам. Вони пов'язують виникнення українських черкасів із адигейськими народами, але… По-перше, про це немає жодних згадок в історичних джерелах. По-друге, давні черкеси, на яких, певно, посилаються вчені, відокремилися як самостійна спільнота значно пізніше, аніж виникло місто.
2. Ця версія дуже незвична. Вона «прив’язує» заснування Черкас до періоду монгольського нашестя. Тогочасне осетинське слово «черкасоги» стало основою для назв «черкаси» та «касоги». Правдоподібно? Лишається тільки довести, що мали на увазі стародавні осетини під «черкасогами» і чому частинка цього слова закріпилася за територією, де нині розташовані Черкаси…
3. Краєзнавець Знойко стверджує інше: «черкаси» – спрощене від «чири киши» або «чири кисі», що в перекладі означає «люди сили» чи «люди армії». Це тлумачення не голослівне. Оскільки слов’яни, жителі Київської Русі, під час боротьби проти половців часто об’єднувалися з тюрками-черкасами, які селилися в Подніпров’ї – на території, прилеглій до нинішньої Черкащини.
Загадка походження міста Черкаси
Не лише назва «Черкаси», але й поява міста – справжня таємниця історії. Нині існують три версії, серед яких кожен може обрати ту, яка більше до смаку.
1. І знову повернімося до загадкових тюрків. Згідно з відомим літописом «Повість временних літ», на території Черкас жило плем’я «чернь яси». Ці люди були смагляві, мали чорне волосся і носили чорні шапки-«клобуки», тому в сучасній науці відомі як «чорні клобуки». У перекладі «чернь яси» означає «люди армії». Як бачимо, це цілком узгоджується з версією Олександра Знойка і нин є найвірогіднішим поясненням виникнення Черкас. «Чернь яси» жили в укріпленому поселенні на березі Дніпра та часто підтримували київських князів у боротьбі проти загарбників – печенігів і половців.
2. Російський історик Іван Болтін точно вказав дату заснування Черкас – 1284 р. Учений стверджує: перші черкасці були вихідцями зі слобід, якими володів баскак Ахмат, підданий хана Золотої орди. Ахмат збирав на своїх землях данину для хана, обдираючи як липку і простих людей, і бояр. Згодом Ахмат зовсім знахабнів. Користуючись владою, він заступався за всіх злодіїв, що грабували населення, аж поки народу не урвався терпець. Князь Олег поскаржився самому ханові Золотої орди, і той відрядив загін монголів, аби покарати свавільного Ахмата. Слободи були знищені, а звільнені жителі розселилися уздовж Дніпра. Болтін говорить, що це були черкаси, які називалися козаками. Вони рушили в напрямі Канева і збудували містечко Черкаськ.
3. Існує документ, який підтверджує те, що Черкаси вже існували в 13 ст. У Гуситському літописі сказано: «Літа 1303-го року литовський князь Гедимін завоював Київ, і потім Канів, і Черкаси». Логічно припустити, що Черкаси на той час уже існували щонайменше кілька десятків років, адже встигли перетворитися із селища на ціле місто. Нині офіційним роком заснування Черкас вважають 1286-й.
Місто з бойовим характером
Не тільки славетний Київ здавна є культурним, військовим і політичним центром, але й Черкаси не пасуть задніх! Тільки-но перші черкасці укріпитися в новому місті, як невблаганна доля змусила їх стати взірцем героїзму та волелюбності, здавна притаманної українцям. У Середні віки до укріпленого поселення на дніпрових кручах сходилися всі ті, хто потребував прихистку, тікаючи від жорстоких панів. Уже в 15 ст. побіля Канева та Черкас виникли перші в Україні козацькі селища, а Черкаси невдовзі стали столицею гетьмана.
Не варто забувати і про те, що вигідне розташування Черкас на березі Дніпра завше сприяло торгівлі, економічному зростанню. У дніпровських водах курсували торговельні човни, а щедра природа Черкащини забезпечувала місцевим жителям рясні урожаї, а також місця для риболовлі та полювання.
У 1536 р. населення Черкас і Канева повстало проти свавільної литовської влади. Останньою краплею терпіння черкасців стали грабунки під проводом міського старости Тишкевича, який не лише забирав майно та землі, але й забороняв будь-які ремесла, торгівлю. Войовничість черкасців – не дивина, якщо врахувати, що дев’ятеро з десяти жителів міста були козаками або їхніми родичами! Та найбільшої слави Черкаси здобули під час Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького. Саме їм судилося стати центром опору, полковим містом героя війни Максима Кривоноса. До речі, в ті часи у документах Російської імперії «черкасами» почали називати всіх українських козаків.
У 18 ст. Черкаси активно долучилися до чергового сміливого повстання, яке отримало назву «Коліївщина» (від слова «кіл», «кілок», що слугував зброєю повсталих селян). У місті успішно діяв загін на чолі із Семеном Неживим, який до того працював гончарем, а в годину народної помсти став на захист земляків.
У Черкасах був замок? Навіть два!
Для захисту від ворогів у Середньовіччі в Черкасах збудували дерев'яний замок. Донині відомостей про фортецю не залишилося, але теоретично він стояв на місці сучасного Будинку природи, біля Мисливського узвозу. Історики знайшли документ 1552 р. «Опис Черкаського замку». Згідно з ним, найдавніша частина твердині розміщувалася зовсім близько біля Дніпра, на невеличкому підвищенні. При цьому більшість міських будинків стояла вище від укріплень. У замку під час облоги ховалося все населення міста.
Замок був порівняно малий (усього 65 на 36 метрів) і мав овальну форму. Його збудували із тесаних соснових колод, обмазаних глиною, тому зовні він був схожий на мурований. Замок мав чотири вежі, три з яких високо здіймалися над стінами. В центрі стояв будинок міського старости, церква, казарми, стайні та пороховий льох. Хоча, на перший погляд, замок був малим і неміцним, він мав хоробру вдачу – дух захисників. Протягом місяця у 1532 р. черкасці боронилися проти війська кримського хана Саадет-Гірея, який мав аж півсотні гармат! Очолював незламних оборонців міський староста Остафій Дашкевич.
Крім основного замку в центрі міста згодом звели ще один. Нині на тому місці – Пагорб Слави. Нову твердиню будували три роки, і це не дивно, бо її розміри (90 на 55 метрів) у півтора рази перевищували розміри старого замку! До речі, Черкаси в давнину були обгороджені «острогом» (дубовим частоколом). Будинки міщан розташовувалися всередині острога, а в його стінах були зроблені бійниці, через які можна було стріляти з гармат і рушниць по ворогові. Коли нападники проривалися в місто, прихистком для жителів ставали замки.
Цікаво, що в давнину Черкаси були разі у десять більшими за площею, ніж нині. Справжнісінький мегаполіс! Місто простягалося вниз за течією Дніпра (до річкових порогів) і охоплювало гирла всіх південних приток Дніпра: Сули, Псла, Ворскли, Тясмина. А Домонтов, Мошни, Кременчук, Лебедин у той час були «міськими уходами», чимось на зразок передмість. Щодня жителі вирушали в «уходи» на промисли та полювання.
http://www.rada.cherkassy.ua/ua/text.php?s=7&s1=226
Як виникло слово «Черкаси»? Краєзнавець Олександр Знойко назвав це просте питання «найцікавішою таємницею вітчизняної історії». Адже якщо знати походження назви, можна зрозуміти не лише деталі черкаської історії, але й факти з життя інших народів. Цікаво, що в жодних доступних історичних джерелах «черкасами» або «черкесами» українців не називали. Зате так іменували себе сусідні народи – росіяни (згідно з царськими грамотами 17 ст.) і татари (за словами Плано де Карпіні, італійського посла 13 ст.). Корені звичного для всіх слова «черкаси» – тільки уявіть! – загубилися десь у тюркських мовах. На сьогодні існує три версії походження назви міста.
1. Найпростіша і найдавніша з них виникла завдяки українським та російським історикам. Вони пов'язують виникнення українських черкасів із адигейськими народами, але… По-перше, про це немає жодних згадок в історичних джерелах. По-друге, давні черкеси, на яких, певно, посилаються вчені, відокремилися як самостійна спільнота значно пізніше, аніж виникло місто.
2. Ця версія дуже незвична. Вона «прив’язує» заснування Черкас до періоду монгольського нашестя. Тогочасне осетинське слово «черкасоги» стало основою для назв «черкаси» та «касоги». Правдоподібно? Лишається тільки довести, що мали на увазі стародавні осетини під «черкасогами» і чому частинка цього слова закріпилася за територією, де нині розташовані Черкаси…
3. Краєзнавець Знойко стверджує інше: «черкаси» – спрощене від «чири киши» або «чири кисі», що в перекладі означає «люди сили» чи «люди армії». Це тлумачення не голослівне. Оскільки слов’яни, жителі Київської Русі, під час боротьби проти половців часто об’єднувалися з тюрками-черкасами, які селилися в Подніпров’ї – на території, прилеглій до нинішньої Черкащини.
Загадка походження міста Черкаси
Не лише назва «Черкаси», але й поява міста – справжня таємниця історії. Нині існують три версії, серед яких кожен може обрати ту, яка більше до смаку.
1. І знову повернімося до загадкових тюрків. Згідно з відомим літописом «Повість временних літ», на території Черкас жило плем’я «чернь яси». Ці люди були смагляві, мали чорне волосся і носили чорні шапки-«клобуки», тому в сучасній науці відомі як «чорні клобуки». У перекладі «чернь яси» означає «люди армії». Як бачимо, це цілком узгоджується з версією Олександра Знойка і нин є найвірогіднішим поясненням виникнення Черкас. «Чернь яси» жили в укріпленому поселенні на березі Дніпра та часто підтримували київських князів у боротьбі проти загарбників – печенігів і половців.
2. Російський історик Іван Болтін точно вказав дату заснування Черкас – 1284 р. Учений стверджує: перші черкасці були вихідцями зі слобід, якими володів баскак Ахмат, підданий хана Золотої орди. Ахмат збирав на своїх землях данину для хана, обдираючи як липку і простих людей, і бояр. Згодом Ахмат зовсім знахабнів. Користуючись владою, він заступався за всіх злодіїв, що грабували населення, аж поки народу не урвався терпець. Князь Олег поскаржився самому ханові Золотої орди, і той відрядив загін монголів, аби покарати свавільного Ахмата. Слободи були знищені, а звільнені жителі розселилися уздовж Дніпра. Болтін говорить, що це були черкаси, які називалися козаками. Вони рушили в напрямі Канева і збудували містечко Черкаськ.
3. Існує документ, який підтверджує те, що Черкаси вже існували в 13 ст. У Гуситському літописі сказано: «Літа 1303-го року литовський князь Гедимін завоював Київ, і потім Канів, і Черкаси». Логічно припустити, що Черкаси на той час уже існували щонайменше кілька десятків років, адже встигли перетворитися із селища на ціле місто. Нині офіційним роком заснування Черкас вважають 1286-й.
Місто з бойовим характером
Не тільки славетний Київ здавна є культурним, військовим і політичним центром, але й Черкаси не пасуть задніх! Тільки-но перші черкасці укріпитися в новому місті, як невблаганна доля змусила їх стати взірцем героїзму та волелюбності, здавна притаманної українцям. У Середні віки до укріпленого поселення на дніпрових кручах сходилися всі ті, хто потребував прихистку, тікаючи від жорстоких панів. Уже в 15 ст. побіля Канева та Черкас виникли перші в Україні козацькі селища, а Черкаси невдовзі стали столицею гетьмана.
Не варто забувати і про те, що вигідне розташування Черкас на березі Дніпра завше сприяло торгівлі, економічному зростанню. У дніпровських водах курсували торговельні човни, а щедра природа Черкащини забезпечувала місцевим жителям рясні урожаї, а також місця для риболовлі та полювання.
