Стахович

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Стахович

Повідомлення Вернер »

СТАХОВИЧІ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Андрія Кипріяновича-Федоровича С. (р.н. невід. — п. до 1715), сотника седнівського (1691, 1693—95), білоуського (імовірно, 1697) та городницького (1699—1714). Його нащадки служили військовими товаришами та бунчуковими товаришами. До цього роду належать Пармен Іванович (бл. 1790 — після 1860), учасник Кримської війни 1853—1856, нач. артилерії діючої армії (1855—56), генерал від артилерії (1859), та його син Михайло Парменович (1844—95), генерал-майор (1893), служив в армійській кавалерії. Від рідного брата Пармена — Олександра Івановича (бл. 1796 — після 1838), учасника Війни 1812 та закордонного походу рос. армії 1813—14, відставного капітана (1819) — бере початок орловська гілка роду. До неї належали: Михайло Олександрович (1820—58), поет і прозаїк ("Изба" (1854), "Наездники" (1854), "Ночное" (1855) та ін.), мемуарист (спогади про П.Киреєвського), перекладач (Г.Гейне, Й.-В.Гете та ін.), фольклорист і музикант ("Собрание русских народных песен" у власній аранжировці (1854—55), "Очерки истории семиструнной гитары"; 1854—55), співробітник часописів "Москвитянин", "Современник", "Русская беседа" , за сусп. поглядами та літ. напрямом належав до кола "молодої редакції "Москвитянина”"; Олександр Олександрович (1830—1913), таємний радник, шталмейстер імператорського двору (1881), відомий орловський кіннозаводчик, член Гол. управління держ. кіннозаводства (1898—1913), любитель драм. мист-ва і літератури, талановитий актор-аматор, приятель Л.Толстого; Олексій Олександрович (1856—1919), актор театру і кіно та театральний діяч, ад’ютант моск. генерал-губернатора вел. кн. Сергія Олександровича (1891—1905), генерал-майор (1905), із 1902 — один із пайщиків, з 1907 — один із директорів Моск. худож. театру, 1907 вийшов у відставку, 1911—19 — актор Моск. худож. театру (Репетилов ("Горе от ума" О.Грибоєдова), Князь Абрезков ("Живой труп" Л.Толстого) та ін.); Олександр Олександрович (1858—1915), журналіст, громад. та політ. діяч, земський начальник м. Єлець (нині місто Липецької обл., РФ; 1891—95), єлецький повітовий предводитель дворянства (1895—1904), співробітник "Русских ведомостей", "Русского слова", "Русской мысли", редактор "Русской молвы" (1915—16), один із засновників "Союза освобождения" та член Конституційно-демократичної партії, член 2-ї Державної думи Російської імперії (1907), один із засновників "Всероссийского земского союза" (див. Земський союз; 1914); Михайло Олександрович (1861—1923), відомий громад. і політ. діяч, єлецький повітовий і орловський губернський земський гласний (1883—92), єлецький повітовий (1892—95) та орловський губернський (1895—1906) предводитель дворянства, член 1-ї та 2-ї Держ. дум Рос. імперії (1906—07), один із засновників "Союзу 17 октября" (див. Октябристи; 1905—06), член Держ. ради Рос. імперії від Орловської губ. (1907—17), за часів Тимчасового уряду — генерал-губернатор Фінляндії (1917) та посланник в Іспанії (1917), приятель Л.Толстого та голова Ради Т-ва Толстовського музею, мемуарист; Павло Олександрович (1865 — після 1917), учасник російсько-японської війни 1904—1905, генерал-лейтенант (1913), генерал для особливих доручень при генерал-інспекторі кавалерії (1912—15), член (з 1913), керуючий (з 1915) та гол. керуючий (з 1917) Гол. управління держ. кіннозаводства; Олександр Олександрович (1884—1959), економіст, військ. історик, колекціонер, літератор, видавець, церк., громад. та спортивний діяч еміграції; його діти — Олександр Олександрович (1921—86), економіст, правник, перекладач, культ. діяч, відп. співробітник апарату Європ. екон. співтовариства; Марія Олександрівна (1924—2009), філолог-русист, перекладач, генеалог та громад. діячка; онук — Микола Олександрович (1958—94), д-р психології, літератор, автор книги "Афоризми Гральфа" (Орел, 1996).
Рід внесений до 1-ї та 2-ї частин Родовідних книг Черніг., Полтав. та Орловської губерній.
Час плине
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Стахович

Повідомлення D_i_V_a »

Треба і Стаховських додать до назви...

Згадуються , родичі родини Красовських, Дмитрівка
Антона Васильева родстенник Федор Стаховский и его син Иван - в неизвестной отлучке с 1812 года.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Стахович

Повідомлення D_i_V_a »

D_i_V_a писав: 28 квітня 2021, 20:42 Треба і Стаховських додать до назви...

Згадуються , родичі родини Красовських, Дмитрівка
Антона Васильева родстенник Федор Стаховский и его син Иван - в неизвестной отлучке с 1812 года.
Тема про формі прізвища Стаховський viewtopic.php?t=10473
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “С”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 27 гостей