Савицький

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
1
100%
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 1

Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Савицький

Повідомлення Vitaly Savitar »

Савицький (білор. Савіцкі, польск. Sawicki) - слов'янське шляхетське прізвище. Походить від хрестильного імені Савва, що з давньоєврейського означає - старець. Традиція називати дитину на честь святого - це наслідок християнізації Русі, коли під час офіційної церемонії хрещення людина отримувала від священика хрестильне ім'я.

Згідно з іншою версією, прізвище Савицький є семінарським і сходить до латинського слова «svavis», тобто «милий, люб'язний». Так могли назвати учня семінарії в нагороду за блискучі успіхи в навчанні.

Особливо слід згадати про герб Савицьких. Польський дворянський герб під назвою «Холева» відомий з початку XV століття (а саме з 1408) і використовувався 113 шляхетськими родами Білорусії, України, Литви та Польщі, деякі з них включені в Загальний гербовник дворянських родів Російської імперії. У їх число входять і Савицькі, відомості про яких містяться в 12 частини гербовника.

Герб «Холева» являє собою щит, в червоному полі якого розташовані дві залізні скоби (clamry), звернених у протилежні сторони. Між скобами - меч, розташований вістрям вниз. Герб увінчаний дворянським шоломом і короною, над якою - наручні військові обладунки (іноді страусові пера). Деякі польські геральдики фігуру цього герба пояснюють заслугами одного тесляра, який жив в лісах і врятував короля Болеслава Сміливого тим, що показав йому найближчу і безпечну дорогу на ворога і, взявши меч у солдатів, допомагав переслідувати і перемогти ворога.

До цього герба також входять такі роди:

Арцишевские (Arciszewski), Бабецкие (Babecki), Бялаховские (Бялоховские, Bialachowski, Bialochoski, Bialochowski), Боболицкие (Bobolicki), Боравские (Borawski), Боровецкие (Borowiecki), Брынницкие (Brynnicki), графы и дворяне Харчевские (Харчовские, Charczewski, Charczowski), Харшовские (Charszowski), Хлудзинские (Chludzinski), Холева (Cholewa), Холевицкие (Cholewicki), Холевинские (Cholewinski), Холевские (Cholewski), Худзинские (Chudzinski), Худзынские (Chudzynski), Цишевские (Ciszewski), Чарновские (Czarnowski), Черменские (Czermienski), Черминские (Czerminski), Данишевские (Daniszewski), Дедовичи (Dedowicz), Добросельские (Dobrosielski), Газдецкие (Gazdecki), Газецкие (Гажецкие, Gazecki), Глажевские (Glazewski), Гневковские (Gniewkowski), Гржимские (Grzymski), Каменские (Kamienski), Каминские, Китковские (Kitkowski), Китновские (Kitnowski), Клечковские (Kleczkowski), Коломыйские (Kolomyjski), Котарские (Kotarski), Крамковские (Kramkowski), Кржибавские (Krzybawski), Квасеборские (Kwasieborski), Малёновские (Malonowski), Маршевские (Marszewski), Метрашевские (Metraszewski), Мержановские (Mierzanowski), Милодровские (Milodrowski), Мочульские (Moczulski), Морачевские (Moraczewski), Морачинские (Moraczynski), Мошевские (Moszewski), Новаковские (Nowakowski), Обремские (Обрембские, Obrebski, Obrembski), Опатковские (Opatkowski), Опольские (Opolski), Папроцкие (Paprocki), Пашинские (Paszynski), Павликовские (Pawlikowski), Першкевичи (Perszkiewicz), Пешенские (Peszenski), Пеншинские (Peszynski), Петржинские (Petrzynski), Пядзевичи (Piadziewicz), Пешкевичи (Pieszkiewicz), Пшенички (Pszeniczka), Рапштынские (Rapsztynski), Роевские (Rojewski, Rojowski), Рожавские (Rozawski), Савицкие (Sawicki), Савичевские (Sawiczewski), Скарбек (Skarbek), Собешские (Sobieszczki), Соколовские (Sokolowski), Стыпницкие (Stypnicki), Шавловские (Szawlowski), Терлецкие (Terlecki), Тлухонские (Tluchonski Skarbek), Тлуховские (Tluchowski), Тытлевские (Tytlewski), Убыши (Ubysz), Уминские (Уманские) (Uminski), Велицкие (Wielicki), Вискевичи (Wiskiewicz, Wyskiewec), Закроцкие (Zakrocki), Зловодские (Zlowodzki), Жлотоводские (Zlotowodzki).
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Онлайн
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Савицький

Повідомлення D_i_V_a »

