Сташевський

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Сташевський

Повідомлення Вернер »

Ю.З.Данилюк, 1997 рік
З В’ЯЗНИЦІ УЖЕ НЕ ВИЙШОВ (Є.Д.СТАШЕВСЬКИИ)
Не думав Євген Дмитрович Сташевський, що його, відомого в Україні історика, доктора історичних наук, професора, автора багатьох оригінальних праць, допитуватимуть, як останнього кримінального злочинця. Крики, погрози слідчих супроводжувались нечуваними фізичними тортурами над слабосилою людиною похилого віку. Один з таких допитів став для професора Сташевського останнім...
Євген Дмитрович Сташевський народився 21 серпня 1884 року в м.Зінькові Летичівського повіту Кам’янець- Подільської губернії. Вищу освіту отримав у Київському університеті Святого Володимира, навчаючись одночасно на юридичному і історико-філологічному факультетах. Вже в студентські роки інтерес до вітчизняної історії взяв у Сташевського гору, що засвідчила публікація нам ряду оригінальних праць, одна з яких - "Опыт по изучению писцовых книг Московского государства XVI в." була удостоєна Золотої медалі.
В 1908 році після закінчення історико-філологічного факультету з дипломом 1 ступеню він був залишений на кафедрі російської історії для підготовки до професорського звання. Одночасно з цим він практично очошів кафедру економічної історії в Київському комерційному інституті, яка звільнилася після обрання її завідуючого, професора І.В.Лучицького, членом Державної Думи1.
В 1912 році, витримавши магістерські екзамени, Євген Сташевський обирається приват-доцентом Університету Святого Володимира та Київських жіїючих курсів по кафедрі російської історії, а дещо пізніше, в 1914 році, після публічного захисту дисертації на тему "Нариси по історії царювання Михайла Федоровича Московське суспільство і держава перед Смоленською війною" - екстраординарним професором згаданих вище учбових закладів^ .
В період національно-визвольних змагань українського народу Є.Д.Сташевський докладає чимало зусиль для становлення навчального процесу в Київському комерційному інституті, у 1918 році обирається секретарем, деканом комерційно-технічного факультету, а згодом і ректором цього вищого учбового закладу. Працюючи в Комерційному інституті, вчений розробив спецкурс з економічної історії України, який відзначався надзвичайно широким колом опрацьованих джерел. В цей же період здійснилася давня мрія Євгена Дмитровича, пов’язана з організацією в Києві Близькосхідного інституту. Очолюваний Сташевським, він, незважаючи на тривожний період свого існування, привернув увагу до необхідності розв’язання цілого ряду як теоретичних, так і практичних проблем.
Заслуговує на увагу і діяльність Сташевського по організації в Києві Торгівельної палати, розробці основних засад її поточної і перспективної роботи.
В 1919 році сталася важлива подія в житті вченого. Надрукована ним докторська дисертація на тему: "Смоленська війна 1632-1634 рр." дала підстави, за існуючим тоді положенням (без публічного захисту дисертації) прирівняти Є.Д.Сташевського в правах з докторами університетів і присвоїти звання ординарного професора. Водночас Євген Дмитрович був запрошений на роботу в Інститут по дослідженню економічної культури при ВУ- АН з дорученням вивчення питань історії селянства Правобережжя України на матеріалах секретної частини архіву київського генерал-губернатора3.
З встановленням в Києві радянської влади Є.Д.Сташевський як один з освітніх діячів періоду Центральної Ради, Гетьманату, Директорії зазнав переслідувань. Це змусило його під приводом хвороби дружини переїхати до Одеси, обійнявши посаду приват-доцента Новоросійського університету.
В 20-х - першій половині 30-х років Є.Д.Сташевський викладав у ряді вищих навчальних закладів України, читав лекції по історії України, з економічної історії Західної Європи, з джерелознавства, економічної географії, опублікував близько двох десятків праціь з досліжених ним проблем4.
Після утворення в 1936 році академічного Інституту історії України Є.Д.Сташевський преходить на посаду старшого наукового співробітника новоутвореного науково-дослідного закладу. Тут він активно працює над головною працею свого життя - монографією " Історія докапіталістичної ренти на Правобережній Україні у XVII-XIX ст." загальним обсягом близько 45 друкованих аркушів, яка так і не побачила світ.
Оцінюючи рукопис професора Сташевського, вчена рада Інституту історії Академії наук СРСР в 1963 році відзначала: "Наукова цінність монографії очевидна. Вченому вдалося опрацювати маловідомі документальні матеріали XVIII - першої половини XIX століття... Наявність різноманітних відомостей, широта хронологічних рамок джерел робить їх унікальними... Для дослідників, що працюють в галузі аграрних відносин України, Білорусії, Польщі і Литви, саме такі джерела є основними"5.
Характеризуючи рукописи Є.Д.Сташевського рецензенти відзначали, як сумний факт, що вченому так і не вдалося реалізувати свої плани.
В 1938 році над Є.Д.Сташевським почали згущатися хмари. З досьє, скрупульозно зібраного відповідними службами НКВС України випливало, що Є.Д.Сташевський нібито в минулому був одним з керівників монархічного контрреволюційного “Союзу відродження”. В період денікінщини входив до складу політичної ради ОСВАҐу, тісно зв’язаному з білогвардійською контррозвідкою. Співпрацював з “Київським центром дій”. Пізніше був активним учасником "Спілки визволення України".
Такого набору компрометуючих матеріалів було цілком достатньо для того, щоб 12 липня 1938 року Є.Д.Сташевського за особистим розпорядженням наркома внутрішніх справ України О.Успенського було заарештовано6.
Звернемося тепер до матеріалів Особливої інспекції відділу кадрів НКДБ УРСР, підготовлених 3 липня 1938 року після неодноразових звернень дружини вченого. З них довідуємось, що в липні 1938 року заарештований Сташевський чотири рази викликався на допит до слідчого Гармаша. На допитах Сташевського з боку слідчого Гармаша та колишнього заступника начальника відділення Комаровського були застосовані грубі методи фізичного впливу, в результаті чого заарештований .сташевський, не давши ніяких показів, 26 липня 1938 ро- Ісу на допиті у Гармаша помер"7.
Уявити картину того страшного останнього допиту допомагають свідчення Г.С.Гармаша, який визнав, що "в період допитів спільно з заступником начальника відділення Комаровським за санкцією начальника відділу Троїцького застосовував до Сташевського методи фізичного впливу. До цього до нього застосовував фізичний вплив Троїцький. Після застосування до Сташевського фізичного впливу, 26 липня 1938 р. він сів на стілець і тут же впав зі стільця, вдарившись головою об залізний кут печі, помер"8. Незважаючи на "пригла- женість" та "обтічність" свідчень слідчого, навіть сьогодні ми можемо представити ті страхітливі форми і методи роботи органів НКВС, які знівечили життя сотень тисяч наших співвітчизників.
Яке ж покарання отримав слідчий Г. Гармаш за вбивство професора Сташевського? -10 діб арешту без виконання службових обов’язків і звільнення з органів НКВС.
Десятиріччями вдова Є.Д.Сташевського - Лапицька була не в змозі довідатись про те, що сталося з чоловіком після його арешту. Писала в різні інстанції, особисто зверталася до А.Я.Вишинського, М.С.Хру- щова. "Глибоко переконана в бездоганній порядності мого чоловіка, - відзначала Т.Лапицька в своїх заявах, - я не можу допустити, а тим паче повірити, що він був здатний на який-небуть злочин... Готова думати, що Сташевський став жертвою якоїсь помилки, а можливо й сваволі..." 9
Лише в 1963 році добре ім’я Є.Д.Сташевського було відновлене. Багато зусиль для цього, крім родини вченого, доклав колектив Інституту історії АН України. Звертаючись до КДБ УРСР з пропозицією про реабілітацію колеги, старший науковий співробітник Інституту історії АН України С.М.Білоусов писав: "Серед колективу вчених, а також студентів, Сташевський користувався заслуженим авторитетом. Всі його поважали за скромність і чуйність"10. Саме таким і залишився Є.Д.Сташевський в пам’яті всіх, кому довелося з ним спілкуватися.
ПРИМІТКИ
1 Державний архів Служби Безпеки України (далі ДА СБУ) - Спр.56543-ФП. - Арк.69.
2 Да СБУ. - Арк.69-70.
3 Там само.
4 Див.наприклад: Сташевський Є.Д. Основное положение сельсько-хозяйственной экономики. К., Сахаротрест, 1928; Сільськогосподарський ринок Правобережної України за передреформеної доби// Праці Комісії для виучування народного господарства України. - К., 1929. - Т.2.
5 ДА СБУ. - Спр.56543-ФП. - Арк.107.
6 Там само. - Арк.З.
7 Там само. - Арк.З 1.
8 Там само. - Арк.37.
9 Там само. - Арк.28.
10 Там само. - Арк.60.
Час плине
Онлайн
Аватар користувача
ukrgenealogy
Адміністратор
Повідомлень: 1566
З нами з: 12 лютого 2016, 23:05
Звідки: Україна
Дякував (ла): 235 разів
Подякували: 249 разів
Контактна інформація:

Re: Сташевський

Повідомлення ukrgenealogy »

Сташевські - герба Остоя
Технічна підтримка з питань реєстрації, зміни імені користувача або інших питань, стосовно вашого облікового запису, здійснюється через ukrgenealogy@ukr.net
Онлайн
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Сташевський

Повідомлення D_i_V_a »

Є.Чернецький "Правобережна шляхта за російського панування"
Походження неосілої шляхти
Махнівського повіту (1800 р)
стор.118
СТАШЕВСЬКІ, 1800 Жидовці, мешкали на землі пом. Собанського, 1792 прийшли з с. Синяви (?) Вінницького пов.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “С”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: MiyRodovid, Олексій Василюк і 35 гостей