Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Кобзарі та Лірники, Торбаністи

Письменники, поети, музиканти, художники (богомази), скоморохи, кобзарі, громадські діячі, політики, публічні особи тощо

Ваш пращур кобзарем/лірником і ви

Про це знав/знала
0
Немає голосів
Віднайшов/-шла інформацію в джерелах
0
Немає голосів
Про декого знав/-ла, а про декого віднайшов/-шла інформацію
0
Немає голосів
Знав або довідався, що була династія
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5495
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4708 раз.
Подякували: 2170 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники

Повідомлення D_i_V_a » 19 грудня 2018, 19:05

Портрет кобзаря
Семена Зезулі

1886 р.,
туш, перо, олівець;
30,7х21,2
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5495
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4708 раз.
Подякували: 2170 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники

Повідомлення D_i_V_a » 19 грудня 2018, 19:13

Портрет кобзаря
Трихона Магадина

1876 р.,
туш, перо, пензель, олівець, білила;
21,3х15,3
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5495
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4708 раз.
Подякували: 2170 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники

Повідомлення D_i_V_a » 19 грудня 2018, 19:16

Портрет кобзаря
Петра Сіроштана

1887 р.,
туш, перо, олівець;
25,7х20,3
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5495
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4708 раз.
Подякували: 2170 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники

Повідомлення D_i_V_a » 19 грудня 2018, 19:20

Портрет кобзаря
Опанаса Савченка (Баря)

1902 р.,
олівець, туш, перо, білила;
26,9х17,2
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5495
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4708 раз.
Подякували: 2170 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники

Повідомлення D_i_V_a » 19 грудня 2018, 19:27

Портрет
хлопця-кобзаря Петра
учня Івана Кравченка-Крюковського

1876 р.,
туш, перо, пензель, олівець;
25,3х18
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5495
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4708 раз.
Подякували: 2170 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники

Повідомлення D_i_V_a » 19 грудня 2018, 19:31

Портрет кобзаря
Миколи Дубини

1901 р.,
чорна акварель, олівець, перо;
26,8х17,2
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5495
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4708 раз.
Подякували: 2170 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники

Повідомлення D_i_V_a » 19 грудня 2018, 19:35

Портрет кобзаря
Остапа Калного

1901 р.,
олівець, туш, перо, чорна акварель;
22,8х17,2
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4246
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2391 раз.
Подякували: 846 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники, Торбаністи

Повідомлення АннА » 10 листопада 2019, 15:40

Торбаністи також належать до цієї групи.

З вікіпедії
Торбан, або теорбан — народний струнний щипковий музичний інструмент (30 — 40 струн), із родини лютневих, близький до теорби, від якої відрізняється додатковими приструнками, як на бандурі. Був поширений із першої половини 18 до початку 20 століття в Україні, Польщі і Росії. Так звана «панська бандура» зовнішньо походить на торбан, але відмінна від нього технікою гри.

Поміж українських торбаністів відомі І. Кошовий з Полтави, придворний музикант В.Ржевуського — Григорій Відорт, його син Каєтан (придворний торбаніст Санґушків) і онук Франц Відорт, Мауриціуш Драпацький, Томаш Падура, Комарницький, декілька Розумовських, І.Александров, В.Сварог.

Зовнішньо торбан дуже нагадує німецьку лютню-теорбу, тільки з приструнками. Досить вірогідно, що лютня-теорба, яка була завезена італійськими музикантами до Польщі (за О. Фамінциним), потрапила до рук придворних музик українського походження. Вони й оздобили її суто українським винаходом — приструнками. З того часу теорба і набула слов'янського вигляду, ставши польсько-українським торбаном. Відомі зображення т. зв. «польських» та «українських» торбанів — настільки схожі між собою, що класифікувати їх за етнічною приналежністю зовсім недоцільно.

Причиною розповсюдження цього музичного інструменту різноетнічними регіонами однієї тоді держави було наслідування польською та українською шляхтою модних світських звичаїв, що існували при королівському дворі. Так, наприклад, існує досить розповсюджена легенда, за якою майбутній гетьман Іван Мазепа, перебуваючи у молоді роки при дворі польського короля і там оволодівши грою на торбані, зберіг любов до нього протягом усього подальшого життя в Україні. Але торбан Мазепи вірогідно був лютнею, бо торбан з приструнками з'явився вже після смерті Мазепи.

Відродженням інтересу до цієї пам'ятки музичної культури потрібно завдячувати О. Русову за опис родоводу торбаністів: Грегора, Каетана, Франца Відортів. Та М. Лисенкові за фіксацію інструменту, прийомів та способу гри на ньому, нотний запис творів. У кінці XX ст. відбулася перша невдала спроба реконструкції цього музичного інструменту М. Будником та А. Пасічним, а слідом і способу гри В. Кушпетом. Врешті вдалося озвучити твори XVIII ст., успадковані від діда останнім музикантом з плеяди Відортів — Францом.

У способах гри на торбані проглядається процес еволюції українського музичного інструментарію (від лютнеподібної кобзи до гарфоподібної бандури). На жаль, невідповідність сучасної хореографії її етнографічним першоджерелам не дозволяє довести процес реконструкції до кінця та відродити танцювальні рухи («14 фігур козака, між якими були і вприсяди»), які за твердженням Ф. Відорта були обов'язковими під час гри та співу торбаністів. Та навіть озвучення кількох автентичних нотних зразків на відповідному музичному інструменті дозволяє уявити виконавську естетику одного з жанрів світської музичної культури кінця XVII, початку XIX ст. в Україні.

У травні 2006-го у варшавській Національній Бібліотеці був знайдений манускрипт торбанових пісень Томаша Падури та його друковане видання 1844-го року («Ukrainky»).

Зображення
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4246
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2391 раз.
Подякували: 846 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники, Торбаністи

Повідомлення АннА » 10 листопада 2019, 15:41

Джерело
Каєтан Відорт[1] (1804 — † 1852 Славута) — був сином відомого торбаніста шляхтича Григорія Відорта, що перебував при Вацлаву Ревуському та Романові Санґушку.

Після смерті батька його місце в Санґушків зайняв Каєтан, який присвятив себе повністю співу та музиці. Мав він завжди не менше 6 учнів з козаків князя Санґушка, окрім того інших хлопців для навчання грі на бандурі, приводили також жителі з навколишніх околиць. Помер Каєтан Відорт у Славуті у віці 48 років. Його син Франциск Відорт жив також завжди у Санґушків, хоча і грав на бандурі також, але це на було його основним заняттям. І тому останнім бандуристом вважали саме Каєтана Відорта.

Торбаністи були вихідцями з меншзаможної шляхти, прийшли вони на зміну бандуристам, жили при дворах шляхти, зберігали традиції українських співців та навчали грі на торбані.

Дума про Вацлава Ревуського

Ой виїхав пан Ревуха: На коні гуляти,
Перевісив через плечі,
Сагайдак богатий
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4246
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2391 раз.
Подякували: 846 раз.
Стать: Жінка

Re: Кобзарі та Лірники, Торбаністи

Повідомлення АннА » 10 листопада 2019, 15:50

Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
ЗАСЛАВ або ЗАСЛАВЕЦЬ, ЖАСЛАВ і ЖОСЛАВЛЬ, ЖЕСЛАВ, місто в південно-східній частині Волині
В середині самого замку до кінця 19 ст. в великих його залях і кімнатах переховувалося багато пам'яток старини і об'єктів малярства, серед яких переважали родинні портрети кн. Сангушків, Заславських і Острозьких (часом фламанського письма) і портрети достойних українських гетьманів. В цих оборонних приміщеннях знаходили собі притулок околишні землянки і шляхта під час татарських нападів і воєн. Там часто з'їздилася шляхта, щоб побавитись, почути цікавих речей, відбувалися хорові і музичні імпрези. З них улюбленою імпрезою був оркестр українських народних тарбаністів і хору. Ще у кінці 19 ст. і на початку 20 ст. селяни і шляхта охоче співали пісні Григорія Відорта, який народився на Волині у 1764 р. і як артист-співак перебував при магнацьких дворах Сангушків і Ревуцьких. Пісні його відзначалися глибокою любов'ю до рідного краю.

Зображення
Із повагою, Ганна

Поперед.

Повернутись до Митці, громадські діячі

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Aushanbibi, Bing [Bot], Bogdan Mishchenko, Google [Bot], Google Adsense [Bot], Pan_Oleg, ukrgenealogy