Ходика
-
ОнлайнВернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Ходика
ХОДИКИ — одна з найбільш відомих київ. родин 16—17 ст. За версією В.Антоновича, родоначальником роду був татарин Кобиз, який перебував серед татар. полонених, поселених вел. кн. литов. Вітовтом на околицях м. Мозир (нині місто Гомельської обл., Білорусь), приписаних до замкових слуг. Імовірно, деякі його нащадки — Іван, Дашко, Миско Кобизевичі — оселилися в м. Волковиськ (нині місто Гродненської обл., Білорусь) і згадуються 1530 як господарські бояри. Інші його нащадки увійшли до складу мозирського боярства, отримавши землю, яку згодом успадкував старший із братів — Федір.
Федір після одруження мав десятеро дітей — вісьмох синів: Лазаря, Кузьму, Василя, Федора, Яцька, Силу, Федорця молодшого, Ієва та двох доньок — Федору і Овдотю. 1550—57 він мешкав у Києві під прізвищем Ходика-Кобизевич ("Ходика" означало "прийшлий, новоприбулий") і активно займався торгівлею. Далі повернувся до Мозиря, де помер 1569. Три його сини — Василь, Федір та Ієв — 1571 переїхали до Києва, де мешкав їхній родич — Устим Фіц-Кобизевич. Батько Устима, Іван Кобизевич, оселившись у Києві в 1-й третині 16 ст., займаючись торгівлею, накопичив значне майно, яке з часом передав синові. 1564—78 Устим обирався райцею. Заповітом від 21 лютого 1578 залишив у спадок усе своє майно синові-підліткові Ієву, подальша доля якого не відома.
У серед. 16 ст. у Києві мешкала родина брата Устима — Богдана Кобизевича, син якого — Микита, також займаючись торгівлею, накопичив чимале майно, яке після загибелі своєї родини від чуми заповітом від 17 липня 1572 передав своєму дядькові Устиму. У родинних стосунках із Кобизевичами перебувала ін. київ. міщанська родина — Ходик, представники якої — Федір, Софія та їхній син Федір — теж померли від чуми 1572. Того ж року брати Василь та Федір Кобизевичі перейняли прізвище Ходиків.
Василь одружився з Єфросинею Митковною, донькою заможного київ. купця Митка Богдановича, родина якого майже вся (за винятком молодшого сина Федора) померла 1572. Цей шлюб відкрив йому шлях до багатства і слави, оскільки він успадкував майже все майно Митковичів. У шлюбі мав дев’ятеро дітей: сина Федора та доньок Ганну, Марушу, Людмилу, Тетяну, Настасію, Федору, Олену, Богдану. У 1570— 80-х рр. активно займався торгівлею, їздячи до Любліна (Польща). У цей же час щороку обирався райцею. Поступово став власником значної нерухомості в місті. Був ініціатором гучного суд. процесу серед. 1570-х рр. у справі заможного київ. міщанина Андрія Кошколдейовича, у результаті чого за безцінь купив у потерпілого два містечка. 1586 придбав с. Креничі (нині село Обухівського р-ну Київ. обл.), після чого став іменуватися Ходикою-Креницьким, згодом — ще три села.
Королів. привілеєм від 27 березня 1589 на вальному сеймі у Варшаві київ. жителів Василя, Федора та Івана Ходик було визнано шляхтичами за військ. заслуги під час московсько- польс. кампанії (1578—81). 17 листопада 1609 Василь Ходика-Креницький отримав привілей на київ. скарбництво — титул земського урядника. На схилі життя його маєтності стали об’єктом зазіхань із боку впливових осіб — київ. земського судді Яна Аксака і краківського каштеляна кн. Януша Острозького, шляхтичів Юрія Рожиновського, Михайла та Костянтина Ратомських, які намагалися довести його незаконне шляхетське походження й відібрати всі маєтності. 16 вересня 1616 склав тестамент, в якому заповів поховати себе в Печерському монастирі, усе майно залишив синові Федорові.