Є.Чернецький "Правобережна шляхта за російського панування" http://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.ph ... 1258#p1258
Список православних шляхетних родів
Васильківського повіту (1812-1815рр)
стор. 94
САВИЦЬКІ, шляхта, парафія Свято-Покровської церкви, м-ко Біла Церква;
міщани, парафія Свято-Покровської церкви, м. Васильків;
казені селяни, парафія Свято-Покровської церкви, м. Васильків;
посполиті, парафія Свято-Михайлівської церкви, с. Блощинці, мешкали в присілку Томилівці.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
ukrgenealogy
Адміністратор
Повідомлень: 1566
З нами з: 12 лютого 2016, 23:05
Звідки: Україна
Дякував (ла): 235 разів
Подякували: 249 разів
Контактна інформація:

Re: Савицький

Повідомлення ukrgenealogy »

Савицькі - герба Косцєша
Савицькі - герба Слєповрон
Савицькі - герба Холева
Технічна підтримка з питань реєстрації, зміни імені користувача або інших питань, стосовно вашого облікового запису, здійснюється через ukrgenealogy@ukr.net
Онлайн
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Савицький

Повідомлення D_i_V_a »

Є.Чернецький "Правобережна шляхта за російського панування" http://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.ph ... 1258#p1258
Походження неосілої шляхти
Махнівського повіту (1800 р)
стор.117
САВИЦЬКИЙ Мацей, син Олександра, 27 р., 1800 Юрівка, мешкали на землі поміщика "старости рановського" (посесор ксьондз Нестерський, базиліанський експровінціал), 1793 прийшов з села Лаврівка Волинської губ.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
lora_39
Повідомлень: 12
З нами з: 04 березня 2017, 17:49
Стать: Жінка
Дякував (ла): 2 рази
Подякували: 20 разів

Re: Савицький

Повідомлення lora_39 »

Савицька Варвара Михайлівна нар.17 грудня 1914 року.Померла в 1987 році в п.Гвардійське,Сімферопольського району.Всі родичі -сестри-переселенці з Білорусії- жили в Криму, з якого року переселились- невідомо.
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Савицький

Повідомлення Вернер »

САВИЦЬКІ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Романа Савицького (середина — 2-га пол. 17 ст.), пресвітера с. Ждани Сенчанської сотні Лубенського полку (нині село Лубенського р-ну Полтав. обл.).
Пресвітером жданівським і хрестовим намісником (1710) був його син — Василь Романович (2-га пол. 17 — поч. 18 ст.), а онуки — Степан Васильович, лубенський полковий писар, історик і перекладач (див. С.Савицький; 1684—1751), та Василь Васильович (1-ша пол. 18 ст.), протопіп роменський (1724—32).
Із цього роду походили: Григорій Степанович (бл. 1732 — після 1816), лубенський полковий осавул (1773—82);
Василь Федорович (бл. 1740 — після 1792), лубенський полковий писар (1779—81);
Олексій Олексійович старший (бл. 1751 — р. с. невід.), малорос. сотник (1781—83);
Дмитро Васильович (1829—99), таврійський губернський архітектор (1861—62), старший міський архітектор у Ростові-на-Дону (нині місто в РФ; 1862—66), черніг. губернський інженер (1866—99);
Андрій Лукич (1811—84), громад. і літ. діяч, один із редакторів петерб. газ. "Народное богатство" (1860-ті рр.), друкувався в "Русском инвалиде" та "Голосе", автор екон. і релігійно-філос. праць;
Петро Лукич (1818—93), черніг. громад. діяч, статський радник (1893), кролевецький повітовий і черніг. губернський гласний;
Нил Петрович (1860 — р. с. невід.), громад. діяч, філантроп, літератор, дійсний статський радник (1908), кролевецький повітовий і черніг. губернський гласний (із 1895);
Микола Петрович (1867—1941), громад. діяч, дійсний статський радник (1911), кролевецький повітовий і черніг. губернський гласний (1892—95), член Держ. ради Рос. імперії (із 1906), голова Черніг. губернської земської управи (1906—18), губернський староста (1918) і товариш (заст.) міністра внутр. справ Української Держави (1918);
Петро Миколайович (1895—1968), економіст, філософ, педагог, учень П.Струве, ідеолог євразійства, автор фундаментальних праць ("На путях: Утверждение евразийцев", 1922; "Россия и латинство", 1923; та ін.), поет (псевд. — П.Востоков), громад. і політ. діяч, учасник Білого руху, член уряду Півдня Росії, із 1920 — в еміграції, де продовжував наук., пед., громад. діяльність: був секретарем П.Струве, зав. кафедри економіки Рос. вільного ун-ту, доцентом Рос. юрид. ф-ту, співробітником Рос. істор. т-ва, Рос. закордонного істор. архіву, співредактором паризької газ. "Свершения" (1934), одним із видавців "Евразийского временника" (Берлін, 1923—25; Париж, 1927) та "Евразийской хроники" (Прага, Париж, 1925—37), 1935—41 викладав рос. та укр. мови й русистику в празькому Нім. ун-ті, директор рос. г-зії у Празі (нині столиця Чехії; 1940—44). 1945 був заарештований рад. органами держ. безпеки та засуджений на 10 років таборів, після відбування терміну виїхав до Чехословаччини.
Рід внесений до 1-ї, 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губ., а герб — до 12-ї частини "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи".

