Старовіччина
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Старовіччина
Реконструкція фортеці "дубль 2" накінець стартувала. Якщо не розкрадуть грошей, то може щось з цього вийде.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Старовіччина
Сива давнина стрімко відступає під тиском цивілізації, розвіюється наче верховинський туман під сонцем. Вона ще гніздиться в трухлявих порожніх граждах, на заснованих павутинням стрихах. Позирає очима старих газд на світ, що безповоротно змінюється. Вони, нащадки перших осадників-колонізаторів Гір, пам"ятають напівлегендарних пращурів.
Хоча є ще місця, де свято бережуть Пам"ять. У наших найближчих сусідів-поляків, гуралі Татр передають з уст в уста перекази про далеких родоначальників. Зберігають предківські садиби та традиції, доглядають за прадідівськими могилами
Один з найдавніших гуральських кланів Закопаного, Гонсєніци (Gąsienica), беруть свій початок в далекому 16 столітті.
Їх найстарший задокументований предок Пьотр Кістек-Костек (1530-1610 рр), жонатий на Зофї Червінській (1550-1623 рр) дав початок розгалуженому роду. Умовно їх можна розділити на 3 основні групи: ПРЕДКИ (1-4 покоління), Брати Гонсєніцовє (виводять рід від Петра і Малгожати) та Гонсєніцове (нащадки Яна та Малгожати).
Нащадки Братів Гонсєніц поділяються на 5 гілок:Гонсєніци Бондарі і Собчаки;Гонсєніци Фронки, Рої, Сєчки; Гонсєніци Кшептовці; Гонсєніци Самкі; Гонсєніци Вальчаки. Подальший поділ відбувався з додаванням придомків та за місцями поселень. Тільки придомків цього роду існує близько 150.
P. S.: На основі книг Кшептовських-Ясінек Марії та Йозефа " Genealogia rodu Gasienicow w Zakopanem" та власного фотоархіву.
Хоча є ще місця, де свято бережуть Пам"ять. У наших найближчих сусідів-поляків, гуралі Татр передають з уст в уста перекази про далеких родоначальників. Зберігають предківські садиби та традиції, доглядають за прадідівськими могилами
Один з найдавніших гуральських кланів Закопаного, Гонсєніци (Gąsienica), беруть свій початок в далекому 16 столітті.
Їх найстарший задокументований предок Пьотр Кістек-Костек (1530-1610 рр), жонатий на Зофї Червінській (1550-1623 рр) дав початок розгалуженому роду. Умовно їх можна розділити на 3 основні групи: ПРЕДКИ (1-4 покоління), Брати Гонсєніцовє (виводять рід від Петра і Малгожати) та Гонсєніцове (нащадки Яна та Малгожати).
Нащадки Братів Гонсєніц поділяються на 5 гілок:Гонсєніци Бондарі і Собчаки;Гонсєніци Фронки, Рої, Сєчки; Гонсєніци Кшептовці; Гонсєніци Самкі; Гонсєніци Вальчаки. Подальший поділ відбувався з додаванням придомків та за місцями поселень. Тільки придомків цього роду існує близько 150.
P. S.: На основі книг Кшептовських-Ясінек Марії та Йозефа " Genealogia rodu Gasienicow w Zakopanem" та власного фотоархіву.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Старовіччина
Родова легенда оповідає, що предки Гонсєніцув прийшли з іншої сторони Татр (Cловакія), де були заможніми господарями ( розводили гусей). Вже відбулося 3 великих зустрічі клану, де з"їжджалися представники роду з цілого світу.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Старовіччина
Ось ще до колекції - двері, Голандія, яка краса...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Старовіччина
Надвірна майже століття тому (1938)
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Старовіччина
Там того 1831 року в Надвірній холера зібрала рясний врожай людських життів
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Старовіччина
" Люди- це наче зірки в небі, і кожна з них- окремий світ. Ми їх бачимо, хоча вони уже згасли. Те, що на Землі, є відображенням на небі. Кожна людина має своє небо, кожен рід. Тому треба час від часу дивитися у це небо пам'яті. Жодні гроші, жоден комфорт і жодні клопоти не повинні заступати минулого. Того, що колись були люди, без яких ми не з'явилися би на світ. Вони раділи, страждали, дбали одне про одного, і теж вдивлялися у небо пам'яті."
"Світ Модрицьких..", Пагутяк
"Світ Модрицьких..", Пагутяк
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Старовіччина
"Стефан Божою милістю король Польщі та ін. Сповіщаємо цим нашим писанням усіх і кожного, кого це цікавить, і подаємо до загального відома. Що до нас звернулися наші радники з проханням підтвердити [привілей] для містечка, названого Краснодвір, власності уродженого Миколи Куропатви, галицького войського, заснованого на сирому корені на ґрунтах села Пнів`я. І ми, виявляючи нашу милість згаданим жителям і міщанам і бажаючи сприяти започаткуванню цього згаданого містечка, висловлюємо нашу королівську волю і прихильність щодо всілякого зростання і примноження їхніх статків…
А для вірності цього підписуємо власною рукою і наказуємо прикріпити нашу вислу королівську печатку. Дано у Варшаві на загальному сеймі Королівства дня 23 місяця січня року Божого 1578, в королювання Нашого року другого».
Першим цей документ у Варшавському архіві виявив відомий польський дослідник, професор університету Марії-Кюрі Складовської в Любліні Річард Щигель.
Локаційний привілей Стефана Баторія пересунув межу заснування Надвірної до 1578 року.
А для вірності цього підписуємо власною рукою і наказуємо прикріпити нашу вислу королівську печатку. Дано у Варшаві на загальному сеймі Королівства дня 23 місяця січня року Божого 1578, в королювання Нашого року другого».
Першим цей документ у Варшавському архіві виявив відомий польський дослідник, професор університету Марії-Кюрі Складовської в Любліні Річард Щигель.
Локаційний привілей Стефана Баторія пересунув межу заснування Надвірної до 1578 року.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей