Прізвища-прозвища

[АннА]

Тему створено для обговорення прозвищ

[SNIGURIVNA]

Свіженька знахідка: Виштак.
Прізвисько проіснувало більше двох століть точно.
Що може означати?

[ГіП]

Свіженька знахідка: Виштак.
Прізвисько проіснувало більше двох століть точно.
Що може означати?

це, мабуть той, що вештався

[SNIGURIVNA]

Знайшла ось:

восходит к украинскому глаголу «виштакувати» - «толкать, принуждать кого-нибудь выйти откуда-то или куда-то».
Джерело

Перевірито саме дієслово не змогла треба знавців словників попитати.

[D_i_V_a]

---восходит к украинскому глаголу «виштакувати»---

Перевірито саме дієслово не змогла треба знавців словників попитати.

А в моєму українському словнику такого українського слова не знайшлось

Ось що є на перші 4 букви - вишт
виштовхувати, виштовхати
виштиркатися, виштрикатися
виштрикувати, виштрикати
виштурхувати, виштурхати

[D_i_V_a]

Передивилась і з імовірним написанням --- вішт---
Але з буквою Т взагалі нічого немає, і на віш є небагато, починається з вішлка і закінчується вішИти - розставляти віхи під час геодезичних робіт.
Але які ж геодезичні роботи 200 років тому?
Потім іде віщати.

[D_i_V_a]

А от що притягло увагу, то це діалектне дієслово вИшатирити - 1. Старанно обшукати. 2. Старанно вимити.

Спиталась, як жеж від цього слова могло бути прозвище?

[ГіП]

---восходит к украинскому глаголу «виштакувати»---

Перевірито саме дієслово не змогла треба знавців словників попитати.

А в моєму українському словнику такого українського слова не знайшлось

[/url]

це так, як у нас "тюркізмами" бахваляться, як тільки щось незнайоме то відразу - тюрского походження, а перевірити не кожен зможе, бо де і як знайти те походження - загадка. Так і тут, а в українців є таке. А я от не чув і в словнику не має

[SNIGURIVNA]

Так і тут, а в українців є таке. А я от не чув і в словнику не має

От і я не чула і не знаходжу

[Stranger]

Свіженька знахідка: Виштак.
Прізвисько проіснувало більше двох століть точно.
Що може означати?

У будь-якій незрозумілій ситуації - шукайте діалект)

вішта! – вигуки для повертання запряжених коней ліворуч чи поганяння запряжених коней (Словник західнополіських говірок)

віста (виг) «ліворуч» (при завертанні коней), /вістя, вісшта, вісьта, вішта, віштя/, /віштяк/ (прізвисько подільського селянина за те, що, повертаючи коней ліворуч, він вигукує віштя)
(Етимологічний словник, т.1)

[SNIGURIVNA]

вішта! – вигуки для повертання запряжених коней ліворуч чи поганяння запряжених коней (Словник західнополіських говірок)

Дякую! Дуже цікаво!
Правда, у всіх спогадах, де фігурували коні, крім "но" та "пру" нічого більше не згадувалося, але я вже нічому не дивуюся

А я відстежуючи за коренем "вишт" знайшла у словнику Грінченка "виштапувати"

Виштапувати, пую, єш, гл.

1) Выстегать. Гляньте, чи гарно виштапувала очіпок? Харьк.

2) Выбранить, пробрать. Не хоче робити, так я її як виштапувала, так вона давай браться за діло. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 201.
Джерело