Шипинці, село, Кіцманський р-н, Чернівецька обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Шипинці, село, Кіцманський р-н, Чернівецька обл, Україна

Повідомлення АннА »

ШИПИНЦІ — багатошарове поселення трипільської культури на лівому березі р. Совиця (прит. Пруту, бас. Дунаю) біля с. Шипинці Кіцманського р-ну Чернів. обл. Пам’ятку досліджували Й.Шомбаті та Р.-Ф.Кайндль (із 1893), В.-Г.Чайлд і О.Ольжич (Кандиба; 1920-ті рр.). Матеріали з Ш., які належать до етапів ВI і СI, дали підстави для виділення окремої шипинецької групи пам’яток. Матеріали розкопок зберігаються в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї та Природничому музеї у Відні.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Шипинці, село, Кіцманський р-н, Чернівецька обл, Україна

Повідомлення АннА »

З вікіпедії
Шипи́нці — село Кіцманського району Чернівецької області.
Легенда походження назви
Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів, а колись їх там було ще більше. У долинах були озерця, які утворювалися під час весняного сніготану, або ж коли випадало багато дощів. Води накопичувалося стільки, що озерця зберігалися і під час літньої спеки. Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води. Звідси і назва населеного пункту Шипинці.
Географічне розташування
Шипинці розташовані у Буковинському Прикарпатті на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.
У селі струмок Вільховець впадає у Совицю.
Археологічна пам'ятка
В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури (IV тис. до н. е.- ІІІ тис. до н. е.. В межах стоянки Шипинці багато речей тієї епохи: мальована кераміка, людські та тваринні фігурки. Також були знахідки з бронзової (браслет, сокирка) та римської (монети) доби. Значна кількість артефактів часів входження до Антського союзу, Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
Розкопи в Шипинцях вели Й.Сомбати (1893), Е.Костін (1904–1914); знайдені матеріали зберігаються у Чернівецькому і Віденському (природничому) музеях.
У монографії «Schipenitz — Kunst und Geräte eines neolithischen Dorfes» («Шипинці — мистецтво та знаряддя неолітичного селища» 1937), шипинські знахідки досліджував Олег Кандиба-Ольжич.
Історія
У часи Галицько-Волинської держави зароджується територіальне утворення — Шипинська земля, назва якого пішла від населеного пункту Шипинці.
Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длуґош в 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира у Молдавію.
Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У зв'язку з цим в Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою. До сьогодні то місце називається торговиця.
Після входження землі до Молдавського князівства, з Шипинської землі утворилися Чернівецька та Хотинська землі, край став називатися Буковина. Адміністративний центр перемістився в Чернівці.
Цікаві факти
З Шипинцями пов'язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву «Кругле болото». Люди вірили, що у нього немає дна. Про нього говорили так: з давніх-давен там, де є кругле болото, існувало село. Люди в цьому селі жили дуже розпусно, навіть у піст справляли різні забави. На місці «Круглого болота» була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко забавлялися, навіть у Великий піст (перед Великоднем). Бог розгнівався на них і покарав грішників — переповнена людьми-гуляками корчма і ціле село запалося, пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро «Кругле болото», недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село вирине.
В селі фрагментарно зберігся старий графський парк, який колись оточував садибу Мірона де Костіна. Зараз на території парку розташована досить популярна корчма «Під липами».
В Шипинцях в центрі села збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна в 1812 р. Фундатор храму і його родина поховані на церковному подвір'ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини: безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву: з 2003 р. А от дзвони походять з першої третини XX століття. В Першу світову старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них зброю. В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував своїм співом чернівчан.
Зараз Шипинці славляться своїми музиками. Місцеві майстри — бажані гості на весіллях та святах по всьому краю.
Сучасність
Щороку в серпні здійснюється Хресна хода до чоловічого монастиря (УПЦ КП
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Шипинці, село, Кіцманський р-н, Чернівецька обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ШИПИНЦІ — село, центр сільської Ради. Лежать на лівому березі ріки Пруту, за 7 км від районного центру, за 2 км від залізничної станції Лужани. Через село проходить шосе. Населення — 3159 чоловік.

В Шипинцях розміщені 2 бригади колгоспу ім. Суворова. Основний виробничий напрям — зерно-тваринницький. В господарстві повністю механізовано оранку, сівбу і збирання врожаю, основні трудомісткі процеси в тваринництві. Колгосп двічі був учасником ВДНГ. В 1967 році вироблено по 106 цнт м’яса і 527 цнт молока на 100 га сільгоспугідь.

У селі є початкова та восьмирічна школи, консультаційний пункт заочної середньої школи, бібліотека, Будинок культури, при якому існує один з найстаріших хорів на Буковині, народний музей. Шипинці здавна славляться своїми музикантами, тут є цілі музичні династії, зокрема Міські, Блещуки. Оркестр народних інструментів Чернівецької філармонії складається в основному з уродженців села. Його керівникові І. М. Міському присвоєно звання заслуженого діяча культури УРСР.
За роки Радянської влади село перебудувалося — тепер три чверті будинків нові.

В писемних джерелах XIV—XV століть територія Північної Буковини називається Шипинською землею. На торговому шляху, що йшов уздовж долини Пруту, швидко зростав адміністративний і торговельний центр цієї землі — Шипинці, виникнення їх відноситься до XIII століття.

В період феодальної роздробленості на Шипинську землю претендували Польща і Молдавія. В середині XIV століття Шипинську землю з містами-фортецями Хотином, Цецином і Хмелевом загарбала Молдавія. Західна частина землі ввійшла до Чернівецького округу, східна до Хотинського, а Шипинці — перетворені у звичайне феодальне помістя.

В 1848 році селяни Шипинців відмовилися виконувати панщину, в селі протягом місяця перебував військовий загін, який примусив їх працювати на поміщика.

На початку XX століття з села емігрувало 248 чоловік.

В 1917 році з допомогою російських революційних солдатів селяни поділили поміщицьку землю.

У листопаді 1918 року в Шипинцях відбулося народне віче, яке обрало комітет самоврядування. До його складу ввійшли 3. Ріпка, Д. Михальчук, І. Івасюк, П. Мельник, І. Грушка, Г. Салига. Віче передало всю повноту влади цьому комітетові, створило народну міліцію, а також прийняло рішення про возз’єднання з Радянською Україною.

У 20-х—30-х роках в селі діяла підпільна комуністична організація, одним з керівників якої був М. О. Хомашук. В 1929 році створена легальна організація партії «Визволення» на чолі з комуністом К. О. Досяківським. Під час парламентських виборів 1930 року ця організація разом з профспілками виставила своїх кандидатів, за яких голосувало 270 виборців. Через деякий час майже всі шипинські комуністи були заарештовані і звинувачені в незаконній передвиборній агітації. Внаслідок репресій загинули Микола Хомащук, Захарій Ріпка, Василь Каланча, Никифір та Іван Миронюки. ЦК Компартії Румунії в своєму зверненні від 1935 року вказував, що вбивство Івана Миронюка — це результат загальної системи фізичного знищення борців революції в королівській Румунії.

В травні 1935 року в Шипинцях відбувся мітинг буковинських жінок, на якому було присутніх близько 600 чол. Комуністки Домна Гешко, Раїфта Маковійчук, Ольга Руснак виступили з промовами проти політики фашизації країни і підготовки антирадянської війни.

В роки Великої Вітчизняної війни О. Г. Скакун, І. І. Різун, В. В. Міський та багато інших пішли добровольцями до лав Червоної Армії. Понад 300 мешканців села перебували в лавах діючої армії, а Д. П. Грекул боровся проти фашистських окупантів у комуністичному підпіллі на Поділлі (підпільна кличка Гречка). Він автор листівки «До молоді Поділля».
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Ш”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей