Политковський

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Политковський

Повідомлення Вернер »

ПОЛИТКОВСЬКІ – козацько-старшинський, згодом – дворянський рід, споріднений з родом Политик.
Засновником роду був Сава Іванович Политика (Полетика; 17 ст.).
Його внук – Герасим Іванович (бл. 1722 – бл. 1790), протоієрей седнівський (1752) і боровичанський (1784–86), – змінив прізвище на Политковський, яке перейшло на всіх його нащадків.
Сини Герасима: Федір Герасимович (1756–1809) – д-р медицини Лейденського ун-ту (1781), ординарний професор (1788) і зав. кафедри природної історії (1784–1802) та практичної медицини і хімії (1802–09) Московського університету, автор низки праць;
Симон Герасимович (бл. 1758 – р. с. невід.) – протоієрей і благочинний у Прилуцькому пов.;
Гаврило Герасимович (1770–1824) – відомий держ. діяч і літератор, ярославський цивільний губернатор (1817–20), таємний радник і сенатор (1820), член "Вольного экономического общества" (із 1801), член Ради Російсько-амер. компанії (із 1820), дійсний член "Бесіди любителів російського слова" і літ. гуртка О.Шишкова, автор драми та віршів, а внуки: Микола Романович (1764–1830) – дійсний статський радник (1823), черніг. віце-губернатор (1819–30), автор перекладів із франц. і англ. мов творів із фізики та астрономії;
Микола Романович молодший (бл. 1777 – 1831) – дійсний статський радник (1828), віце-директор департаменту держ. скарбниці (1827–31), член-опікун Людинолюбного т-ва (із 1816), член-співробітник "Бесіди любителів російського слова", автор перекладів худож. творів і екон. праць із франц. та англ. мов, у т. ч. праць А.Сміта; Патрикій Симонович (1783–1830) – дійсний член Петерб. вільного т-ва любителів словесності, наук і мист-в (1811), член т-ва любителів вітчизн. словесності при Казанському ун-ті, перекладач і поет;
Федір Симонович (1793–1830) – чиновник департаменту гірничих і соляних справ, автор цікавого щоденника;
Олександр Гаврилович (бл. 1800 – 1853) – камергер (1836), таємний радник (1851), залишив по собі сумну пам'ять через витрати коштів інвалідного фонду, перекладач і літератор;
Ростислав Гаврилович (1805–58) – дійсний статський радник (бл. 1850), голова Владимирської казенної палати (1850–58), літератор і перекладач з англ. мови; Володимир Гаврилович (1807–67) – генерал-лейтенант (1860), учасник російсько-турецької війни 1828–1829 та придушення польського повстання 1830–1831, член Ради Академії Ген. штабу (із 1853), член Гол. правління (із 1844) та голова правління Російсько-амер. компанії (із 1850), член Імператорського геогр. т-ва (1859), мемуарист; Всеволод Гаврилович (1810–77) – дійсний статський радник (1860), волин. віце-губернатор (1850–53), голова Єнісейської казенної палати (1856), член Ради Гол. управління Зх. Сибіру (1869–77).
До цього роду належали також Федір Семенович (бл. 1806 – 1880) – дійсний статський радник (1858), голова Томської (1852–59), В'ятської (1859–65) та Смоленської (1865–66) казенних палат;
Микола Миколайович (1806–86) – генерал-лейтенант у відставці (1873), нач. Сибірського жандармського округу (ймовірно, 1863 – 1873), та Олександр Володимирович (1846 – після 1900) – генерал-майор, дмитровський (1876–84) і брянський (1884–97) військ. начальник.

Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Московської, Смоленської, Новгородської і Харківської губерній, а герб – до 5-ї частини "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи".
Час плине
Відповісти

Повернутись до “П”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Google Adsense [Bot] і 30 гостей