Існує багато однойменних родів ін. походження.
Томазов В.В.
Час плине
Аватар користувача
al_mol
Супермодератор
Повідомлень: 2719
З нами з: 05 червня 2016, 19:36
Стать: Чоловік
Звідки: Вінниця
Дякував (ла): 948 разів
Подякували: 2910 разів

Re: Савицький

Повідомлення al_mol »

клировая 1796 года, священник Андрей Антонович Савицкий

Зображення
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Савицький

Повідомлення kbg_dnepr »

ЗЕМЛЕВЛАСНИКИ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОГО ПОВІТУ ДВОРЯНИ САВИЦЬКІ
ЗАРУБА В.М., доктор історичних наук, професор

Неподалік від сучасного села Новопокровка Солонянського району розташовано села Бутовичівка та Чумаки – колишні рангові дачі бунчукового товариша Степана Бутовича та військового товариша Олексія Савицького. Після скасування Січі у 1775 р. кілька представників родини Савицьких, які брали участь у російсько-турецьких війнах, отримали в Новоросії чималі земельні угіддя. За даними історичних досліджень, у 1793 р. їм тут у цілому належало 45 000 десятин землі загальною вартістю 2 млн руб. [1, с. 231–232], – колосальна як на ті часи сума. Наприкінці ХVІІІ ст. в Новоросії поступово осіли нащадки Степана Васильовича Савицького, які володіли селами:
Алексєєвка (Нечаївка) – нині не існує;
Бутовичівка – нині Солонянського району;
Любикут – власницьке село в Анастасіївській волості, нині с. Любе Першотравенської сільради Софіївського району; Степанівка – нині Софіївського району;
Чумаки – нині Томаківського району.
Катеринославські Савицькі належали до відомого й заслуженого на Лівобережній Україні козацько-старшинського роду [2; 3]. Його заснував у ХVІІ ст. священик Роман Савович – лубенський сотенний старшина (1687), пресвітер церкви с. Ждани Сенчанської сотні Лубенського полку. Син Романа Василь служив військовим товаришем, а згодом теж став священиком у Жданах, змінивши на парафії батька. Він мав дітей Федора, Ісака і Степана. Нащадки перших двох були переважно священиками на Полтавщині та Чернігівщині [4].
Наразі розглянемо дворянське потомство С. В. Савицького, яке пов`язало долю з Новоросією.
I
1. Степан Васильович – народився в Жданах 1684 р. Освіту здобув у КиєвоМогилянській Академії (КМА). Військовий канцелярист Лубенського полку (1712–1714). За протекцією гетьмана І. Скоропадського став лубенським полковим писарем (1714–1739 рр.)
Виконував слідчо-судові доручення гетьманів П. Полуботка, Д. Апостола та Генеральної військової канцелярії (ГВК) в Полтавському та Чернігівському полках (1724, 1732), брав участь у походах 1720–1730 рр. 1743 р. вже був у відставці й мешкав з родиною в с. Логовики Чорнуської сотні Лубенського полку, Член Кодифікаційної комісії (1744). Належав до групи освіченої старшини, яка цікавилася історичним минулим України. У 1718 р. переклав у віршах з польської мови твір С. Твардовського «Громадянська війна» («Wojna Domowa») під назвою «Повість про козацьку з поляками війну…». Копію з перекладу використав у літописі С. Величко, котрий покликається на Стефана Савицького. Його сини Олексій та Григорій служили в козацькому війську старшинами. Через їхні шлюби та заміжжя доньок Уляни та Февронії поріднився з Бутовичами, Стороженками, Маламами, Сахно-Устимовичами. Помер у
Логовиках 1750 р. Дружина – N Євдокія Євстафіївна. Донька священика. Народилася 1697 р. У 1761 р. – вдова.

http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/arch ... 013/01.pdf
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Савицький

Повідомлення Вернер »

Волинь (Рівне) №87 від 07.11.1943, сторінка 4
Публичне доручення.
У справі подружжя САВИЦЬКОГО Станіслава, зам. в Рівному по вул. Черемшини ч. 19 проти його жінки САВИЦЬКОЇ Олени часово незнаного місця побуту, на внесення позивача САВИЦЬКОГО Станіслава має бути розв’язане подружжя.
Термін розправи визначується на день 25 листопада 1943 р. перед Мировим суддею м. Рівного вул. Німецька ч. 88.
Оцим викликується пізвану САВИЦЬКУ Олену на цей термін.
Час плине
Відповісти

Повернутись до “С”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Олексій Василюк і 23 гостей