Федір Ходика-Креницький, діставши чималу спадщину (2 містечка, 10 сіл, нерухомість у Києві), намагався її зберегти та захистити від сусідських зазіхань. Упродовж 1618—44 організовував часті наїзди на маєтки сусідньої шляхти, через що зажив собі лихої слави. 1633 отримав уряд черніг. підстолія. Був одружений із донькою Вацлава Садковського Анною. Мав доньку, яку віддав заміж за шляхтича Казимира Кульчевського, та синів Францішка і Стефана Креницьких. П. у 1641. Уся спадщина Ходиків-Креницьких виявилася втраченою під час Національної революції 1648—1676. Їхні нащадки змушені були залишити Київщину і шукати притулку далеко від своїх домівок. Маємо лише згадку про житомир. чашника Стефана Креницького (1691—1696) та Олену Креницьку, яка відписала Київському Братському Богоявленському монастирю "креницький двір", що перебував навпроти того монастиря (1693).
Брат Василя Ходики-Креницького — Федір (див. Ф.Ходика) — зробив кар’єру в міськ. самоврядуванні. 1587—1601 був райцею київського магістрату. У 1580—90-х рр. активно займався торгівлею, їздячи до Любліна. Наприкінці 1612 отримав привілей на війтівство (див. Війт). Федір Ходика вперше був одружений з донькою бурмистра Андрія Кошколдейовича — Агрофеною (Богданою), від якої мав сина Івана; удруге — зі шляхтянкою Марією Шишчанкою, від якої мав четверо дітей: Юзефа, Андрія, Марію та Анну. У червні 1625 був страчений козаками біля м-ка Трипілля.
Сини Федора Ходики — Юзеф та Андрій, подібно до батька, пройшли всі сходинки у структурі органів міськ. самоврядування. У 1620-х рр. Юзеф обирався райцею, 1631 — лендвійтом. Привілеєм польс. короля Владислава IV Ваза від 28 березня 1633 йому було надано київ. війтівство. Помер у серед. 1641.
Андрій Ходика 1630 обирався старшим лавником, 1631—37 — райцею. Королів. привілеєм від 18 травня 1644 йому було надано київ. війтівство. Напередодні та в перші роки Нац. революції, виконуючи волю короля Владислава IV, переслідував у Києві осіб, підозрюваних у зв’язках з козаками. 1650 змушений був відректися від уряду й залишити місто. Із входженням військ польного гетьмана литовського кн. Я.Радзивілла до Києва 25 липня 1651 з’явився в місті, присягнув йому на вірність, але з відступом військ гетьмана 25 вересня 1651 назавжди залишив Київ. Відтоді прізвище Ходиків більше не згадувалося в місц. джерелах.
У серед. 16 ст. у Києві мешкала родина брата Устима — Богдана Кобизевича, син якого — Микита, також займаючись торгівлею, накопичив чимале майно, яке після загибелі своєї родини від чуми заповітом від 17 липня 1572 передав своєму дядькові Устиму. У родинних стосунках із Кобизевичами перебувала ін. київ. міщанська родина — Ходик, представники якої — Федір, Софія та їхній син Федір — теж померли від чуми 1572. Того ж року брати Василь та Федір Кобизевичі перейняли прізвище Ходиків.
Василь одружився з Єфросинею Митковною, донькою заможного київ. купця Митка Богдановича, родина якого майже вся (за винятком молодшого сина Федора) померла 1572. Цей шлюб відкрив йому шлях до багатства і слави, оскільки він успадкував майже все майно Митковичів. У шлюбі мав дев’ятеро дітей: сина Федора та доньок Ганну, Марушу, Людмилу, Тетяну, Настасію, Федору, Олену, Богдану. У 1570— 80-х рр. активно займався торгівлею, їздячи до Любліна (Польща). У цей же час щороку обирався райцею. Поступово став власником значної нерухомості в місті. Був ініціатором гучного суд. процесу серед. 1570-х рр. у справі заможного київ. міщанина Андрія Кошколдейовича, у результаті чого за безцінь купив у потерпілого два містечка. 1586 придбав с. Креничі (нині село Обухівського р-ну Київ. обл.), після чого став іменуватися Ходикою-Креницьким, згодом — ще три села.
Королів. привілеєм від 27 березня 1589 на вальному сеймі у Варшаві київ. жителів Василя, Федора та Івана Ходик було визнано шляхтичами за військ. заслуги під час московсько- польс. кампанії (1578—81). 17 листопада 1609 Василь Ходика-Креницький отримав привілей на київ. скарбництво — титул земського урядника. На схилі життя його маєтності стали об’єктом зазіхань із боку впливових осіб — київ. земського судді Яна Аксака і краківського каштеляна кн. Януша Острозького, шляхтичів Юрія Рожиновського, Михайла та Костянтина Ратомських, які намагалися довести його незаконне шляхетське походження й відібрати всі маєтності. 16 вересня 1616 склав тестамент, в якому заповів поховати себе в Печерському монастирі, усе майно залишив синові Федорові.
Федір Ходика-Креницький, діставши чималу спадщину (2 містечка, 10 сіл, нерухомість у Києві), намагався її зберегти та захистити від сусідських зазіхань. Упродовж 1618—44 організовував часті наїзди на маєтки сусідньої шляхти, через що зажив собі лихої слави. 1633 отримав уряд черніг. підстолія. Був одружений із донькою Вацлава Садковського Анною. Мав доньку, яку віддав заміж за шляхтича Казимира Кульчевського, та синів Францішка і Стефана Креницьких. П. у 1641. Уся спадщина Ходиків-Креницьких виявилася втраченою під час Національної революції 1648—1676. Їхні нащадки змушені були залишити Київщину і шукати притулку далеко від своїх домівок. Маємо лише згадку про житомир. чашника Стефана Креницького (1691—1696) та Олену Креницьку, яка відписала Київському Братському Богоявленському монастирю "креницький двір", що перебував навпроти того монастиря (1693).
Брат Василя Ходики-Креницького — Федір (див. Ф.Ходика) — зробив кар’єру в міськ. самоврядуванні. 1587—1601 був райцею київського магістрату. У 1580—90-х рр. активно займався торгівлею, їздячи до Любліна. Наприкінці 1612 отримав привілей на війтівство (див. Війт). Федір Ходика вперше був одружений з донькою бурмистра Андрія Кошколдейовича — Агрофеною (Богданою), від якої мав сина Івана; удруге — зі шляхтянкою Марією Шишчанкою, від якої мав четверо дітей: Юзефа, Андрія, Марію та Анну. У червні 1625 був страчений козаками біля м-ка Трипілля.
Сини Федора Ходики — Юзеф та Андрій, подібно до батька, пройшли всі сходинки у структурі органів міськ. самоврядування. У 1620-х рр. Юзеф обирався райцею, 1631 — лендвійтом. Привілеєм польс. короля Владислава IV Ваза від 28 березня 1633 йому було надано київ. війтівство. Помер у серед. 1641.
Андрій Ходика 1630 обирався старшим лавником, 1631—37 — райцею. Королів. привілеєм від 18 травня 1644 йому було надано київ. війтівство. Напередодні та в перші роки Нац. революції, виконуючи волю короля Владислава IV, переслідував у Києві осіб, підозрюваних у зв’язках з козаками. 1650 змушений був відректися від уряду й залишити місто. Із входженням військ польного гетьмана литовського кн. Я.Радзивілла до Києва 25 липня 1651 з’явився в місті, присягнув йому на вірність, але з відступом військ гетьмана 25 вересня 1651 назавжди залишив Київ. Відтоді прізвище Ходиків більше не згадувалося в місц. джерелах.
Час плине
Перейти
- Адміністративний розділ
- ↳ ПОЧАТОК
- ↳ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- ↳ РОБОТА ФОРУМУ
- ↳ ЗАПИТАННЯ ФОРУМЧАН З ТЕХНІЧНИХ ПИТАНЬ
- Прізвищний розділ
- ↳ Як користуватися Покажчиком прізвищ?
- ↳ А-Ґ
- ↳ А
- ↳ Б
- ↳ В
- ↳ Г-Ґ
- ↳ Д-З
- ↳ Д
- ↳ Е
- ↳ Є
- ↳ Ж
- ↳ З
- ↳ І-Н
- ↳ І,Ї,Й
- ↳ К
- ↳ Л
- ↳ М
- ↳ Н
- ↳ О-Т
- ↳ О
- ↳ П
- ↳ Р
- ↳ С
- ↳ Т
- ↳ У-Ц
- ↳ У
- ↳ Ф
- ↳ Х
- ↳ Ц
- ↳ Ч-Я
- ↳ Ч
- ↳ Ш
- ↳ Щ
- ↳ Ю
- ↳ Я
- Абетка
- ↳ ДОПОМОГА В ПОШУКУ ПРЕДКІВ та питання
- ↳ Допомога у пошуку
- ↳ Допомога у читанні текстів
- ↳ Пропоную послуги
- ↳ For people who don't speak ukrainian
- ↳ АБЕТКА & АБЕТКА
- ↳ Що таке АБЕТКА?
