УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Радянські міти / Советские мифы

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2182
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 1863 раз.
Подякували: 378 раз.
Стать: Жінка

Радянські міти / Советские мифы

Повідомлення kbg_dnepr » 02 липня 2021, 18:41

Вся історія СРСР - це один суцільний міт про будівництво раю на землі новою спільнотою - радянськими людьми. Це зовсім особливі люди (теж міт) на кшталт Миколи Островського, Олексія Стаханова та Олександра Матросова.

Постать Олексія Стаханова - яскравий приклад нового суспільного стану "видатних людей" як частини радянської "номенклатури", що зайняла місце аристократії Російської імперії, яка була знищена більшовиками. Його фейковий "подвиг" 31 серпня 1935 року та започаткований ним Стахановський рух відіграли велику роль у формуванні не тільки радянського "соціалістичного змагання", але й всієї сучасної світової культури інтенсифікації виробництва.

How a Soviet miner from the 1930s helped create today’s intense corporate workplace culture https://theconversation.com/how-a-soviet-miner-from-the-1930s-helped-create-todays-intense-corporate-workplace-culture-155814
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная

Аватар користувача
 
Повідомлень: 7691
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5729 раз.
Подякували: 2970 раз.
Стать: Жінка

Re: Радянські міти / Советские мифы

Повідомлення D_i_V_a » 03 липня 2021, 21:23

kbg_dnepr написав:Вся історія СРСР - це один суцільний міт про будівництво раю на землі новою спільнотою - радянськими людьми. Це зовсім особливі люди (теж міт) на кшталт Миколи Островського, Олексія Стаханова та Олександра Матросова...
Павлик Морозов - це посил радянським дітям заради партії зраджувати батьків і родину. Це вплив на несталу психіку дітей. Це зомбування дітей на викривлені ідеї, накшталт сьогоднішніх африканських дітей-солдатів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2182
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 1863 раз.
Подякували: 378 раз.
Стать: Жінка

Re: Радянські міти / Советские мифы

Повідомлення kbg_dnepr » 21 серпня 2021, 09:41

Не зовсім про міти, скоріше про їхню антитезу - реальність, і зовсім не документ... Та хай буде
Марія Матіос "Солодка Даруся. Драма на три життя" - роман про скалічені більшовизмом долі.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 1354
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Подякував (-ла): 84 раз.
Подякували: 247 раз.
Стать: Чоловік

Re: Радянські міти / Советские мифы

Повідомлення Вернер » 24 вересня 2021, 15:56

Голос Дніпра №139 (Херсон) від 04.10.1942, сторінка 4

Улас САМЧУК, ФЕЙЛЕТОН
ЗВЯГЕЛЬ, У світі приблизних вартостей (репортаж)
РІВНЕ.—I чим далі їдемо, чим ширше і свавільніше розгортається простір, тим більше купчиться і хвилює мене почуття. Ліворуч і праворуч шляху видно колгоспи. Виявляється, які носили вони назви: „Імени Рози Люксембург", „Імени Сталіна", ,Iмені Карла Лібкнехта", ,Імени Карла Маркса" і т. д. Вдумуєшся в суть і на віть звучання цих імен. Що це були за люди? Яке мали призначення? Що дали світові? Які вартості і які моральні підстави? І одразу перед очима звучна соковита і цілком конкретна відповідь. Це ж і є дійсність, яку ці боги викликали з не буття. Той обдертий колхоз, ті одинокі осиротілі, обшльогані вітром та дощем хати, оті запущені поля, нарешті ті чорні запорошені підводи. Слід їхнього дихання помітний на всьому. Десь до нутра землі врослася сірість, скука, недбальство, безличність...

І тепер, їдучи наскрізь цією землею, протираючи від здивовання очі з усієї сили, вдивляючися у кожну дрібничку тут знайдену, не можна вийти з закам'янілого непорозуміння. Карле Марксе! І ти Леніне, і ти, Сталіне і ви всі, всі Рози і Клари Цеткіни... Який диявол натхнув вас на ці Іродівські затії, на ці ультра-капаліанські експерименти, які чей же видимі навіть тим, що сліпі, навіть тим, що роджені на зло і злочинність. То ж ви бачили, що поволі, але з математичною певністю вмирає земля під ланцетами ваших бестіальних експериментів... Яким правом ви намовляли себе і цілий світ, що так як раз треба, і що це „сама передова" система державного управління.

І знов, який диявол назвав вашими іменами ці українські села, з котрих ви рік-річно виточували цілими ріками кров, піт і сльози, вганяючи край і народ у таку тугу безнадійність, від котрої гасли під чолом очі і в чолі кожна жива людська думка.

Наповнений цією ненавистю, я намагаюся вникнути у саме нутро справи. А може я і не прав. Можливо це перебільшення. Автобус зупиняється у Звягелі. Подорожні виходять та йдуть снідати до військового казина. Після ми йдемо вулицями „міста”. Вдивляюся у хати. Кожна з них таки направду жива мова минулого. Двадцять і більше років минуло з часу, як тут була революція, а що від того часу змінилося? Чи змінилася вулиця, паркан, хідник, будинки? Так. Змінилися. Вулиця зовсім вкрилася вибоями і ті „котячі голови" якими вимощували її ще за царя бдтюшки геть до біса вгрузли в землю... Паркани погнили, або зникли... їх хвіртки і ворота покривилися... Хідників тут не було колись і не має зараз, а будинки... Горе, то не будинки. Земля їх поволі всмоктувала у своє нутро, а їхні стіни, двері і вікна ні разу не були хоч для видимості якось обновлені, чи побарвлені. Хочеться, запитати такого тобі премудрого Сталіна, де ділись до чорта ті люди, які у свій час ці будинки ставили, обносили огорожами, барвили, білили... Які робили квітники, мостили вулиці, викладали хідники... Чому, не має тих людей зараз, а як є вони, то чому їхні руки перестали трудитись, їхні очі втратили бажання бачити гарне, їхні голови перестали думати? Чому? Ну, чому до чорта! То ж це ось містечко Звягель - це кричуче обвинувачення проти котрого немає, ніякого виправдання. А чому ці люди так одягнуті... Я ж знаю минулу війну і минулу революцію... Чому тоді зустрінеш було якогось, хоч і провінціального, але все таки "Франта Івановича" з такими тобі, мов аероплан, галіфе і до болю блискучих чоботях. Зустрінеш було якусь звягельську, чи рівенську Маню чи Галю з такими тобі накрохмаленими і пребілими фартуш ками... Нічого, нічого не бачите ви у Звягелі тепер, нічого такого, щоб хоч здалека робило натяк на якусь опрятність, чистоту, елеганцію. Мішковата сірість байдужа незграбність, розтоптані нечищені шлапаки, зім'ята запрана суконка і якесь подобіє неозначеної моди капелюха на голові, і то досить рідко... Єдине, що у Звягелі „блістаєт" „ето настоящой русскій язик“. Власне "настоящой", бо він так само спотворений, як і все інше. Іде тобі така, заялозена совєтська людинка; і спробуйте її щось по людському запитати... Дістанете завжди відповідь, у котрій кожне слово звучить мов карикатура... А все це тому, що „щаслива і квітуча, самостійна радянська Україна" матірну їхню мову відобрала, а чужої, російської не навчила. І вийшла така саме приблизна мова і не-мова, як і кожна інша річ, яку ви зустрічаєте в країні, що „розвивалася" в кліматі „сталінської конституції".
Час плине


Повернутись до СРСР

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: alex1952, АннА, Barcha, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], Ольга Чувальська, Вернер, Т.В.