УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Чуків, село, Немирівського району, Вінницької обл.

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
2
100%
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 2

Аватар користувача
 
Повідомлень: 145
З нами з: 06 грудня 2017, 22:38
Звідки: Вінниця
Подякував (-ла): 127 раз.
Подякували: 122 раз.
Стать: Жінка

Re: Чуків, село, Немирівського району, Вінницької обл.

Повідомлення Kasia » 19 лютого 2020, 12:28

На околиці колишнього аеродрому поблизу Чукова 5 лютого 1943 р. було розстріляно близько 300 непрацездатних євреїв з тамтешнього табору примусових робіт. Крім масових розстрілів у Чукові, СС та поліція здійснювали численні вбивства окремих осіб або невеликих груп людей. Місце поховань цих жертв не визначено. Загалом поблизу Чукова було вбито близько 600 в’язнів Чуківського табору, як свідчать дані НДК

Особливість історії Голокосту в селі Чуків пов’язана з тим фактом, що наприкінці літа 1942 р. німці влаштували тут трудовий табір для спорудження доріг. Цей проект втілювали німецька поліція та СС для розширення і підтримки лінії військового постачання, відомої під назвою «транзитний шлях IV» (Durchgangstrasse IV).

Лише кілька євреїв у Чуківському таборі походили з місцевості поблизу Немирова або Вінницької області. Решта були з Бессарабії та Північної Буковини, що належали Румунії до червня 1940 р., а з липня 1941-го знову опинилися під румунським контролем. Оскільки вони були вбиті далеко від батьківщини, їх сім’ям місце їхньої смерті невідоме. На цьому місці були відсутні будь-які пам’ятні знаки. Хоча територія масового поховання заростала чагарниками та травою, однак таким чином вона залишалася захищеною від сільськогосподарського використання.

В 2019 році на території села було відкрито меморіал.

Рей Брандон. Історія загибелі євреїв Чуківського табору
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Бердичівський повіт: Барановський, Марковський, Кузьмінський, Величко, Покотилюк, Сливка, Білик
Брацлавський повіт: Дудник, Цурман, Маняк, Лановий

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1279
З нами з: 25 березня 2016, 20:59
Подякував (-ла): 313 раз.
Подякували: 1655 раз.
Стать: Чоловік

Re: Чуків, село, Немирівського району, Вінницької обл.

Повідомлення DVK_Dmitriy » 10 квітня 2020, 00:23

Рада №25 від 30.01.1908.

ЧУКІВ, Брацлавського повіту (на Поділлі).
В восьми верстах від повітового м. Брацлавля лежить село Чуків. За останні два роки Чуків заявив себе, як одно з культурних сел нашої округи. Та й справді, —у нас не найдеться майже
ні одної молодої людини, що нн вміла б грамоти. А це через те, що в селі є двохкласова школа, в якій вчиться більш третини місцевої молодіжі. Все молоде селянство зрозуміло, яке велике значіня має наука, книжки, і у всіх явилась жадоба до читання. Бачучи такий порив до саморозвиття, наш священик о. Руданський звернув на це увагу і заснував в селі бібліотеку-читальню, • до якої виписав книжок (переважно духовнонравственного змісту), а также дві газети: „Сельскій З-Ьстникь" і „Русское чтеніе" Та чуківці, не задовольнившись цими книжками та газетами, стали радитись між собою, щоб відчинити в селі „павленковську", або яку иншу підходящу до того бібліотеку. З цією метою було вже зібрано 25 карбов. Та на відкриття в селі „ павленковсько и бібліотеки губернатор не дав дозволу на тій підставі, що в селі мовляв в нас є одна бібліотека. Бачуть чуківці, що їх діло прогоріло; стали радитись, щоб тим часом, поки виясниться справа з бібліотекою, передплатити зо дві пестунові газети, і, не довго думаючи, на другу неділю, зібравшись в помешкані чайної-читальні, порішили заснувати своє товариство з членською вкладкою по 20 коп. Через тиждень зібралась громада з 40 чоловіка і зараз же було послано гроші на дві газети; „Кіевскую Мисль" і „Петербургскую всеобщую маленькую газету". Хотіли ще виписати і українських, та не вистачило грошей. , Як узнали чуківці, що виходять газети, то стали вечерами збіратись душ по 50 —60 людей послухати, що воно в тих газетах пишуть. Для того, щоб піддержувати в чайнійчитальні порядок, хлопці вибірали на місяць голову, або завідуючого. Обов'язки голови були такі: коли читають, підтримувати тишу, господарювати грішми, призначати буфетників до чаю, та двох „ діжурних", котрі повинні замітати підлогу, носити воду та подавати чай. Крім цього, голова призначав по черзі на кожний день чоловіка, котрий приносив з пошти газети (до пошти 9 верт). Зиск, що давала чайна, йшов на передплату газет, покупку дров, гасу т. и. З початку до читальні вчащала одна молодь, але потім стали збіратись і старі, так що иншого вечора чуківська людність не могла уже вміщатись в помешканні читальні. Крім газет, потроху читали і книжки, а після читання велись безкінечні балачки про ріжні речі. Всякий з охотою росказував, де кому яка пригода трапилась, балакали з приводу прочитаного т. и. За два, чи три тижні до Різдва, хлопці стали радиться, як-ои їй літературний вечір. Для цеї справи вони дістали українських книжок: „Досвітні огні“, „Вік", „Байки" Гліба, „Кобзаря" Шевченка, Оповідання Левіцкого і т. и, вибрали самі цікаві вірші та оповідання і, поділивши між собою, стали роз'учувати на память. А для того, щоб веселіш пройшов вечер, зібрався співочий гурт д. Лукашевича, котрий уміє гарно співати українські пісні (він співав по ріжних містах в театрах) і на додаток до всього найняли із хлопців двох гитаристів та балабаєчника. Багато з хлопців гнівалось, що ім не пощастило грати ніяких ролі в. За кілько день до Різдва зробили дві репетіції. Випросили у завідующого двохкласової школи о. Руданського класову кімнату, і на саме Водохреще, в половині дня призначили концерт. Скільки посипалось народу з селаї І дівчата, і молодиці, і хлопці, і жонаті—всі поспішали почути щось новеньке, цікаве, всім хотілось порушити ту одноманітність, що взімку опановує сільськими жителями. За годину вся школа була битком набита народом, так що гольці не було де впасти. Рівно о першій годині дня почався концерт. Першим ділом було проспівано кілька гарних українських пісень, а після стали читати по програмі. Не можна було й сподіватись, щоб прості селянські хлопці так виразно, з почуттям декламували українські вірші. В антрактах грала наша доморощена музика. Концерт тягнувся аж до вечора. Всі селяне були задоволені і після того довго по селі говорили про незвичайну розвагу. Після такої першої вдачі хлопці стали міркувати, щоб і на масляну роз‘учити уже яку небудь комедію, як, напр.: „ІІо ревізії" Кропивницького, чи що инше... Та не так склалось, як жадалось!.. Поліція, як взнала, що в Чукові єсть читальня і що туди збіраються селяне —стала пильно пильнувати, щоб часом не розвелась там „крамола". І було ж чуківцям за ту читальнюі Більш як разів з пять пристав призивав до себе хлопців і все роспитува —хто відчинив читальню, хто був головою, але нічого не добився, бо і добиватись було нічого. Таким побитвм наша читальня принишкла і стоїть тепер зачинена на замочок; вікна в ній повибивані і горобці висвистують, та собаки зазиряють. Молодіж, замість того, щоб що-небудь читати та роеширяти свій світогляд —зані- всякими дурницями: вештається ніччу по вулицях, співає ріжні соромицькі пісні та робить бешкети по селі. Тяжко дивитися, як таке гарне напинання, всякий порив до світу, до кращого життя раптом пригнічується, задушується, не давши сходу...

Зображення
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.

Поперед.

Повернутись до Літера Ч

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: АннА, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], ИванШевчук