У 1536 р. населення Черкас і Канева повстало проти свавільної литовської влади. Останньою краплею терпіння черкасців стали грабунки під проводом міського старости Тишкевича, який не лише забирав майно та землі, але й забороняв будь-які ремесла, торгівлю. Войовничість черкасців – не дивина, якщо врахувати, що дев’ятеро з десяти жителів міста були козаками або їхніми родичами! Та найбільшої слави Черкаси здобули під час Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького. Саме їм судилося стати центром опору, полковим містом героя війни Максима Кривоноса. До речі, в ті часи у документах Російської імперії «черкасами» почали називати всіх українських козаків.
У 18 ст. Черкаси активно долучилися до чергового сміливого повстання, яке отримало назву «Коліївщина» (від слова «кіл», «кілок», що слугував зброєю повсталих селян). У місті успішно діяв загін на чолі із Семеном Неживим, який до того працював гончарем, а в годину народної помсти став на захист земляків.
У Черкасах був замок? Навіть два!
Для захисту від ворогів у Середньовіччі в Черкасах збудували дерев'яний замок. Донині відомостей про фортецю не залишилося, але теоретично він стояв на місці сучасного Будинку природи, біля Мисливського узвозу. Історики знайшли документ 1552 р. «Опис Черкаського замку». Згідно з ним, найдавніша частина твердині розміщувалася зовсім близько біля Дніпра, на невеличкому підвищенні. При цьому більшість міських будинків стояла вище від укріплень. У замку під час облоги ховалося все населення міста.
Замок був порівняно малий (усього 65 на 36 метрів) і мав овальну форму. Його збудували із тесаних соснових колод, обмазаних глиною, тому зовні він був схожий на мурований. Замок мав чотири вежі, три з яких високо здіймалися над стінами. В центрі стояв будинок міського старости, церква, казарми, стайні та пороховий льох. Хоча, на перший погляд, замок був малим і неміцним, він мав хоробру вдачу – дух захисників. Протягом місяця у 1532 р. черкасці боронилися проти війська кримського хана Саадет-Гірея, який мав аж півсотні гармат! Очолював незламних оборонців міський староста Остафій Дашкевич.
Крім основного замку в центрі міста згодом звели ще один. Нині на тому місці – Пагорб Слави. Нову твердиню будували три роки, і це не дивно, бо її розміри (90 на 55 метрів) у півтора рази перевищували розміри старого замку! До речі, Черкаси в давнину були обгороджені «острогом» (дубовим частоколом). Будинки міщан розташовувалися всередині острога, а в його стінах були зроблені бійниці, через які можна було стріляти з гармат і рушниць по ворогові. Коли нападники проривалися в місто, прихистком для жителів ставали замки.
Цікаво, що в давнину Черкаси були разі у десять більшими за площею, ніж нині. Справжнісінький мегаполіс! Місто простягалося вниз за течією Дніпра (до річкових порогів) і охоплювало гирла всіх південних приток Дніпра: Сули, Псла, Ворскли, Тясмина. А Домонтов, Мошни, Кременчук, Лебедин у той час були «міськими уходами», чимось на зразок передмість. Щодня жителі вирушали в «уходи» на промисли та полювання.
http://www.rada.cherkassy.ua/ua/text.php?s=7&s1=226
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Черкаси, місто, Україна
З "Історії міст і сіл Української РСР" - стародавні Черкаси
Черкаси — адміністративний, економічний і культурний центр Черкаської області та однойменного району. Розташовані на правому підвищеному березі Дніпра, в зоні Кременчуцького водосховища. Важлива залізнична станція на магістралі Москва—Одеса, один з найбільших портів на Дніпрі, вузол автошляхів. Відстань до Києва залізницею — 240 км, шосейним шляхом — 227 км, Дніпром — 208 км. Населення — 171,5 тис. чоловік.
Місцевість, де розкинулися Черкаси, ще в глибоку давнину приваблювала людину. Про це свідчать виявлені на території міста кам’яні й бронзові знаряддя праці доби бронзи (II—І тис. до н. е.). У період Київської Русі тут існувало слов’янське поселення, що підтверджується знахідками зброї, знарядь праці, монет X— XII ст. Можливо, це було городище, що входило в систему оборонних замків-фортець для захисту південних рубежів держави від нападу войовничих кочівників.
Під час монголо-татарської навали ця місцевість була спустошена, частина населення знищена, а решта відступила далі на північ. Тільки з часом Черкащина знову починає заселятись і освоюватись.
Перша цілком певна згадка про Черкаси належить до 1394 року, коли вони вже були укріпленим містом на південних рубежах Київської землі.
До ліквідації Київського удільного князівства (в 1471 році) Черкаси входили до його складу, а після ліквідації — до Київського воєводства. З XV ст. місто стало центром Черкаського староства. Тут постійно перебував староста — намісник великого литовського князя, а після Люблінської унії 1569 року — польського короля.
Роль Черкас, як опорного пункту, особливо зросла з кінця XV ст., коли посилилися грабіжницькі напади Кримського ханства на Україну. Городянам не раз доводилося вступати в двобій з ордами кримських татар. 1483 року вони успішно відбили напад військ Менглі-Гірея. На початку XVI ст. замок укріпили. Це допомогло в 1532 році витримати тридцятиденну облогу кримської орди на чолі з ханом Сайдет-Гіреєм.
Черкаси — адміністративний, економічний і культурний центр Черкаської області та однойменного району. Розташовані на правому підвищеному березі Дніпра, в зоні Кременчуцького водосховища. Важлива залізнична станція на магістралі Москва—Одеса, один з найбільших портів на Дніпрі, вузол автошляхів. Відстань до Києва залізницею — 240 км, шосейним шляхом — 227 км, Дніпром — 208 км. Населення — 171,5 тис. чоловік.
Місцевість, де розкинулися Черкаси, ще в глибоку давнину приваблювала людину. Про це свідчать виявлені на території міста кам’яні й бронзові знаряддя праці доби бронзи (II—І тис. до н. е.). У період Київської Русі тут існувало слов’янське поселення, що підтверджується знахідками зброї, знарядь праці, монет X— XII ст. Можливо, це було городище, що входило в систему оборонних замків-фортець для захисту південних рубежів держави від нападу войовничих кочівників.
Під час монголо-татарської навали ця місцевість була спустошена, частина населення знищена, а решта відступила далі на північ. Тільки з часом Черкащина знову починає заселятись і освоюватись.
Перша цілком певна згадка про Черкаси належить до 1394 року, коли вони вже були укріпленим містом на південних рубежах Київської землі.
До ліквідації Київського удільного князівства (в 1471 році) Черкаси входили до його складу, а після ліквідації — до Київського воєводства. З XV ст. місто стало центром Черкаського староства. Тут постійно перебував староста — намісник великого литовського князя, а після Люблінської унії 1569 року — польського короля.
Роль Черкас, як опорного пункту, особливо зросла з кінця XV ст., коли посилилися грабіжницькі напади Кримського ханства на Україну. Городянам не раз доводилося вступати в двобій з ордами кримських татар. 1483 року вони успішно відбили напад військ Менглі-Гірея. На початку XVI ст. замок укріпили. Це допомогло в 1532 році витримати тридцятиденну облогу кримської орди на чолі з ханом Сайдет-Гіреєм.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧЕРКАСИ, місто, Україна
ЧЕРКАСИ — місто обласного підпорядкування, адм., екон. і культ. центр Черкаської області, райцентр. Розташов. на правому березі Дніпра (від 1961 — на березі Кременчуцького водосховища). Населення 287 тис. осіб (2010).
Час і обставини виникнення міста досі залишаються нез’ясованими; те саме стосується походження топоніма "Черкаси" та його зв’язку з екзоетнонімом українців "черкаси". Поширена дата заснування міста — 1284 — не обґрунтована. Перша достовірна згадка Ч. у джерелах — повідомлення білорусько-литовських літописів під 1394 про похід київ. кн. Скиргайла Ольгердовича, який здобув місто (кому перед цим належали Ч., невідомо — можливо, князям Коріятовичам або Золотій Орді). Ч. ввійшли до Великого князівства Литовського і стали центром замкового повіту / негродового староства у складі Київського князівства / Київського воєводства. Черкас. замок відігравав роль прикордонного форпосту ВКЛ; 1532 він витримав облогу кримськотатар. війська на чолі з ханом Сеадет Гереєм I. Черкас. старости (серед них були О.Дашкевич, кн. Д.Вишневецький) відповідали за оборону степового кордону і залучали до неї козаків. Відомо про конфлікти старост із черкас. міщанами. У 16—17 ст. Ч. були одним з осередків формування козацтва українського, після 1625 стали центром Черкаського полку реєстрового козацтва. Мешканці Ч. брали участь у козац. повстаннях кінця 16 — 1-ї пол. 17 ст.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧЕРКАСИ, місто, Україна
З другої теми
ГіП писав:ось цікава версія від О.Знойка
УКРАЇНЦІ – НАРОД ЧЕРКАСИ
Стародавнє українське місто Черкаси впродовж віків було значним військовим центром Київської Русі. Воно відоме далеко за межами України. Однак чи задумався хто про походження його назви? Що вона означає? Чому українців у листах московського царя до Богдана Хмельницького під час переговорів про приєднання України до Москви називали «народ черкаси»? І в царських грамотах XVII ст. до воєвод суміжних з Україною областей наш народ теж називався «народ черкаси» (українець – черкашин, українка – черкашинка). Протягом століть так називали українців і на сході.
- Umay
- Повідомлень: 687
- З нами з: 05 листопада 2020, 12:41
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 8 разів
- Подякували: 124 рази
Re: ЧЕРКАСИ, місто, Україна
Запис про смерть№13. Київська губернія, Канівський повіт, с. Дибінці. 1918 рік.
24 травня помер, 26 похован.
Села Санжарихи Черкасского уезда заштатний сержант Фома Виссарионов Висоцкий. 70 р. от старости.
24 травня помер, 26 похован.
Села Санжарихи Черкасского уезда заштатний сержант Фома Виссарионов Висоцкий. 70 р. от старости.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
с. Теси, Новокостянтинівка Хмельницької області (Климчук) .
Крандинці, Шупики Богуславського району (Канівський повіт) Київська губернія (Корнієнко, Рак, (Раченко), Бибік, Василенко, Кононенко, Момотенко, Бондаренко)
с. Юхни (Старінченко (Старинець), Яременко).
Крандинці, Шупики Богуславського району (Канівський повіт) Київська губернія (Корнієнко, Рак, (Раченко), Бибік, Василенко, Кононенко, Момотенко, Бондаренко)
с. Юхни (Старінченко (Старинець), Яременко).
- Umay
- Повідомлень: 687
- З нами з: 05 листопада 2020, 12:41
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 8 разів
- Подякували: 124 рази
Re: ЧЕРКАСИ, місто, Україна
Знайдено запис про смерть№13. Київська губернія, Канівський повіт, с. Дибінці. 1918 рік.
24 травня помер, 26 похован.
Села Санжарихи Черкасского уезда заштатний сержант Фома Виссарионов Висоцкий. 70 р. от старости.
24 травня помер, 26 похован.
Села Санжарихи Черкасского уезда заштатний сержант Фома Виссарионов Висоцкий. 70 р. от старости.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
с. Теси, Новокостянтинівка Хмельницької області (Климчук) .
Крандинці, Шупики Богуславського району (Канівський повіт) Київська губернія (Корнієнко, Рак, (Раченко), Бибік, Василенко, Кононенко, Момотенко, Бондаренко)
с. Юхни (Старінченко (Старинець), Яременко).
Крандинці, Шупики Богуславського району (Канівський повіт) Київська губернія (Корнієнко, Рак, (Раченко), Бибік, Василенко, Кононенко, Момотенко, Бондаренко)
с. Юхни (Старінченко (Старинець), Яременко).
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: ЧЕРКАСИ, місто, Україна
Таємниці черкаської церкви Святої Трійці
Час появи церкви Пресвятої Трійці в Черкасах, як правило, артикулюється винятково з фундацією митрополита Йосифа Нелюбовича-Тукальського 1671 року. Проте останні архівні знахідки свідчать про те, що церква, яка зображена на гравюрі К.-К. Пжишиховського, була споруджена в 1740-х роках.
Нещодавно вдалося віднайти акт візитації черкаської унійної парафії Пресвятої Трійці 1746 року. Вже у першому реченні йдеться про існування на той момент двох (!) церков на Свято-Троїцькій парафії: першої «дуже давньої», вірогідно вже згаданої фундації Нелюбовича-Тукальського, і другої – «нової», спорудження якої ще тривало. На той момент храм був зведений по вікна («już do okien podniesiona»).
Причина і потреба спорудження нової церкви пояснювалася саме давністю попередньої. В зв’язку з цим у 1745 році Київський унійний митрополит Атанасій Шептицький видав консенс, тобто благословенну грамоту, на спорудження нового храму. Саме Атанасій Шептицький кількома роками раніше, а саме 1738 року, надав грамоту новому пароху на ту саму парафію Святої Трійці у Черкасах.
Є сподівання, що не лише дату закінчення спорудження та посвячення цієї старовинної черкаської церкви вдасться незабаром документально встановити, а й навіть знайти той самий митрополичий консенс 1745 року, про який йде мова.
Черкаська церква Святої Трійці, яка була знищена російсько-більшовицьким режимом, відома ще однією непересічною подією, а точніше – артефактом.
З 1719 року в храмі знаходився український стародрук «Апостол», виданий 1630 року в Києві друкарем Спиридоном Соболем. У серпні 1719 року такий собі Артем Холявчанко, назвавшись київським бурмистром, передав цю книгу черкаській Свято-Троїцькій церкві: «А нынешняго 1719 году месяца августа дня осмого, я раб Божии Артемий Холявчанко бурмистр богоспасаемого града Киева надаю сию книгу глаголемую Апостол до града Черкас церквы храма Святой Троицы 35 за отпущение грехов своих, а хто бы мел сию книгу от вышереченнаго храма отдалити, с таковым емети буду суд в День Воздаяния кому ж до по делом его».
Залишається відкритим питання, чому київський бурмистр вирішив подарувати книгу черкаській церкві? Яка була подальша історія цієї унікальної книги іще належить з’ясувати. Але головне – стародрук вцілів і зараз знаходиться в… у Державному історичному музеї РФ.
Прийде час, і після нашої перемоги над Московщиною, ми вимагатимемо повернути всі наші історичні і культурні пам’ятки, які протягом століть вивозила метрополія.
https://chg.in.ua/tayemnyczi-cherkaskoy ... i-trijczi/
Час появи церкви Пресвятої Трійці в Черкасах, як правило, артикулюється винятково з фундацією митрополита Йосифа Нелюбовича-Тукальського 1671 року. Проте останні архівні знахідки свідчать про те, що церква, яка зображена на гравюрі К.-К. Пжишиховського, була споруджена в 1740-х роках.
Нещодавно вдалося віднайти акт візитації черкаської унійної парафії Пресвятої Трійці 1746 року. Вже у першому реченні йдеться про існування на той момент двох (!) церков на Свято-Троїцькій парафії: першої «дуже давньої», вірогідно вже згаданої фундації Нелюбовича-Тукальського, і другої – «нової», спорудження якої ще тривало. На той момент храм був зведений по вікна («już do okien podniesiona»).
Причина і потреба спорудження нової церкви пояснювалася саме давністю попередньої. В зв’язку з цим у 1745 році Київський унійний митрополит Атанасій Шептицький видав консенс, тобто благословенну грамоту, на спорудження нового храму. Саме Атанасій Шептицький кількома роками раніше, а саме 1738 року, надав грамоту новому пароху на ту саму парафію Святої Трійці у Черкасах.
Є сподівання, що не лише дату закінчення спорудження та посвячення цієї старовинної черкаської церкви вдасться незабаром документально встановити, а й навіть знайти той самий митрополичий консенс 1745 року, про який йде мова.
Черкаська церква Святої Трійці, яка була знищена російсько-більшовицьким режимом, відома ще однією непересічною подією, а точніше – артефактом.
З 1719 року в храмі знаходився український стародрук «Апостол», виданий 1630 року в Києві друкарем Спиридоном Соболем. У серпні 1719 року такий собі Артем Холявчанко, назвавшись київським бурмистром, передав цю книгу черкаській Свято-Троїцькій церкві: «А нынешняго 1719 году месяца августа дня осмого, я раб Божии Артемий Холявчанко бурмистр богоспасаемого града Киева надаю сию книгу глаголемую Апостол до града Черкас церквы храма Святой Троицы 35 за отпущение грехов своих, а хто бы мел сию книгу от вышереченнаго храма отдалити, с таковым емети буду суд в День Воздаяния кому ж до по делом его».
Залишається відкритим питання, чому київський бурмистр вирішив подарувати книгу черкаській церкві? Яка була подальша історія цієї унікальної книги іще належить з’ясувати. Але головне – стародрук вцілів і зараз знаходиться в… у Державному історичному музеї РФ.
Прийде час, і після нашої перемоги над Московщиною, ми вимагатимемо повернути всі наші історичні і культурні пам’ятки, які протягом століть вивозила метрополія.
https://chg.in.ua/tayemnyczi-cherkaskoy ... i-trijczi/
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧЕРКАСИ, місто, Україна
ЦДІАК православні
Українська назва Черкаси, м. Російська назва Черкассы, г.
Назва на 2009 рік
Приписні села –
Адмін поділ за документами Черкаського староства Київського воєв., з 1797 р.Черкаського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XIX ст. Черкаського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Черкаського р-ну Черкаської обл.
