Є кілька версій походження цього суфікса:
- Патронімічний, присвійний суфікс, який означає "чийсь слуга" або "чийсь син".
- Суфікс -чук литовського походження, від зменшувального суфікса -čiukas.
- Суфікс -чук тюркського походження. Роль тюркського субстрату в українців велика, тому зменшувальний тюркський суфікс "чук" (букв. "маленький") став словотвірною часткою.
- Суфікс -чук булгарсько-татарського походження. Чук - назва язичницького свята, що зберігся у хрещених татар. Під час нього люди виходили в поля, обливали один одного водою, варили кашу і зверталися до вищих сил з благанням послати дощ і дати хороший урожай. Свято Чук відзначали також чуваші і удмурти. Хлопчикам, народженим під час цього свята, давали ім'я Чук.
Звідки взявся суфікс -чук в українських прізвищах
- Vitaly Savitar
- Повідомлень: 988
- З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
- Дякував (ла): 17 разів
- Подякували: 217 разів
- Контактна інформація:
Звідки взявся суфікс -чук в українських прізвищах
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Звідки взявся суфікс -чук в українських прізвищах
З другої теми
Сьогодні вже попривикла, а жаль...
Додати до вище сказаного можу, що з досвіду бачу, що повернення на кореневу форму відбувалося не часто. Тому маю думку, що це залежало ще від статку родини. Якщо родина була заможна, то і господаря називали поважно по кореневій формі прізвища.
Отакі ми українці! Все у нас має своє значення та ознаку
Для мене особисто свого часу було ТАК несподівано дізнатися що закінчення українських прізвищ -ук/-юк та -енко - це не що інше як форма "молодший" "належний до роду/родини" що походить від сталої (кореневої) форми прізвища, що довгий час перебувала під враженням та щедро ділилася з іншими своїм відкриттямal_mol писав:Все уже наверное знают, что суффикс -чук в фамилии добавлялся к фамилии и заменял слово "сын", то есть на примере фамилии Олейник- сын получал фамилию ОлейниЧУК, я всегда считал, что никогда фамилия не возвращалась к начальному состоянию, но работая с документами Черепашинецкой Волосной управы нашел документы- Это приговор сельского схода 1874 года о призыве на службу и выписка из метрики призывника
Сьогодні вже попривикла, а жаль...
Додати до вище сказаного можу, що з досвіду бачу, що повернення на кореневу форму відбувалося не часто. Тому маю думку, що це залежало ще від статку родини. Якщо родина була заможна, то і господаря називали поважно по кореневій формі прізвища.
Отакі ми українці! Все у нас має своє значення та ознаку
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Звідки взявся суфікс -чук в українських прізвищах
Ой не подобається мені це твердження про слугу... не туди воно веде...Vitaly Savitar писав:...
- Патронімічний, присвійний суфікс, який означає "чийсь слуга" або "чийсь син"...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей