Гора Коньова

Відповісти
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Гора Коньова

Повідомлення Vitaly Savitar »

Ця гора за свою історію мала кілька назв. На старих австрійських картах вона фіґурує як Городок, а на радянських, та й уже й українських – як Горб. А у народі її називають Коньова. Її описував Іван Франко, мандруючи по річці Стрий, досліджував відомий український археолог Рожко, який пов'язував гору із укріпленнями Тустані. На горі містився також спостережний пункт УПА. Висота гори - 890 метрів. Знаходиться на березі річки Стрия у глибині Карпат на мальовничій території Довжанської сільської ради. Передусім – чому Коньова? Так, учений Михайло Худаш ("Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів". – Львів, 2004) пов’язує назви на Кон- з особовою назвою Конь, а її – з конем. Натомість Степан Наливайко ("Тисяча найновіших тлумачень давніх українських назв, імен, прізвищ". – Київ, Євшан-зілля, 2008) виводить подібну назву річки Конки в Нижньому Подніпров’ї від санскритського слова kanka – журавель. Невже так високо у цій частині Українських Карпат колись розводили, пасли, обмінювали чи продавали коней? Або гніздились журавлі? Дуже сумнівно, коли не сказати заперечливо.

Дрогобицький краєзнавець Роман Пастух, опираючись на етимологічний словник-посібник Костянтина Тищенка "Іншомовні топоніми України" (Тернопіль, Мандрівець, 2010), каже, що назва гори Коньової імовірно виникла саме тоді. У буквальному перекладі всі ці "Кони" можуть означати приналежність ханові, власникові, господареві. Що ж до вершини Коньової, то її, як другу з найвищих, народна уява цілком могла прирівняти до найвищого титулу правителя. Верхня "шапка" Коньової має вигляд стрімкого конуса з приблизно 55 градусами крутизни і завершується майже горизонтальною поверхнею. Нависаючи над річкою Стриєм, вона тисячі років немов милується її постійно змінним руслом, яке в цьому обмеженому площею місці утворює дивовижний скрут течії на 180 градусів. Мабуть, від скруту, по-іншому – ліктя, й виникла назва тутешнього сільця Локтя чи Ліктя, над яким височить гора Батинець. Її назву пов’язують з іменем монгольського хана Батия.

Підніжжям Коньової австрійська влада проклала вузькоколійну залізницю від Сколього до села Зубриці для доставки деревини з глибини Карпат на переробку. Колія справно служила упродовж багатьох десятиліть. Але 31 травня 1969 р. внаслідок тривалих злив скельна частина гори обвалилась і зруйнувала колію. Дякуючи відважному бульдозеристові Степанові Лаврику, який пробив загрозливій воді дорогу, врятувалась від затоплення і руйнації значна частина села. Від колишньої колії залишилася тільки вузька стежка шириною 80 сантиметрів, з одного боку обмежена вертикальною скелею, а з другого – крутим урвищем у напрямку річки. Нині там подекуди ще помітні старі залізничні шпали, і це – найкоротший путівець до села Рибника. Тут, поряд з частиною гори Коньової – Надвиром річка утворює дуже небезпечний водокрут, де втопилось багато людей. Після знищення колії стихією змінилось до гіршого і життя Довгого. У селі Уричі неподалік Довгого, але вже у Сколівському районі, знаходяться відомі скелі з назвою Тустань, де в другій половині І тисячоліття спорудили унікальну наскельну фортецю. Ще під час обстеження і вивчення скель, археологічних розкопок біля їх підніжжя львівський учений Михайло Рожко (згодом видав підсумкову книгу на цю тему) у 1970 рр. розповідав ініціаторові та організаторові низки цікавих починань дрогобичанинові Хосе Турчикові, що фортеця Тустань імовірно служила форпостом західних теренів княжої Русі. Через певну віддаленість Тустані від річки Стрия як головної водної магістралі, на горі Коньовій, звідки чудово проглядаються навколишні гори і долини, знаходилось городище (від слова "обгороджувати") – постійна військова залога для контролю за проходженням торгових суден річкою. При їх появі залога запалювала вогонь. Друга стежа на домінуючій над Уричом горі Товстій теж запалювала сигнальний вогонь, який подавав знак Тустані. Звідти виступав озброєний кінний загін і переймав судна поблизу села Підгородців, аби справити з них мито. Можливо, саме від цього городища на горі Коньовій походить назва Підгородці.
З подальшого спілкування з Хосе Турчиком, який не раз обходив, обнишпорив і досліджував Бескиди навколо Довгого, ми з’ясували чимало іншої цікавої інформації. Від гори Коньової (Городка) тягнуться два гірські хребти – Серединний і Довжанський довжиною близько 4 кілометрів з чудовою велосипедною дорогою. Перший з них закінчується найвищою вершиною Сколівських Бескидів – горою Парашкою висотою 1270 (за іншими даними – 1271) метрів, другий – горою Широким Верхом висотою 1181 метр. Легенда пов’язує назву гори Парашки з іменем дочки воєводи Тустані, яка загинула десь тут у бою з татарами. На самому вершечку Довжанського хребта, теж уже на Сколівщині, збереглись Княжі Болота – справжні природні болота, де начебто любили полювати галицькі князі. Неподалік існує урочище з поетичною назвою – Праліс Громового Лісу. Там вражає нагромадження великих кам’яних брил і повалених частими грімницями дерев. Урочище Праліс Громового Лісу служить своєрідною з’єднувальною перемичкою для обох гірських хребтів. У цих місцях збереглись високі реліктові дерева ільм (ільма) з подібним до кленового листям і дуже твердою деревиною, з яких місцеві стельмахи виготовляли колеса до возів. З хребта Довжанського неподалік Довгого збігає потічок Лазний і утворює однойменний гомінкий водоспад висотою 14 метрів. Не випадково ще за Австро-Угорщини в цих мальовничих, овіяних сивими легендами та переказами місцях проклали багато туристичних маршрутів. Коли копали яму для встановлення на горі хреста, то натрапили на культурний шар товщиною приблизно 40 сантиметрів зі слідами давнього попелища, рештками сплавленого у брилу металу. Артефакти потребують наукового вивчення, але дотично підтверджують народні перекази, розповідь Михайла Рожка, про які йшлося вище. 27 вересня 2014 року на Дрогобиччині у с. Довге Гірське відбулася неординарна подія – перейменування гори. Найвищу в Дрогобицькому районі гору, що мала офіційну назву Горб (в народі – Коньова), назвали горою Небесної сотні.

Зображення
Зображення



Джерело: http://spadok.org.ua/krayeznavstvo/isto ... y-konovoyi
© СПАДЩИНА ПРЕДКІВ
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Відповісти

Повернутись до “ГОРИ”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей