УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Черняхів, село, Кагарлицький р-н, Київська обл, Україна

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 4302
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2406 раз.
Подякували: 849 раз.
Стать: Жінка

Черняхів, село, Кагарлицький р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення АннА » 17 листопада 2018, 14:28

ЧЕРНЯХІВ — археол. комплекс, що складається з могильника та поселення 3—4 ст. Розташов. біля с. Черняхів Кагарлицького р-ну Київ. обл., на схилі надзаплавної тераси р. Бобриця (прит. Дніпра). Матеріали могильника стали основою для виділення черняхівської культури. Пам’ятку відкрив і дослідив 1890 В.Хвойка (253 поховання), 1959—62 досліджував Е.Симонович.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 4302
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2406 раз.
Подякували: 849 раз.
Стать: Жінка

Re: Черняхів, село, Кагарлицький р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення АннА » 02 жовтня 2019, 17:04

Зображення
Черняхі́в — село в Україні, в Кагарлицькому районі Київської області. Населення становить 1319 осіб. На честь села названа Черняхівська культура.
Черняхів в гарному економічному стані, але поки ресурси села не використовуються різноцільно.
Історія
Таке явище, як «черняхівська культура», — це археологічна культура, що існувала з кінця II до VII ст. н. е. на значній території Південного Полісся, Північного Причорномор'я, Подунав'я, Придністров'я, Сумщини й Курщини. Вважається, що це була поліетнічна культура (нащадки скіфів, сарматів, дакофракійців), позначена римськими впливами, але провідна роль у ній належала східним слов'янам. Представники черняхівської культури густо заселяли й сучасний український лісостеп, їхні селища були добре сплановані, житла утворювали вулицю або декілька вулиць. Кожен двір складався, як правило, з кількакімнатного житла з піччю й господарських будівель (ями-погреба, комори, хліва для худоби, курники тощо). Житлові приміщення були наземними (глинобитні на дерев'яному каркасі мазанки) або напівземлянками й землянками, вкритими соломою чи очеретом. Долівка була також глиняною.

Основним заняттям лісостепових черняхівських племен було орне хліборобство. Землю обробляли плугами. Сіяли пшеницю, ячмінь, просо й гречку, рідше — жито, овес, горох, коноплі. Урожай збирали серпами, зерно мололи жорнами, рідше в примітивних млинах. Розводили велику й дрібну рогату худобу, свиней, коней, домашню птицю, для охорони яких тримали собак. Допоміжну роль у господарстві відігравали мисливство, бджільництво, рибальство. Значних успіхів прадавні слов'яни досягли в металургії, виплавці й обробці сталі, ковальстві, у виготовленні прикрас із кольорових металів, у деревообробному ремеслі та обробці каменю й кості, у ткацтві, гончарстві. Саме в цей час поширився гончарний круг. Були також і гути. Проте склодувні майстерні належали переважно римським ремісникам.

Високий рівень господарювання й дальший розвиток ремесла сприяли пожвавленню торговельних зв'язків лісостепового населення з Північним Причорномор'ям, римськими провінціями та Італією. Про це свідчать знахідки окремих монет і цілих скарбів римських грошей. Особливо інтенсивно торгували черняхівці з колишніми чорноморськими грецькими колоніями — містами-державами Ольвією, Херсонесом, Боспором, які в той час потрапили в залежність від Римської імперії.

Розвиток економічних і соціальних відносин, контакти з середземноморськими державами сприяли появі в черняхівських племен зачатків наукових знань у галузі природничих та технічних наук. Деякі металеві знаряддя черняхівської епохи дослідники вважають хірургічними інструментами.

Черняхівці створили свій оригінальний хліборобський календар, розшифрований Б. Рибаковим. Зображення такого календаря на ритуальному глиняному посуді знайдено на південній Волині та Київщині. Це своєрідна орнаментальна стрічка на вінчику глиняної чаші, яку використовували для новорічного ворожіння. Стрічка поділена на 12 секцій — місяців року. У кожній секції зображено найхарактерніші для певного місяця явища природи (наприклад, дощі), язичницькі свята або сільськогосподарські роботи (осіння й весняна оранка, жнива). Ще в черняхівську епоху склалася та фольклорна традиція, що пізніше постала в давньоруських літописах, билинах, переказах, народних історичних піснях та думах. Існує цілком вірогідне припущення, що серед черняхівського населення почала поширюватися писемність.

Слов'яни-черняхівці були язичниками. Вони вірили в потойбічне життя як продовження земного, обожнювали сили природи й поклонялися поганським богам, справляли чимало хліборобських обрядів, вдавалися до ворожіння й заклинань для одержання щедрого врожаю. Є певні підстави вважати, що до черняхівських слов'ян проникало й християнство, хоч значного поширення воно не набуло.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Димитрія с. Черняхів XVIII ст. - Київської сот. і п., з 1781 р. Київського пов. і нам., з 1797 р. Київського пов. і губ.; ХІХ ст. - Черняхівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_ ... er_039.xml
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 4302
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2406 раз.
Подякували: 849 раз.
Стать: Жінка

Re: Черняхів, село, Кагарлицький р-н, Київська обл, Україна

Повідомлення АннА » 02 жовтня 2019, 17:06

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ЧЕРНЯХIB — село, центр сільської Ради, розташоване за 20 км від районного центру. Населення — 2906 чоловік.

У Черняхові міститься центральна садиба колгоспу «Маяк», який має 4,3 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3,5 тис. га орної землі. За самовіддану працю 5 колгоспників удостоєні урядових нагород. Тут працює міжколгоспний цегельний завод.

У селі — середня школа, клуб, бібліотека, лікарня.

Черняхів вперше згадується у документах XVII ст. Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. у Черняхівському лісі відбулася козацька рада.

Наприкінці 1919 року у Черняхові був сформований партизанський загін на чолі з Я. Смілим, який відзначився у боротьбі з ворогом.

514 односельчан,— учасників Великої Вітчизняної війни — відзначені урядовими нагородами. В період тимчасової окупації села тут діяла підпільна патріотична група під керівництвом А. А. Шкуренка, яка мала зв’язок з Київським підпільним обкомом партії.

У Черняхові народився В. П. Комісаренко — радянський вчений і громадський діяч, заслужений діяч науки УРСР, академік АН УРСР.

У 1900—1901 рр. біля Черняхова археолог В. В. Хвойко дослідив вперше ранньослов’янський могильник II—V ст. і дав назву археологічній культурі — черняхівська. Пізніше тут виявлено два поселення цього ж часу та знайдено римські монети. Тут досліджено також поселення трипільської культури та кочівницький курган.
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера Ч

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: al_mol, АннА, Bing [Bot], Bogdan Mishchenko, D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot], Nathalie, Євгеній