Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
1
17%
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
1
17%
Досліджую
3
50%
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
1
17%
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 6

Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

таблиця на основі даних "кириличних" метрик села Горбків періоду 1730-1776рр. - з першими згадками того чи іншого прізвища, його похідних версій, прізвиськ (особливо це стосується жінок в сенсі дружин чи доньок) в хронологічному порядку, з ремарками стосовно тотожності між собою та можливого походження:

Зображення Зображення Зображення Зображення

Зображення Зображення Зображення Зображення

варта зазначити, що стосовно деяких версій схожих (відносно) прізвищ однозначної думки немає, також варта зазначити шо версія наприклад у формі Луцишин, з закінченням "шин" хоча часто і означає в даних документах зятя Луця, немає гарантії шо священник в інших схожих випадках не мав на увазі прямий родовий зв'язок; подібно й з іншими версіями - наприклад Луцянчин, Харуковий та інші форми. По мірі складання генеалогічного дерева для усіх мешканців села Горбків й з врахування пізнішого опрацьованого періоду 1785-1810рр., можливо буде знайдено нові пояснюючі нюанси стосовно цієї проблематики. Тобто, стосовно версій Олесь, Лещук, Олещук, Хома, Хомяк, Шустро, Шустер, Скурчинський, Скура, Хмарянський, Хмара - є певні сумніви, які вимагають аргументації для їх усунення, надіюсь в подальшому щось із цього буде вирішено.
Стосовно жінок - трагізм з їх прізвищами у ті часи полягає в патріархальному та слід визнати, вкрай консервативному підході Церкви до ролі жінки в шлюбі як "немощного сосуда", який був потрібен "головно для народжування дітей". Батьківське прізвище жінки можна було дізнатися тільки з метрики про шлюб, в решті метрик подавалося або тільки її ім'я (при народженні дитини), або прізвисько на основі прізвища чоловіка, або батька (при хрестинах, або смерті). В першому випадку це версії з характерними закінченями - Книйха, Сидориха, Поспєщиха, Остапчиха й тд, в другому випадку - Книянка, Сидорянка, Поспєщанка, Остапянка й тд. Важче з іншими формами - Демчучка, Кравчучка, Лаврикова, Пілясова - тут можуть бути оба випадки - тому слід ретельно дослідити всі матеріали й за сприятливих обставин (головно наявності інформативних даних) деякі питання будуть вирішені.
Зрештою, навіть в метричних записах австрійської доби (періоду 1785-1810рр.) - див. попередню сторінку форуму (внизу), священники деколи знов зверталися до "традиційної" форми подачі прізвищ, використовуючи версії на кшталт Процючок (водночас з Проць), Хмара-Хмарук, Галенга-Галенжук, Поспєх-Поспєщук, Вовк-Вовчок та інші.. Ситуація з прізвищами стала стабілізуватися десь в 20-30 роках 19 століття, коли на посаду глави парафії прийшов священник Михайло Левицький, який доклав багато зусиль до наведення порядку в метричних записах..

Значну допомогу додав список Йосифінської метрики (цікавою особливістю можна назвати шо прізвище Галенга в цьому списку подано як "Галон'зка" - "галузка" польською...), а також вже згадані раніше церковні метрики австрійського періоду.
Генеалогічні дані ("кириличних" метрик) будуть зведені у файлі програми Древо 4 й опубліковані тут.
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

Ось підсумковий файл зведених даних з метричних справ періоду 1730-1776 років, з "кириличних" метрик,

https://drive.google.com/file/d/1z75Q_f ... sp=sharing

оформлений у форматі програми Древо жизни (версія 4.6, компонування 26.02 (розширена редакція), мова меню вибрана українська), розширення файлу .at4.
Зображення


деякі скріншоти "дерев" за окремими особами:

Зображення Зображення

Робота по внесенню даних проходила наступним чином: спершу послідовно по рокам хронологічному порядку вносились дані хрестин, шлюбів, поховань. При внесенні прописувалися хресні батьки (їх можна побачити при заході в дані подій окремо взятої особи), аналогічно вносились дані про осіб свідків при шлюбах.
При внесенні даних хрестин, дітям я прописував варіант прізвища та імена на момент їх хрестин, тобто якшо їх батько за першою згадкою в програмі має прізвище скажімо Галенга, а дітина при хрестинах має згадку тої ж самої особи батька за версією прізвища Галенжук, то дитину я прописував саме як Галенжук. Це хоч й створює можливо певні незручності в загальному списку осіб, зате дає можливість наочно бачити процес формування прізвищ, їх "коливання" у формах в роках, помічати інших осіб за схожими прізвищами які раніше могли здаватися абсолютно з інших родин.. Імена я також залишав за тим же принципом першої згадки в метриках. Тому не варта дивуватися шо Марія ,Марина, Марушка ,Мандзя - могли приховувати ту ж саму особу. Особисто новим для мене було взнати шо Раина це скорочений варіант Катерина - доказ знайшов пізніше коли парох одну відому (без сумніву) особу назвав у цих двох версіях імені.. Хоча звісно міг обійтися й звичною версією "Каська".. Подібно з Ядвігою та Ягною, Єфимією та Химкою..
Відповіді на деякі загадки отирмалися коли вже всі дані були розкладені та впорядковані - наприклад Тимко музичишин зять був однозначно ідентифікований як Тимофій Галенжук ,який був одружений на Анні Музиці.
Звісно чимало загадок залишилося ,ба навіть протирічь ,щодо яких я залишив коментарі ремарки напроти тої чи іншої особи чи події в її житті. Певну проблему становили ймовірні потворні шлюби - рідко коли щастило шо в метриках був запис про смерть тої чи іншої жінки, отож часто доводилося зважувати ймовірність можливості повторного шлюбу в того чи іншого вдівця. Доводилося звертати увагу на наявність тоїх чи іншої особи серед хресних - це помагало прийняти те чи інше рішення. Були випадки без достатньої аргументації. Спірні варіанти мають ремарки в табличних даних. Тобто я не претендую на вичерпність мого рішення ідентифікувати на 100% того чи іншого чоловіка в повторному шлюбі з новою дружиною. Любий зможе перевірити по дітям ,хресним, датам, тезкам ці данні й навіть потім розділити певних осіб - у даній програмі це не особливо складно.
Деякі уточнення дадуть дані з "австрійських" метрик, правда тільки стосовно тих осіб які дожили до того періоду ,або священник (а то вже був інакший..) потрудився взнати додаткові дані про ту чи іншу особу. По ходу повторної роботи були виявлені помилки та зроблені внесені певні корективи у файли індексації метричних (кириличних) записів ,які я публікував раніше.

У наступному я долучу до згаданого й опублікованого вище файлу метрик "Древа" - дані з астрійських метрик період 1785-1810 років. Там я буду вносити дані в оригінальній транскрипції також - а це значить в латинській абетці, продовжуючи нарощувати родоводи осіб з "кириличних" метрик ,які будуть надалі щораз сильніше переплітатись між собою по кровним зв'язкам.. До речі певним особам я вже написав дані по віку згадно даних які зачерпнуті були з австрійських метрик - але це буквально одиниці, своїх родичів-пращурів - Матвія та Петра Трохимчуків я взагалі залишив без ймовірних дат народження ,хоча вони вже відомі завдяки пізнішим метрикам (й ранішій роботі з ними..). А власне щодо дат в згаданому файлі. Оскільки метрики кириличні вказували дату хрещення, тому в програмі дати народження хоч й збігаються з хресними датами ,але мають доповнення "ймовірно". Я так зробив щоб дані поля не пустували й певною мірою були прокоментовані, точні дати будуть або без ремарок, або з іншими уточненнями - на кшталт "приблизно", між таким й таким й тд. В даному файлі я використав також варіант "До ххх такого то року" народився - мотивація не тільки шоб поле не пустувало, ці часові рамки дозволили ідентифікацію та розрізнення багатьох осіб. Принцип формування такого індекса простий: скажім є особа без метричного запису про хрещення ,отож рік народження невідомий ,але оскільки та чи інша сособа згадувалася в метриках в звязку з якоюсь подією (похресник, хресний, хресна, свідок, наречена й тд) - вона має привязку тим самим до якоїсь дати, певні особи часто ставали хресними ,інші тільки раз ,а про деяких взагалі є тільки або дата смерті ,або в якості свідка при шлюбі.. Отож з життєвих подій людини вибиралася найранніша перша згадка про неї - наприклад Юхим Війтович - він згадується хресним в лютому 1744 року - ранішої згадки з ним немає. Беремо згадку про мінімальний вік для хресного 15 років (дівчата в православних здається могли й в 13 років..) - віднімаємо оці 15 років від першої згадки й отримуємо дату народження не пізніше 1729 року - в даному випадку, а фактично вік людини міг бути й більше - й 20 років, й 30 й всі 60 - звісіно це не показник для точності ,а радше для орієнтування між людьми з однаковими іменами та прізвищами, та рядом інших випадків.. Це просто додатковий відносний хронологічний параметр. У випадку наприклад згадуваних деколи жінок в метриках як "сваха з Тартакова така то" - тут я віднімав в два рази більше років від першої згадки, бо сваха щоб стати свахою, мала спершу народити власну дитину, виростити її до придатно мінімального віку й мати можливість стати свахою. Правда є можливість шо це могла бути родичка одного з батьків молодят. Але оскільки це все одно відносний параметр, принципового значення воно не матиме, а довести ту чи іншу ймовірність без додаткових даних буде неможливо все одно..
Кириличні метрики дають ще куди більший простір для дослідження - українізми священника траплялися дуже часто, можна провести статистичне опрацювання застосування тих чи інших імен, величини сімей, частоти народжуваності, вже не кажучи за вкрай своєрідний спосіб творення прізвищ, в якому є розрізнення за статевою ознакою, за віковою й деякими іншими особливостями..

Окреме слово мушу написати стосовно метрик з Варшавської бібліотеки (1730-1761) - 15 років тому про їх існування розказав мому колишньому однокурснику й товаришу його співробітник по роботі, - відомий історик Ігор Скочиляс.. Й вже потім, за окремим проханням, одна знайома товариша, в Польщі зробила для мене ксерокопії цих метрик... Китайська зараза забрала життя дуже видатного історика, який власне колись багато писав про історію започаткування та ведення метричних книг в церквах України... Вічна пам'ять цій Людині й велике запізніле дякую, а ще більше - глибокий сум з приводу такої втрати для історичної науки...
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

викладаю загальний файл метрик - кириличних та австрійських зведених в програмі Древо.

https://drive.google.com/file/d/10vnpve ... sp=sharing - файл програми Дрєво з даними (остання редакція, станом на 7 березня 2022 року..).

https://drive.google.com/file/d/10iFy82 ... sp=sharing - текстовий файл справи №1274 (ЦДІАУ, Ф201)

Текстовий файл - це власне самі метрики в них теж уже дешо виправив, жовтим виділяв ті записи шо повністю чи частково вже вніс в програму. Синім - "проблемні" записи в яких тра було подумати ,проаналізуват.. Виявив деякі помилки священника який переписував австрійські метрики - про це я писав в ремарках в програмі. Дробові дати священника - в метриках це старий-новий стиль числа - програма Дерво дуже файна тим шо вона після подачі старої дати автоматично потім показує й нову - правда священник часто мав проблеми з арифметикою - тоді програма не робить автоматично як треба... Виявив певні помилкові припущення в кириличному файлі програми - виправив вже тут в загальному. Особи яких я не міг розрізнити однакові імена й прізвища (стосовно кириличних) - створював тимчасову нову в яку записував наступні метричні записи. З австрійськими метриками легше й цікавіше працювати - більше інформації ,але помилки й також можуть бути.. Додав (прямо в програмні дані) декілька метричних записів (шлюбів) з метирк Тартакова період 1785-1810 які стосувалися горбківчан..

Таким чином, за період 1730-1810 років в програмі Дрєво (файлі) внесено понад 2100 осіб... Зараз роблю паузу шоб пройтися по зробленому - є з десяток родин в яких священник дружин в шлюбних парах міняв дуже часто, створюючи плутанину.. Були помилки й стосовно чоловіків (імен прізвищ) - програма Дрєво як упорядкована база з можливостями різного сортування - вкрай допомогла справитися з певними "загадками"..

Цікавим та цінним є шо в австрійських метриках священник часто приводить прізвиська (alias) тих чи інших осіб, - рідко таке траплялося в "кириличних" метриках, зате в "австрійських" значно почастішало. Так наприклад:
Олександр Поспєх - "Чижик"
Михайло Ковальчук - "Розумни"
Тимофій (Тома) Олейник - "Шай"
Петро Олейник - "Моторни"
Лука Салига "Чорнопас"
Онуфрій Петрович Порох (зі Свитазева) - "Кроль"
Стефан Коханчук - "Бандура"
Андрій Цвешчук (поход. з Росії) - "Вольма".
Це все звісно було б принаймі цікаво, але деякі прізвиська викликають питання, бо такі ж ... прізвища часто згадувались в селі. - Особливо це стосується Бандури, Чорнопаса та Чижика.. Власне оглядаючись тепер на весь опрацьований період (1730-1810) процес формування чи створення прізвищ був доволі різноманітним. Насамперед звісно особливий підхід до відмінків в "першого" священника Філіповича - про це я вже писав раніше. Потім звісно наступники іліповича - Уласевич чи його замінники тимчасові певним чином могли раз по раз повертатись до "випробуванихз" способів - могли написати зменшувальну форму наприклад Поспєшко в сенсі син Поспєха старшого ,чи якась Кизунянка стосовно доньки незаміжної Кизуна чи якоїсь Тарасихи яка звісно була жінкою якогось Тараса й мала зовсім інше дівоче прізвище, яке вже ніхто ніколи не взнає тому шо наприклад немає запису про її весілля чи взагалі немає старіших записів або просто брак за певний період. В астрійських метриках процес стабілізції прізвищ почався але все ще тривав запевне до 30х років 19 століття. З часом Поспєшки звісно зникнуть залишивши первісну форму Поспєх ,а деякі втратять "чук" закінчення (Трохимчук, Трохим та подібні). Цікава справа з Лавричуками які схоже трансформувалися в Вавринчуків - втім наступний період метрик можливо більше розповість.. Про клички вже згадував - то може бути нюанс про який варта памятати при пошуку спорідненості.. Деякі прізвища створилися з імен людей які до того мали вже усталені прізвища - я не буду поки що приводити приклід бо мушу запастися аргументами ,бодай опосередкованими, але підозри й навіть вказівки на такі версії є.
Про помилки священник я згадував вище. Часто це пояснювалося субєктивними чинниками - новий священинк, слабе знання пастви, невелике бажання за кожним разом листати старі книги (якшо збереглися) щоб уточнити чи звірити ту чи іншу особу при метричних записах.. Окрім того судячи з певної систематики дат я би сказав шо за 18 століття навіть австрійські метрики не подавали дня народження (фактичного) а радше священник вперто пхав під єдину дату дату хрестин - те ж саме з похованнями.. Так шо Скочиляс в одній з своїх праць цілком слушно помітив шо нові норми по веденню книг переважно священниками в 18 столітті ігнорувалися.. Тим не менше вказування дівочого прізвища дружин та номери будинків неабияк стали помічними при поточному аналізі метричних даних. Особливо коли користуватися програмою Дрєво з її можливостями. Більшість домів в Горбкові (як це буде видно з пізніших записів) зберігали родинні "локалізації", тобто певні номери були притаманні певним родинам. Це все може ставати в пригоді коли є сумніви чи виникають протиріччя із за помилок священників (нагадую - метрики Горбкова з ЦДІАУ - це тільки копії з оригіналів..).