Церкви св.Миколая, Пресвятої Троїці, Різдва Пресвятої Богородиці
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
клірова відомість 127 1009 Різне - 146(1818); 167(1820); 176(1821); 207(1824); 229(1826); 273(1829); 318(1832); 347(1834); 475(1840); 501(1841); 587(1845); 588(1845); 609(1847); 642(1850); 702(1857); 763(1864); 839(1869); 1060(1901); 1115(1914); 1146(1917); св. Георгія Черкаського чоловичого м-ря - 1115(1914); св. Іоанна Богослова при духовном училище - 1115(1914)
клірова відомість 127 1011 3471(1815); 3473(1822); 3474(1823); 3475(1827); 3476(1829); 3477(1830); 3478(1831); 3480(1834); 3481(1835); 3482(1836); 3482а(1837); 3483(1838); 3484(1839); 3486(1841); 3488(1842); 3489(1843); 3490(1844); 3491(1846); 3493(1848); 3494(1849); 3495(1851); 3496(1852); 3497(1853); 3498(1854); 3499(1856); 3501(1858); 3502(1860); 3503(1861); 3504(1862); 3505(1863); 3506(1866); 3507(1867); 3508(1868); 3511(1880); 3512(1881); 3513(1881); 3514(1882); 3515(1882); 3516(1885); 3517(1886); 3518(1888); 3519(1890); 3520(1891); 3521(1892); 3522(1893); 3523(1894); 3524(1896); 3525(1897); 3526(1898); 3527(1899); 3528(1902); 3529(1903); 3530(1904); 3531(1905); 3532(1907); 3533(1908); 3535(1911); 3536(1912); 3539(1872); 3540(1873); 3541(1874); 3542(1875); 3543(1876); 3544(1877); 3545(1877); 3546(1878); 3547(1878); 3548(1878); 3549(1893); 3550(1894); 3551(1895); 3552(1898); 3563(1876); 3564(1876); 3565(1877); 3566(1877); 3567(1878); 3568(1878); 3569(1883); 3570(1883); 3571(1884); 3572(1884); 3573(1885); 3575(1886); 3576(1886); 3577(1887); 3578(1887); 3579(1888); 3580(1888); 3581(1889); 3582(1889); 3583(1890); 3584(1890); 3585(1891); 3586(1891); 3592(1913); 3593(1916);
метрична книга 127 1012 св. Миколая - 1064(1796); 1096(1797); 1179(1800); 1196(1801); 1211(1802); 1224(1803); 1248(1804); 1261(1805); 1276(1806); 1290а(1807); 1302(1808); 1317(1809)*; 1347(1811, 1816*); 1360(1812); 1387(1814); 2306(1815); 1415(1816); 1449(1818); 1465а(1819); 1479(1820); 1492(1821); 1507(1822); 1521(1823); 1537(1824); 1553(1825); 1573(1826); 1589(1827); 1610(1828); 1629(1829); 1648(1830); 1671(1831); 1701(1832); 1727(1833); 1753(1834); 1788(1835); 1824(1836); 1856(1837); 1891(1838)*; 1940(1839); 2004(1840); 2053(1841); 2114(1842); 2178а(1843); 2305(1845); 2368(1846); 2513(1848); 2578а(1849)-н.*, с., ш.; 2647(1850)*; 2719(1851); 2789(1852); 2858(1853); 2938(1854)*; 2997(1855); 3068(1856); 3144(1857); 3200(1858); 3260(1859); 3326(1860); 3385(1861)*-н.; 3382(1861)*; 3451(1862); 3517а(1863); 3574(1864); 3643(1865); 3708(1866); 3785(1867); 3879(1868); 3990(1869); 4088(1870); 4192(1871)*; 4301(1872); 4412(1873); 4526(1874); Пресвятої Трійці -1064(1796); 1096(1797); 1179(1800); 1196(1801); 1211(1802); 1224(1803); 1248(1804); 1261(1805); 1276(1806); 1290а(1807); 1302(1808); 1317(1809); 1332(1810); 1347(1811); 1360(1812); 1374(1813); 1387(1814); 2306(1815); 1415(1816)*; 1449(1818); 1465а(1819); 1479(1820); 1492(1821); 1507(1822); 1521(1823); 1537(1824); 1553(1825); 1573(1826); 1589(1827); 1610(1828); 1629(1829); 1648(1830); 1671(1831); 1701(1832); 1727(1833); 1753(1834); 1788(1835); 1824(1836); 1856(1837); 1890(1838); 1940(1839); 2003(1840); 2053(1841); 2114(1842); 2178а(1843); 2305(1845); 2368(1846); 2513(1848); 2578а(1849); 2647(1850); 2719(1851); 2789(1852); 2858(1853); 2938(1854); 2997(1855); 3068(1856); 3144(1857)*; 3200(1858); 3260(1859); 3326(1860); 3382(1861); 3447(1862); 3517а(1863); 3574(1864); 3643(1865); 3708(1866); 3779(1867); 3879(1868); 3990(1869); 4088(1870); 4192(1871); 4301(1872); 4412(1873); 4526(1874); 4883(б.д.)* Різдва Пресвятої Богородиці -1179(1800); 1196(1801); 1211(1802); 1224(1803); 1248(1804); 1261(1805); 1276(1806); 1290а(1807); 1302(1808); 1317(1809); 1332(1810); 1347(1811); 1360(1812); 1374(1813); 1387(1814); 2306(1815); 1415(1816); 1430(1817); 1449(1818); 1465а(1819); 1479(1820); 1492(1821); 1507(1822); 1521(1823); 1537(1824); 1553(1825); 1573(1826); 1589(1827); 1610(1828); 1629(1829); 1648(1830); 1671(1831); 1701(1832); 1727(1833); 1753(1834); 1788(1835); 1824(1836); 1856(1837); 1891(1838); 1940(1839); 2003(1840); 2053(1841); 2178а(1843); 2305(1845); 2368(1846); 2513(1848); 2578а(1849); 2647(1850); 2719(1851); 2789(1852); 2858(1853); 2938(1854); 2997(1855); 3068(1856); 3144(1857); 3200(1858); 3260(1859); 3326(1860); 3382(1861); 3447(1862); 3517а(1863); 3574(1864); 3643(1865); 3708(1866); 3779(1867); 3879(1868); 3990(1869); 4088(1870); 4192(1871); 4301(1872); 4526(1874).
метрична книга 127 1013 154(1816-1824) *
метрична книга 127 1014 Пресвятої Трійці - 101(1785-1787, 1788); св. Миколая - 101(1788); шпитальна церква - 305(1916); невстановлена церква - 314(б.д.)*
cповідний розпис 127 1015 св. Миколая - 279(1818); 547(1837)*-1-й арк.; 578(1839); Пресвятої Трійці - 547(1837); 578(1839); Різдва Пресвятої Богородиці - 279(1818); 293(1819); 547(1837); 578(1839); Різне - 1(1722); 129(1799); 147(1801); 159(1802); 160(1802); 172(1805); 253(1816); 306(1820); 326(1822); 344(1823); 363(1825); 374(1826); 389(1827); 400(1828); 412(1829); 428(1830); 443(1831); 460(1832); 479(1833); 494(1834); 525(1836); 562(1838); 598(1840); 638(1842); 658(1843); 677а(1844); 697(1845); 722(1846); 760(1848); 781(1849); 798(1850); 856(1853); 870(1854); 887(1855); 963(1859); 984(1860); 1023(1862); 1041(1863); 1065(1864); 1093(1865); 1122(1866); 1156(1870); 1200(1880)
cповідний розпис 127 1016 Пресвятої Трійці - 179(1816); 287(1821); 342(1841); 341(1847); 399(1851) св. Миколая - 342(1841); 341(1847); 399(1851); 601(б.д.) Різдва Пресвятої Богородиці - 178(1816); 287(1821); 342(1841); 341(1847); 399(1851)
сповідний розпіс 127 1017 Покрова Пресвятої Богородиці при монастирі - 57(1788); св. Миколая - 57(1788); 116(1835); Пресвятої Трійці - 57(1788); 116(1835); Різдва Пресвятої Богородиці - 116(1835); Преображення Господнього - 57(1788)
Українська назва Черкаси, м. Російська назва Черкассы, г.
Назва на 2009 рік
Приписні села –
Адмін поділ за документами Черкаського староства Київського воєв., з 1797 р.Черкаського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XIX ст. Черкаського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Черкаського р-ну Черкаської обл.
Церкви св.Миколая, Пресвятої Троїці, Різдва Пресвятої Богородиці
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
клірова відомість 127 1009 Різне - 146(1818); 167(1820); 176(1821); 207(1824); 229(1826); 273(1829); 318(1832); 347(1834); 475(1840); 501(1841); 587(1845); 588(1845); 609(1847); 642(1850); 702(1857); 763(1864); 839(1869); 1060(1901); 1115(1914); 1146(1917); св. Георгія Черкаського чоловичого м-ря - 1115(1914); св. Іоанна Богослова при духовном училище - 1115(1914)
клірова відомість 127 1011 3471(1815); 3473(1822); 3474(1823); 3475(1827); 3476(1829); 3477(1830); 3478(1831); 3480(1834); 3481(1835); 3482(1836); 3482а(1837); 3483(1838); 3484(1839); 3486(1841); 3488(1842); 3489(1843); 3490(1844); 3491(1846); 3493(1848); 3494(1849); 3495(1851); 3496(1852); 3497(1853); 3498(1854); 3499(1856); 3501(1858); 3502(1860); 3503(1861); 3504(1862); 3505(1863); 3506(1866); 3507(1867); 3508(1868); 3511(1880); 3512(1881); 3513(1881); 3514(1882); 3515(1882); 3516(1885); 3517(1886); 3518(1888); 3519(1890); 3520(1891); 3521(1892); 3522(1893); 3523(1894); 3524(1896); 3525(1897); 3526(1898); 3527(1899); 3528(1902); 3529(1903); 3530(1904); 3531(1905); 3532(1907); 3533(1908); 3535(1911); 3536(1912); 3539(1872); 3540(1873); 3541(1874); 3542(1875); 3543(1876); 3544(1877); 3545(1877); 3546(1878); 3547(1878); 3548(1878); 3549(1893); 3550(1894); 3551(1895); 3552(1898); 3563(1876); 3564(1876); 3565(1877); 3566(1877); 3567(1878); 3568(1878); 3569(1883); 3570(1883); 3571(1884); 3572(1884); 3573(1885); 3575(1886); 3576(1886); 3577(1887); 3578(1887); 3579(1888); 3580(1888); 3581(1889); 3582(1889); 3583(1890); 3584(1890); 3585(1891); 3586(1891); 3592(1913); 3593(1916);
метрична книга 127 1012 св. Миколая - 1064(1796); 1096(1797); 1179(1800); 1196(1801); 1211(1802); 1224(1803); 1248(1804); 1261(1805); 1276(1806); 1290а(1807); 1302(1808); 1317(1809)*; 1347(1811, 1816*); 1360(1812); 1387(1814); 2306(1815); 1415(1816); 1449(1818); 1465а(1819); 1479(1820); 1492(1821); 1507(1822); 1521(1823); 1537(1824); 1553(1825); 1573(1826); 1589(1827); 1610(1828); 1629(1829); 1648(1830); 1671(1831); 1701(1832); 1727(1833); 1753(1834); 1788(1835); 1824(1836); 1856(1837); 1891(1838)*; 1940(1839); 2004(1840); 2053(1841); 2114(1842); 2178а(1843); 2305(1845); 2368(1846); 2513(1848); 2578а(1849)-н.