Гетьманськими агентами Івана Самойловича варто особливо виділити білоцерківського протопопа Семена Зарембу («Синонога»), який, проте, діяв у своїх інтересах і був подвійним, а можливо, навіть потрійним агентом. Відомості про нього зібрав у своїй статті К. А. Кочєгаров
http://www.inslav.ru/images/stories/peo ... ie2011.pdf.
http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/han ... sequence=1 Перші згадки про Семена Зарембу відносяться до 1675 р., коли він оселився у Білій Церкві. Протопіп у 1679 р. виступав посередником в переговорах між представниками польського короля із Запорозькою Січчю про перехід запорозьких козаків у польське підданство . Одночасно Заремба контактував з Османською імперією, прагнучи отримати від султана булаву гетьмана Правобережної України.
Білоцерківський протопіп надсилав у Батурин відомості про стан справ у Речі Посполитій. Зокрема, він повідомляв гетьмана І. Самойловича про ситуацію в Польщі в 1679 р.. Проте Заремба втратив довіру з боку гетьмана, ймовірно, після того, як зустрівся в жовтні 1679 р. в Запоріжжі з канцеляристом В. Чуйкевичем і запропонував через названого канцеляриста гетьманові перехід під владу польського короля . Втраті довіри сприяло і те, що І. Самойловичу також стало відомо і про поїздку протопопа з посольством у Туреччину, що знаходилася на той момент у стані війни з Росією.
Проте протопіп і далі продовжував передавати І. Самойловичу цінні відомості. У 1682 р. польський король і гетьман С. Яблоновський дали вказівку Семену Зарембі з’ясувати настрої духовенства Лівобережної України, а також старшини і запорожців. Він повинен був дізнатися, на яких умовах лівобережні козаки готові повернутися під владу Речі Посполитої. Протопіп допоміг ченцеві Храпкевичу, що відправився за завданням польської влади на Лівобережну Україну, сховати листи і меморіал від польського короля і гетьмана С. Яблоновського, обмазавши їх воском, обернувши в полотнину і помістивши у флягу з дьогтем. Проте після від’їзду ченця з Білої Церкви Заремба проінформував про нього київського полковника Г. Карповича-Коровченка. Останній уже 4 серпня заарештував Храпкевича і помістив його в київський Кирилівський монастир, вилучивши у нього листи. Полякам, ймовірно, стало відомо про контакти С. Заремби з гетьманом І. Самойловичем або з Османською імперією, тому на початку 1683 р. він був заарештований за наказом львівського єпископа Й. Шумлянського і підданий асесорському суду.