PS - продовжив роботу з вписуванням даних.. в 1811 році натрапив на шлюбний запис Симеона Луцюка та Анни Коханчук. Особливим було те в шо в ньому стосовно молодого записали так: Semion Łuciuk v Kizun. Тобто Луцюк вель Кизун.. Це нарешті трохи проясняє чому стосовно одної дружини (Агафії - дружини Олесандра Поспєха) з прізвищем Луцюк коли та виходила заміж ,потім при народженні дітей священник вперто писав Кизун..
Зображення
Це ше один нюанс прізвищ в селі - очевидно повязаний з тим шо коли помирав хтось з подружжя а вже були діти, то повторний шлюб наприклад жінки з іншим чоловіком міг таким чином позначитись на прізвищах "попередніх" дітей.. В Горбкові випадки одружень вдівців з вдовами - не були рідкими ,а тим більше шо в когось з них уже був "багаж" в вигляді дітей... яким був потрібен батько..

А ось приклад "вель" коли воно має стосунок чисто до прізвиська:
Зображення

:roll:


З літа 1812 року священник Мих. Жуковський в Горбкові нарешті починає вказувати дати народин й хрещення.. Очевидно "вплинула" візитація Андрія Прокоповича зі Сокаля..
Зображення

Оновлено: 30 січня 2021 року: - файл Дрєва (програми), по мешканцям всього села Горбків, заповнено даними з усіх метричних справ за період 1730-1835 роки - тут новий лінк не даю - просто оновив файл в ссилці вище. В подальшому робота продовжиться над внесенням метричних данних за період останньої доступної (в цифровому виді) справи по с. Горбків - період 1836-1853рр.

Декілька слів по період 1811-1835рр. В середині 20х років 19ст. змінився парохз в селі - помер Жуковський ,декілька років замість нього був Магурський, з осені 1828 року - Михайло Левицький (й далі аж за 1853 рік як мінімум..). Під кінець свого життя отець Жуковський багато наробив помилок (або навпаки виправлень - які втім не відрізнити від помилок, бо немає поки що з чим порівняти для перевірки), найбільше порядку в метирки постарався привнести отець Левицький ,втім й щодо його перших починань є чимало зауважень ,які втім важко критикувати сьогодні бо ми не на його місці й в ті часи.. Деякі суперечливі дані після своїх попередників отець Левицький продовжив подавати в метричних записах - найпростіші приклади - це часті зміни імен та прізвищ в дружин в деяких родинах (а також їх батька чи місця народження). Я дотримувася правила першої вірогідної згадки - тобто якшо людина народилася й є метричний запис щодо цього - я залишаю його імя та прізвище без змін (винятки - подоповнював кличками чи версіями прізвищи деякі фамілії), аналогічно якшо є запис про шлюб зі всіма даними - я відштовхуюсь від них. Тому чимало прикростей додають часті виправлення фактично метричної інформації (вже зафіксованої в раніших метриках) при наступних народженнях дітей чи їх смертях.. В подальшому як завершу вписування всіх даних до 1853 року ,пройдуся по коремим родинам Горбкова ,пошукаю "хвости" з інших сіл ,спробую поєднати інформацію з кириличних метричних записів з пізнішими - чимало даних тих стародавніх метрик на жаль до сих пір немає можливості приєднати до тих чи інших осіб - причини я вже озвучував раніше.
Особливо важко було виписувати дані з метрик померлих за 1831 рік - коли в селі бушувала епідемія холери - дуже багато людей вмерло.. Левицький почав вс частіше подавати дані додаткового плану - наприклад імя матері чоловіка чи дружини.. В подальшому через пару років інформації стане ще більше й встановиться певний "стандарт" на це. Левицький майже відмовився від згадок прізвиськ та паралельних прізвищ ,але збергі деякі з прізвиськ в вигляді окремих фамілій - наприклад Чорнопасів ,хоча це одна родина зі Салигами. Подібно й з Пахольчуками (Веретами). Після завершення періоду до 1853 року можна буде нарешті сказати більше з цього приводу. Труднощі додає звичка священника вказувати прізвище матері дитини ,за умови коли ця матір стала вдовою - при цьому імя чоловіка не згадується (я про метрики смерті наприклад маю на увазі), але тут помічною стає програма Дрєво, в якій можна сортувати дані по прізвищам, по датам ,по іменами по будинкам тощо. Це дозволяє виявити звязки необхідні для встанвленя тої чи іншої особи. Звісно це не у всіх випадках спрацьовує..
Поки що - станом на "1835" рік - за період 1730-1835рр. до файлу програми Дрєво (всі мешканці с. Горбків) внесено понад 3100 осіб...
Ще додам, що в копіях метрик с. Горбків які в ЦДІАУ колись сфотографували мормони, а саме в метриках померлих, якось підозріло коротко тільки 11 записів..) поданий 1834 рік - із-за цього в моїй родинній лінії (наприклад) втратився запис про смерть однієї з дружин Трохимів (Марії Йосипівни Безносюк (1800-1834) - її факт смерті відображено опосередковано тільки в метриці шлюбу її чоловіка-вдівця в 1836 році, простою галочкою в графі viduus. Є правда вірогідність шо вона могла померти в іншому населеному пункті де її й поховали. Але в рідному для неї Свитазеві та сусідньому Тартакові я такого запису не виявив...

...apropos ... - в періоді 1836-1853 явно бракує метричних шлюбних записів за 1837 та 1844 роки... - Є пояснення шо можливо шлюбів не було за ці роки ,але про це мало б бути священником на окремому "чистому" формулярі записано й завізовано підписом та печаткою.
Мені також не подобаються наприклад дані за 1839 рік - там фактично один запис 10 лютого 1839 який потім змінюється 1840 роком 16 лютого.. - підозріло .. знову нагадує чехарду з вклинюваннями суперечливих років в попередних кількох роках.. Правда в заголовку формулярного аркуша священник вказав шо основні дані за 1840 рік шлюбів ,з одинарним записом шлюбу за 1839.. Але..Шось не ясне творилося з метриками в 1832-1839рр судячи по їх копіях шо зберегелися в ЦДІАУ. Є імовірні дані шо оригінальні книги також збереглися... Тільки по них можна було б зробити більш однозначні висновки..
Востаннє редагувалось 07 березня 2022, 22:51 користувачем drapieznik, всього редагувалось 3 разів.
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

завершив внесення осіб (окрім колонок Хресних батьків та свідків) народжених, одружених та померлих за період 1836-1853 років - до файлу програми Дрєво - лінк той же - див. попереднє повідомлення, сам файл просто оновлено. Наступна фаза роботи - це уточнення (по можливості й за наявними метриками) метричних данних осіб згаданих як народжених в інших нас. пунктах. Заодно ймовірно вспливуть метричні записи про одруження горбківчан які не були відображені в "рідних" метриках - одруження й можливо метрики смерті, а то й народин.. Практично доцільно вже просто по окремим родинам вести "перевірку" цих хвостів з інших населених пунктів ,й заодно перевіряти дані священника які той часто змінював - в том числі власні попередні; загальна кількість осіб внесених до файла програми за період 1730-1853рр. склала 3839 чоловік, з яких можливо невелика частина може виявитися "дубльорами" одної й тої ж особи.
Загалом можна так сказати - це похвально шо, наприклад, священник Левицький (ймовірно згідно нових приписів) став подавати більше данних про батьків новонароджених чи одружених. Але, на практиці, це часто виявляється ускладненням проблеми (або її "появою") з попередніми даними ,бо невідом чи фактично священник провів документальну звірку даних й скоригував їх, чи змінював їх згідно слів. Сумніви щодо його точності є й є вагомі аргументи щодо однозначних його помилок - тож не завжди можна довіряти данним наприклад про вік молодої чи молодго на момент шлюбу чи аналогічно віку на момент смерті - особливо це стосується старих людей, вік яких сягав у 18 століття - деякі метричні дані збіглися, деякі суттєво розходилися (від кількох до навіть 10 років..). Помилки деколи й тут помітно бо записи попередників пізнішого священника демонстрували логічну й хронологічну стійкість та осмисленність, в той час як священник середина 19 століття деколи вносив ну абсолютно безглузді поправки до вже давно доказаних фактів метрик. Гірше з випадками по яких й тоді (18 ст) було мало даних - наприклад по прогалині в 1777-1784 років коли метрики відсутні будь які.. Окрему складність дадавали часті зміни прізвищ в метричних записах ,які священник міняв по причині наприклад смерті батька - якшо наприклад його син чи донька помирали ,в метриці смерті вказувалася тільки матір та її шлюбне прізвище (плюс номер будинку) - стосовно недавніх (19 ст) метрик це не викликало проблем, але зі старішими створювало труднощі та незручності. Окрім того до певного віку батьків вказували ,але з настанням "повноліття" наприклад померлому 25 річному молодому чоловікові неодруженому чи одруженому - по батькові не вказувалося - це могло створити ряд проблем якшо таких осіб з тої ж родини було двоє а той троє з однаковим іменем. У зв'язку з високою смертністю в селі часто повторно ( а той більше..) одружувалися - це ясно з точки зору годувальника чи необхідності матері малим дітям ,але у метриках могло створити плутанину в яку попадався й сам священник з часом.. Окрема історія з прізвищами-прізвиськами - в деяких осіб виявилося аж 4 таких..
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

доповнив файл "дрєва" села Горбків метричними записами римо-католицької парафії того ж села (лінк той же залишився), матеріалами які доступні з сайтів мормонів та польского AGAD. Римо-католицькі метрики на відміну від греко-католицьких (підкреслюю -доступних в неті - в архіві ЦДІАУ матеріали метрик доповнили..) охоплюють ширший період (1714-поч 20ст.) але часто фрагментарно збереглися - переважно з 20 років 19 століття, хоча ранній період (перша половина 18ст.) з метричними вписами з католиків Горбкова також зберігся. Чимало осіб вдалося аргументовано приєднати до відомих раніше родин ,незважаючи на прогалину в уніатських метриках з 1853 року починаючи.. В кінці 19 століття - на основі метричних записів видно зростання напливу польських та німецьких переселенців. Запевне найбільш часто згадуваний населений пункт звідки прибували новорпибулі - Wola Raniżowska. Переважно почерк записів читабельний, за винятком короткого періоду самого кінця 19 століття ,коли метричні записи провадив ярий любитель готики ,який характерно вимальовував певні букви, причиняючи значні труднощі в їх прочитанні - наприклад "ł" та" t" в нього майже не розрізнялися, буква "о" більше була схожа на "u" й тд й тп.. Одна діло, коли є справа з якимись відомими прізвищами з польського чи українського ареалу, й зовсім інакша з рідкісними польськими, а особливо німецькими - не завжди можна здогадатися про правильну версію..
На даний момент, файл генеалогії села Горбків містить 5351 особу - період 1730-1900 роки.
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

Найстаріший метричний запис, який стосується мешканців села Горбків походить з метричних книг римо-католицької парафії в Тартакові (Горбків філіально відносився) й датований 3 травня 1714 року, коли було охрещено Маріанну, доньку Альберта Кохановіча та його дружини Анни. Хресними були Блажей (Влас) Ж(З)ебровскі та Барбара Колтунянка (незаміжна донька Колтуна, фактично потім прізвище стало Ковтун..):
Зображення
http://agadd.home.net.pl/metrykalia/301 ... 2_0008.jpg
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

На першій сторінці поточної теми, я наводив перелік мешканців села Горбків, складений на основі моїх нотаток, коли я працював з матеріалами справи №235 (опис 19) фонду №19 ЦДІАУ м. Львова, більш відомий як Йосифінська метрика. Ці дані я записав ще в кінці 90х років минулого століття, й в них декілька номерних позицій порожні, бо я тоді не зміг зрозуміло прочитати імена та прізвища осіб. Втім, після тривалої роботи з церковними метричними матеріалами села Горбків, є можливість доповнити цю інформацію на основі даних з церковних метричних матеріалів австрійського періоду, порівнявши їх.
На даний момент, я завершив внесення усіх згаданих осіб в церковних греко-католицьких метриках «кириличного» взірця (до 1785 року), австрійського "табличного" зразка, записів римо-католицької парафії за весь доступний період, - у файл генеалогічної програми Дрєво (лінк див. вище по сторінці).
Окрім того, польський автор Konrad Rzemieniecki, з Вроцлава, в часописі Przeszłość Demograficzną Polski (№36 ,2014) опублікував перелік, списки римо-католиків за населеними пунктами Тартаківської римо-католицької парафії (Тартаків плюс 13 сіл), й там, на 33 сторінці, можна знайти дані по селу Горбків, за 1787 та 1789 роки. Втім, їх можна особисто проглянути в оригіналах, наприклад список 1789 року http://agadd.home.net.pl/metrykalia/301 ... 0_0044.htm .
Австрійські табличні метричні справи, Йосифінська метрика та згадані римо-католицькі списки парафіян, мають спільне те, що вказують номер будинків (чи можливо кадастрових ділянок під них виділених) – це дає можливість розрізняти певних осіб, а деколи властиво їх ідентифікувати. Я вже згадував раніше, шо особливістю сіл того періоду було активне використання людьми прізвиськ, окрім звичних для нашого розуміння прізвищ. З останніми також не все стабільно, бо окрім видозмін написання цих прізвищ, вони могли змінюватися й більш радикально. Священники Горбкова – Філіпович ,Уласєвіч, Жуковський, Левицький мали справу з селянами, які по різному могли описати свої родинні пов’язання, пращурів, родичів – хтось знав більше, хтось менше, а плутати могли усі, в тій чи іншій степені, навмисно чи ненавмисно. Метрики та інший вид документації мали б допомогти навести порядок в цьому хаосі, але тільки завдяки австрійській бюрократії, й то згодом лише, стараннями вже новіших генерацій священників, новому підходу та вимогам до метричної справи, податковій системі, іншим стандартам імперії, військо та інше – дали можливість досягти явних успіхів – а це можна сказати радше вже 19 століття, й все ще не його початок.

Філіпович й Уласєвич вписували в метриках прізвища та прізвиська, але робили це майже без помилок, бо вони тривалий час мешкали з тими людьми – особливо Філіпович (Жуковський та Левицький – вони вже більше мали «на голові» більше парафіян в якості Тартакова й ще можливо кількох сіл..) й для них, як і для самих людей, наприклад було цілком звичайно та «зрозуміло» писати (для прикладу) один раз Дмитро Коханчук, іншого разу - Дмитро Війт, а ще могли й цю ж особу згадати як Дмитро Бандура - син Василія Війта та Єфимії..
Індексація мною метричних матеріалів села Горбків в програмі Дрєво, створила повну базу доступних даних, які можна аналізувати, порівнювати, порівнювати, робити припущення та інше. Йосифінська метрика та навіть списки римо-католиків – доповнюють згадані дані, а деколи допомогли ідентифікувати чи розрізнити певних осіб з більшою долею вірогідності. Йосифінська метрика зі своїм списком «власників» в селі Горбків, 1788 року, - дає можливість якби відштовхнутися від цього переліку осіб, тому що для цього року є доступні генеалогічні метричні дані церковні – уніатів та католиків. Тому, я ще раз пройшовся по списку йосифінського переліку, шукаючи перші чи єдині згадки про цих осіб, вказуючи окремо: чи згадувалися вони в «кириличних» метриках – коли й як саме, а також в «латинських» метриках зразка 1785-1810, плюс римо-католицькі парафіяни. Заодно, я при можливості, додав генеалогічні схеми з цими особами, з програми Дрєво, за критерієм «кровні родичі» - й це оптимальніше, бо якшо вибирати критерій побудови схеми «усі родичі», то в більшості випадків програма вималює страхітливі схеми по 2-3 тисячі осіб в середньому, й це з 5 тисяч осіб внесених в програму взагалі (період 1730-1853; римо-католики до ХХ ст. але їх не дуже багато)! «Кровні родичі», дають схеми з 150-250 особами в середньому. Це, певною мірою, дає уявлення про степінь спорідненості людей в самому селі й навіть з іншими сусідніми селами, якшо розширити аналіз.
Слід також зазначити, шо парох села Горбків, Антон Уласєвіч, доклав значних зусиль по наповненню метричних записів різноманітними додатковими даними – принаймі аж до появи послідовного та впорядкованого за методикою Левицького, через півстоліття згодом.. Мова, зокрема, про ремарки священника щодо: ким були особи в хресних та свідках згаданих. Окрім звичних понять "селянин, трудівник", є вказування фаху - чим деякі з цих осіб займалися.. Але найціннішим можуть бути нечисленні згадки шо такий то хресний, хресна чи свідок, є братом чи сестрою одного з батьків дитини, ба навіть сусідом, тощо.. Ці подробиці деколи дають хоч бодай якусь зачіпку в роздумах щодо можливих родинних пов’язань між окремими особами, від яких простежуються доволі значні й розвинуті генеалогічні дерева…

Перелік осіб зі списку Йосифінської метрики, в поєднанні з метричними данними церковних метрик, - нижче в наступних двох повідомленнях.
Востаннє редагувалось 20 жовтня 2021, 05:51 користувачем drapieznik, всього редагувалось 2 разів.
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

Перелік осіб "Францисканської метрики" села Горбків 1787 рік, за номерами будинків та пов'язані факти з ними із церковних метрик:
будинки з №1 по 35
№1, Michal Cieluk.

Михайло Телюк – перша згадка в "кириличних" метриках, а саме - його хрещення 11 вересня 1745 року;

в метриках 1785-1810: він згадується як Michael Teluk, селянин; метричний запис про смерть відсутній в цих метриках - втім, сумнівно щоб він прожив аж понад 108 років (я обмежуюсь 1853 роком наявних в неті метрик): або помер в іншому селі, або смерть занотована в римо-католицькій парафії (й дані не збереглися..) - пояснень може бути більше…

Генеалогічна схема Михайла Телюка:
https://i.ibb.co/FqQfF3B/001.jpg

№2, Hryc Pospieh

Григорій Поспєшко – його хрестини 22 листопада 1730 року Gregorius Pospiech, селянин; – остання згадка, метричний запис про його смерть 24 квітня 1788 року.

Генеалогічна схема Григорія Поспєха:
https://i.ibb.co/BndLjyW/002.jpg


№3, Josephus Zakrzewski, селянин; – саме він згадується вперше в уніатських метриках під №3 (12 листопада 1790 року – народилася його донька Христина) – більше будинок №3 в цій справі не згадується (окрім шлюбу тої ж Христини 12 лютого 1809 року).

Генеалогічна схема Йозефа Закшевського:
https://i.ibb.co/tQ0wZNh/003-Josephus-Zakrzewski.jpg


№4, Michal Tatarczuk

Михалко Татарчук – перша згадка 14 грудня 1768 року – на хрестинах Ігнатія Герасима

в метриках 1785-1810:

Michael Tatarczuk, селянин
Перша згадка в метриках цієї справи 30 липня 1787 року; помер 14 березня 1792 року в домі №4.

Генеалогічна схема Михайла Татарчука:
https://i.ibb.co/pQtQvWH/004.jpg


№5, Piotr Knyi

Петро Кний - перша згадка 6 січня 1731 року коли був охрещений. Petrus Kniy, селянин; помер 3 лютого 1809 року в буд. №32 де жив ймовірно й його син Михайло. В домі №5 мешкав його старший син Іван


Генеалогічна схема Петра Кния:
https://i.ibb.co/xgLb3sh/005.jpg


№6, S...(Sak) Maczewski

Прямих згадок в кириличних метриках немає;

список римо-католиків села Горбків за 1789 рік надає перелік осіб будинку №6:
Josephus Zakrzeski
Chweska Maczewska
słuzący Roman

в метриках 1785-1810:
Isaak Maczewski (згадана й коротка форма імені – Sak), селянин – помер 15 серпня 1808 року в домі №6. Можливо Іван Мачевський та Параскевія Крикун були його батьками – можливо, прямих згадок немає. Опосередковані – донька Михайла (іншого сина Івана) Теодозія Мачевська народилася в домі №6.. – можливо є зв'язок.

Генеалогічна схема Ісаака Мачевського:
https://i.ibb.co/k8Cdjtd/006-Isaak-Maczewski.jpg


№7, Michal Czornopas

Прямих згадок в кириличних метриках немає – ані Михайла Салиги, ані Чорнопаса (чи сина Чорного пастуха)

в метриках 1785-1810:
Michael Sałyga, селянин і присяжний; – саме так згадується Михайло Чорнопас – очевидно Чорнопас – прізвисько. Помер 25 жовтня 1831 року в домі№56, де жив його старший син Яким, який народився в домі №7.
23 квітня 1789 року коли в буд. №49 народився Георгій син Матвія Салиги ,його хресним вказаний Михайло Салига й при цьому щодо нього написано латиною: «frater parentis» - брат батька, тобто Михайло був братом Матвія Салиги. Але якшо глянути на інші нотації Уласєвіча з такою ремаркою щодо інших осіб, то можна виявити шо отець й кузенів відносив до цього виразу, а отже Михайло Салига з однаковою можливістю може виявитися й двоюрідним братом Матвія..

Генеалогічна схема Михайла Чорнопаса:
https://i.ibb.co/pPzXmZp/007-Michael-Sa-yga.jpg


№8, Mikola Muzyczka (Muzyka)

Миколай Музика – його хрестини 11 травня 1740 року.

в метриках 1785-1810:
Nikolaus Muzyka – помер 6 травня 1791 року в 8му буд.

Генеалогічна схема Миколи Музики:
https://i.ibb.co/B2K3Xt3/008.jpg


9,
Даниіл Заєць – його хрестини відбулися 18 грудня 1755 року; ця ж дата є першою згадкою й для його батька – Миколай Заєць.

в метриках 1785-1810:
В домі №9, 6 лютого 1788 року помер Nicolaus Zając, потім в подальшому там родилися діти від Daniel Zając – сина Миколи.
Загалом будинок №9 вкрай рідко згадувався..

Генеалогічна схема Данила Зайця:
https://i.ibb.co/jGgJjZp/009.jpg


№10, Semen Bulbak
Семіон Бульбачок – перша згадка 8 листопада 1764 року коли він одружився з Анастасією Коханянкою

в метриках 1785-1810:
Semion Bulbak – перша згадка стосується народження в нього сина Антонія, 20 квітня 1785 року в 10 домі.

Генеалогічна схема Семена Бульбака:
https://i.ibb.co/gJGtKdq/010.jpg


№11, Mikolaj Zając див. буд. №9.

Якшо розглядати Григорія Мартинюка, то про нього вперше згадано 15 квітня 1746 року – при його хрещенні.
Петро Олійник був зятем Мартинюка.. В кириличних метриках не згаданий. Про Шайка також немає згадок. Помер в 9му домі, іншого Миколи Зайця не було.. А ось 11й будинок «складний» - в ньому численні згадки різних інших сімей..
Зокрема Петро Олійник який потім згаданий як Моторний
Григорій Мартинюк (потім він й помре в 11 домі), Петро Шайко.

Генеалогічна схема Миколи Зайця:
https://i.ibb.co/pPncmMP/011.jpg


№12, Fedko Stach

Феодор Стах – вперше згадується як хресний батько 30 вересня 1772 року

в метриках 1785-1810:
Theodorus Stach - вперше згадується 7 січня 1787 року, при народинах доньки Меланії. Помер в тому ж 12 домі 7 травня 1809 року. В тому ж домі також згадувався й Nicoluas Stach – можливо брат. До речі, він згадувався й в списку римо-католиків 1787 року. З нотацією шо він русин. Й В цьому ж домі в тому списку згадувався Йозеф Закшевський з дружиною Хвенкою Мачевскою з поміткою, шо вона «руска».

Генеалогічна схема Федора Стаха:
https://i.ibb.co/MnH8ckv/012.jpg


№13, Lawryk Harasym

Саме Лаврентія Герасима (чука) ніде не згадано.. Але враховуючи варіації священника з Гарасимами лавриками та різними похідними зятями й тд – то треба буде ще пошукати можливі вирішення… Складний дім.. –

в метриках 1785-1810:
Першим тут згадується 23 лютого 1785 року Wawryk Juszczuk при народинах доньки Агафії. Певний час він стабільно згадувався в 13 домі як Лаврентій аж поки 12 вересня 1798 появився
Paulus Herasym Wawryk – його син, який потім згадувався як і Iszczuk і як Waszczuk, а ще були варіанти Wawryk , Herasymczuk..



№14, Sawa Skoczko

В кириличних метриках його згадано просто – Сава Скочко, перший раз це при хрестинах 26 жовтня 1752 року свого сина Іякова.

в метриках 1785-1810:
Hiacinthus Skoczko згадується першим в 14му домі в Горбківських австр. метриках. Пізніше, там же згадується Gregorius Skoczko, причому пару раз вказано його батька Gregorius Sawa Skoczko (чи наприклад Gregorius Sawin Skoczko), а пізніше його навіть назвали так: - Hryćko Sawa. Сам Савелій згадується раз – коли помер 20 лютого 1789 року - Sabba Skoczko.

Генеалогічна схема Сави Скочко:
https://i.ibb.co/6Y8KdvY/014.jpg


№15, Antko Ostapczuk

Антоній Остапчук згадується вперше коли його хрестили – 12 липня 1743 року.

в метриках 1785-1810 (й пізніше):
26 лютого 1786 року вперше - як Antonius Ostapczuk, коли народилася донька Катерина. Востаннє – 6 грудня 1824 року, коли помер, в тому ж домі №15.

Генеалогічна схема Антона Остапчука:
https://i.ibb.co/v4bB0TB/015.jpg


№16, Lesko Bandurski (Bandura)

Алєксєй Бандура згадується вперше на своїх хрестинах в березні 1757 року. Як це не дивно, але перша згадка пов'язана з Григорієм Зайцем в 16 домі..

в метриках 1785-1810:
двічі згадувався Stephan Kochan; потім - Simeon Sawka; далі Jacobus Kochańczuk. Цей же Коханчук став відомий як Hiacynthus Bandura (й шо він син Якова.. Але то було написано щодо одного з його синів – раніше не відомо жодного Якова Коханчука-Війтовича чи Бандури.. Так шо то сумнівно..). А помер він як Woytowicz в домі №16, 3 березня 1829 року.... Питання тільки в тому, чому якшо Яків та Анастасія одружилися в 1795 році, аж 7 років не народжували дітей?

Серед згаданих осіб в домі №16 – смерть в 1785 році Catharina Laurinycha.
Потім - смерть якогось Elias Bekieszczuk; далі - смерть Stephanus Kochanczuk alias Bandura, тут варта звернути увагу, шо священник вказав шо Бандура тут прізвисько. А отже за Бандурами насправді ховалася родина Коханчуків (Коханів..).
Сам Лесько Бандура згаданий майже в кінці метрики того періоду – він помер у вересні 1810 року в 16 домі як Alexius Bandura у віці 61 років, шо суттєво відрізняється від віку вказаного при хрещенні, роблячи його старшим аж на 8 років.. На жаль, не ясно ким він доводиться Стефану Дмитровичу Коханчуку , в якого генеалогічне дерево дуже розвинуте.. Й також не ясно з згаданим Яковом Коханчуком.. Те ж саме можна сказати й про батька Олександра – Франка (Франциска) Бандури – як його прив'язати до решти – не ясно…

Генеалогічна схема Олександра Бандури:
https://i.ibb.co/PtwPzdM/016.jpg


№17,

Вперше згадується як Іяков Скочко – на своїх хрестинах 27 жовтня 1745 року..

в метриках 1785-1810:
1 вересня 1788 року згадується Hiacinthus Skoczko, коли в нього народився син Флоріан. (імя натякає радше на римо-католицьку парафію..). Яків Скочко там й помер в домі №17, 9 квітня 1797 року..

Генеалогічна схема Якова Скочко:
https://i.ibb.co/J75FpP6/017.jpg



№18, Piotr Diak

Сташкевич (див. абзац нижче) в кириличних не згадувався в основних рубриках. Але були два Петра Стасюка – втім їх неможливо прив'язати до Петра Сташкевича – але я не аналізував.. Зате Петро Дяк згадувався вкрай часто – як хресний батько багатьох дітей..

Petrus Staszkiewicz – ось хто першим згадується в будинку №18 в австрійських метриках (1785-1810) – 12 лютого 1788 року в нього тоді народився син Семен. Судячи з прізвища дружини (Pilas), він міг бути й римо-католиком, або перебувати в змішаному шлюбі. В 1797 році в домі №18 згадувався Семен Галенга. Взагалі в метриках справи №1274 більше ніц немає, це насовує на більш переконливе припущення шо Сташкєвіч був в римо-католицькій парафії. Й це підтверджує список римо католиків села Горбків 1787 року http://agadd.home.net.pl/metrykalia/301 ... 0_0037.htm

Цікаво шо Petrus Stasiuk (деколи - Petrus Staszczuk, Petrus Stach) часто згадувався в метричних записах як abecedarius Horbkow – очевидно вчитель абетки, або просто учитель.. Пізніше саме так його й згадали - ludi magister, - шкільний вчитель.

Генеалогічна схема Петра Стасюка:
https://i.ibb.co/y5QyPTG/018.jpg


№19, Dmytro Proszek

Димитрій Грошко – так він згадується вперше 3 серпня 1763 року коли були хрестини його сина Стефана.

в метриках 1785-1810:
Першим в 19 домі згадується Demetrius Groszkowski – старий чоловік, який помер 17 серпня 1786 року.
А вже 20 серпня 1787 року помер старий Theodorus Gałenga .
Потім згадується Lucas Gałenga – 25 травня 1788 року в нього нар. донька.
Потім в тому домі згадується Gregorius Ławryczuk (з села Dzibotky) 11 травня 1792 року.. Вони обоє були одружені з сестрами Боднарук (чук).
На поч. наст. століття вже згадується Zacharias Kochańczuk.
Потім вже згадується Joannes Nahirny.
Таким чином, залишається припустити, шо податковий список під прізвиськом Прошек згадував Дмитра Грошковського. Вірогідно я 25 років тому в архіві неправильно прочитав прізвище й замість П має бути «Г» (G) на початку – «Грошек».

Генеалогічна схема Дмитра Грошко:
https://i.ibb.co/BTzcnX3/019.jpg


№20, Hryc Husar

Григорій Гусар вперше згаданий 3 лютого 1747 року ,коли був охрещений. Решта осіб з «польскої» сторони дому в кириличних метриках ніби не згадувалися..

В списку римо-католиків 1787 року згадується Ян Волянічук, Йозеф Войцік (Вуйцік) з синами Петром та Миколаєм – усі мешканці будинку «20В».

в метриках 1785-1810::
першим згадується Philippus Pacholczuk – зять Григорія Гузара – 25 жовтня 1785 року, при народженні Пелагії, доньки... Між іншим прізвище видозмінювалося перманентно – Гусарук, Гусар ,Гузар ,Узар й тд..

В основному, в будинку №20 далі згадується сам Gregorius Huzar, раз згаданий як ludi magister Horbkoviensis – шкільний вчитель села Горбків (можливо помилково – сплутаний з Дяком), а раз як «захисник» села Горбків – хоча можливо advocatus було вжито в сенсі солдата... – 2 травня 1788 року в нього народився син Антон. Сам Григорій був одружений 3 рази.. Але можливо шо були два різні Григорії – то тра ше раз перевірити та довести.

Генеалогічна схема Григорія Гусара (Гузара):
https://i.ibb.co/HTLnm9w/020.jpg


№21, Ostap Sydorczuk

Євстафій Сидорук вперше згадується 29 липня 1742 року, коли був охрещений.

в метриках 1785-1810:
Eustapius Sidorczuk – згадується вперше 8 березня 1786 року, коли народилася його донька Євдокія.

Генеалогічна схема Остапа Сидорчука:
https://i.ibb.co/16JT7sZ/021.jpg


№22, Semen Gałązka

В кириличних метриках були одночасно два різних Семени Галенги, які переважно мали прізвище Галенжук. Особливість проблеми:
Семіон Галенжук син Олександра згаданий при своєму хрещенні 15 вересня 1756 року. Вірогідно саме він помер домі №36 1 грудня 1817 року й то на підставі тільки пасуючого віку вказаного в метриці смерті (1755 рік..).
Семіон Галенжук син Тимофія був охрещений 27 липня 1759 року. Методом виключення виходить, шо саме цей Семен Галенжук (Галенга) і є тим Семеном Галонзкою (? ..) про якого згадано в податковому списку й в австрійських метриках в 22 домі..

в метриках 1785-1810:
15 лютого 1785 року в 22 домі першим згадується Taras Chmara – зять Тимка Галенги – цього числа народився його син Онисим. Сам же Semion Gałenga вперше згадується 30 липня 1785 року, коли в нього народився син Стефан. Взагалі в той час в селі була дві особи з прізвищем Галенга й іменем Семен – другий потім згадується в австрійських метриках в будинку №60. Геленга шо мешкав в 22 домі народився згідно метрики смерті десь коло 1756 року.. Семен Галенга шо мешкав в 22 домі помер там же 6 лютого 1829 року.

Генеалогічна схема Семена Галенжука:
https://i.ibb.co/xYbt8hK/022.jpg


№23, Jacko Marko

Іоан Марчук вперше згадується 4 лютого 1748 року коли був охрещений. Першим згадується Elias Marczuk (хрещений як Ілія Козак – 24 липня 1754 року) – 7 січня 1785 року народився його син Сильвестр.

в метриках 1785-1810:
Властиво сам Joannes Marczuk згадується 27 березня 1785 року коли в нього народилася донька Матрона. Помер в тому ж домі 25 березня 1794 року.

Генеалогічна схема Якова Марчука:
https://i.ibb.co/vqXC8cM/023.jpg


№24, Iwan Wolk

Іоан Марисюк вперше згадується 7 жовтня 1770 року коли він став хресним батьком для Пелагії Пилипівни Олещук.
В короткій формі «Вовк» прізвище в кириличних метриках не згадувалося, але згадувалося «Вовчко» й «Вовчанка» - не важко здогадатися, шо це були зменшувальні форми для нащадків Вовка.. Вовчка Іоана ніколи не згадувалося. Саме прізвище чи прізвисько Марисюк може бути похідним від Марія (Марина) – це може пояснюватися наприклад незаконнонародженням, або батько рано помер й в селі могли кликати Марисюками від імені матері.. Тут все чисто на здогадах.. Особлива родина – зі значними повязаннями та версіями прізвища..

Першим в 24 домі згадується Joannes Marysiuk, одружений на Анастасії Іванівні Хмарі й власне 25 травня 1786 року народився в них син Микола. В наступні роки він й далі згадувався.. Наступним згаданий Antonius Piszczyk, одружений х Хвенкою Іванівною Марисюк. З середини 90х того ж століття почав згадуватися Basilius Marysiuk. Він же, наступного метричного запису, вже став зватися як Basilius Wowczok. Після цього й згаданий раніше Антон Марисюк почав зватися як Antonius Wowk (була ше версія Basilius Wowczok – з Антоном те ж саме..). В кінці 90х при шлюбі згадується в тому ж домі Semion Wowczek.
Властиво сам Joannes Marysiuk помер в тому ж домі 3 грудня 1791 року у віці 42 років (1749 рн). З огляду на наведене, більш ніж очевидно, шо за прізвищем чи прізвиськом Марисюк стояли люди з прізвищем Вовк (звісно все може бути навпаки але не обов’язково). З вовками та пішчиками тра буде окремо розбиратися …

Генеалогічна схема Івана Вовка (Марисюка):
https://i.ibb.co/6NbTFp2/024.jpg


№25, Jerema Klowaniec

Єремія Клованчук – саме так він був згаданий в кириличних метриках, вперше – 31 травня 1739 року, коли був охрещений..

в метриках 1785-1810:
Eremias Klowaniec вперше згадується 22 червня 1785 року коли в нього народився син Іван. 16 квітня 1795 року він в тому ж домі й помер.

Генеалогічна схема Яреми Клованця:
https://i.ibb.co/BGZwSRc/025.jpg


№26, Mikola Żuk

Микола Жучик – саме так, вперше згаданий в кириличних метриках – 7 грудня 1757 року, коли він став хресним батьком Анни Григорівни Луцик.

в метриках 1785-1810:
Першим згадується в домі №26 Antonius Piszczyk – 16 жовтня 1785 року, будучи чоловіком Агафії Миколаївни Жук – тобто він зять Миколи Жука..
Надалі в будинку згадується тільки Thomas Zuk (також у версії Timotheus Zuk). Також в цьому домі померла Ahaphia Piszczuk у віці 20 років – тобто згадана вище дружина Антона Піщука.
Властиво сам Nikolaus Żuk згадується тільки раз в австрійських метриках - 10 лютого 1789 року – тоді він помер в домі №26….

Генеалогічна схема Миколи Жука:
https://i.ibb.co/jkgSv7f/026.jpg


№27, Wasyl Haruk (повт. згадка в списку – Jędruch Haruk)

В кириличних метриках Харук Василь не згадувався..
В кириличних також Андрій Харук не згадувався – найближче був варіант Харчина Андрей – як свідок на шлюбі 17 лютого 1734 року – тут не ясно чи Харчина це яко син Харука чи можливо його зять..

в метриках 1785-1810:
Andreas Klowaniec – в якості зятя Харука згадується 10 червня 1786 року – тоді в нього та Пелагії Федорівни Харук народилася донька Олена..
3 січня 1793 року згадується Joannes Charuk – в нього народився син Ігнатій – може син Федора Харука?...
9 червня 1810 року згадується Agripina Chary – яка померла тоді в віці 73 років.

Більше в домі №27 інші особи не згадувалися в справі №1274. Але, зважаючи на те, шо коли в 1800 році народилася Тетяна – донька Андрія й Пелагії, й при цьому прізвище Андрія було вказано «Charuk», а про Пелагію написано так: Pelagia Agripina Charuk vidua filia – тобто Пелагія, донька вдови Агрипіни Харук.
Є більш ніж вірогідна ймовірність, шо в податковому списку Андрій Харук й був запевне Андрієм Клованчуком, зятем Харука..

А загадка щодо Василя Харука – залишається..



№28, Iwan Taras

Іоан Тарасюк був охрещений 12 листопада 1743 року –перша згадка про нього.

в метриках 1785-1810:
Joannes Tarasiuk – помер 24 січня 1786 року в будинку №28. Перша й остання згадка. Зате в цьому домі згадуються різні особи в подальшому:
першим згадується Philippus Pacholczuk 20 жовтня 1788 року, коли в нього народився син Яків. Пилип був одружений з Євою Григорівною Гузар. Пізніші згадки про цього Пилипа були як в згаданому варіанті прізвища, так й з новим - Philiphus Wereta. Ймовірно Пахольчук було прізвиськом.. Незрозуміло чому Пахольчук мешкав в домі Тарасюків..
Також в цьому домі померла якась Tatianna Romaniuk у віці 43 років (15 січня 1787 року).
15 травня 1796 року померла стара Eudokia Husar – у віці 90 років..
Потім помер Gregorius Rozwora зі села Zulicz – 20 січня 1805 року у віці 71 року. Важко сказати яким чином ці особи були повязані з Тарасюками – можливо ніяк. А можливо наприклад стара Гузар просто мешкала з донькою Євою, а може то власне колись був будинок Гузарів давно.. Одні здогади..

Генеалогічна схема Івана Тарасюка:
https://i.ibb.co/Jdz7c9n/028.jpg


№29, Dacko Ostapczuk

Родина Остапчуків до початку ведення метричних книг, які збереглися, - чітко вже певні окремі генеалогічні лінії, які потім розвинулися. Тобто, до 1730х років було два старших Остапчуки, які започаткували свої генеалогічні дерева, які простежувалися в наступні 100 і більше років. Це:
Трофим Остапчук й Григорій Остапюк.
Григорія я додав, бо всі його нащадки звалися Остапчуками в подальшому, хоча перші діти звалися Остапюк , потім Остап але останній Антоній вже - Остапчук. Перша згадка про Даниіла Остапчука – 27 листопада 1744 року, коли він став хресним батьком Петра Трохимовича Остапчука.
Є припущення, що саме Петро Трохимович Остапчук й Петро Трохимчук, який в подальшому започаткував свою окрему лінію – це одна й та ж особа.. А це веде й до того, що Матвій Трохимчук також може бути нащадком Трохима Остапчука, бо оба – Матвій та Петро мешкали певний час в одному спільному домі №50.. Але це тільки припущення… За віком Данило Остапчук близький до Матвія Трохимчука (1726 рн). Тобто вони могли бути братами. Але можливо Матвій та Петро були від іншої гілки (якшо були..) – невідомо інакше тоді чому їх так чітко розрізнили від інших..

Й ще одне – прізвисько Гесь, яке потім стало прізвищем, вперше згадано (й тільки раз..) стосовно Данила Остапчука коли він став батьком Тетяни (хр. 16 січня 1765 року..)…

в метриках 1785-1810:
Petrus Ostapczuk – згадується першим в австрійських метриках – 4 лютого 1798 року - народився його син Климентій.
Потім згадується Тетяна Данилівна Остапчук, яка видно мешкала там з своїм чоловіком Йозефом Дитюком (римо-католиком очевидно).
Потім, згаданий Петро Остапчук, став зватися Petrus Geś – очевидно прізвисько, а шлюб брав під «правильним» прізвищем – Остапчук.
14 січня 1794 року в домі №29 помирає Теодора Остапчук у віці 64 років. Більше інших осіб в період до 1810 року в цьому домі не згадувалося..
Згаданий Петро Остапчук помер аж 5 березня 1846 року в тому ж таки домі №29 під прізвищем Гесик… Варта зауважити, шо практично усі нащадки Петра в подальшому писалися з прізвищем Гесик.
Нарешті, власне сам Daniel Ostapczuk згадується 11 червня 1797 року, коли він помер в домі №29, у віці 70 років.

Генеалогічна схема Данила Остапчука:
https://i.ibb.co/ydpzryJ/029.jpg


№30, Lesko Knyj

Алксей Книюк – саме так про нього вперше згадано 7 березня 1748 року на його хрестинах.

в метриках 1785-1810:
Alexius Knyj – перший раз згаданий 27 квітня 1787 року в домі №30 з нагоди народження доньки Агафії.
В цьому ж домі, 8 січня 1785 року, у віці 20 років, помер якийсь Theodorus Reszyło – невідомо хто то такий.
Сам Олександр помер як Alexander Knyi 27 листопада 1793 року в домі №30, у віці 50 років.

Генеалогічна схема Олександра Кния:
https://i.ibb.co/b6ZBLCK/030.jpg


№31, Hryc Łucyszyn

Грицько Луцюк – саме так згадувано його в кириличних метриках. Перша згадка – 26 жовтня 1752 року, коли він став хресним батьком Якова Савелійовича Скочко. З Агафією Кизун одружився 6 листопада 1754 року. В кириличних метриках майже всі їх діти були з прізвищем Луцюк. Родина Кизун в Горбкові була присутня, але Григорія Кизуна не згадувалося в кириличних метриках…

в метриках 1785-1810:
Першим згадується Joannes Luciuk – 14 липня 1785 року народилася його донька Марта.
18 вересня 1787 року згадується Theodorus Łuciuk, - тоді народився його син Михайло.
Gregorius Łuciuk згаданий 2 лютого 1792 року – народився його син Семен. Згаданий Федір Луцюк потім згодом писався як Theodorus Kizun. Кізун – це прізвище його матері. Незрозуміло чому при живому батькові так кликали його дітей..Може так священник розрізняв когось зі схожим ім’ям?.. Помер Григорій як Gregorius Kizun в Свитазеві, 31 серпня 1811 року в домі №13. Мав двох дружин – згаданий вік при 2му шлюбі (1738 рн) майже збігся з віком вказаним при смерті (1739рн).
Версія прізвища Луцишин викликає роздуми – може все ж Луцишин в сенсі зять?..

Генеалогічна схема Григорія Луцюка:
https://i.ibb.co/BzkMHrx/031.jpg


№32, Michal Knyczuk (Knyj)

Прізвище Кний в Горбкові в кириличних метриках згадувалося в різних варіаціях – Кнічук, Кничук, Книюк, Книйчук а також й Кний. Проблема з Михайлом в тому, шо в селі в першій половині, середині 18 століття, було два Михайли Книї. Старший з них – Михаіл Кний син Василя, народився (охрещений) 11 листопада 1739 року; а інший – Михаіл Кнічук син Петра – 7 листопада 1759 року. Вік вказаний в австрійській метриці датує народини конкретного Михайла 1751 роком. Для першого таке відхилення занадто велике, а для другого – менше, але також суттєве.
На жаль жоден з дітей Михайла Петровича не має привязки до осіб, які згадувалися пізніше – приймі поки що... Тож не має можливості говорити за конкретний будинок. Прізвище його дружини Феодори невідоме, бо немає метричного запису про їх шлюб в Горбкові.
В Михайла Васильовича були двоє старших братів – Петро та Олександр – останній вже згадувався раніше – бо мешкав постійно в домі №30. В Петра Васильовича також була сім’я та діти – усі народжені до появи «австрійських метрик», але відомо, шо сам Петро помер в будинку №32 – у віці 80 років, без вказання чи був він вдівцем чи ні... Про його дружину ніц не відомо, в тому числі коли вона померла. Можливо вона померла до 1785 року..
Таким чином, оба згаданих Михайла, могли походити з дому №32.. Розрізнити їх практично неможливо. За віком «найближче» звісно син Петра.. Пізніше другий Михайло не згадувався, в тому числі одночасно – або він помер бездітним, або помер молодим, або одружився в іншому селі.. Може бути ше версія шо він прихований за прізвиськом іншим..

Michael Knyj – вперше він згадується 30 липня 1787 року коли в нього народився син Ілля (Еліас). Згодом, цей же син в 1809 році одружився, й при цьому згадано, шо він з дому №32. Сам Михайло Кний помер 1 січня 1809 року, у віці 58 років.

Генеалогічна схема Михайла Кния:
https://i.ibb.co/Jqp755C/032.jpg


№33, Sawa Bednar

В кириличних метриках Беднар, Боднар, Боднарук, Боднарчук – згадувалися – але жоден як Сава.

список римо-католиків села Горбків за 1789 рік переселив людей (Вуйціка виключив, але додав дружину Яна) з буд. №20В (див. вище №20) до №33 й перечислює їх:

Jan Wolaniczuk
żona Maryanna (в 1785 році згадується як хресна мама Анни Яківни Ковальчук й що вона, uxor fabri fabri жінка коваля заліза).
syn Piotr
syn Mikołaj

в метриках 1785-1810::
першим в домі №33 згадується Paulus Łuciuk, (fabri faber de pago Horbkow – тобто коваль села Горбків) з дружиною Теодорою Михайлівною Телючко (помилко записану священником тоді як Кохан..). 18 серпня 1794 року в них народилася донька Агафія. В 1797 році ці пара знову згадується, але Павло вже як Кизун, а вона як Телюк. В 1801 році дружина змінилася в Павла на Єфимію Кохан. Але в подальшому знову стала Теодорою Телюк.. – Тобто петляння від священника..
11 листопада 1792 року дім 333 згаданий в шлюбі Леонтія Романюка (19р) з Анною Собчанкою (26р).
Theodora Bodnarczuk згадується 11 лютого 1789 року, коли вона померла в домі №33, у віці 60 років. Фактично це перша згадка особи з прізвищем (версії..) похідній від Боднар, Беднар.
4 серпня 1797 року в 33 домі померла Maria Sabbis Bendaruk - uxor de pago hujati тобто дружина Сави Бендарука, місцевого мешканця. Тобто, це перша опосердкована згадка про Саву Беднара взагалі!. Оскільки тут вказано «дружина» а не вдова, отже сам Сава ще був живий після цієї дати..
28 липня 1799 року, у віці 18 років, померла Васа (Василіса?) донька Joannis Tarasiuk-а. Більше згадок про інших осіб (нових) чи Сави в справі №1274 не було. Сам Савелій більше взагалі ніде не згадувався..



№34, Dacko Kowalczuk

Даниіл Коваль – перша згадка про нього 13 грудня 1742 року, коли його охрестили.

в метриках 1785-1810:
Daniel Kowalczuk згаданий вперше 28 лютого 1788 року, коли в нього в домі №34 народився син Федір. Пізніше, в тому ж домі, згадується його син Михайло Ковальчук, який мав кличку «Розумний» (сам священник про це вказав..) – усі діти Михайла родилися в подальшому тільки в домі №34.
Данило помер в домі №34, 5 квітня 1805 року, у віці 72 роки (розбіжність дати від хрещення склала аж 9 років – це або свідчить про небажання священника перевіряти слова людей, або помилився при читанні незручних кириличних дат…).

Генеалогічна схема Данила Коваля:
https://i.ibb.co/g4Z9kGb/034.jpg


№35, Fedko Kowalczuk

В кириличних метриках згадується тільки один Феодор Ковальчук. Перший раз це було 30 січня 1757 року, коли він став хресним батьком Івана Петровича Кничука. Метрики про одруження немає.

в метриках 1785-1810:
27 липня 1785 року, в домі №35, згадується Hiacinthus Kowalczuk – в нього тоді народилася донька Анна. Потім також в цьому ж домі згадувався неодноразово Стефан Ковальчук, а також Іван Ганіткєвіч – зять Якова Ковальчука.
30 січня 1785 року був шлюб у Гаврила Ковальчука (20р) та Пелагії Скочко (16р) – був вказаний дім №35 – це був один з молодших братів Якова Ковальчука. На жаль, цей Гаврило помер через рік.
Михайло Ковальчук (20р.) також мав шлюб в цьомі домі - 31 січня 1790 року з Терезою Бульбак (15 років..) – ймовірно цей Михайло був братом Якова або близьким родичем – кузеном наприклад... Але в кириличних метриках в 1770 році й взагалі, Феодор Ковальчук не мав сина Михайла ,зате мав Миколу який власне й народився в 1770 році.. – Може священник помилився?.. Але Михайло Ковальчук з Терезою й далі згадується – але вже в домі №34 – а це ж «Розумний» й він син Данила.... Отже не помилка..
Theodora Kowalczuk – померла 27 квітня 1797 року в буд. №35, у віці 65 років. – Хто вона була – невідомо.. Бо дружину Федора Ковальчука звали Зиновія (Зінька) й та померла в тому ж домі №35, 21 серпня 1807 року, маючи 83 роки. А що якшо священник, який переписував копії метрик, помилився? – А це насправді Теодор Ковальчук – в сенсі ВІН а не ВОНА (1732рн?).???
Яків Ковальчук помер 27 квітня 1808 року в 35 домі, маючи 48 років, шо майже точно..

Генеалогічна схема Федора Ковальчука:
https://i.ibb.co/rwSYbqq/035.jpg
Востаннє редагувалось 20 жовтня 2021, 05:39 користувачем drapieznik, всього редагувалось 11 разів.
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

Перелік осіб "Францисканської метрики" села Горбків 1787 рік, за номерами будинків та пов'язані факти з ними із церковних метрик:
будинки з №36 по 55
№36, Roman Szmiglo

В кириличних метриках прізвище Шмигло траплялося – рідко. Властиво є факт хрестин Іоана Шмигло - сина Стефана й Єфимії, 27 серпня 1734 року, а також факт охрещення Іоана Шмигеського, - сина Стефана і Євдокії, у січні 1736 року. Я припускаю, шо це один й той же Стефан, просто перший Іоан помер малим, а наступний знову дістав те ж імя..
Романа Шмигла ніде не згадано…

Список римо-католицької парафії щодо мешканців будинку №36 такий:
Iwan Mań – rusin
Maryanna Tomczanka
syn Sebestyan
komornica Katarzyna

в метриках 1785-1810:
першим згадується Joannes Mań - 28 жовтня 1785 року в нього народився син Лука; дружиною була Marianna Hiacintho (тобто Яківна) Tomczuk зі Свитазева.
Наступний син Ісидор також був відМар’яни. А ось наступний син, Кирило, був уже від Анастасії Андрієвни Кізун (17 березня 1795 рн). Потім була ше донька Анна з нею ж..
Є запис про шлюб в 1794 році Івана Маня з Кізун, де він вказаний як вдівець, якому виповнилося тоді 38 років (а Насті – 26).
В грудні 1785 року, в цьому домі, померла маленька Євдокія Кізунянка (Кізун) - ?..
Сини Маня Ісидор та Кирило померли також маленькими.
Сам Іван Мань помер 24 вересня 1805 року, в тому ж домі №36, у віці можл. 59 років (нерозбірливо – з огляду на вік дружини можливо мова за 39 років..).
7 березня 1808 року в тому ж домі померла стара Maria Kizunycha [Andruch] у віці 70 років – «андрух» в дужках очевидно означав її чоловіка – додам, шо вона була теща Івана Маня..
Більше згадок домі №36 в цій справі (1274) не було…
Стосовно Романа Шмігля – зі всієї справи тільки одна згадка з подібним прізвищем - Joannes Szmygel був свідком на шлюбі Йозефа Закшевского та Теодори Мачевської в січні 1785 року.. Й більше ніц.. Навіть римо католицький список парафії мовчить за Шміглів та навіть за будь якого Романа..
Петро Шмігуль (Petrus Szmigul) згадується в римо-католицьких метриках 18 століття, коли він одружився з Катериною Фронцюкувною – 26 лютого 1748 року в Горбкові. Й тепер, згадуючи список 1787 року римо католиків Горбкова, можна припустити, шо може оця коморніца Катажина й може бути жінкою Шмігуля..
Важко сказати чий будинок був від початку – чи то Кизунів, чи то Шмигла – неясно..

Генеалогічна схема Івана Маня:
https://i.ibb.co/QvtBHRn/036-Joannes-Ma.jpg


№37, korczma murowana przy gościńcu Sokalskim

без коментарів по кириличних метриках - брак конкретних згадок;

Список римо-католиків села Горбків за 1789 рік дає такий склад осіб «з корчми»:
Marcin Jackocki
Zofia Kosakowszczanka
słuząca Maryanna

в метриках 1785-1810:
24 жовтня 1796 року тут народилася донька Пракседа в пари: Simon Kowalski pictor in Horbkow (художник в селі Горбків) і Ahafia Яківна Nazar яка походила з Лещатова. Потім ця пара народжувала наступних дітей в будинку №57.


№38,

в кириличних ані Ботяки ані Моравські не згадувалися (див. нижче)..

в метриках 1785-1810:
15 лютого 1793 року Theodorus Botiak та його дружина Євдокія, - породили доньку Агафію.
24 червня 1794 Gregorius Morawski та жінка Оришка отримали доньку Горпину.
28 лютого 1792 року померла Anna Botiak (3 роки віку)
14 березня 1793 року померла Євдокія Ботяк у віці 36 років
18 червня померла Агафія Ботяк (мала).
Й все – більше в метриках справи №1274 дім №38 не згадується. Шо насуває припущення, про його римо-католицьку або шось аналогічне – приналежність.


№39, Jacko Żuk

17 жовтня 1750 року в Горбкові був охрещений Іяков Жук.

в метриках 1785-1810:
Hiacinthus Żuk – так вперше згадується він «австрійських» метриках 17 травня 1785 року в домі №39, з нагоди народження сина Миколи.. В цьому ж домі він й помер потім – 20 квітня 1812 року.
Його нащадки, як правило, мали прізвище Жучек..

Генеалогічна схема Якова Жука:
https://i.ibb.co/Y0H9t4S/039.jpg


№40, Iwan Sambora

Як це не дивно, але перша згадка про нього в кириличних метриках така: Іван Шамборовський, - 14 листопада 1756 року були хрестини його першого сина – Пилипа , про якого потім постійно згадувалося в австрійських метриках. Коли народився його 2й син, то його також звали Шамборовським, зате коли появився 3й, то він згаданий як Шамбора, 4й син – Шамборук, а далі стабілізувалася форма Шамбора. Остання дитина – донька Пелагія згадувалася з дівочим прізвищем Sambora.

в метриках 1785-1810:
17 серпня 1785 року згадується Philippus Szambora – тоді народилася донька Маріанна.
20 жовтня 1786 року згадується Szambora Simeon – в нього народився син Яків. Й так далі..

13 листопада 1796 року відбувся шлюб: Adalbertus Makowski з Горпиною Шамбора.

Властиво,сам Joannes Szambora згадується коли помер – 10 листопада 1788 року в домі №40, у віці 60 років.

Генеалогічна схема Івана Шамбори:
https://i.ibb.co/b6TnZZV/040.jpg


№41, Matwij Woytowicz

4 листопада 1768 року в Горбкові було весілля Афанасія Васильовича Поспєшка й Тацки Книянки (Тетяни Кний), на якому свідком виступив не хто інший як Матфей Війт. Дивлячись на пізніші метричні дані, вік смерті Матвія Коханчука робить останнього трохи замолодим як для ролі свідка на весіллях, де як правило такими ставали доволі старші чоловіки.. Інших війтовичів Матфіїв не згадувалося в кириличних метриках. Із цих метрик відомо, що деякі Коханчуки мали прізвисько Бандура – наприклад Дмитро Коханчук, якого і його деяких нащадків звали Бандурами.. Зваживши на це, пошук не знаходить Матвія «Бандури» в кириличних метриках. А от Матфей Коханчук , син Юхима Коханюка і який був охрещений 16 листопада 1756 року, ідеально пасує по віку до згаданого в іншій колонці померлого Матіаса Коханчука.. Цікаво шо в селі згадувався Юхим Війтович з такою дружиною що й Юхим Коханюк – Горпиною й вони народжували дітей одночасно. Немає сумніву тепер, шо це одна й та ж особа – Юхим Коханюк, за прізвиськом Війтович.

в метриках 1785-1810:
29 лютого 1785 року Mathias Kochan і Pestyma Федорівна Kaluha (зі Стенятина) народили Прокопія. В 1789 році в Матвія фігурує нова дружина - Pażka Савелієвна Skoczko, потім знову Пестина, а потім її зробили по батькові Петрівною.. В 1801 році, в якості його дружини фігурує Pestina Kowalczuk…
З 1808 року почали народжуватися діти в Nicolaus Kochańczuk..

29 лютого 1794 року першим помер,в домі №41, Petrus Kochanczuk, якому було 6 років.
Сам Mathias Kochanczuk помер 10 жовтня 1806 року в домі №41, у віці 50 років.
Зважаючи на все наведене й домінуючу кількість прізвища Коханчук (плюс маса співпадінь по генеалогічних гілках), доволі логічно напрошується висновок, шо Матвій Войтовіч й Mathias Kochan (Kochanczuk) – одна й та ж особа.

Генеалогічна схема Матвія Коханчука (Війтовича)
https://i.ibb.co/Zx3yZGJ/041.jpg


№42, Iwan Storoź
28 листопада 1764 року народилася Катерина, донька Іоана Сторожа. Це й є перша згадка.. В Горбкові фактично тільки цей Іван серед Сторожів згадувався – зате Сторож родина була в Тартакові..

в метриках 1785-1810:
20 січня 1786 року в будинку №42 народився Іван, син подружної пари: Kondraty Sydorczuk та Anastazia Матвіївна Trochimczuk.
28 лютого 1787 року народжується Лев – син подружжя Joannes Storoż та Theodora Петрівна Klocko. Ці дві пари поперемінно народжували дітей й надалі, аж поки 4 серпня 1803 року не народилася в 42 домі Анна від подружжя: Josephi Dihtiuk і Tatianna Демянівна Geś (кличка Остапчука..), причому було зазначено, шо Дитюк був римо-католиком.
8 листопада 1795 року в цьому домі, зазначений шлюб Теодори Storoż (20р) з Basilius Czerniyczuk (24р) з Виткова. 28 червня 1799 року та ж сама Теодора, але вже як вдова,вийшла заміж повторно за Stephanus Bleynisz з Копитова (навіть буд. тамтешній був вказаний молодого - №20), який також був вдівцем..
Властиво сам Joannes Storoż згадується востаннє 17 квітня 1801 року, коли він помер у віці 70 років.
Чому Сидорчук тут появлявся – неясно. Він був сином Прокопа а отже алюзій щодо можливості кличок тут ніяких.. Й взагалі Сидорів Сидорчуків було чимало різних в Горбкові..

Генеалогічна схема Івана Сторожа:
https://i.ibb.co/LrDXj5c/042.jpg


№43, Matwij Czyźyk

у кириличних метриках прізвище чи прізвисько Чижик ніде не згадувалося.

в метриках 1785-1810:
Mathias Czyżyk вперше згадується 3 лютого 1786 року, коли в нього народився син Кирило, при цьому дружиною його була Marianna Романівна Pospiech.
Далі згадується Joannes Kryżyk та його жінка Anastasia – 20 червня в них народилася Горпина. До речі його донька Катерина померла потім в домі №44..

14 травня 1796 року згадується Alexius Pospiech та його жінка Ahafia Григорівна Luciuk – в них народився син Михайло – до речі одружилися вони 10 листопада 1793 року в 44 домі... Потім ця ж пара згадується у версії Alexius Pospieszczuk та Agatha Georgii Łucyszyn. Потім він став зватися Leśko Pospieszko, а його жінка стала Kizun. Потім він став Alexius Pospieszko та відповідно - Agatha Gregori Kizun. В 1804 році священник прямо записав: Alexius Pospieszko alias Czyżyk – тобто Олександр Поспєх за прізвиськом Чижик. В 1808 році згадується Alexius Pospieszko та його дружина Agatha Jeremia Klowaniec.

Сам Mateus Czyż помер 20 січня 1797 року, в тому ж 43 будинку, маючи 45 років.. Згідно генеалогії метрик його жінка Марія Романівна була рідною сестрою Олександра Поспєха, якому чомусь приліпили прізвисько Чижик. Може тому шо він мешкав в будинку Чижика?..
Якшо вірити метрикам, шо збереглися, сам Матвій сплодив 4 дітей – з них 2 синів та двох доньок, з них ймовірно вижив тільки старший син Кирило – принаймі його метрики смерті не виявлено, шо звісно не дає можливості стверджувати шо він дожив до повноліття. Інших Чижиків, які б напряму походили від Матвія, в метриках потім не згадувалися (наприклад неясно шо сталося потім з Кирилом Чижиком..), а тому неможливо пояснити чи було це прізвище з Горбкова чи звідкись інде. В кириличних воно взагалі не зустрічалося.. Але колись в мене виникло дивне відчуття звязку Чижика з Крижиком.. Не хотілося б думати шо хтось подумав шо czyżyk можна прочитати як kryżyk (це я щодо можливості помилитися священнику, який переписував копії метрик..)…

Генеалогічна схема Матвія Чижика:
https://i.ibb.co/k3qycGv/043-Mathias-Czy-yk.jpg


№44, Lesko Juszczuk

Алєксєй Ющак вперше згадується 22 березня 1765 року, коли були його хрестини.

в метриках 1785-1810:
4 вересня 1785 року народилася донька Маріанна в пари: Paulus Martyniuk та Horpyna Данилівна Iszczuk.

23 травня 1786 року народилася Пелагія в пари Alexander Iszczak та Pelagia Федорівна Harasymczuk (вона була з села Скоморохи). Потім Олександр згадується як Alexius Jszczuk. В 1798 році він стає зватися як Alexius Juszczak.
В 1799 році згадується пара Paulus Lesyk та Praxeda Дмитрівна Skrobak з Буднова.

9 лютого 1804 року згадується народження сина Івана в пари Andreas Klowaniec seu Charuk та Pelagia Agripina Charuk vidua – цей запис розшифровується так:Андрій Клованець за прізвиськом (хоча те слово seu тлумачиться як «або») Харук та жінка Пелагія донька Агрипіни Харук вдови. Наступного запису змінили, шо прізвисько «Хари».
У попередній графі вже згадувалося, що в 1793 році в цьому домі №44 значився шлюб Олександра Поспєха з Агафією Луцюк.
22 лютого 1785 року помер Gregorius Iszczak у віці 50 років – батько Олекандра..
2 листопада 1793 року помер якись Basilius Choma у віці 70 років – в Горбкові в кириличних метриках згадувалася ціла гілка від Василя Хомина (цікаво шо його діти звалися Хомяк, Хомячко, Хомянка й тп..)
20 грудня 1793 року померла Katarina Iszczak у віці 60 років – матір Олександра Ющака...

Як я згадував попередньо, в домі 44 померла Katarina донька Joannis Kryszcz[a]k-а

Сам Leśko Iszczak помер 28 лютого 1800 року, у віці 40 років.

Генеалогічна схема Олександра Ющука:
https://i.ibb.co/xzbKVjQ/044.jpg


№45, Wasyl Kloc

28 лютого 1742 року – перша згадка: Василій Клоцко, тоді були його хрестини.

в метриках 1785-1810:
26 листопада 1786 року народилася Пестима в подружньої пари Kondratius Klocko та Horpyna Стефанівна Korol (вона родом з Копитова).
Також в цьому домі народжувалися діти від Stephanus Klocko, він був сином Кіндрата.
Також числиться шлюб Кирила в цьому домі – ше одного сина Кіндрата.

12 грудня 1785 року померла Marianna Klocko у віці 80 років – цілком ймовірно, шо це матір Василя та Кіндрата..
14 березня 1785 року помер Basilius Klocko – у віці 44 років. Він був старшим братом Кіндрата.

Генеалогічна схема Василя Клоцка:
https://i.ibb.co/nCcqCk5/045.jpg


№46, Jędruch Pasiecznik

В кириличних метриках Андрій Пасічник не згадувався. Як і Андрій Закревський чи Закшевський.. А взагалі декілька згадок цього явно прізвиська були – зокрема згадувався Якуб Пасічник – 6 разів ставав хресним батьком, від 1761 до 1774 років. А також згадувалася «Магда пасічникова цурка» - 17 травня 1775 року вона стала хресною мамою для Єлени Михайлівни Фронцюк.

Будинок згаданий в списку римо-католицької парафії. Згідно нього тут числились:

Jędrzey Zakrzewski
Tacka Skockowa (ruska)
syn Michał (7 lat)
syn Piotr (5 lat)
siostra Maryanna
brat Jozef

в метриках 1785-1810: першою згадана (у метриках наторум) в цьому будинку Пелагія, яка народилася 20 жовтня 1791 року в позашлюбному статусі і її мамою була якась Haśka z Turynki.
26 вересня 1795року народився Андрій в пари Nicolaus Stach та Catharina Михайлівна Chudy, яка була родом з Тартакова.
14 січня 1804 року народився Павло в пари: Simeon Skoczko та Tatianna Jayce (вона зі Стенятина). Потім в них ще один син народився в цьому домі.

26 травня 1796 року відбувся шлюб в домі №46 – між Nicolaus Stach (вдовець, 40 років) та Jewdokia Makowska (24р).

16 листопада 1800 року в домі №46 був шлюб між Josephus Максимовичем Trochymczuk-ом та Ксенею, донькою вдови Ułasiewicz (дружина померлого до цього пароха Горбкова – Антона Уласевича). Йосип був зі Сухої Волі (потім Рулікувка) шо поруч зі Свитазевом.
1 липня 1787 року в цьому домі першою померла Marianna Krysyk у віці 8 років.
В 1800 році значиться смерть Andreas laboriosi [Staszuk] Nikolai filius – шо розуміється, як Андрій син трудівника Миколи Сташука.
Наступного року померла мала донька Семена Скочко..

Й все в справі 1274 більше ніц. Логічно припустити, шо Єнджи Закшевскі і є тим самим Єндрухом Пасічником про якого згадав податковий список, а брат Йозеф – це Йозеф Закшевскі... Окрім того, 4 червня 1786 року на хрестинах Олени Григорівни Скочко згадується Tacka Zabrzewska uxor Josephi [alius] Pasiecznik – в сенсі дружина іншого (брата?) Йозефа Пасічника.. Цікаво шо священник не раз писав замість Закшевський Забжевський..
Забігаючи наперед, - 1829 році в домі №3 померла якась Теодора Пасєчнікова, вдова у віці 52 років. Може дружина одного з синів Закшевського?.. А може його брата.. – До речі, в його брата Йозефа якраз дружину й звали Хвенка – Феодора – Йозеф в домі №3 вже згадувався – так шо це можливо вона і була....

Генеалогічна схема Анджея Закшевського (Пасічника):
https://i.ibb.co/bvjNRSS/046-J-drzey-Zakrzewski.jpg


№47, Prokop Sydor

Прокіп Сидорук вперше згадується 27 лютого 1756 року, коли став хресним батьком Євдокії Яківни Ковтунець.

список римо-католиків 1789 року наводить такий їх склад в домі №47:

Teresa Trocianka
brat Jan
siostra Maryanna
słuząca Anna
słuząca Zofia

Цікаво порівняти цих людей з переліком римо-католиків будинку №51 зі списку 1787 року:

Stefan Szwiec
siostra Teresa
corka Zofia (5 lat)
brat Jan
siostra Maryanna

примітні схожості, що насовує припущення про помилку римо-католицького священника в списку 1789 року щодо номера дому, а тому версія 1789 року містить виправлені дані…

в метриках 1785-1810: особи в даному будинку були зовсім іншими – шо підтверджує думку про помилку в списку римо-католиків 1787 року..

18 липня 1790 року народилася Маріанна – донька пари Kondratus Sidorczuk та
Anastasia Матвіївни Trochimczuk. Решта їх дітей народжувалися в домі №56 в подальшому.. Кіндрат був сином Прокопа. Той жив з ним запевне, бо теж помер в домі №56.

2 жовтня 1799 року в домі №47 народилася Анна, донька пари Basilius Sydorczuk та
Eva Петрівни Pradka (вона з Копитова). Фактично далі тут народжувалися діти тільки цієї пари.
Першою 23 грудня 1785 року, в 47домі померла Praxeda Olesko, у віці 1 року.
9 вересня 1788 року помер Zinobius Sydorczuk у віці 6 років.
30 квітня 1793 року померла Eudokia Hnyda в віці 1 року.
8 січня 1795 року в віці 46 років помер Alexius Sydorczuk
3 травня 1808 року в віці 69 років померла Catharina Sidor vidua.
7 грудня 1796 року Prokopius Sidorczuk помер у віці 60 років в 56 домі.

Генеалогічна схема Прокопа Сидора:
https://i.ibb.co/FhQLDhJ/047.jpg


№48, Fedko Juchimczuk

Феодор Юхимчук – 14 липня 1776 року став хресним батьком Онуфрію Стефановичу Хомячко..

в метриках 1785-1810:
24 грудня 1798 року в домі №48 народилася Анна від пари Zacharias Koczańczuk та
Agatha Дмитрівна Groszczuk
8 лютого 1801 року народилася Марія від пари Zacharias Kochańczuk та Agatha Wowk
9 серпня 1806 року народилася Наталія від пари Pantaleon Kney та Catharina Федорівна Kochanczuk.
13 листопада 1796 року був шлюб між Zacharias Kochan та Ahafia Bodnaruk – обом по 19 років.
29 жовтня 1805 року був шлюб між Panthaleon Kniy (25р) з буд №30 та Catharina Федорівною Kochańczuk (24р) з дому №48.

20 травня 1792 року померла мала Ahafia Kochan в віці 5 років – доька Федора Коханчука..

14 лютого 1805 року померла Maria дружина Theodor Kochańczuk у віці 60 років.

в серпні 1806 року померла Pelagia донька Michaelis Gresiuk зі Smitkow. в віці 4 роки
Theodor Kochańczuk помер в домі №48, але аж 8 травня 1817 року.
Оскільки цей Федір був єдиним Федором в цьому домі, то можна припустити шо Юхимчук – це було його прізвисько. Можливо він був сином Юхима Коханюка-Війтовича.. А Захар, скоріш за все, син Федора..

Генеалогічна схема Федора Юхимчука:
https://i.ibb.co/98xJSJn/048.jpg


№49, Lesko Pilip

Филип Олещук вперше згаданий 16 листопада 1739 року, коли був охрещений.. Як видно, в податковому списку імя та прізвище переставили місцями..

в метриках 1785-1810:
23 квітня 1789 року в буд. №49 народився Георгій від пари Mathias Salyga та Ahafia Пилипівна Olesko.
21 серпня 1790 року в буд. №49 народилася Маріанна від пари Philippus Olesko та Anna Петрівна Klocko.
31 жовтня 1801 року народилася Пракседа від пари Gregorius Oleszczuk та
Pelagia Федорівна Demczuk (вона зі Свитазева). Потім були наступні діти в нього та згаданого вище Салиги, а пізніше Григорія згадали по новому - Gregorius Oleśko.
Згадана пара Салиги та Олесько одружилися в 1787 році – Сализі було 23 а Агафії 20 років.

30 грудня 1790 року в буд. 49 помер сам Philippus Oleśko у віці 50 років..
28 квітня 1806 року померла Anna Oleszczycha у віці 60 років..
14 квітня 1808 року в буд. №49 помер й згаданий вище Матвій Салига.

Генеалогічна схема Пилипа Олесько (Олещук, Лесько..)
https://i.ibb.co/RYhsDVT/049.jpg


№50, Matwij Trochim

Матфей Трохимчук – 18 грудня 1761 року була охрещена його донька Анастасія – таким чином це перша згадка про Матвія й взагалі – перша згадка прізвища Трохимчук в Горбкові.
Цікаво, шо усі представники моєї родини – від Матвія й Петра Трохимчуків – усі в кириличних метриках згадані в незмінному варіанті прізвища – Трохимчук.

З 1765 року неодноразово хресною мамою ставала Пелагія Трохимянка – спершу я думав шо то сестра Матвія, але в австрійських метриках (1785-1810) два рази було вказано щодо неї – «Pelagia Trochimo Ostapczuk nata parente».. Це вирішило одне питання, але запропонувало цікаву версію – а якшо й згадані обоє Трохимчуків були старшими синами того Трохима Остапчука?.. Якби в кириличних метриках бодай раз згадали про хресного батька, якого звали скажімо Матвій Остапа (чи Остапюк, Остапчук) – припущення щодо батьківства Трохима Остапчука щодо Матвія Трохимчука було б ще більш можливим.. Цікаво, шо в 1744 році метрики фіксують факт народження (хрещення) сина Петра в Трохима Остапчука – й цей рік доволі близько до дати віку (1742) Петра Трохимчука, згідно його метричного запису про смерть, який знайшовся аж в Свитазеві.. З іншого боку, це також підсунуло ще одну версію походження Трохимчуків – зі Свитазева, тим більше шо власне там їх було чимало в 18 столітті. Обі версії можливі, хоча перша цілком логічна в своїй суті, оскільки якийсь старший Трохимчук рано чи пізно все одно походив від якогось чоловіка з іменем Трохим..

в метриках 1785-1810:
24 листопада 1785 року в будинку №50 народився Іван в пари: Petrus Trochimczuk та Horpyna Юхимівна (Якимівна) Klowaniec

6 жовтня 1787 року народився також Іван, але в пари Basilius Trochimczuk та Horpyna Андрієвна Żuk.

Обі ці пари народжували дітей наступних, аж коли 8 квітня 1794 року народився в Петра син Георгій – це був останній раз, коли діти Петра та його нащадки мешкали в буд. №50 – далі вони поселилися в буд.№63 – на наступні 100 років.

В подальшому в буд. 50 народжувалися діти Василя та його нащадки. Додам шо згаданий Георгій прожив тільки 12 днів – помер в тому ж буд. №50..
19 листопада 1786 року тут був шлюб згаданих раніше Василя з Горпиною.
14 серпня 1785 року в буд. №50 померла Теодора – дружина Матвія Трохимчука. Її прізвище та походження залишилися таємницею.
А 28 квітня 1788 року тут помирає й сам Mathias Trochymczuk – у віці 62 років.

Генеалогічна схема Матвія Трохимчука (Трохим)
https://i.ibb.co/X5mMvSP/050.jpg


№51, Jasko Szewc Кричуків та Троцюків кириличні метрики не називали.. Але Шевць – були.. Правда, жодного Івана, Яська чи Яна..
Ще в 30х роках 18 ст. в кириличних часто згадувалися різні особи з прізвищем Шевчик але вони радше не були тими, які ховалися під прізвищем Шевць хоча явно мали спільний фах на рівні своїх предків....
Стефан Швець згадується один раз в кириличних – він був свідком на весіллі Онисима Порошука та Горпини Тарасянки – іншим свідком був якийсь Салижук зі Свитазева, звідси можна припусти, шо той Онисько Порошук з родини Порох (а то також було прізвисько..) яка в Свитазеві часто згадувалася й яке там мало свої версії або прізвища – Кроль (Круль), Незнайко..

Згідно списку римо-католицької парафії села Горбків (1787р) в будинку №51 мешкали:
Stefan Szwiec
siostra Teresa
corka Zofia (5 lat)
brat Jan
siostra Maryanna

в метриках 1785-1810:
2 травня 1791 року народився Федір в пари: Stephanus Pociuczok та Teressa Варфоломіївна Szewc.

12 жовтня 1802 року народилася Юстина в пари Elias Trociuk та Harpina Василівна Klocek

В домі №51 замешкав й народжував дітей з дружиною: Dionisius Trochymczuk і

Hedvigis Стафанівна Trociuk. Забігаючи наперед скажу, шо в них народилося 3 синів, всі вони померли малими а в 1817 році помер (в домі №50..) й сам Денис (син Матвія Трохимчука) – ця галузка дерева обірвалася повністю...Подальша доля Ядвіги невідома. Хоча, в 1817 році, якась Szewczuk Агнес народила незаконну доньку – можливо то й є вдова Дениса..

16 листопада 1801 року був шлюб між Elias Стафанович Trociuczek, який який був названий сином померлого Стефана (й мав 22 роки віку) з Агрипіною Клоцко донькою Євдокії вдови.
24 лютого 1800 року в буд. №51 помер Stefanus Trociuk в віці 47 років.

Зі всього викладеного можна зробити певні висновки: Завдяки метриці відомо імя батька Терези та Стефана Шевців – Бартек (Варфоломій), відомо шо Тереза вийшла заміж за якогось Потічка. Пізніше згадувалося, шо була ше Софія Троцюк яка вийшла заміж за Стефана Даниловича Ковальчука й коли в них народилася третя дитина, при цьому метрика згадала, шо вона точно донька Стефана Троцюка!!!, а метрика першої дитини Софії ще й додала, шо (Троцюк) був шевцем (цитата: «Sophia Stephani sutoris filia»). Те шо матір’ю Софії була Тереза, знайшлося аж під датою 27 квітня 1847 року коли народилася Ірена Кирилівна Ковальчук – її внучка (хоча потім й по донці Терезі Софії – її дітях також були згадки..).. Таким чином, можна припустити, шо список римо-католиків помилково назвав Терезу сестрою Стефана (ось чому підозріло виглядає вказана цурка Софія під ними..) – насправді вона могла бути його жінкою..

Напрошується припущення – податкова Йосифінська вказала не прізвище Стефана, а його прізвисько – а прізвище було Троцюк. Додам, шо пізніше нащадки Троцюків й вони самі деколи мали прізвисько Кричук.
Дружина Дениса Трохимчука Ядвіга Троцюк була сестрою Ілька Троцюка й вони обоє були дітьми Стефана Троцюка. Податковий список каже за Яська Шевця, очевидно слід вважати шо Ян (Іван) буде те ж саме.

Старі римо-католицькі метрики (польські, до австрійські й вже австрійські але старого зразка (до 1785 року) вказали на Бартоломія Швеця в Горбкові, який помер 23 грудня 1779 року у віці (було вказано!) 80 років. Й що в нього був син Martin Swiec (охрещений 30 січня 1745 року) …Стефан мав би народитися в 1753 році.. Але знову ж таки оцей Stephanus Pociuczok вносить сумніви в цю теорію.. Бо його Терезу вказали як Шевць Варфоломієвну.. Як на зло, римо-католицькі метрики тих часів, за певні роки, написані препаскудним почерком, який вкрай важко розшифровується..

Цікаво шо в середині 18 століття в Горбкові був Бартоломей Żebrowskі з Анною дружиною, які зокрема хрестили 18 жовтня 1750 року доньку Терезу… А якшо це Швець?..



№52, Ilko Szewc

Швеців чи Шевчиків з іменем Ілько не було.
Вавринчук не згадувалося взагалі, АЛЕ відома інша форма такого прізвища- Лавричук , Лаврик – такі прізвища були в Горбкові.. Серед них втім Ілька також не було.

в метриках 1785-1810:
28 лютого 1787 року народ. Федір в пари Elias Wawrynczuk та Chymka Іванівна Ostapczuk. Потім в них знову народжувалися наступні діти..
Часто Еліас (Ілько) згадувався в метриках як sutor Horbkoviensis (деколи – як de professio sutor, професійний швець) – швець села Горбків.

В 1792 році якась Anna Leszczuczanka народила незаконно доньку Маріанну в домі №52. Потім згадана пара знову породила двох дітей, а потім (з 1800 року) в цього ж Ілька дружину замінили на Eufemia Олександрівну Sydor – з 1804 року ,й додали шо він є шевць (sutor)..

22 січня 1806 року народився Тимофій в пари: Theodorus Wawryniuk sutor (швець…) та Anastasia Семенівна Andruszczuk (вона з Лещатова).

22 травня 1806 року народився Семен від пари Lucas Gałęga textor (ткач) та Xenia Яківна Bodnar.

В 1807 році Ілько знову згадується з «першою» дружиною – Єфимією Остапчук але з ремаркою шо він швець.

Цікаво шлюбів та смертей в цьому домі в період 1785-1810 не було зазначено.

Напрошується висновок, шо згаданий Йосифінською метрикою Ілько Шевць – це Elias Wawrynczuk.

В Горбкові були й Лавричуки (Lawryczuk) але Ілька (Elias) не було.
30 квітня 1814 року в 52 домі помер Elias Wawrynczuk. Найраніша згадка про нього наведена на початку графи жирним шрифтом. Хто був його батьком – невідомо.
Зато тепер однозначно ясно шо Троцюк Ілько точно не Вавринчук Ілько – різні дати смерті й тд.

Генеалогічна схема Ілька Вавринчука:
https://i.ibb.co/bdsx5FD/052-Elias-Wawrynczuk.jpg


№53, Pawlo Makowski
5 листопада 1748 року був охрещений Павло Мартинюк.
Маковський (прізвище) в Горбкові згадувався тільки один в кириличних метриках – Собко Маковський, який мав дружину Горпину Андріївну Рибку. Останнє прізвище часто згадувалося й потім ніде вже не вспливало (каламбур..) – цілком можливо, шо то чергове прізвисько, або рід вимер. Також примітно, шо дружина Яреми Клованця звалася – Агафія Андрієвна Рибчанка… - може то сестра Горпини Андрієвни Рибки?

У списку римо-католиків села Горбків за 1787 рік в домі №53 зазначені:
Pawel Makowski
Anna Harasymianka
corka Maryanna
syn Woyciech (9 lat)

в метриках 1785-1810:
29 листопада 1794 року народився син Михайло в пари Daniel Martyniuk та Melania Яремівна Klowaniec
27 лютого 1796 року народилася Євдокіія в пари Paulus Martyniuk та Daria (прізвище не було вказано).
8 серпня 1799 року народився син Іван в пари Dacko Iszczuk та Melania Klewaniec – цілком очевидно що в Данила «помінялося» прізвище (забігаючи наперед – прізвище дружин Павла було Ющак, яке потім змінилося на Ішчак, Ішчук - а Данило був сином Павла Мартинюка та Горпини Ющак).. Правда в 1802 році при черговій дитині все повернулося по початкової версії. Але наступний запис знову змінив Данила перейменувавши його буквально:
5 грудня 1804 року народився син Микола в пари Damian Martyniuk та Melania Яремівна Klowaniec
9 червня 1805 року народився Кирило в в пари Ciriac Martyniuk та Agatha Яремівна Klowaniec.

3 грудня 1807 року народився Георгій в початкової пари Daniel Martyniuk та Melania Яремівна Klowaniec.
Потім народилося ще двоє дітей в Кирила а наостанок в 1801 році народився син Павло, знову в Данила та Меланії.
Одружилися Данило та Меланія 29 січня 1794 року в домі №53 й мали відповідно по 20 й 22 роки. Додам шо пізніше Данило Мартинюк (Мартинчук) згадувався з прізвиськом Szkandela…
12 листопада 1794 року одружився Павло Мартинюк з якоюсь Дарією (без прізвища) – Павло був вдівцем зазначений у віці 46 років, Дарія незаміжня віком 28 років.
15 березня 1794 року померла Horpyna Martyniuk в віці 43 роки – похоже на дружину згаданого Павла..
29 грудня 1798 року помер й сам Paulus Martyniuk у віці 54 роки (нерозб. написано).
Забігши наперед додам, шо в буд. №53, 19 квітня 1830 року померла якась загадкова Irena Martyniuczka, вдова. Цікаво, шо її вік при смерті ідеально збігається з віком вказаним при шлюбі Дарії, яка була жінкою Павла… Це може пояснюватися й тим, шо священник, знаючи шо ця «ірина» це та ж сама Дарія, її вік вказав по метриці шлюбу – тому вони й збігаються..


Які висновки? Чи може бути шо Павло Мартинюк та згаданий Йосифінською метрикою Павло Маковський – одна й та ж особа? – Дружини різні..

Горпина Данилівна Ющак – так повністю звали першу дружину Павла Мартинюка. Зате матір Павла звали Анна.. Може польський список саме ту Анну подав? Але де подівся Войцех?..

Тому, Маковський очевидно власник будинку, а Павло Мартинюк – мешкав.. Дивно шо й його син Данило також..

Найбільш згадковіша особа з них всіх – Кирило Мартинюк.. А також його дружина.. Цілком вірогідно шо він син Павла – народився в 80ті роки, коли метрик немає. Агафія Клованець має ту ж проблему – вона могла народитися в період з якого не збереглося метрик, а тому вона може бути сестрою Меланії – дружини Данила Мартинюка.. Єдине шо псує версію – ім’я її матері Катерина. Також дивує різниця в роках між Кирилом та Агатою – майже 20 років, якшо вірити метрикам - метриці другого шлюбу Агафії з Михальчуком та метриці її смерті. Тоді вона названа Мартинюк вель Шканделиха. Вік названо – аж 52 роки й вказано шо вона вдова. Міхальчук також був вдівцем, але на 10 років молодшим. Найбільше дивує те, шо ця жінка впродовж наступних майже 10 років народила ще 4 дітей (від Михальчука) – наприклад, остання Доміцела народилася в березі 1825 року – згідно даних метрики шлюбу, її мамі було вже при цьому аж 61 рік!!! – Це просто неймовірно або .. безглуздо й невправдоподібно як для тих часів. Якшо вона була дружиною Кирила, то скоріш за все його однолітком – якшо той народився десь 1783 року то й вона мала б тоді ж приблизно стільк ж, а це тоді б означало б при другому шлюбі не 52 роки в 1816 році, а десь 31-32 – може священник наплутав й замість 32 написав 52?.. До речі цей другий шлюб був вже в домі №25 й там більшість її нових дітей народилися – а це «родовий» дім Клованців.. Тобто сумнівів шо вона з Клованців радше немає. Примітно, шо діти її самого старшого сина – Кирила Мартинюка народжувалися також в 25.. Тобто, після смерті першого мужа, вона перебралася до батьків. Її батько Ярема одружився в лютому 1768 року, старший син появивися в 1769 році. Тобто, якшо вірити метриці Агати з 1816 року, вона б мала народитися аж в 1764.. Якшо ж вірити метриці смерті Агати – аж в 1762 році. Ярема був охрещний в травні 1739 року – в 1762 році йому б було 23 роки – достатньо для гіпотетичного першого шлюбу (до 1768 року..). Пошукаємо в метриках шлюбу Агафію за 1760-1768 роки: немає жодної Агафії від жодного Клованця, жодного Яреми й тим більше – жодної Катерини.
Коли ж появилася згадка про Катерину щодо Агати?. У 1839 році, коли народився її внук Семен Сильвестрович Салига – священник Михайло Левицький прописав матір Агафії як Катерина. Це ж повторилося й з наступною дитиною Салиги в 1841 році.. В 1846 році народиввся її внук Дмитро Мартинюк – там було вказано шо її мамою була вказана Агапія. Коли в 1849 народився ще один внук Олександр Мартинюк це вже помяняли на гелена.В 1852 році коли народилася внучка теодора – Гелена як мама її лишилася..
Таким чином, Левицький, скоріш за все, помилився й мамою Агати мала бути дружина Яреми Клованця – Агафія Андрієвна Рибчанка.. Тобто, дані за метрики Дмитрія внука її – були єдино вірними.



№54, pole xiędza

Уласевичі в кириличних не згадувалися. Цей й зрозуміло з огляду на процедуру призначення парохів (помирав парох - замість нього приходив інший..).. Зате багато згадок про родину Філіпович, представником якої був попередник Антона, - творець кириличних метрик села Горбкова (1730-1776) які збереглися до нашого часу – Дмитрій Філіпович (нар. прибл. 1708 – помер десь між 1778-1784 роками). Остання згадка про нього в акті візитації його парафії від 1778 року, де вказалося й його вік.

в метриках 1785-1810:
9 березня 1786 року в будинку №54 згадується народини Анастасії від пари священницької (пароха Горбкова) Antonius Ułasiewicz та Marianna Миколаївна Żdanowskа. 2 роки згодом народилася в них Маріанна. В 1790 Катерина, а в 1793 – Агафія. В 1805 році в цьому домі Анастасія вийшла заміж за Theodor Joannis Kowalczuk з Копитова. Ксеня – старша донька пароха (1782 рн) вийшла заміж за Йосипа Трохимчука (див. 46 буд.).

29 листопада 1796 року в домі №54 помер якийсь Alexius Gajda маючи 12 років віку.
31 серпня 1800 року померла Eudocia дружина Данила Iwaniec зі Сокаля, в віці 20 років. В 1802 році померла Катерина донька Антона та Маріанни Уласевичів..
Сам парох помер в Тартакові – в буд №74 - 19 січня 1797 року, вік не був вказаний.. Як мінімум, він мав би народитися не пізніше 1764 року..

Генеалогічна схема Антона Уласєвіча (парох Горбкова):
https://i.ibb.co/TYysyns/054-Antonius-U-asiewicz.jpg


№55, Marcin Szewc

Шевць, Швець Шевчик чи подібне – не згадувалися в кириличних метриках з іменем Мартин чи Марцін.

в списку римо-католиків села Горбків. Склад осіб:

Marcin Swiec
Katarzyna Bachanianka
corka Anna
syn Szymon

в метриках 1785-1810:

23 червня 1797 року народився Іван в пари Joachimus Bulbak та Eudocia – вона була з Завишень.
Й це є єдина згадка до 1810 року 55 дому.
Думаю все решта шо писалося щодо будинку №52 де жив Ілько Шевць буде актуально й для цього випадку. Більше даних немає.
Онлайн
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Горбків, село, Сокальський район, Львівська область, Україна

Повідомлення drapieznik »

..важко сьогодні чимось займатися.. війна плутає усі сторонні думки.. але щоб не пропало зроблене (не докінчене все ще..)...

Якщо продовжити опис по будинкам ,користуючись даними податкової документації то цього разу це буде базуватися на згадках з Францисканської метрики та пізніших актів (ім'я та прізвище вказане поруч номера дому), плюс звісно даних з церковних метричних книг (нагадую - греко-католицькі обмежуються 1853 роком, з огляду на доступність цифрових копій в неті).

будинки з №56 по 116:
№56, Antoni Feszczuk

Фещук Антон згадується як син вихідця з села Копитів та Юліанни Стефанівни Салиги з Горбкова – властиво він народився 29 січня 1830 року в Копитові. Дуже ймовірно шо це й є той самий Антон Фещук, згаданий півстоліттям пізніше в податковій документації..

Якшо ж орієнтуватися по церковним метрикам, то в будинку №56 хронологічно (зокрема) згадувалося наступне:

18 лютого 1792 року народилася Агафія, донька раніше згаданих Кіндрата Сидорчука та Анастасії Матвіївни Трохимчук (див. буд. №42). З того часу всі діти їх народжувалися тільки в 56 домі.. В цьому ж домі помер й батько Кіндрата – Прокіп Сидорук – 7 грудня 1796 року..
4 липня 1794 року згадується народження в Joachimus Bulbak сина Демяна.
8 квітня 1805 року народився син Георгій в подружжя Joachym Sałyzka і Tecla Михайлівна Teluk.
В 1799 році померла в 56 домі й дружина Кіндрата – Настя..
Є ще запис - Dionisius defuneti [Hryń] – помер 23 травня 1803 року у віці 4 роки та 7 місяців в домі 56 – це був син Григорія Моравского , який раніше народився в домі №37 – тобто в .. корчмі..

№57, Semen Knej
З доступних метрик Горбкова (до 1853 року) в домі №57 жоден Кний не згадувався. Можливо він прийшов до цього дому як чоловік однієї з доньок власників цього дому. Тільки один Кний - Семен, міг би стати тим згаданим пізніше – Семен Романович Кней (14.02.1841).

№58, Jacko Bulbak
Дім №58 часто й майже виключно згадувався в метриках до 1853 року як осередок родини Бульбаків. Яків Бульбак саме й народився 2 квітня 1829 року в цьому домі й разом з дружиною Настею Назар встигли завести до 1853 року трьох дітей…

№59, Pańko Solicz
Пантелеймон Соліч не згадувався в метриках Горбкова до 1853 року. Дана родина походить від Івана Салиги (бл. 1781-?), який в 20х-30х роках став частіше згадуватися з прізвищем Соліч.

№60, Zbigniew hr. Lanskoroński
граф Збігнєв Лянцкороньскі – очевидно це аристократ гербу Задора. Був одружений з Францішкою Мисловскою.
Будинок №60 часто згадувався в метриках до 1853 – переважно родини Книйчуків та Сташкєвічів (плюс інші). Не ясно, шо то був за будинок й чому в 80ті роки він значиться як власність графа..

№61 Atanas Olesko
Афанасій Олесько в метриках до 1853 року не згадувався – варта зауважити шо це прізвище мало версію Олещук й переважно нащадки пов'язані були з Григорієм Олещуком (бл. 1777-?).

№62, Lesko Martyniuk
В цьому домі Мартинюки майже не згадувалися до 1853 року. Гмитров, Романюк та Блишчиньскі – головні особи серед згадок (плюс інші)


№63, Hryc Trochim
Брак метрик не дає можливості уточнити який саме Григорій Трохим згаданий в тому списку – це може бути або мій прадід Григорій Григорович Трохим ,або його ж батько – Григорій Васильович Трохим..


№64, Sawa Maczewski
Скоріш за все це Савелій Афанасійович Мачевський (15.12.1843), до того ж один раз згаданий в 1898 році в римо-католицьких метриках коли хрестили його доньку Розалію.



№65, Zbigniew hr. Lanskoroński
Будинок №65 з десяток разів згаданий в метриках, зокрема там народжувалися діти Константина Петровича Трохима (його шлюбна метрика саме цей номер згадує..). Згадуються й деякі інші особи, ймовірно римо-католики. Очевидно, якась службова будівля графів Лянцкоронських, де могли мешкати їх слуги та інші пов'язані службові особи.


№66, Tomasz Chmara
В метриках до 1853 року цей будинок виключно згадувався при народинах дітей Григорія Стефановича Телюка, який був одружений на Марії-Магдалені Хмарі – очевидно хата належала її родині..


№67, Petro Trochim
Будинок №67 в метриках до 1853 року на 100% пов'язаний з родиною Салига – майже усі діти Георгія Матвійовича Салиги народилися саме тут. Очевидно Петро Трохим (8.07.1830) одружився з донькою когось з них, або придбав хату – перше більш вірогідніше.. Петро був сином Константина Петровича Трохимчука


№68, Kseńka Wawryńczuk
В метриках до 1853 року в даному домі переважно згадувалася родина Шамбора та Дзічек.


№69, Stefan Salyga
Теоретично це може бути й Стефан Матвійович Салига – але йому було б вже десь 80 років.. В нього був син з таким же ім'ям, але він помер малим – можливо потім ше один народився.. Старша гілка родини – (брат Матвія..) мала прізвисько Чорнопас – але підходящих серед інших Стефанів не було..


№70, Kosć Pospiech
Можливо це Константин Іванович Поспєх (29.05.1845) – виключно цей дім пов'язаниий з родиною Поспєх (до 1853)


№71, Lawrenty Luciuk
В домі №71 Луцюки до 1853 року не згадувалися. Головно родини – Вавриньчук, Новосад, Горальскі, Зелізни та інші. Лаврентій Луцюк не згадувався в метриках до 1853 року.
* - в сенсі не згадувався - по основним "графам" метрик - я не враховував свідків при шлюбах чи хресних бо часто таких людей було важко розрізняти зі схожими в тому ж селі людьми (міг бути старий й молодий чоловік з тим же іменем й прізвищем..) - але це можна додатково проаналізувати...


№72, Mikita Teluk
Косик, Куравскі, Залізні – та інші, - ймовірно римо-католицькі родини. Нікіта чи Микита Телюк не згадувався в метриках до 1853 року. Міг через шлюб пов'язатися з кимось з нащадків попередніх власників.


№73, Luć Huzar
Ймовірно Лука Данилович Гузар (17.02.1833 року нар.). Пізніше в цьому домі буде згадуватися Йозеф Бузікєвіч, який був одружений на Євдокії Скочко. Можливо це новий дім, якого в 1853 ще не було, або належав комусь з родини Скочко.


№74, Justyn Kochanczuk
цей дім в метриках згадується в зв'язку смертю Василя Михайловича Бінасєвіча.. Й тільки.


№75, Iwan Pospiech
Згадується тільки раз (в церковних метриках), - коли народився в ньому Ігнатій Андрійович Вавринюк.


№76, -
в метриках до 1853 дім №76 взагалі не згадується. Усі наступні доми та особи - виключно на основі податкової документації кінця 19 століття...

№77, Marya Chmara

№78, Petro Jarmoluk

№79, Justyna Sydorczuk

№80, gmina Horbków

№81, -

№82, -

№83, -

№84, -

№85, Demko Salyga

№86, Iwan Żuczok

№87, Mikolaj Daciuk

№88, -

№89, Andrzej Skoczko (раніше перекреслено: Semen)

№90, Tymofej Skoczko

№91, Klym Jewtuszko

№92, Iwan Skoczko

№93, Afanazy Martyniuk

№94, Filip Kochańczuk

№95, Fedko Chmara

№96, Iwan Wercholuk

№97, Semen Haruk

№98, Bauer Majer

№99, Stefan Starczkiewicz (може малося на увазі Сташкєвіч..)

№100, Prokop Kochańczuk

№101, -

№102, Tomasz Makowski

№103, -

№104, Wasyk Kochańczuk

№105, Frozyna Wercholuk

№106, Wasyl Maczewski

№107, Dacko Mielniczuk

№108, Petro Szycz

№109, Andruch Wawryńczuk

№110, -

№111, -

№112, Mikolaj Tykowski

№113, -

№114, -

№115, Lesko Bloszczyński

№116, Julianna Żuk
В цій податковій документації фонду Францисканської метрики (ЦДІАУ в м. Львові, фонд №186, опис №1, справа №1041 (1042), датування переважно 1883 рік..) були також аркуші актів (їх зразок я подавав на 1й сторінці поточної теми, щодо ФМетрики) як не мали вказаного номеру ділянки (будинку) - зате такі ж табличні дані щодо власності та доходів по окремими особам. Ось скани моїх записів (кінця 90х років) щодо цього:
Зображення ЗображенняЗображення
* - графа "аркуш" - це позначення від ЦДІАУ; як видно - більша частина з "непронумерованих" вказана як з Горбкова ,але є дуже багато з Свитазева, а також Сокаля та Тартакова. Дещо можливо некоректно було переписано (в плані прізвищ, а дещо взагалі непрочитано.. вибачайте, - сьогодні я краще читаю ці почерки але я вже не в архіві..), перекреслення - скопійовані з актів.
тут є люди, які постійно мешкали не в самому селі (граф однозначно ні.. :roll: ) - а наприклад в сусідніх. Очевидно так деякі з них потім й прийшли до самого Горбкова, якшо їх нащадки сьогодні згадуються як постійні мешканці.


PS - зайвий раз нагадую: усі метричні дані з церковних метрик періоду 1730-1853 (які є доступні в неті, плюс дещо від мене..) внесені в у файл програми Древо (я користуюсь версією Древо Жизни v4.7 Build 26.02).

https://drive.google.com/file/d/10vnpve ... sp=sharing - файл програми Дрєво з даними (остання редакція, станом на 7 березня 2022 року..).

Можна користуватися й новішими версіями, але там є морока з їх "лєкарствами", плюс дані з 4ї версії доводиться імпортувати спеціальною опцією з меню.. Щоб не мати мороки з цим - просто скачати мою версію цієї програми - вона все ще доступна в неті - https://www.google.com/search?client=fi ... +4.7+26.02
Програма російська, але має український інтерфейс - встановлюється, відкривається вказаний мною файл даних й далі можна сортувати дані на свій смак - за алфавітом прізвищ, за датами, за іншими параметрами. На любій вибраній особі можна зупинитися й в меню вибрати "побудувати дерево" Там будуть доступні 4 варіанти такого процесу - прямі предки й нащадки; пряма рідня брати, сестри; кровні родичі; всі родичі - останнє раджу вибирати в останню чергу тому шо люди в селі значною мірою споріднені й результат може "зашкалити" гігантським деревом в якому буде пара-декілька тисяч осіб..
Для людей які сьогодні цікавляться моїми результатами роботи й походять з села Горбків та суміжних, - із за крайньої дати в 1853 рік, й щоб поєднати наявні дані з власними, - слід пам'ятати імена своїх прадіда та прабабці. Ще краще, якшо збереглися свідоцтва-метрики міжвоєнного періоду - в них може бути зазначено особи пращурів, яких можна буде ідентифікувати в наведених мною даних. Мені пощастило, бо в архіві родини збереглась метрика про хрещення мого діда, де був вказаний його батько й в свою чергу його батько, а також його матір, її батько та матір її матері.
Я пишу ці рядки й все шо залишається - буквально молитися, шоб бомба чи ракета не знищила ЦДІАУ в Львові, бо більшої частини копій тамтешніх метрик
Зображення
ймовірно вже ніде інде не збереглося (я не в курсі про різні ЗАГСи та неопрацьований масив документів самого ЦДІАУ).
Відповісти

Повернутись до “Літера Г”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 17 гостей