«Батько міста» – так шанобливо називали бургомістра Антона Кохановського чернівчани, і кожен знав його в обличчя. Він був справедливою людиною, однаково ставився до усіх прошарків населення, допомагав убогим, сиротам. Антон Кохановський витрачав власні кошти на парки, сквери, спорудження пам’ятників. Він же подарував нашому містові годинник, який і досі знаходиться на ратуші.
Працюючи понад чотири десятиліття на виборних посадах, він досягнув настільки вагомих і довготривалих результатів у розбудові міста і краю, що вони відчутні і в наш час. Особливо помітний слід в історії Чернівців залишив другий автономний бургомістр Антон рицар Кохановський фон Ставчан (нім. Anton Kochanowski Freiherr von Stawczan) (1866-1874 та 1887-1905 роки). Якраз з його іменем пов’язане становлення Чернівців як міста європейського типу. В той час значно зросла ділова активність у місті, почало розвиватись виробництво та торгівля, Чернівці стали міжнародним транспортним центром. Була відкрита продовольча біржа, завершено будівництво водогону та каналізаційної системи, розпочала роботу перша електростанція, започатковано електричний транспорт, збудовано ряд визначних архітектурних споруд міста, а справжнім вінцем його діяльності стало спорудження міського театру.
Антон Кохановський (Аntoni Kochanowski) народився 17листопада 1817 року у Тернополі в сім’ї дрібного службовця польського походження. У 1823 році батьки переїхали до Чернівців, де юний Антон здобував середню освіту. Навчання продовжив на правничому факультеті Львівського університету, потім працював у Станіславі. 1850 року Кохановський повернувся до Чернівців, де став адвокатом, а вже через 18 літ очолив Буковинську палату адвокатів.
1864 року А. Кохановського було обрано депутатом першого складу міської ради. Завдяки орга-нізаторським здібностям, цілеспрямованості і виваженості, вмінню спрямовувати роботу колег у конструктивне русло в 1866 р. депутати обрали його бургомістром.
Через два роки А. Кохановський обирається депутатом Буковинського ландтагу (сейму) і заступником крайового старости (голови ландтагу). Очолює виконавчий комітет вищого органу крайового самоврядування Буковини. У 1871 році його було обрано послом (депутатом) Державної Ради Австрії (парламенту), а навесні 1874-го депутати ландтагу обрали Кохановського крайовим старостою. Він склав із себе обов’язки бургомістра, проте залишився депутатом міської ради.
Антон Кохановський на крайовому та державному рівнях послідовно відстоював інтереси Чернівців й активно лобіював проект заснування Чернівецького університету.
Антон Кохановський працював на посаді крайового старости до 1884 р. Йому йшов 70-й рік, коли помер бургомістр В. фон Клімеш. Але й у поважному віці Кохановський зберіг молодечу енергію, чистий розум і прогресивні погляди. Ці якості, помножені на величезний досвід, дали підставу депутатам міської ради навесні 1887 р. знову обрати його бургомістром Чернівців.
Розуміючи, що місто не може розвиватися без водогону, каналізації, електромережі й громадського електротранспорту, Кохановський шляхом конкурсу організував будівництво водогінної системи й каналізації, які було здано в експлуатацію 2 листопада 1895 р. Як наслідок – значно поліпшився санітарний стан будинків і вулиць. Одночасно будувалася електростанція і проводилася електрифікація. 5 лютого 1896 р. на центральних вулицях уперше засяяло електричне світло, а 3 березня вже й у ратуші “була саля нарад вперше електрична освітлена. З тої нагоди зробили радники овацію свому Бурмистрови”. 18 липня 1897 р. у місті розпочався трамвайний рух. А. Кохановський був президентом Чернівецького товариства електростанції і трамваю, адже ці підприємства, збудовані на комунальні кошти, перебували в комунальній власності.
Згодом міська рада на чолі з А. Кохановським ухвалила покрити вулиці бруківкою, на що було виділено значні кошти. Вінцем діяльності бургомістра стало спорудження нового театру. Провідні банки охоче надали місту, яке динамічно розвивалося, солідні кредити, що дозволило у рекордні строки – лише за 15 місяців – збудувати справжній храм муз, який за архітектурою та інтер’єрами належить до найкращих театральних споруд Європи. На початку XX ст. Чернівці набули того європейського вигляду, яким громадяни міста пишаються і понині.
За посадою Антон Кохановський упродовж багатьох років очолював Міську раду шкільництва, Місцеву санітарну раду, Раду у справах нужденних і Фонд нужденних. Він був членом правлінь фінансово-промислових установ, створених за участю міської ради, зокрема Буковинської ощадної каси. За його сприяння у 1900-1901 рр., було збудовано прекрасне приміщення дирекції цієї першої (за часом створення) у Чернівцях і на Буковині банківської установи (нині – Художній музей). Бургомістр був також віце-президентом (акційного) Товариства місцевих залізниць Буковини.
Антон Кохановський був почесним членом різноманітних товариств, почесним громадянином міста Чернівців (1889 р.) і кавалером орденів Австро-Угорщини, Росії та Ватикану. Імператор Франц-Йосиф І надав йому шляхетство (1873 р.) і титул барона (1898 р.).
Навесні 1905-го, на 88-му році життя, Антон Кохановський звернувся до міської ради з проханням увільнити його від обов’язків бурго-містра, які він виконував упродовж 26-ти років. Поціновуючи заслужену людину, депутати одноголосно ухвалили надати А. Кохановському звання почесного президента (українці казали – посадника) Чернівців і назвати його ім’ям одну з вулиць у центрі міста. Подякувавши колегам, він сказав, що має вже багато нагород і титулів, але цей вважає найвищою відзнакою своєї довголітньої праці. Можна не сумніватися у правдивості його слів, адже А. Кохановський віддав Чернівцям і Буковині найкращі роки життя. Незважаючи на похилий вік, він продовжував виконувати обов’язки депутата міської ради. Однак за три дні до 42-ої річниці його депутатської діяльності, у ніч на 10 вересня 1906 р., Антон Кохановський помер.
Завдяки надзвичайній працездатності і працелюбності, А. Кохановський досяг не лише високих посад, нагород і титулів, але й чималих статків, купивши помістя Ставчани (звідси – шляхетський додаток фон Ставчан). Та він залишався скромною і виваженою людиною, яка вбачала сенс життя не у власному збагаченні, а в діяльності, спрямованій на досягнення конкретних і вагомих для суспільства результатів. Будучи глибоко віруючим, Кохановський відзначався толерантністю і співчутливим ставленням до людей інших конфесій, не шкодував коштів на допомогу нужденним. Під час голоду й епідемії 1865-1866 рр., коли лише в Чернівцях померло 2276 осіб, він наказав виловити всю рибу зі ставків, що були в маєтку, привезти до міста і роздати людям. Як голова Фонду для нужденних А. Кохановський жертвував значні суми, які призначалися для лікування важко хворих чернівчан. Він подарував міській раді великий годинник чеського виробництва, що світився уночі. Встановлений на фронтоні ратуші, він і досі слугує чернівчанам.
Звичайно, 26 років на посаді бургомістра і 42 роки депутатства викликають повагу...
Згідно з адресними книгами, які видавалися з 1895 р., останні 11 років життя Антон Кохановський проживав у будинку на Центральній площі, 5. Там же він відійшов у вічність.
Вдячні чернівчани пам’ятають все, що зробила ця талановита і віддана рідному місту і його мешканцям людина. І зустрічаючи чергову річницю від дня народження Антона Кохановського, ми віддаємо йому велику шану і повагу за значний внесок у розбудову Чернівців, розвиток економіки та житлово-комунальної інфраструктури міста.
“Батько міста, якого кожен чернівчанин знав в обличчя”, помер вночі проти 10 вересня 1906 р., його з почестями поховали в родинному склепі на території нинішнього заповідника “Кладовище на вул. Зеленій”.