ЧОРНОБИЛЬ, місто

[АннА]

ЧОРНОБИЛЬ — до Чорнобильської катастрофи 1986 місто, райцентр Київської області; у наш час — адм. центр зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. Підпорядкований Держ. агентству України з управління зоною відчуження. Розташов. на правому березі р. Прип’ять (прит. Дніпра), при впадінні в неї р. Уж. Ч. має статус вахтового с-ща, де мешкають бл. 2800 осіб вахтового персоналу та бл. 100 "самопереселенців".

Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1193 (там був на полюванні кн. Ростислав, син Рюрика Ростиславича). Наступна згадка про Ч. міститься у "Списку руських міст далеких і близьких". Рештками літописного Ч., скоріш за все, є городище (із культ. шаром 11—14 ст.), виявлене 2003 на мисі між Свято-Іллінською церквою та парком. Імовірно, уже в серед. 15 ст. існував Чорнобильський замок, який був розорений татарами (бл. 1473 або 1482) і відновлений бл. 1521; тоді ж був утворений Чорнобильський замковий повіт (існував до адм. реформи 1565—66). Згідно з грамотою короля польс. і вел. кн. литов. Сигізмунда I (1526) бояри Київського воєводства тримали Чорнобильський замок по черзі. Після ліквідації Чорнобильського пов. останній його "державця" Філон Кміта став власником міста. Ч. залишався приватновласницьким містом/містечком аж до 1917. Від вигаслого роду Кмітів Ч. наприкінці 16 ст. перейшов до Сапіг, а від них, у свою чергу, на поч. 18 ст. — до Ходкевичів, які 1896 продали Чорнобильський маєток (крім палацу) С.Челіщеву.

На початку Національної революції 1648—1676 Ч. перейшов під владу Війська Запорозького; імовірно, до поч. 1660-х рр. був у складі Київського полку, а пізніше (імовірно до 1670-х рр.) — під контролем козаків, лояльних до Речі Посполитої. Нетривалий час місто було центром Чорнобильського полку. 1651 і 1654 згадується Чорнобильська сотня. 1665 місто здобули повстанці Децика. 1747 і 1751 місто захоплювали гайдамаки (див. Гайдамаків рух), які спалили замок і костьол. Вихід міста з періоду занепаду, в якому воно перебувало із серед. 17 ст., пов’язаний із власником Ч. Яном-Миколаєм Ходкевичем (1738—81), котрий у 2-й пол. 18 ст. відновив чорнобильський замок/ палац (зруйнований 1918) і зробив його своєю резиденцією. Я.-М.Ходкевич сприяв заселенню міста, зокрема шляхтичами, українцями з Гетьманщини та Вольностей Війська Запорозького низового, євреями та росіянами-старообрядцями.

У 15—18 ст. Ч. складався із замку (локалізується на території парку, мав дерев’яні укріплення) і власне міста, в якому в серед. 16 ст. зафіксовано 196 димів, а наприкінці 18 ст. — 642 дими. На поч. 17 ст. Лукаш Сапіга заснував у Ч. домініканський монастир з костьолом Успіння Діви Марії (монастир був закритий 1832, дерев’яний костьол надалі діяв як парафіяльний). Із 17 ст. відомі правосл. храми (хоча вони мали існувати і раніше), яких на поч. 19 ст. було три (усі дерев’яні).

Унаслідок 2-го поділу Речі Посполитої 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Ч. увійшов до складу Рос. імперії, із 1797 — містечко у складі Радомишльського пов. Київської губернії. У 19 ст. в Ч. з’явилися дрібні пром. підпр-ва. Були розвинуті будування дерев’яних річкових суден, обробка шкіри. Велике значення для міста мала пристань. 1878 споруджено муровану Свято-Іллінську церкву (на місці її дерев’яної попередниці; єдиний із храмів міста, що зберігся). Населення міста, за переписом 1897, налічувало 16,7 тис. осіб.

Із кінця 17 ст. в Ч. жили євреї, які в 19 ст. стали найбільшою етнічною групою міста (у 1897 — 60 % населення). Станом на 1926 частка євреїв зменшилася до 40 % через погроми 1905 і 1919 та міграцію. З кінця 18 ст. до 1919 в місті існувала резиденція цадиків із династії Тверських, завдяки чому Ч. був одним із центрів хасидизму. Єврейс. громада була знищена гітлерівцями 1941.

У період 1917—20 Ч. не раз переходив із рук у руки (зокрема з кінця 1918 до початку травня 1919 контролювався отаманом І.Струком), аж поки 12 червня 1920 не було остаточно встановлено рад. владу. 1919 Ч. став центром повіту і містом, 1923 — центром району і с-щем міськ. типу, 1941 знову отримав статус міста. 1925 в Ч. проживало 8,9 тис. мешканців. Найзначнішим у Ч. пром. підпр-вом у 1930-ті рр. стали судноремонтні майстерні (із 1939 — судноремонтно-суднобудівний з-д, із 1955 — ремонтно-експлуатаційна база флоту). Із 25 серпня 1941 по 16 листопада 1943 Ч. був окупований гітлерівцями. 1970—77 за 15 км від Ч. було побудовано першу чергу ЧАЕС і м. Прип’ять. 26 квітня 1986 сталася аварія на 4-му енергоблоці ЧАЕС, а 5 травня було проведено примусове відселення мешканців, яких на момент аварії налічувалося 13,7 тис. осіб. Дуже швидко після цього почалося несанкціоноване повернення переселенців, яке було умовно легалізовано 1993.

У Ч. народилися композитор І.Сац, важкоатлет Г.Новак.
Переверзєв С.В.
дата публікації: 2013 р.

[D_i_V_a]

Це вже після.
Мій батько в темній робі, інших людей називав колись, але хіба сьогодні згадаєш...