*, с., ш.; 2647(1850)*; 2719(1851); 2789(1852); 2858(1853); 2938(1854)*; 2997(1855); 3068(1856); 3144(1857); 3200(1858); 3260(1859); 3326(1860); 3385(1861)*-н.; 3382(1861)*; 3451(1862); 3517а(1863); 3574(1864); 3643(1865); 3708(1866); 3785(1867); 3879(1868); 3990(1869); 4088(1870); 4192(1871)*; 4301(1872); 4412(1873); 4526(1874); Пресвятої Трійці -1064(1796); 1096(1797); 1179(1800); 1196(1801); 1211(1802); 1224(1803); 1248(1804); 1261(1805); 1276(1806); 1290а(1807); 1302(1808); 1317(1809); 1332(1810); 1347(1811); 1360(1812); 1374(1813); 1387(1814); 2306(1815); 1415(1816)*; 1449(1818); 1465а(1819); 1479(1820); 1492(1821); 1507(1822); 1521(1823); 1537(1824); 1553(1825); 1573(1826); 1589(1827); 1610(1828); 1629(1829); 1648(1830); 1671(1831); 1701(1832); 1727(1833); 1753(1834); 1788(1835); 1824(1836); 1856(1837); 1890(1838); 1940(1839); 2003(1840); 2053(1841); 2114(1842); 2178а(1843); 2305(1845); 2368(1846); 2513(1848); 2578а(1849); 2647(1850); 2719(1851); 2789(1852); 2858(1853); 2938(1854); 2997(1855); 3068(1856); 3144(1857)*; 3200(1858); 3260(1859); 3326(1860); 3382(1861); 3447(1862); 3517а(1863); 3574(1864); 3643(1865); 3708(1866); 3779(1867); 3879(1868); 3990(1869); 4088(1870); 4192(1871); 4301(1872); 4412(1873); 4526(1874); 4883(б.д.)* Різдва Пресвятої Богородиці -1179(1800); 1196(1801); 1211(1802); 1224(1803); 1248(1804); 1261(1805); 1276(1806); 1290а(1807); 1302(1808); 1317(1809); 1332(1810); 1347(1811); 1360(1812); 1374(1813); 1387(1814); 2306(1815); 1415(1816); 1430(1817); 1449(1818); 1465а(1819); 1479(1820); 1492(1821); 1507(1822); 1521(1823); 1537(1824); 1553(1825); 1573(1826); 1589(1827); 1610(1828); 1629(1829); 1648(1830); 1671(1831); 1701(1832); 1727(1833); 1753(1834); 1788(1835); 1824(1836); 1856(1837); 1891(1838); 1940(1839); 2003(1840); 2053(1841); 2178а(1843); 2305(1845); 2368(1846); 2513(1848); 2578а(1849); 2647(1850); 2719(1851); 2789(1852); 2858(1853); 2938(1854); 2997(1855); 3068(1856); 3144(1857); 3200(1858); 3260(1859); 3326(1860); 3382(1861); 3447(1862); 3517а(1863); 3574(1864); 3643(1865); 3708(1866); 3779(1867); 3879(1868); 3990(1869); 4088(1870); 4192(1871); 4301(1872); 4526(1874).
метрична книга 127 1013 154(1816-1824) *
метрична книга 127 1014 Пресвятої Трійці - 101(1785-1787, 1788); св. Миколая - 101(1788); шпитальна церква - 305(1916); невстановлена церква - 314(б.д.)*
cповідний розпис 127 1015 св. Миколая - 279(1818); 547(1837)*-1-й арк.; 578(1839); Пресвятої Трійці - 547(1837); 578(1839); Різдва Пресвятої Богородиці - 279(1818); 293(1819); 547(1837); 578(1839); Різне - 1(1722); 129(1799); 147(1801); 159(1802); 160(1802); 172(1805); 253(1816); 306(1820); 326(1822); 344(1823); 363(1825); 374(1826); 389(1827); 400(1828); 412(1829); 428(1830); 443(1831); 460(1832); 479(1833); 494(1834); 525(1836); 562(1838); 598(1840); 638(1842); 658(1843); 677а(1844); 697(1845); 722(1846); 760(1848); 781(1849); 798(1850); 856(1853); 870(1854); 887(1855); 963(1859); 984(1860); 1023(1862); 1041(1863); 1065(1864); 1093(1865); 1122(1866); 1156(1870); 1200(1880)
cповідний розпис 127 1016 Пресвятої Трійці - 179(1816); 287(1821); 342(1841); 341(1847); 399(1851) св. Миколая - 342(1841); 341(1847); 399(1851); 601(б.д.) Різдва Пресвятої Богородиці - 178(1816); 287(1821); 342(1841); 341(1847); 399(1851)
сповідний розпіс 127 1017 Покрова Пресвятої Богородиці при монастирі - 57(1788); св. Миколая - 57(1788); 116(1835); Пресвятої Трійці - 57(1788); 116(1835); Різдва Пресвятої Богородиці - 116(1835); Преображення Господнього - 57(1788)
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧЕРКАСИ, місто, Україна
ЦДІАК католики
Українська назва Черкаси, м. Російська назва Черкассы, г.
Назва на 2009 рік
Адмін поділ за документами Черкаського староства Київського воєв., з 1797 р.Черкаського пов. Київської губ.
За адмін.поділом XIX ст. Черкаського пов. Київської губ.
За адмін.поділом XXI ст. Черкаського р-ну Черкаської обл.
Примітки
Фонд Опис Справа
1393 1 Про народження, шлюб, розлучення, смерть, cписок членів громади - 1(1847, 1852, 1853);
Українська назва Черкаси, м. Російська назва Черкассы, г.
Назва на 2009 рік
Адмін поділ за документами Черкаського староства Київського воєв., з 1797 р.Черкаського пов. Київської губ.
За адмін.поділом XIX ст. Черкаського пов. Київської губ.
За адмін.поділом XXI ст. Черкаського р-ну Черкаської обл.
Примітки
Фонд Опис Справа
1393 1 Про народження, шлюб, розлучення, смерть, cписок членів громади - 1(1847, 1852, 1853);
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей