УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Чаплинка, смт, Каховський р-н, Херсонська обл, Україна

У цьому смт/Цим смт/Це смт

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим нас. пунктом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
1
100%
 
Всього голосів : 1

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5659
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2804 раз.
Подякували: 1113 раз.
Стать: Жінка

Чаплинка, смт, Каховський р-н, Херсонська обл, Україна

Повідомлення АннА » 11 лютого 2021, 11:11

З другої теми
kbg_dnepr написав:Нащадки шукають родичів та предків Марії Фоківни (Феоктистівни?) Бондаренко, у дівоцтві Анголової (Ангалової? Ангелової?), що народилася 18.97.1899 р. в селі Чаплинка Дніпровського повіту Таврійської губ. (зараз Херсонська обл.).
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5659
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2804 раз.
Подякували: 1113 раз.
Стать: Жінка

Re: Чаплинка, смт, Каховський р-н, Херсонська обл, Україна

Повідомлення АннА » 11 лютого 2021, 11:17

З вікіпедії
Зображення
Чапли́нка — селище міського типу в Україні, у центральній частині Причорноморської низовини, колишній районний центр Чаплинського району Херсонської області, колишній центр Чаплинської волості. Населення на 1 січня 2020 року становить 9622 осіб[1].
Історія
Станом на 1886 рік у селі мешкало 2722 особи, налічувалось 439 дворів, існували православна церква, 6 лавок, відбувався щорічний ярмарок[2]. Район утворений в 1923 році. Його площа — 1.7 тис. км² про заселення цих територій в давні часи свідчать досліджені скіфські курганні поховання IV-ІІ ст. до н. е., а також античні вироби цього періоду.
Дата Адміністративно-територіальна одиниця
1794 р. - Заснування села Чаплинка першими поселенцями Дніпровського повіту Таврійської області
1796 р. - Підпорядкування Новоросійській губернії
1802 р. - Підпорядкування Таврійській губернії
1861 р. - Чаплинка — волосний центр Дніпровського повіту Таврійській губернії
1918 р. - Окупація та встановлення радянської влади
04.1918 р. - Захоплення Чаплинки німецько-австрійськими військами
11.1918 р. - Захоплення Чаплинки білогвардійцями
03.1919 р. - Захоплення Чаплинки червоноармійцями
06.1920 р. - Чаплинка захоплена військами Врангеля
30.10.1920 р. - Чаплинку знов захоплено червоноармійцями
1917—1921 рр. - Створення сільських рад на території повіту
02.1923 р. - Чаплинка стала районним центром Херсонської округи
12.09.1941 р. - Чаплинка окупована німецькими військами
31.10.1943 р. - Звільнення Чаплинки від німецьких військ
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 14 жителів селища[3].
На початку лютого 2019 року були завершені роботи щодо збільшення висоти телевежі в Чаплинці — з 92 до 133 метрів. Завдяки збільшенню висоти підвісу телевізійних і надійних антен, сигнал телерадіомовлення українських телеканалів і радіостанцій має можливість поширюватися на територію Чаплинського, Каланчацького районів Херсонської області, а також у Красноперекопському районі Криму[4].
У Чаплинці існує Мусульманська громада
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 5659
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2804 раз.
Подякували: 1113 раз.
Стать: Жінка

Re: Чаплинка, смт, Каховський р-н, Херсонська обл, Україна

Повідомлення АннА » 11 лютого 2021, 11:22

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Чаплинка — селище міського типу, центр однойменного району. Розташована за 141 км від Херсона, на перехресті автошляхів Асканія-Нова — Каланчак та Каховка — Перекоп. Відстань до залізничної станції Каланчак 16 км. Населення 6638 чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Нове і Червоний Яр.

Про заселення цієї місцевості в давні часи свідчать досліджені скіфські курганні поховання IV—II ст. ст. до н. е., а також античні вироби (амфори і буси) цього періоду.

Чаплинка виникла в 1794 році на чумацькому шляху від Каховки до Перекопу. Її заснували 25 родин турбаївських селян, висланих у степи північної Таврії за участь у повстанні 1789—1793 рр. Походження сучасної назви села пов’язано з Великим Чапельським подом, біля якого воно розташоване. Поступово село зростало. 1822 року в ньому налічувалося 135 дворів та 790 жителів1. За сільською общиною було закріплено 22 737 десятин землі, але селяни не могли її обробити, бо не мали достатньої кількості тягла й реманенту. Збереглися перекази про особливо тяжкі перші роки, коли не було колодязів і переселенці возили воду з Дніпра на волах. Вони сіяли пшеницю, жито, ячмінь, овес, займалися скотарством, розводили, головним чином, овець та іншу худобу.

Під час Кримської війни 1853—1856 рр. Чаплинка стала одним з перевалочних пунктів постачання російських військ. Селяни кіньми і волами транспортували провіант і снаряди з Каховки в Сімферополь і Севастополь, а звідти вивозили поранених.

Село, яке стало волосним центром, весь час зростало. На початку XX ст, тут налічувалося близько 5 тис. жителів, були млин та 27 вітряків, які належали місцевим багатіям, торгувало 10 приватних крамниць, річний товарооборот їх не перевищував 100 тис. крб. Відбувалось кілька великих ярмарків на рік, кожного тижня — базари. Діяли також поштово-телеграфне відділення й поштова станція. Проте ні місцеві, ні повітові власті не дбали про впорядкування села, розвиток охорони здоров’я, освіти й культури. В селі переважали низенькі глинобитні хатини. Напівголодне існування, антисанітарні умови життя спричинювали різні захворювання та епідемічні хвороби. Переважна більшість дітей шкільного віку не вчилася, бо в селі тільки 1860 року з’явилось сільське початкове училище. Навіть через 26 років після його відкриття з 4445 чоловік населення письменних налічувалося лише 172 чоловіка, в т. ч. — 4 жінки. 1890 року тут навчалося 114 дітей.

За указом 1866 року жителі Чаплинки, які належали до колишніх державних селян, мусили щорічно вносити до казни викупні платежі — 5,2 тис. крб. за земельні ділянки, які вони одержали в безстрокове користування. Крім того, селяни сплачували 9790 крб. різних податків, що непосильним тягарем лягали на їх плечі.

За переписом 1884 року в Чаплинці налічувалося 516 господарств. З цієї кількості 46 зовсім не мали посівів (в них було лише 11 коней), 17 сіяли до 5 десятин, 72 двори — 5—10 десятин, 219 середняцьких господарств обробляли 10—25 десятин. Переважна більшість з них мала 1—2 голови робочої худоби. 135 куркульських сімей засівали 30—50 десятин, 27 найбагатших родин села прибрали до своїх рук понад 50 десятин кожна, їм належало близько ста коней, жниварки, плуги та інший інвентар. Вони орендували значно більше землі, ніж одержали надільної. А тим часом у селі було 175 господарств, що не мали знарядь для обробітку землі.

Селяни, які не могли обробити землю, здавали її в оренду місцевим багатіям, шукали заробітків у поміщицьких економіях та куркульських господарствах. Тривалість робочого дня залежала від сваволі поміщика й куркуля. Наймити працювали від зорі до зорі по 16—18 годин на добу. Жили в бараках і землянках. Тяжка праця оплачувалася дуже низько: в літній час чоловіки одержували 10 крб., жінки — 6 крб. на місяць.

Тяжке економічне становище, посилення соціального гніту породжували невдоволення селян існуючим ладом. Особливо гострого характеру набув селянський рух

у Дніпровському повіті в роки першої російської революції 1905—1907 рр. Під час заворушень, в яких брали участь і селяни Чаплинки, вони забирали в маєтках поміщика Фальц-Фейна і розподіляли між собою зерно, худобу, сільськогосподарський інвентар.

Столипінська аграрна реформа прискорила процес збагачення купки глитаїв і зубожіння основної маси селян. Наприкінці 1906 року недалеко від Чаплинки виникло два великі хуторські господарства куркулів Гришків, які згодом стали найбільшими у волості — мали 660 десятин кращої землі, 110 коней, 60 корів, 200 свиней. Протягом сезону в них працювало 80—100 наймитів. Основна ж маса селян обробляла від однієї до чотирьох десятин землі. Майже третина селян постійно перебували на заробітках поза межами села.

З початком першої світової війни більшість працездатного чоловічого населення мобілізували до армії. Нестача робочих рук призвела насамперед до значного скорочення посівних площ і занепаду селянських господарств.

На початку березня 1917 року селяни дізналися про повалення самодержавства. Але невдовзі вони переконалися, що між політикою царизму й буржуазного Тимчасового уряду різниці, власне, немає.

Тому з великою радістю зустріли трудящі маси звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання у Петрограді. В січні 1918 року в селі проголошено Радянську владу, створено Раду селянських депутатів. Куркулів позбавляли нетрудових земель, тягла й реманенту. Все це розподілялося між біднотою. Але в квітні 1918 року австро-німецькі війська захопили село.

Дуже активні бойові операції здійснювали партизанські загони Дніпровського повіту. У Чаплинці виник великий партизанський загін, який об’єднав повстанців сусідніх сіл та містечок: Володимирівки, Хорлів, Олешок, Каланчака, Громівки, Чалбас, Бугаївки. У загоні, чисельність якого доходила до 2 тис. чоловік, були піхота і кавалерія, кулеметна команда. До Чаплинки прибув і Олешківський партизанський загін, очолений членом підпільного більшовицького комітету Поповицьким.

Повстанці одразу ж почали готуватися до бою з ворогом. Навколо села день і ніч копали окопи, населення допомагало кіньми, фуражем, продовольством. І коли спостерігачі, що чергували на дзвіниці, побачили ворожу кавалерію, «Чаплинський повстанський фронт» прийшов у рух. Розгорівся запеклий бій, у якому карателі були розгромлені. Понад тридцять коней з сідлами, багато гвинтівок і патронів — такі трофеї партизанів. Через два дні нові ворожі сили знову підійшли до села і повели наступ на повстанців. Кілька разів ворог підіймався в атаку, все ближче підбираючись до переднього краю оборони повстанців. Тоді комуніст Л. В. Баржак повів у контратаку кінноту. Вона зім’яла фланги ворогів і захопила їх гармати.

За постановою Одеського підпільного обкому партії усі сили придніпровських більшовиків мобілізовувались на підтримку чаплинських повстанців. Комуністи Херсонщини були відряджені в села Дніпровського повіту для подання допомоги чаплинцям та створення нових партизанських загонів. Херсонський підпільний комітет КП(б)У направив на допомогу чаплинцям робітничу дружину на чолі з більшовиком О. Гончаровим.

Коли війська ворога були відкинуті за межі повіту, тоді повернувся в Олешки й загін підпільного повіткому. В селі створюється волосний ревком. Але незабаром білогвардійський загін, що прибув з Криму, зайняв район Армянська — Перекопа— Чаплинки. Проти ворога знову розгорнулася повстанська боротьба.

Ще наприкінці 1918 року в Каланчак нелегально прибув П. І. Таран, згодом обраний командиром об’єднаних партизанських сил Дніпровського повіту, які завдали кілька поразок білогвардійцям. 21—22 січня 1919 року партизани розгромили в районі Олешок—Чаплинки великий загін ворога під командуванням генерала Аджієва, який покінчив самогубством. До Перекопа з 500 білогвардійських офіцерів дісталося близько 100.

Активні бойові операції партизанів у районі Чаплинки перешкоджали денікінцям проводити мобілізацію у т. зв. добровольчу армію, відволікали частину сил білогвардійців і перешкоджали їх з’єднанню з інтервентами Антанти в районі Каховки— Херсона. Наприкінці лютого 1919 року партизани визволили від білогвардійців ряд населених пунктів, у т. ч. й Чаплинку. 16 березня 1919 року денікінський полковник Коновалов повідомляв у свій штаб, що «в районі Дніпровського повіту повстанські загони з кожним днем зміцнюються і набувають військової організації… Головне в цьому районі і, мабуть, в усьому Дніпровському повіті — це село Чаплин-ка, яке є вогнищем і базою. місцевих більшовицьких організацій».

Наприкінці травня 1919 року загони Махна по-зрадницькому залишили фронт І відкрили дінікінській кінноті шлях у тил радянських військ, які були змушені відступити. Наприкінці червня Чаплинський повстанський загін під натиском переважаючих сил денікінців залишив Чаплинку. Командир загону більшовик Л. В. Бар-жак повів бійців у напрямі с. Чалбасів для з’єднання з іншими загонами, що відходили до Херсона.

Для роботи у тилу ворога залишилася група активістів на чолі з більшовиком Д. Л. Толочним. Проте необізнаність з формами й методами підпільної роботи призвела до провалу групи. Денікінці схопили Д. Л. Толочного і його товаришів. Без слідства й суду в катівнях білогвардійської контррозвідки були замучені, зарубані шаблями або розстріляні сільські активісти С. С. Байбуза, С. А. Грабко, К. Є. Козуб, І. П. та С. П. Мальченки, Н. М. Романенко, Т. К. Тетюха, та інші.

За постановою Одеського обкому КП(б)У, 2 червня 1919 року партизанський загін Придніпров’я, куди влився і загін чаплинців, був перетворений на 1-й Дніпровський селянський полк, реорганізований потім у 517-й стрілецький полк 58-ї стрілецької дивізії. Полк налічував 800 багнетів і два кінні ескадрони.. В складі групи військ Й. Е. Якіра він зробив героїчний багатокілометровий похід і, об’єднавшись з північними частинами Червоної Армії, брав участь у визволенні Києва від денікінців, громив білополяків під Києвом, Коростенем і на р. Бузі у 1920 році.

У боях проти ворогів Радянської влади геройськи загинули славні командири Дніпровського полку, чаплинці Л. В. Баржак та П. М. Кулик, багато бійців колишнього Чаплинського партизанського загону. Командира батальйону Н. М. Кострикова за мужність і відвагу нагороджено в 1920 році орденом Червоного Прапора.

Від денікінців Чаплинка була визволена Червоною Армією в грудні 1919 року. Протягом січня—березня 1920 року тут точилися бої з білогвардійцями, що засіли за Перекопським укріпленням. 11 березня денікінці, зламавши опір частин Перекопської групи, що йшла на Джанкой, ударили в тил і фланги радянських військ, а наступного дня захопили Чаплинку.

Запеклі бої з білогвардійцями йшли в районі села та Першокостянтинівки в кінці березня. Близько 500 ворожих вершників почали обходити фланг частин естонської дивізії, що тримала тут оборону. На допомогу їм прийшли кіннотники В. М. Примакова. В розпал бою сюди наспіли частини 1-ї та 3-ї кавалерійських бригад під командуваннями. О. Сметанникова. Втративши близько 200 вершників і 50 підвід, ворог панічно відступив за Перекоп.

13 квітня 1920 року почався наступ Перекопської групи 13-ї армії на укріплення врангелівців. Того дня над Чаплинкою стався повітряний бій, під час якого ворожі літаки скинули на село кілька бомб. Щоб вийти у тил Перекопської групи червоних військ, ворог на світанку 17 квітня висадив у районі Хорлів десант. Йому вдалося вийти на лінію Чаплинка — Преображенка. Тут червоні козаки, підтримані броньовиками вдарили по білогвардійцях і примусили їх відступити до Перекопу. На початку червня переважаючі сили противника, незважаючи на великі втрати, стали тіснити радянські війська i 11 червня зайняли Чаплинку.

Готуючись до остаточного розгрому білогвардійців, війська Південного фронту групувалися на визначених командуванням ділянках. Лівобережна група 13-ї армії розташувалася на лінії Славгород—Мечетня—Чаплинка і далі на південь. З початком контрнаступу Червоної Армії проти Врангеля, у жовтні окрема кавалерійська бригада 6-ї армії просувалася на Чаплинку. Сюди мала підійти і 4-а кавалерійська дивізія Першої Кінної армії.

Після успішних боїв частини Каховської групи радянських військ 29 жовтня оволоділи населеними пунктами Анциферовим, Балтазарівкою, Маслівкою, Волковським і продовжували просування на Чаплинку, де зосереджувались залишки розгромлених ворогів. 30 жовтня 1920 року Чаплинка була визволена. В будинку колишньої волосної управи розмістився штаб 51-ї стрілецької дивізії під командуванням В. К. Блюхера. 9 листопада 1920 року Червона Армія оволоділа укріпленнями Перекопу. В 1967 році, на честь 50-річчя Радянської влади, в Чаплинці відкрито пам’ятник героєві громадянської війни В. К. Блюхеру, якого за штурм Перекопу було нагороджено орденом Червоного Прапора.

Після переможних боїв Червоної Армії і визволення села у Чаплинці відновилася Радянська влада. На початку листопада виник волревком, який став організатором продовольчої допомоги сім’ям червоноармійців, а біднякам — посівним матеріалом і тяглом. З величезними труднощами селяни засіяли свої ділянки, адже в пограбованому інтервентами й білогвардійцями селі майже не лишилося худоби та інвентаря. В грудні 1920 року створено партійний осередок, до якого входило 13 членів і кандидатів у члени партії. В цей же час утворилась спілка молоді, що об’єднала 30 юнаків і дівчат. Було відкрито сельбуд і 6 хат-читалень. Під керівництвом партійного осередку селяни повели наступ на розруху, почали відбудову сільського господарства, яке зазнало великих збитків у роки громадянської війни.

Влітку 1921 року багато посівів зернових загинуло від посухи. Люди залишилися без хліба. На допомогу прийшла Радянська влада. В селі відкрили пункт громадського харчування, хліборобам допомогли насінням. КНС (створений наприкінці 1920 року) організував супряги. Вжиті заходи сприяли тому, що більша частина земель, у т. ч. бідняцьких та сімей червоноармійців, була засіяна.

