Ясенівка, село, Ставищенський район, Київська обл.

[Комишник О.]

Село ЯСЕНІВКА розташоване на відстані 12 км від районного центру смт Ставище.
У довоєнний період належало до Таращанського району, з 1937 р. - у складі Ставищенського району.
Площа села - 275 га.
Населення - близько 700 осіб.
День села (храм) - 14 жовтня, на день Святої Покрови Пресвятої Богородиці.

Перша писемна згадка про село міститься у "Сказании о населенных местностях Киевской губернии" (1846 р.) Л. Похилевича. Згідно з його версією, назву Ясенівка поселення отримало завдяки мандрівнику угорського походження на ім'я Тур, який, проїжджаючи наприкінці 18 ст. повз поселення, зауважив велику кількість ясенів у цій місцині.
Подейкують, що ще давніша назва села - Шукайводи (село з такою назвою досі існує у Христинівському районі Черкаської області, трохи на південний захід від Ясенівки), - що пов'язано нібито з нестачею підземних вод у цій місцевості.
Вздовж села протікає р. Цицилія (Цецилія) - ліва притока Гнилого Тікичу (басейн Південного Бугу). Наразі ця колись повноводна річка стараннями меліораторів перетворилася на пересохлий і зарослий канал. Екзотичну назву водойми пояснюють тим, що козаки, які проживали на цій території, назвали річку ім'ям дружини короля польського і великого князя литовського Владислава IV - Цецилії Ренати Австрійської (1611 - 1644) - на знак зневаги до короля і його загниваючого двору. Епоха правління Владислава IV і його дружини Цецилії Австрійської збігається з активними визвольним рухом в Україні проти польської інтервенції на чолі з Богданом Зиновієм Хмельницьким.
Із селом пов'язують побутування мікротопоніма Туреччина, який позначає місцевість між Ясенівкою і сусіднім селом (раніше - хутір) Полковниче. Нібито в давнину там було озеро і біля нього відбулася переможна битва козаків із турецько-татарськими поневолювачами. Ця легенда, ймовірно, виникла на підставі існування в цій місцині великої кількості курганів, які вже давненько розорали під пашню.

Станом на 1 січня 1900 р., відповідно до відомостей про село в "Списку населених місць Київської губернії", тут було 276 дворів, 1810 жителів (900 чоловічої статі і 910 - жіночої), які володіли 280 десятинами землі. Отже, головним заняттям населення було землеробство, що не дивно з огляду на плодючі чорноземи, яким багатий цей край. На початку 20 ст. в селі була церква Покрови, школа грамоти, шість вітряків, кузня, хлібний магазин і пожежний обоз.
До революційних подій у Російській імперії 1917 р. село як економія належало пану Ровінському, який проживав у сусідньому селі Плоске. Управителями пана на селі були двоє чоловіків - Мирон Грабов'юк і Панас Стірський. Зміни, що вирували по всій імперії, зачепили і Ясенівку. Ще 1907 року колишні учасники так званої Японської війни Василь Гордійчук і Кость Дричак зробили спробу організувати повстання проти пана і його наглядачів, проте воно було жорстоко придушене. Втім, у 1917 р. більшовицькі ідеї таки перемогли в цьому незаможному селі, і частина селян підняли революційний червоний прапор на знак перемоги. Так, економія була зруйнована, худобу пана розібрали селяни по домівках, а пан Ровінський втік. Незабаром активісти, очолювані представниками нової більшовицької влади, почали ділити панську землю на наділи. Утворилася комуна, на чолі якої став Самсон Ривкатович Демич, а трохи згодом - товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), куди населення здавало (?) худобу, птицю, інструменти й землю. У 1929 р. у селі було організовано колгосп, у який Марко Демич записув переважно бідноту. Першим головою колгоспу став Демид Острівський (його згодом заміив на посаді Антін Заболотній), першим головою сільради - Омелян Шинкарук. Цей період в історії родин пов'язаний із трагічними подіями, такими як виселення, розкуркулення, забирання останнього шматка хліба в незаможних селян. Про спротив колективізації останніх свідчить хоча б той факт, що скерованих "зверху" начальників громада не приймала, а надісланого з с. Петрівці Скрипака було в селі вбито.

[АннА]

Ось що про Ясенівку писали за радянських часів у 26 томному виданні «Історія міст і сіл Української РСР» в 1968-1973 роках.

ЯСЕНІВКА (давня назва — Шукайвода) — село, центр сільської Ради, розташоване за 12 км від районного центру, за 35 км від залізничної станції Жашків, за 17 км від автостради Київ— Одеса. Населення — 1223 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Полковниче.

В селах Ясенівці та Полковничому розміщений колгосп «Арсенал», що має 2991 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2586 га орної землі. Виробничий напрям — зерново-тваринницький, провідна технічна культура — цукрові буряки. 12 передовиків колгоспного виробництва нагороджені орденами й медалями СРСР, зокрема О. В. Сторожук — орденом Леніна.

У Ясенівці є восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека.

Селяни Ясенівки брали активну участь у Київській козаччині 1855 року, за що були жорстоко покарані.

Під час Великої Вітчизняної війни у районі села діяв партизанський загін ім. Чкалова, яким командував І. Д. Карташов. За бойові заслуги на фронтах 88 жителів села нагороджені орденами і медалями.

Поблизу села виявлені залишки поселення та городища часів Київської Русі. Біля села налічується 33 кургани.

[АннА]

ЦДІАК
Адмін поділ за документами - Білоцерківської окр. Київської губ.(нам.), згодом Таращанського пов.
За адмін. поділом XIX ст. - Таращанського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. - Ставищенський р-н Київської обл.
Церква - св. Миколая

метрична книга 127 1012 931(1790-1803); 1008а(1795); 535(1796); 1081(1797); 1126(1798); 1155(1799); 1177(1800); 1194(1801); 1195(1801)-2-й зош.; 1209(1802); 1222(1803); 1245(1804); 1259(1805); 1275(1806); 1244(1807); 1300(1808); 1315(1809); 1330(1810); 1345(1811); 1372(1813); 1385(1814); 1399(1815); 1418(1816); 1428(1817); 1447(1818); 1463(1819); 1477(1820); 1490(1821); 1505(1822); 1519а(1823); 1534(1824); 1551(1825); 1571(1826); 1587(1827); 1608(1828); 1627(1829); 1645(1830); 1667(1831); 1724(1833); 1750(1834); 1785(1835); 1821(1836); 1849(1837); 1933(1839); 1995(1840); 2045(1841); 2106(1842); 2504(1843); 2234(1844); 2298(1845); 2361а(1846); 2423(1847); 2504(1848); 2567а(1849); 2635(1850); 3129(1851); 2851(1852); 2632(1853); 2927(1854); 2993(1855); 3064(1856); 3195(1858); 3252(1859); 3315(1860); 3377(1861); 3443(1862); 3508(1863); 3627(1865); 3774а(1867); 3868(1868); 3977(1869); 4073(1870); 4177(1871); 4286(1872); 4397(1873)
метрична книга 127 1014 173(1832); 248(1857)
метрична книга 127 1078 685(1871ліст., груд,1872, 1877-1879)-н., с.; 3116(1871лют.-груд., 1872-1880)-н.; 565(1877); 2726(1869,1870,1873-1876, 1880)-с, (1873-1876, 1880)-н., (1875, 1876, 1884, 1900, 1901); 2790(1880-1903, 1904січ-трав.)-ш.; 2801(1880*, 1881-1885)-н.; 2829(1880*, 1881-1893, 1903- лист., груд.)-с.; 2941(1894-1903)-с.; 3018(1904-н., ш., с.*-січ.; 1907-жовт., груд,-н.*, ш., c.; 1905, 1909, 1910)
метрична книга 127 1079 1143(1900-1904,1918-1920,1921*)- н.; 1035(1903-1904); 1037(1905-1908,1914,1916); 1071(1911-1912); 1079(1912,1918-н.*,ш.,с.,1919-с.*,1920-с.,ш.)

cповідний розпис 127 1015 124(1798); 136а(1800); 143(1801); 169а(1804); 183(1807); 237(1815); 238(1815)-2-й зош.; 249(1816); 251(1816)-2-й зош.; 263(1817); 277(1818); 324(1822); 342(1823); 361(1825); 372(1826); 387(1827); 396(1828); 397(1828); 426(1830); 426а(1830); 439(1831); 456(1832); 541(1837); 560(1838); 595(1840); 596(1840); 617(1841); 636(1842); 657(1843); 677(1844); 694(1845); 720(1846); 740(1847); 758(1848); 779(1849); 815(1851); 835(1852); 853(1853); 868(1854); 885(1855); 903(1856); 923(1857); 940(1858); 960(1859); 1019(1862); 1039(1863); 1087(1865)
cповідний розпис 127 1016 157(1814)*; 186(1817); 310(1835); 397(1850); 439(1860); 445(1861); 460(1864); 593(б.д.)