Прізвища-прозвища

[АннА]

Тему створено для обговорення прозвищ

[ГіП]

От є 5 прізвиськ моїх предків:Кривохата, Крутяк, Макогон, Недоруб, Рахуба і хто з них Єщенко, Поперека, Сенько, Сердюк, Фесенко

[SNIGURIVNA]

От є 5 прізвиськ моїх предків:Кривохата, Крутяк, Макогон, Недоруб, Рахуба і хто з них Єщенко, Поперека, Сенько, Сердюк, Фесенко

А для початку розпитати аборигенів?

[cronoster]

Відомі прізвиська моїх предків: Зуб, Фукс, Кушнір, Антошко, Клим. По місту побутують такі шпіцнамен: Штудер, Мандєр, Ґрейцар, Копайбальон, Чорні, Мученики..

[ГіП]

От є 5 прізвиськ моїх предків:Кривохата, Крутяк, Макогон, Недоруб, Рахуба і хто з них Єщенко, Поперека, Сенько, Сердюк, Фесенко

А для початку розпитати аборигенів?

без аборигенів тут ніяк не розібратись
в ревізії 1859 по сусідньому селу записували і прізвище і по-вуличному, а у нас нажаль ні

[SNIGURIVNA]

в ревізії 1859 по сусідньому селу записували і прізвище і по-вуличному, а у нас нажаль ні

По своїх селах маю кілька прикладів, коли у ревізії 1850 писали такий-то і він же такий-то. Але скоріше йшлося про два прізвища.
Як приклад, зять жив у родині тестя, писався на жінчине прізвище, і діти теж, або жінка овдовіла, її звикли називати старим дівочим прізвищем, та й її дітей разом з нею, онуків вже навіть по тому, як її не стало.
Тобто це теж родові прізвища.

Прізвиська проскакують у метричних записах.
До другої половини 19ст. це загалом зникає.

[Яків]

Чи не знають шановні знавці походження прізвища Скузик?
Перші писемні згадки прізвища, ті що віднайшлися, датуються початком 18 ст. у с. Півні (Златоустівська церква) Васильківського повіту Київської губернії. Пізніше стало Скуз.
Буду вдячний за будь-яку інформацію.

[D_i_V_a]

Чи не знають шановні знавці походження прізвища Скузик?
Перші писемні згадки прізвища, ті що віднайшлися, датуються початком 18 ст. у с. Півні (Златоустівська церква) Васильківського повіту Київської губернії. Пізніше стало Скуз.
Буду вдячний за будь-яку інформацію.

Начеб то вже говорилось, що головна і правильна форма є СКУЗ.
Все інше це похідні, що утворювались в укрмові, так звані побутові форми розмовної мови, які вказують на належність до роду. Це діяло приблизно так - допоки жив голова роду якого називали Скуз, всі інші були Скузик, Скузенко, Скузичанка, Скузівна, Скузова тощо. Потім головна форма переходила до нового старійшини роду, а всі інші так і залишались на похідних. Чим більше входила паспортизація/надання довідок у суспільство і чим грамотнішими були писарі, тим вірніше вони записували прізвища в документах.

Походження мабуть зоологічне. Я щось не можу згадать кого називали скузом - жука, що поширює дуже інтенсивний запах, чи тваринку, на кшталт куниці...

[Falcon]

Чи не знають шановні знавці походження прізвища Скузик?
Перші писемні згадки прізвища, ті що віднайшлися, датуються початком 18 ст. у с. Півні (Златоустівська церква) Васильківського повіту Київської губернії. Пізніше стало Скуз.
Буду вдячний за будь-яку інформацію.

Зверніть увагу на європейські мови, латину
В сучасній італійській scusa, румунській scuz - виправдання. Можливо колись Ваш предок був виправданий судом.

[SNIGURIVNA]

Поділюся, бо одна голова добре, а громада - краще.

Десь у своєму щоденнику я вже бідкалася, що метрики першої половини 18ст. виявилися сповененими геть незнайомими мені прізвищами, наче у селі тоді жили інші люди.
Зі звичних прізвищ побачила там лише кілька.

А потім я почала цілеспрямовано розпитувати про прізвиська, і з'ясувала, що кілька тих старих прізвищ пізніше стали по-вуличному.

Одним з них було Сотніченко. Я так думаю, що треба було бути якимось нащадком місцевого козацького сотника, щоб таке отримати.

А от ті, кого пізніше по-вуличному Сотниченками звали? У нас кажуть "дражнили", але тут це слово, як на мене, не підходить. Отже ті, хто мали геть інше прізвище, але прозивалися Сотниченками, ким вони могли бути сотнику, оскільки це не стало офіційним прізвищем? Чи просто щось його перебило, як у свідомості дитини одне яскраве уявлення здатне затьмарити інше? Хоча я чула історії і про те, що деякі прізвища власники посполитих просто вважали небажаними і міняли на інші...

З Сотників, що жили в селі у першій половині 18ст., я знайшла ім'я тільки одного чоловіка. Гаврило Сотниченко. У 1726 році він хрестив дитину у Михайлівській церкві.

Весь великий рід, деяких представників якого вже у першій половині 19ст. іноді називали Сотниченками, теж належав до приходу Михайлівської церкви. Найстаршим з них за відомостями ревізії 1811 року значиться вже покійний Семен Гаврилович. Чи його батьком і був той самий Гаврило?

[ГіП]

Сотніченко. Я так думаю, що треба було бути якимось нащадком місцевого козацького сотника, щоб таке отримати.

Cотніченко по ідеї міг бути сином місцевого сотника і мати таке прізвисько, а прізвище таке, як у батька було
(прізвища сотників повинні бути в реєстрах)
Другий варіант це якщо прізвисько стало прізвищем - Сотніченко і рід перевівся, тоді й прізвище змінилось на приймацьке, а за місцем проживання так і залишилось старе - Сотніченки і вже, як прізвисько