- ↳ "А" з абетки
- ↳ Археологія
- ↳ "Б" з абетки
- ↳ "В" з абетки
- ↳ Війни
- ↳ Друга Світова Війна
- ↳ Перша Світова Війна
- ↳ Російсько-турецькі війни (Московсько-турецькі)
- ↳ Наполеонівські війни
- ↳ Велика визвольна війна українського народу
- ↳ Визвольні змагання (1917-1921)
- ↳ "Г-Ґ" з абетки
- ↳ Голодомор
- ↳ ГЕНЕТИЧНА генеалогія / ДНК
- ↳ ГЕНЕАЛОГІЯ
- ↳ "Д" з абетки
- ↳ Діаспора
- ↳ "Е-Є" з абетки
- ↳ Еміграція
- ↳ "Ж-З"з абетки
- ↳ Запити
- ↳ "И-І-Ї-Й" з абетки
- ↳ "К" з абетки
- ↳ "Л" з абетки
- ↳ "М" з абетки
- ↳ "Н" з абетки
- ↳ НЕКРОПОЛІСТИКА
- ↳ Нумізматика
- ↳ НОВИНИ
- ↳ "О" з абетки
- ↳ "П" з абетки
- ↳ Партії
- ↳ "Р" з абетки
- ↳ ДРАЦС, РАЦС (ЗАГС)
- ↳ Революції
- ↳ Репресії, реабілітація та реабілітовані
- ↳ Розкуркулення
- ↳ Різдво
- ↳ Руїна
- ↳ "С" з абетки
- ↳ Стани
- ↳ "Т" з абетки
- ↳ Терміни історичні
- ↳ "У-Ф-Х" з абетки
- ↳ Університети
- ↳ УПА
- ↳ "Ц-Ч-Ш-Щ" з абетки
- ↳ Школи
- ↳ Хлопчачі школи
- ↳ Школи ФЗУ
- ↳ "Ю-Я" з абетки
- Географічний розділ
- ↳ Географічне межування
- ↳ АВСТРО-УГОРЩИНА
- ↳ РІЧ ПОСПОЛИТА
- ↳ РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ часів царату
- ↳ Бесарабська губернія (Бессарабська губернія)
- ↳ Білгородська губернія (часи існування 1727—1779)
- ↳ Варшавська губернія
- ↳ Віленська губернія
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Воронізька губернія
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Київська губернія
- ↳ Кубанська область
- ↳ Курська губернія
- ↳ Люблинська губернія
- ↳ Могилівська губернія (Могильовська губернія)
- ↳ Московська губернія
- ↳ Пермська губернія
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Симбірська губернія
- ↳ Ставропільска (Кавказька) губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Тульська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ СРСР
- ↳ Географічні питання
- ↳ Населені пункти
- ↳ Літера А
- ↳ Літера Б
- ↳ БЕРИСЛАВ
- ↳ БІЛА ЦЕРКВА
- ↳ Літера В
- ↳ Літера Г
- ↳ Літера Д
- ↳ ДНІПРО
- ↳ Літера Е
- ↳ Літера Є
- ↳ Літера Ж
- ↳ Літера З
- ↳ ЗАПОРІЖЖЯ
- ↳ Літера И-І-Ї-Й
- ↳ Літера К
- ↳ КИЇВ
- ↳ КРОПИВНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Л
- ↳ ЛЬВІВ
- ↳ Літера М
- ↳ МАРІУПОЛЬ
- ↳ Літера Н
- ↳ Літера О
- ↳ ОДЕСА
- ↳ Літера П
- ↳ ПЕРЕЯСЛАВ
- ↳ Літера Р
- ↳ Літера С
- ↳ СУМИ
- ↳ Літера Т
- ↳ Літера У
- ↳ Літера Ф
- ↳ Літера Х
- ↳ ХАРКІВ
- ↳ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Ц
- ↳ Літера Ч
- ↳ Літера Ш
- ↳ Літера Щ
- ↳ Літера Ю
- ↳ Літера Я
- ↳ Регіони
- ↳ Північ України
- ↳ Чернігівщина
- ↳ Полісся
- ↳ Сумщина
- ↳ Житомирщина
- ↳ Стародубщина
- ↳ Київщина
- ↳ Захід України
- ↳ Бойківщина
- ↳ Буковина
- ↳ Волинь
- ↳ Галичина
- ↳ Гуцульщина
- ↳ Закарпаття
- ↳ Схід України
- ↳ Полтавщина
- ↳ Слобожанщина
- ↳ Донбас
- ↳ Центр України
- ↳ Поділля
- ↳ Подніпров'я
- ↳ Південь України
- ↳ Приазов'я
- ↳ Північне Причорномор'я
- ↳ Крим
- ↳ Кубань
- ↳ Краєзнавство
- ↳ Зниклі населені пункти
- ↳ Краєзнавчі видання по регіонах
- ↳ РІКИ
- ↳ СКЕЛІ
- ↳ ГОРИ
- Архіви місцеві та інших країн
- ↳ УКРАЇНА-архіви
- ↳ Київ
- ↳ Центральний державний історичний архів України в м.Київ (ЦДІАК)
- ↳ Державний архів Київської області (ДАКО)
- ↳ Державний архів міста Києва (ДАК)
- ↳ Львів
- ↳ Центральний державний історичний архів Украіни у м. Львові (ЦДІАЛ)
- ↳ Харків
- ↳ Крим
- ↳ Архіви УКРАЇНИ-РЕГІОНАЛЬНІ
- ↳ Державний архів Дніпропетрівської області (ДАДО)
- ↳ Державний архів Полтавської області (ДАПО)
- ↳ Державний архів Хмельницької області (ДАХО)
- ↳ ІНШІ КРАЇНИ-архіви
- ↳ Білорусь-архіви
- ↳ Естонія-архіви
- ↳ Литва-архіви
- ↳ Молдова-архіви
- ↳ Польща-архіви
- ↳ Російська Федерація-архіви
- ↳ Москва
- ↳ Ст.-Петербург
- ↳ Румунія - архіви
- ↳ Франція - архіви
- ↳ Питання та поради стосовно теми "АРХІВИ"
- Суспільні стани минулого
- ↳ Військові
- ↳ Військові формування Австро-Угорської імперії
- ↳ Військові формування Російської імперії
- ↳ Військова форма
- ↳ Військові поселяни
- ↳ Духовенство
- ↳ Релігії
- ↳ Язичництво або Дохристиянські вірування
- ↳ ПРАВОСЛАВ'Я
- ↳ КАТОЛИЦИЗМ
- ↳ Греко-католицька церква
- ↳ Римо-католицька церква
- ↳ ПРОТЕСТАНТИЗМ
- ↳ Монастирі
- ↳ Митрополити
- ↳ Священики
- ↳ Розстріляне відродження-духовенство 1917—1933 років
- ↳ Церковна музика
- ↳ Козацтво
- ↳ Козацькі полки
- ↳ Переяславський полк
- ↳ Січ
- ↳ Запорозька січ
- ↳ Задунайська січ
- ↳ Гетьманщина
- ↳ Міщани
- ↳ Різні професії
- ↳ Вчителі / Школа
- ↳ Залізниця
- ↳ Медицина
- ↳ Митці, громадські діячі
- ↳ Торгівля
- ↳ Юристи
- ↳ Селяни
- ↳ Шляхта
- ↳ Геральдика
- ↳ Герби та роди
- ↳ Герб Погоня
- ↳ Герб Прус
- ↳ Герб САС
- ↳ Герб Рох, Тура
- ↳ Князівські роди
- ↳ Острозькі
- ↳ Заславські
- ↳ Графські роди
- ↳ Дворяни, дворянство
- ↳ Однодвірці
- ↳ Нагороди та відзнаки, Сфрагістика
- ↳ ВІЙСЬКОВІ-нагороди, відзнаки
- ↳ ДУХОВЕНСТВО-нагороди, відзнаки
- ↳ ЦИВІЛЬНІ-нагороди, відзнаки
- ↳ Сфрагістика
- Генеалогічні джерела
- ↳ ДОКУМЕНТИ
- ↳ Метричні Книги
- ↳ Сповідні росписи
- ↳ Переписи та ревізьки казки
- ↳ Оригинали документів (метрики, сповідні тощо)
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Володимир-Волинський повіт
- ↳ Дубенський повіт
- ↳ Житомирський повіт
- ↳ Ізяславський (Заславський) повіт
- ↳ Ковельський повіт
- ↳ Кременецький повіт
- ↳ Луцький повіт
- ↳ Новоград-Волинський повіт
- ↳ Овруцький повіт
- ↳ Острозький повіт
- ↳ Рівненський повіт
- ↳ Старокостянтинівський повіт
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Бахмутський повіт
- ↳ Верхньодніпровський повіт
- ↳ Катеринославський повіт
- ↳ Маріупольський повіт
- ↳ Новомосковський повіт
- ↳ Олександрівський повіт
- ↳ Павлоградський повіт
- ↳ Слов'яносербський повіт
- ↳ Київська губернія
- ↳ Бердичівський (Махнівський) повіт
- ↳ Вахнівка, село, Бердичівського повіту, Київської губернії
- ↳ Васильківський повіт
- ↳ Село Півні, присілки Дмитрівка, Волиця
- ↳ Снігурівка. Васильківський повіт, Київська губернія
- ↳ Фастів, містечко, Васильківський повіт
- ↳ Фастів - Костел Воздвиження Чесного Хреста Господнього
- ↳ Васильків, місто, Васильківський повіт
- ↳ Біла Церква, місто, Васильківський повіт
- ↳ Рокитне, м-ко, Васильківський повіт
- ↳ Звенигородський повіт
- ↳ Канівський (Богуславський) повіт
- ↳ Київський повіт
- ↳ Липовецький повіт
- ↳ Радомишльський повіт
- ↳ Сквирський повіт
- ↳ Таращанський повіт
- ↳ У́манський повіт
- ↳ Черкаський повіт
- ↳ Чигиринський повіт
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Балтський повіт
- ↳ Брацлавський повіт
- ↳ Бугаків, село, Брацлавського повіту, Подільської губернії
- ↳ Вінницький повіт
- ↳ Гайсинський повіт
- ↳ Кам'янецький (Кам'янець-Подільський) повіт
- ↳ Летичівський повіт
- ↳ Літинський повіт
- ↳ Могилівський повіт
- ↳ Ольгопільський повіт
- ↳ Проскурівський повіт
- ↳ Ушицький повіт
- ↳ Ямпільський повіт
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ Документи на право власності
- ↳ Паспорти
- ↳ Генеалогічні програми і сайти
- ↳ Familysearch
- ↳ Карти і топографічні плани
- ↳ Сімейні та архівні світлини
- ↳ Випускні альбоми
- ↳ Відео- і аудіо- матеріали
- ↳ Багатонаціональна Україна + Етно
- ↳ Болгари
- ↳ Вірмени
- ↳ Греки
- ↳ Грузини
- ↳ Євреї
- ↳ Німці
- ↳ Поляки
- ↳ Польські повстання
- ↳ Татари
- ↳ Чехи
- ↳ Цигани (рома, сінті тощо)
- Мовний і літературний розділ
- ↳ Ономастика
- ↳ ІМЕНА
- ↳ ПРІЗВИЩА
- ↳ Прізвища з закінченням на...
- ↳ Українсько-тюркські мовні контакти
- ↳ Україна і санскрит
- ↳ Книжкова полиця
- ↳ Для дослідження духовенства
- ↳ Козацька тематика
- ↳ Література стосовно шляхетського стану
- ↳ Дослідження селянства та міщанства
- ↳ Довідники
- ↳ Телефонні довідники
- ↳ Словники
- ↳ "Вѣдомости"
- Для душі
- ↳ БЛОГ - "Захалявна книжечка"
- ↳ Що таке захалявна книжечка?
- ↳ Наші захалявні книжечки
- ↳ ukrgenealogy
- ↳ cronoster
- ↳ D_i_V_a
- ↳ SNIGURIVNA
- ↳ Середюк
- ↳ DVK_Dmitriy
- ↳ Vitaly
- ↳ Falcon
- ↳ Bogdan Mishchenko
- ↳ drapieznik
- ↳ Umay
- ↳ kbg_dnepr
- ↳ Aushanbibi
- ↳ skelya
- ↳ Т. В.
- ↳ MiyRodovid
- ↳ Latysh
- ↳ Різне
- ↳ Про наше, про генеалогічне
- ↳ Про наше, про жіноче
- ↳ Поздоровлення та вітання
- ↳ Домогосподарство
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 8 гостей