Дбаючи про якнайшвидшу відбудову бідняцьких і середняцьких господарств та поступовий перехід до виробничої кооперації, комуністи з допомогою волвиконкому і членів КНС створювали кооперативні товариства. Протягом 1920—1922 рр. в селі виникли сільськогосподарське кредитне товариство, каса взаємної допомоги, членами якої було 250 селян, відновило роботу споживче товариство, діяла майстерня для ремонту сільськогосподарського інвентаря. Через них селяни діставали допомогу в ремонті сільськогосподарських знарядь, грошові та насіннєві позички тощо. Завдяки наполегливій роз’яснювальній роботі комуністів серед бідноти, 1921 року на базі ліквідованих куркульських господарств створюється сільськогосподарська трудова артіль «1-а Новопокровська», згодом перейменована на комуну ім. Воровського. Вона мала 450 десятин землі, 19 коней, 21 корову, 14 свиней, 30 овець, вітряка, 3 букери, жниварку, молотарку та інший реманент. їй передали також десять будівель, в т. ч. три житлові.

Приділялася увага розвитку промисловості. В селі стали до ладу невеликі підприємства, на яких було зайнято 38 робітників, діяло два парові млини.

Під керівництвом партійного осередку працював комсомольський. Його в 1922 році очолив молодий комуніст М. Ф. Скаба. Комсомольці організовували недільники, під час яких було споруджено народний будинок, у центрі села розбито парк. Комсомольці і молодь брали активну участь у художній самодіяльності, допомагали виявляти надлишки хліба у куркулів, разом з уповноваженим по боротьбі з бандитизмом—комсомольцем I. С. Нечаєм виходили на охорону села.

Радянські органи влади багато робили для налагодження охорони здоров’я трудящих, дбали про розвиток освіти та культури. В березні 1921 року відбулися вибори до волосного відділення профспілки працівників освіти й соціалістичної культури, обрано культосвітню комісію. У листопаді 1922 року відбувся волосний з’їзд працівників шкіл, де вони звітували про перші успіхи своєї роботи. В селі на той час працювало три початкові школи, бібліотека, хата-читальня, самодіяльний театр та народний будинок.

У роки відбудовного періоду в Чаплинці серед дорослих ще налічувалося понад 600 чоловік, які не знали грамоти. Для ліквідації неписьменності партосередок створив комісію, залучив до цієї роботи всіх учителів, партійний і комсомольський актив. При трудовій школі № 1 відкрився лікнеп, а при школі № 3 гурток для малописьменних. В них навчалося одночасно 358 чоловік.

У 1923 році створено Чаплинський район Херсонського округу. Село стало районним центром. В ньому налічувалося 1098 дворів, проживало 5295 чоловік. Перетворення Чаплинки на районний центр сприяло впорядкуванню й розвиткові села, посиленню діяльності партосередку, комнезаму і сільської Ради, до складу якої у 1924 році було обрано 2 робітників та 22 бідняків, 11 середняків. Серед депутатів було п’ять комуністів і комсомольців. Районний земельний відділ допоміг земельній комісії сільради в переділі землі, організації курсів і гуртків для підвищення знань з агротехніки.

Коли в січні 1924 року до села дійшла сумна звістка про смерть В. І. Леніна, в сельбуді відбулося траурне засідання, на якому трудящі Чаплинки поклялися виконати заповіти вождя. У ці дні 75 незаможників об’єдналися в ТСОЗ «По шляху Леніна», 25 інших господарств утворили ТСОЗ «Червоний хлібороб». їх організаторами були комуністи І. А. Зінченко, І. Й. Мальченко, Г. Д. Руль.

Партія і Радянський уряд подавали першим колективним об’єднанням всебічну допомогу — першочергово забезпечували молотарками та іншими сільськогосподарськими машинами. З трьох машинно-тракторних товариств, створених у районі, одне розмістилося в Чаплинці. Допомагали незаможникам і радгоспи. Так, до початку осінньої сівби радгосп ім. Карла Маркса с. Балтазарівки обробив біднякам с. Чаплинки 75 десятин землі.

З метою пропаганди переваг колективних форм господарювання у Чаплинці організовувались районні сільськогосподарські виставки. Перша відбулася наприкінці серпня 1924 року. За кращі досягнення вручалися похвальні листи та премії натурою. Успіхи, здобуті в розвитку народного господарства, демонструвалися на виставці в червні 1926 року. На ній були представлені коні, велика рогата худоба, свині й вівці. Переможцям тоді вручили 50 похвальних листів і 36 премій.

Велика роз’яснювальна робота і організаторська діяльність партійних й радянських органів, спрямована на створення колективних господарств, дала добрі наслідки. Протягом 1927—1929 рр. 130 селянських дворів Чаплинки об’єдналися в 7 колективних господарств і ТСОЗів — «Згода», «Селянин», «Червоний плугатар», «Червоний трудовик», ТСОЗ ім. Сталіна тощо. У червні 1929 року чотири ТСОЗи було перетворено на сільськогосподарські артілі, які об’єднали 79 селянських господарств, за ними було закріплено 1116 га землі, вони мали 26 коней, 3 трактори. А за станом на 31 березня 1931 року на території села господарювало 14 колгоспів. Найбільшими з них були: «По шляху Леніна», ім. Сталіна, «Шлях до комуни», «Червоний хлібороб».


Частина ІІ
Колективізація в Чаплинці відбувалася у жорстокій класовій боротьбі. Куркулі чинили шалений опір, відмовлялися сплачувати продподаток, ховали хліб у ямах, гноїли його, а то й розкидали зерно на неораній ниві, саботували посівні кампанії. Під керівництвом партійної організації місцева біднота, колгоспники, середняки повели рішучу боротьбу проти куркулів.

Велика роль у масовій колективізації села та організаційно-господарському зміцненні артілей належала Чаплинській МТС, створеній 1930 року, і її політвідділу, який проводив наради механізаторів, партгрупоргів, збори комсомольців та колгоспного активу. З 1933 року політвідділ видавав газету «За більшовицькі колгоспи». За допомогою колгоспників політвідділ Чаплинської МТС викрив зграю куркулів і підкуркульників, які певний час орудували в артілях «Червоний хлібороб» та «13-річчя Жовтня». Куркулям вдалося пролізти до керівних органів артілі. Вороги систематично розкрадали громадське майно, влаштовували масові падежі худоби. Підчас перевірки було виявлено, що рахівник колгоспу, розкуркулений свого часу і прийнятий правлінням артілі «13-річчя Жовтня» на відповідальну роботу, за короткий строк викрав з господарства віялку, хомути, коси, сховав у ямах 200 пудів краденого хліба. В артілях села було запроваджено суворий режим економії, відрядну оплату праці й розподіл прибутків за трудоднями, створено постійні рільничі й тваринницькі бригади.

Під керівництвом партійної організації МТС стала справжньою кузнею колгоспних кадрів. Тут на курсах удосконалювали свою кваліфікацію голови артілей, бригадири, завідуючі фермами, бухгалтери, рахівники, набували майстерності трактористи. Виховна робота партійної організації серед колгоспного селянства та допомога МТС дали добрі наслідки. Зросли врожаї зернових і технічних культур, підвищилась продуктивність громадського тваринництва. Якщо до революції селянська десятина в Чаплинці рідко коли давала 40 пудів зерна, то в 1938 році друга польова бригада колгоспу «Незаможник» одержала на закріпленій за нею площі 19,2 цнт зернових з гектара. По 17—18 цнт зернових з га зібрали в артілях села «По шляху Леніна» та «Червоний плугатар». Колгоспники не тільки виконували державні поставки й натуроплату за роботи, здійснені МТС, вони охоче продавали хліб кооперації.

В ході соціалістичного змагання, добре налагодженого партійними організаціями, в усіх артілях села виросли ударники праці, стахановці, справжні майстри сільськогосподарського виробництва. Так, комбайнери Гірський і Різниченко зібрали в 1938 році колоскові на площі 718 га кожний і намолотили по 9 тис. цнт зерна. Славилися в районі ланки М. Гриценко, Л. Кваші та М. Шевченко, що виростили в 1940 році 22—25 цнт озимої пшениці з гектара.

, Інтенсивно розвивалося й тваринництво в артілях села. У кожному господарстві були молочнотоварні, вівце- і свиноферми. У передвоєнні роки вівцеферма артілі «Червоний плугатар» була учасницею ВСГВ, удостоїлася срібної медалі, диплома 2-го ступеня і премії. Ударною працею відзначилися чабани Г. П. Богдан та П. Є. Богдан. Вони від кожних 100 вівцематок одержали по 140 ягнят. Конюх артілі «Червоний трудовик» Н. Й. Широкий одержав диплом учасника ВСГВ 1939 року. Передового механізатора Чаплинської МТС А. Г. Лелеку було удостоєно Великої золотої медалі, а Й. В. Зінченка та П. Я. Мальченка — срібної медалі ВСГВ.

В лютому 1941 року передова, тракторна бригада району, якою керував С. К. Шахов, звернулася до механізаторів із закликом успішно провести 1941-й сільськогосподарський рік. Бюро Миколаївського обкому КП(б)У та виконком обласної Ради депутатів трудящих схвалили цю ініціативу. Обласні газети «Більшовицький шлях» та «Южная правда» систематично висвітлювали хід змагання. Перед вела бригада С. К. Шахова, яка на кінець травня вже виробила на умовний трактор 472 га оранки.

Завдяки- неухильному зростанню колгоспної економіки щорічно підвищувалися заробітки колгоспників, зростав їх добробут. У 1938 році оплата трудодня в передових господарствах становила 4—5 кг хліба і 3—4 крб. грішми.

Невпізнанним стало село. У центрі виросли добротні цегляні будинки районних установ, крамниць. Вулиці було впорядковано й обсаджено декоративними деревами, на присадибних ділянках зазеленіли фруктові сади.

Місцеві органи постійно дбали про поліпшення охорони здоров’я трудящих. У Чаплинці були лікарня на 35 ліжок, поліклініка, пологовий будинок, аптека. Населення обслуговувало 16 медичних працівників з вищою й середньою спеціальною освітою.

Докорінно поліпшилися народна освіта і культура. До 1936 року в селі було покінчено з неписьменністю дорослого населення, всі діти шкільного віку навчалися в початковій та середній школах. Змістовну роботу провадили сільський та колгоспні клуби. У січні 1940 року відкрився районний будинок культури. Молодь села брала активну участь у роботі гуртків художньої самодіяльності, Тсоавіахіму, юних авіамоделістів. Працювала районна бібліотека.

Фашистські орди, що посунули на Радянську країну, перервали творчу працю трудящих. З перших днів Великої Вітчизняної війни понад 1000 жителів Чаплинки стали до лав захисників Батьківщини. На_трудовому фронті їх замінили жінки, підлітки й літні люди. 28 червня 1941 року домогосподарки — дружини робітників і службовців — звернулися до всіх жінок району із закликом мобілізувати всі сили на збирання врожаю і замінити в артілях, радгоспах та на інших ділянках виробництва чоловіків. «Давайте, дорогі подруги,— йшлося у зверненні,— станемо на всі місця, де працювали наші чоловіки, сини й брати. Вони на фронті боротьби з ворогом, а ми тут, на фронті боротьби за урожай, кріпитимемо нашу оборону…».

До серпня 1941 року трудящі Чаплинки завершили збирання врожаю, повністю розрахувалися з державою. Зерно, яке не встигали вивезти, віддавали колгоспникам.

В селі було створено народне ополчення ! винищувальний батальйон під командуванням учасника громадянської війни Н. М. Кострикова. Серед 1768 ополченців було 435 комуністів і комсомольців. З наближенням лінії фронту винищувальний батальйон влився в Діючу армію, що тримала оборону на Дніпрі, а згодом на річці Молочній під Мелітополем. Водночас евакуювали майно і техніку машинно-тракторних станцій та артільну худобу в східні райони країни. Близько 50 сімей виїхали до Сталінградської області, де їх забезпечили роботою і всім необхідним для життя.

12 вересня 1941 роцу німецько-фашистські війська захопили Чаплинку. Поблизу села вони обладнали аеродром, звідки їх винищувачі та бомбардувальники літали у напрямі Криму. Радянське командування довідалося про це і вирішило знищити аеродром. Розроблена операція дістала назву «Чаплинка». Завдяки вдалому нальоту було знищено кілька десятків німецьких літаків.

Окупанти пограбували колгоспи, а все цінне майно, інвентар та продовольство вивезли до Німеччини й Румунії. За роки тимчасової окупації фашисти по-звірячому закатували і розстріляли 352 жителі Чаплинки і сіл району 27 травня 1942 року сюди прибули гестапівці з Каховки і знищили 12 чоловік. Через два дні вони заарештували вчительку В. Й. Горбачову з трьома малолітніми дітьми і розстріляли на околиці с. Преображенки. На каторжні роботи до Німеччини окупанти насильно вивезли 230 радянських громадян. 1971 року в селі споруджено пам’ятник на честь , 339 воїнів-односельців, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни.

31 жовтня 1943 року Червона Армія визволила Чаплинку від німецько-фашистських окупантів. Першими ввійшли до села бійці роти протитанкових рушниць під командуванням росіянина В. П. Скотникова й танкісти М. Ф. Баранова. В боях за визволення села загинуло 70 радянських воїнів. На братській могилі по війні їм встановлено обеліск.

Взимку 1943—1944 року біля Чаплинки базувався авіаційний полк, льотчики якого завдавали нищівних повітряних ударів по гітлерівських транспортних літаках, що курсували над морем між Одесою та блокованим Севастополем.

Активну участь у боротьбі проти німецьких загарбників брали й уродженці села. За виявлений героїзм на фронтах Великої Вітчизняної війни близько 500 чоловік нагороджено орденами й медалями. Колишній комсорг Чаплинської МТС І. Д. Кудря в роки Великої Вітчизняної війни був керівником підпільної групи в Києві. Його посмертно удостоєно звання Героя Радянського Союзу. Ім’ям І. Д. Кудрі названо радгосп, одну з кращих вулиць села, піонерські загони району, споруджено пам’ятник.

Під керівництвом партійних і радянських органів, що відновили свою діяльність після визволення Чаплинки, трудящі взялися до відбудови народного господарства. Сапери ще очищали поля від ворожих мін і снарядів, а колгоспники, головним чином жінки й підлітки, вже розгортали битву за майбутній урожай. 10 листопада 1943 року виконком Чаплинської районної Ради депутатів трудящих прийняв постанову, в якій звернувся до населення із закликом взяти активну участь у відбудові зруйнованого фашистами господарства. Виконком зобов’язав директорів радгоспів, МТС і машинно-технічних майстерень (МТМ), голів сільрад та колгоспів організувати ремонтні бригади для відбудови громадських об’єктів і житлового фонду. Ремонтувалися насамперед будинки сімей військовослужбовців.

Допомогу у відродженні зруйнованого господарства подали частини 2-ї гвардійської армії, передавши артілям району 75 бричок, а МТС — кілька токарних верстатів. Від держави надійшли коні, худоба, посівний матеріал, сільськогосподарський інвентар. Завдяки цій допомозі та самовідданій праці трудівників села, артілі Чаплинки в 1944 році виробили і здали понад план до фонду оборони країни багато сільськогосподарської продукції. Крім того, із своїх особистих заощаджень вони зібрали й передали понад 3 млн. крб. на будівництво танкової колони «Колгоспник Миколаївщини» (до 30 березня 1944 року Чаплинка входила до складу Миколаївської області). Голова колгоспу «Сталькомуна» Ф. М. Байбуза вніс 100 тис. карбованців.

До кінця 1944 року в селі вже працювали МТС, машинно-технічна майстерня (МТМ), молокопункт, майстерні побутового призначення, цегельний цех. Крім того, поновили роботу районна лікарня, пологовий будинок і аптека, три школи (середня і дві початкові), будинок культури, вісім червоних кутків і хат-читалень, дві бібліотеки.

Після переможного завершення Великої Вітчизняної війни до села почали повертатися демобілізовані воїни. Багато з них сіло за кермо трактора і комбайна та очолили важливі ділянки сільськогосподарського виробництва. Значно зросла державна допомога кредитами, будівельними матеріалами, технікою. На кінець 1945 року тракторна бригада Чаплинської МТС, якою керував Й. Д. Зінченко, була кращою в районі. Вона перевиконала своє річне зобов’язання, а трактористи бригади М. І. Вільшун і Ф. С. Луценко виконали річну норму умовної оранки відповідно на 150 і 200 проц. На цей час в усіх восьми артілях села вже працювали первинні партійні і комсомольські організації, які вели велику організаторську й політико-масову роботу серед колгоспників.

Протягом першої повоєнної п’ятирічки в господарствах села зросла врожайність зернових, збільшилося поголів’я великої рогатої худоби. Щороку поповнювався машинний парк МТС. На ланах 14 артілей працювало 72 трактори, 30 комбайнів та інша техніка. Але в умовах дрібних колгоспів ця техніка використовувалась нераціонально, багато коштів витрачалося на утримання адміністративно-управлінського апарату. Життя й практика соціалістичного будівництва ставили вимогу злиття господарств, зміцнення їх економіки. На початку 1953 року три артілі об’єдналися, прибравши назву ім. XIX партз’їзду. В 1957 році ще три господарства злилися в одне — «Пам’ять Ілліча». За ними закріпили 14,7 тис. га сільськогосподарських угідь. Об’єднання артілей дало змогу збільшити виробництво сільськогосподарської продукції. Колгоспники включилися у боротьбу за дальше піднесення господарства, ширилося соціалістичне змагання. Вже 1957 року зернових зібрали по 19 цнт з гектара.

За досягнення в розвитку сільського господарства групу працівників селища 1958 року нагороджено орденами й медалями. Комбайнера МТС Г. Г. Козуба удостоєно ордена Леніна, голів артілей ім. XIX партз’їзду Є. П. Міщенко та «Пам’ять Ілліча» П. Є. Коваленка — ордена Трудового Червоного Прапора.

У наступні роки, особливо після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, в житті колгоспів Чаплинки сталися значні зміни. Врожайність зернових зросла до 26 цнт з га, збільшилися загальні прибутки. 1965 року колгоспи ім. XIX партз’їзду та «Пам’ять Ілліча» (з 1965 — ім. Ілліча) було перетворено на радгоспи. Того року на їх поля прийшли води Дніпра. Понад дві тисячі гектарів земель стали зрошуватися, радгоспи перейшли на паропросапну сівозміну, значно скоротилися площі, які раніше відводилися під кормові культури, бо врожайність на поливних землях зросла. У 1966 році робітники радгоспів зібрали на круг по 27,6 цнт зернових з га. Поголів’я худоби, особливо корів, овець і свиней, збільшилося в 1,5 раза. Значно підвищилася продуктивність тваринництва. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено 350 цнт молока. За високі трудові успіхи 35 передовиків виробництва Чаплинки в 1966 році нагороджені орденами й медалями СРСР. Ордена Леніна удостоєно комбайнера М. Г. Максименка.

Відповідаючи на піклування партії і уряду про дальший розвиток сільського господарства та піднесення добробуту трудівників села, трудящі Чаплинки в наступні роки працювали ще з більшим завзяттям. Так, восьмий п’ятирічний план виробництва і реалізації основних видів сільськогосподарської продукції радгоспи виконали за чотири роки і додатково продали державі близько 90 тис. цнт зерна, 170 цнт м’яса, 18,9 тис. цнт молока.

Зростання економіки й прибутків забезпечило широке ведення господарського й житлового будівництва. Протягом 1966—1970 рр. тут збудовано 27 приміщень господарського призначення, здано 2750 кв. метрів житла. В радгоспі ім. XIX парт-з’їзду завершено спорудження тваринницького містечка, механізовано всі трудомісткі процеси, на фермах прокладено під’їзні дороги, створено сприятливі умови для праці й відпочинку тваринників. У 1975 році в радгоспі ім. Ілліча стане до ладу птахофабрика на 50 тис. курок-несучок, яка щороку вироблятиме близько 6 млн. штук яєць.

У 1971 році в обох господарствах працювало 104 механізатори, 82 шофери, 36 спеціалістів сільського господарства. Тут створено групи економічного аналізу, постійно відбуваються виробничі наради.

Радгоспи ім. XIX партз’їзду та ім. Ілліча — сучасні, механізовані господарства. За ними закріплено 14,7 тис. га орної землі. Всі основні господарські роботи виконуються за допомогою машин і електромеханізмів. Господарства мають 98 тракторів різних марок, 33 комбайни та багато іншої техніки, 82 вантажні і легкові автомашини, 364 електромотори, майстерні для ремонту техніки. За допомогою літаків сільськогосподарської авіації проводиться підживлення посівів мінеральними добривами.

В мобілізації трудівників селища на піднесення сільськогосподарського виробництва і гідну зустріч 50-річчю створення СРСР авангардна роль належить комуністам. У радгоспах їх 84. Більшість з них працює в сфері виробництва — безпосередньо в бригадах і на фермах.

У Чаплинці працюють районне об’єднання «Сільгосптехніки», «Міжколгоспбуд» та підприємства місцевої промисловості — маслосироробний завод, харчокомбінат, райпобуткомбінат та інші. У 1971 році підприємства селища виробили валової продукції на 7,3 млн. карбованців. Високі темпи розвитку суспільного виробництва забезпечують неухильне піднесення добробуту й культури трудящих.

Невпізнанно змінився зовнішній вигляд Чаплинки, яку 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу. На місці колишніх землянок височать добротні будинки, що потопають у зелені садків. Тільки протягом 1967—1971 рр. тут споруджено 169 індивідуальних будинків. У центрі селища з’явилися торговий комплекс «Кооператор», двоповерховий будинок громадського харчування, приміщення селищної Ради та інші.. На північній околиці Чаплинки росте новий житловий масив. Вже заселено 12 двоповерхових і два п’ятиповерхові будинки. Тривають роботи щодо впорядкування селища. Зросла мережа водопроводу, в кожному дворі встановлено водозабірну колонку, більшість вулиць заасфальтовано.

Газ, електрика, радіо міцно увійшли в побут жителів Чаплинки.

В селищі працюють 35 продуктових і промтоварних магазинів та ларків, є спеціалізовані магазини для продажу меблів, взуття, готового одягу.

Поліпшується добробут трудящих. Середньомісячний заробіток робітників радгоспів становить 95—115 крб., а робітників промислових підприємств — 100—125 крб.

У 1971 році жителі Чаплинки придбали різних товарів на суму 5447 тис. крб. Особливо зріс попит на холодильники, сучасні меблі, легкові автомобілі та мотоцикли, телевізори.

Значно розширилася мережа закладів охорони здоров’я трудящих. Тут є лікарня на 230 ліжок, протитуберкульозне відділення, дитяча лікарня, поліклініка, аптека, санітарно-епідеміологічна станція. В медичних закладах селища працюють 22 лікарі і 76 працівників з середньою спеціальною освітою.

Діти трудящих навчаються в середній, восьмирічній і початковій школах. Крім того, тут є вечірня школа робітничої молоді, заочна середня, семирічна музична школи та інтернат для дітей, що живуть у навколишніх селах. Всього в них працює 77 учителів, у т. ч. 7 відмінників народної освіти. У трьох дошкільних дитячих закладах виховується 350 дітей.

Своє дозвілля трудящі селища- проводять в районному будинку культури, в радгоспних клубах і червоних кутках; до їх послуг широкоекранний кінотеатр «Комсомолець». При будинку культури працюють гуртки художньої самодіяльності, університет культури, громадський клуб «Сучасник». Агітаційно-художня бригада будинку культури під час польових робіт обслуговує трудівників безпосередньо в полі, на фермах, токах тощо.

У п’яти бібліотеках Чаплинки налічується понад. 60 тис. книжок. Працівники бібліотек систематично влаштовують літературні диспути, читацькі конференції, огляди нової літератури. В селищі видається районна газета «Радянська Таврія».

За ініціативою РК ЛКСМУ відбуваються вечори-зустрічі молоді з комсомольцями 20-х років, ветеранами громадянської та. Великої Вітчизняної воєн.

Велику організаторську і партійно-політичну роботу серед трудящих ведуть 34 первинні партійні організації. Вони об’єднують 442 члени й кандидати в члени партії. У центрі їх уваги корінні питання дальшого розвитку економіки, культури, охорони здоров’я трудящих.

Активними помічниками комуністів є комсомольці, яких тут 634. Вони завжди в гущі молоді, особистим прикладом у праці мобілізують її на виконання завдань дев’ятої п’ятирічки.

Поряд з партійною організацією велику роль у господарсько-політичному й культурному житті селища відіграє Рада депутатів трудящих. До неї обрано 96 депутатів. При Раді працює вісім депутатських комісій: сільськогосподарська, планово-бюджетна, шляхового будівництва й благоустрою та інші.

В Чаплинці народився український радянський письменник М. Г. Куліш (1892-1942).

Чудові перспективи відкриваються перед чаплинцями у дев’ятій п’ятирічці. Після пуску Каховської зрошувальної системи широкі лани Чаплинського району вкриє густа сітка каналів. Понад 50 тис. гектарів родючих земель живитимуться водами Дніпра. Невпізнанно зміниться і Чаплинка. Буде споруджено 20 п’ятиповерхових житлових будинків, комплекс адміністративних будівель, підприємства торгівлі й громадського харчування, новий стадіон, палац культури.

З усієї багаторічної історії Чаплинки, заснованої понад 170 років тому на колишньому Чумацькому шляху, найзнаменнішими були роки останнього п’ятдесятиріччя. Самовідданою працею трудящі селища досягли значних успіхів у розвитку економіки, охорони здоров’я, культури, побуту, перетворили його на один з найбільш впорядкованих селищ області.


М. О. КОСЕНКО, М. М. МАНДРИК
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 614
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 619 раз.
Подякували: 136 раз.
Стать: Жінка

Re: Чаплинка, смт, Каховський р-н, Херсонська обл, Україна

Повідомлення kbg_dnepr » 14 лютого 2021, 22:53

На запит родичів у 1990 р. ДАХерО відповів, що "Документів Чаплинської Покровської церкви за 1870-1882 рр.. 1902-1903 рр., 1919 р., фондів РАЦС за наступні роки, церкви села Анголи архів не має".
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1943
З нами з: 25 березня 2016, 20:59
Подякував (-ла): 481 раз.
Подякували: 2210 раз.
Стать: Чоловік

Re: Чаплинка, смт, Каховський р-н, Херсонська обл, Україна

Повідомлення DVK_Dmitriy » 14 лютого 2021, 23:17

Державний архів Херсонської області

1. Таврійська губернія
2. Таврійська єпархія
3. Церква Покрови Пресвятої Богородиці, с. Чаплинка Дніпровського пов. Чаплинської вол.
4. Села: Ізобільне (Мелітопольський пов.), Костогризове, Кругле, Лугове,
Маслівка, Наталівка, Нова Маячка, Преображенка, Стара Маячка
5. Народження: 1839: ф. 207, оп. 1, спр. 1944; 1899: ф. 259, оп. 27, спр. 98; 1901:
ф. 259, оп. 27, спр. 99; 1904: ф. 259, оп. 27, спр. 100; 1909: ф. 316, оп. 1, спр. 247; 1913:
ф. 259, оп. 27, спр. 215
6. Шлюб: 1839: ф. 207, оп. 1, спр. 1944, 1899: ф. 259, оп. 27, спр. 98; 1901: ф. 259,
оп. 27, спр. 99; 1904: ф. 259, оп. 27, спр. 100; 1913: ф. 259, оп. 27, спр. 170
7. –
8. Смерть: 1839: ф. 207, оп. 1, спр. 1944; 1899: ф. 259, оп. 27, спр. 98; 1901: ф. 259,
оп. 27, спр. 99; 1904: ф. 259, оп. 27, спр. 100; 1913: ф. 259, оп. 27, спр. 170
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 614
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 619 раз.
Подякували: 136 раз.
Стать: Жінка

Re: Чаплинка, смт, Каховський р-н, Херсонська обл, Україна

Повідомлення kbg_dnepr » 14 лютого 2021, 23:25

Дуже дякую, пане Дмитре!
Небагато :(
1839
1899
1901
1904
1909 (тільки народження)
1913
А чи є в ДАХерО ревізькі казки по Дніпровському повіту?
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1943
З нами з: 25 березня 2016, 20:59
Подякував (-ла): 481 раз.
Подякували: 2210 раз.
Стать: Чоловік

Re: Чаплинка, смт, Каховський р-н, Херсонська обл, Україна

Повідомлення DVK_Dmitriy » 15 лютого 2021, 10:57

kbg_dnepr написав:А чи є в ДАХерО ревізькі казки по Дніпровському повіту?

Надо смотреть описи:
ФОНД № 22. Херсонська казенна палата
Опис 1
Опис 2
https://kherson.archives.gov.ua/fondy-t ... rat/opysy/
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 614
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 619 раз.
Подякували: 136 раз.
Стать: Жінка

Re: Чаплинка, смт, Каховський р-н, Херсонська обл, Україна

Повідомлення kbg_dnepr » 16 лютого 2021, 09:37

Чаплинка до 2020 р. була райцентром, там мусить зберігатися багато документів. Що з ними буде (чи вже сталося) внаслідок реформи АТУ? І музей краєзнавчий там був! та, кажуть, згорів :(
Треба було б шукати погосподарські книги, щоб зрозуміти про тих Ангелових-Ангалових-Анголових, що жили там в повоєнні часи (навряд чи є щось раніше).
Перепис 1926 року?
Перепис 1897 року?
А раніше вже тільки сповідні відомості, списки призовників та рекрутів - це все якщо батьки Марії Фоківни жили в Чаплинці, а не прийшли туди звідкись. Та зрозуміти це можна, тільки пересвідчившись у їхній наявності чи відсутності тут, бо це поки що єдиний відправний пункт (крім села Анголи, але й там можна шукати тільки тоді, коли буде більше інформації про того Фоку Анголова, його дружину та інших дітей).
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная


Повернутись до Літера Ч

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: alex1952, АннА, Bing [Bot], ChristopherKaiser, Google [Bot], Google Adsense [Bot], Роман Гриневич, snl53, Suraev