Walentyna писав:знайшла в недрах фейсбука:
kumoter – це по-польськи кум. І польське, і українське слово походять від латинських слів compater (дослівно: спів-батько) і commater (дослівно: спів-мати). Тобто, це співучасники батьків, якшо так можна сказати.
В моєму словнику латинської мови, таких слів як compater і commater, немає. Там є слово
cum у двох значеннях.
1. cum - у значенні слів "коли" "з того часу як" "в той час коли" "тому що" "в тому що" "через те що" "після того як" "такийже... як і..." і ще у багатьох мовних висловах.
2. cum, com, co - у значенні 1)"з" "разом" 2) (часовий) "одночасно з" 3) (модальний) "з" "під" "у супроводі" 4) (обмеження) "тільки з" "за умови"
Другий
кум на протязі століть і використання латинської мови в різних країнах і в різних інституціях (як то церква, юриспруденція, державні органи) отримало ТРИ види написання, і всі вони означають одне йте саме.
Тобто коли я дивлюсь на слова com
pater/com
mater, то я бачу тільки слова батько й мати з приставкою "з", яка в церковній латинській мові в якомусь/якихось регіонах трансформувалось в одне слово.
Чесно кажучи мені смішно з цього, бо я колись чула цікаву розповідь про приїзд Наполеона до Стразбурга. Місцеве населення там тоді було німецькомовне, так звані Ельзасці. Треба було всього навсього привітати імператора криком "вів льімпре!" (
vive l'impreur!), але це у місцевого населення ніяк не виходило. Ну не могли вони запам'ятати дивурнацьких чужомовних слів. Тоді бургомайстер зробив дуже кмітливо, він взяв у руки люльку і ліхтар і сказав: Що піднімаю у гору, то і кричить.
Люлька німецькою пфайфе, але їхнім діалектом фіф (Fiff). Ліхтар діалектом був лампре (Lampre).
От і вийшло те що було потрібно -
Фіф Лампре!
Приблизно так і з нашими кумами... Здається я на початку теми про це вже писала.
Люди щось чули, а що воно таке зовсім не розуміли але використовували, а ті хто розуміли з часом те все "причесали" до більш менш належного вигляду.