Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
1
100%
Жили декілька поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколінь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим нас. пунктом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 1

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення АннА »

З другої теми
DVK_Dmitriy писав:
nekrashevych писав:Моя пра-прабаба Устина Степанівна Багриновська 1842-1897 із Завадівки Сквирського повіту Київської губернії.
Ведомость о состоянии Греко-униатских приходов по Сквирскому уезду. 1839 год.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення АннА »

Звідти ж
DVK_Dmitriy писав:Ориентировочно 1796 год:

Зображення

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення АннА »

З вікіпедії
Зава́дівка — село Володарського району Київської області. Засноване в 1707 році. Розташоване при впадінні річки Рогозянки у річку Рось.
Історія
Село Завадівка розташувалося вздовж лівої притоки річки Рось, яка має назву Рогозянка. Південно-східна частина села, яка має історичну назву Зелюньки, виходить на узбережжя самої Росі. Село Дружба, інша самоназва СОЗ, яке належить до Завадівської сільської ради, розташоване на лівому березі р. Рогозянка, що навпроти лісового масиву Дубина.
Територія села заселялась ще з III—IV століття н. е. Тут селились землеробські племена черняхівської культури.
Назва Завадівка, ймовірно, походить від польського «завадзіць» — перешкода. З цього місцеві краєзнавці роблять висновок, що «Завада» в минулому мала сторожове призначення для Володарського замку, залога якого певний час складалась із надвірних козаків. А можливо, це була назва водної перешкоди, якою була Рогозянка на дорозі до Володарщини.
Завадівські землі заселялися нерівномірно, переважно це були хутори, на яких оселялися поселенці-шляхтичі, а тому Завадівка відома з середини XVIII століття під назвою Володарських хуторів і належала до Володарського ключа. У 1785 році Володарські хутори були в орендному утриманні Войцеха Діяківського, керуючого графа Мединського. Згодом Діяківський з братами викупив у власність все поселення, яке було перейменоване на Завадівку. Його нащадки на середину XIX ст. зберегли за собою тільки незначну частину земель.
Активно завадівські землі заселяються після третього поділу Польщі у 1795 році. Вільні шляхтичі поселялися на праву сторону від Рогозянки. На хуторі за лісовим масивом Дубина жила родина Бухонських, яка охороняла його з давніх-давен. Крайній від Дубини оселився Ковальський, а далі по вулиці — Барицькі, Вербицькі, Чопівські. На вигоні оселилися родини Білецьких, Годинських, Ганецьких, Завадських, Патківських, Бариловичів, Барганівських, Ільніцьких, Шоломіцьких, Годлевських, Бачинських тощо. Лінгвістичний аналіз дає змогу стверджувати, що це були родини польських переселенців.
1840 року володарський поміщик Леопольд Абрамович придбав землі у Завадівці. Він переселив Бухонських, Ковальських, Барицьких, Тульвінських, Юхимовичів до центру села, а на місці їхніх поселень наказав будувати будинок для управителя маєтком і господарські будівлі. Орні землі поблизу села поміщик забрав собі, а шляхтичам земельні наділи були нарізані за Березовим Яром і біля могили Орлиха. За наказом нового власника селяни збудували на переїзді через Рогозянку високу греблю, поряд був збудований ставок, до якого від будинку вели паркові алеї. На греблі згодом було збудовано водяний млин.
Поміщик Абрамович почав заселяти Завадівку кріпаками, яких переводив із інших своїх маєтків. Село розбудовувалося у дві лінії: у верхній лінії були помешкання шляхтичів, а у нижній, до протоки, — оселі кріпаків.

Урочище Зелюньки поміщик у 1846 році наказав обкопати канавою й організував тут вирощування посівного матеріалу цукрових буряків. Тут поселився агроном-управитель, було зведено приміщення для прислуги та робітників.

Після інвентарної реформи 1847—1848 рр. селянам Завадівки належало 561 га землі, тоді як поміщикові належало 1239 гектарів. Поміщицьке господарство спеціалізувалось в основному на вирощуванні коноплі, зернових, а згодом — на вирощуванні цукрових буряків.
На 1860 рік у Завадівці проживало православних — 581 особа. Значною була греко-католицька громада — 102 особи. Ще в 1791 році в селі була збудована церква Воздвиження Хреста Чесного Господнього. Вона належала греко-католицькій громаді села аж до 1839 року, коли УГКЦ була заборонена російським царизмом після польського національно-визвольного повстання 1830—1831 рр. В тому ж році вона була перебудована, поставлений новий іконостас, і її було підпорядковано Білоцерківській єпархії РПЦ. Церкві належало 60 десятин землі.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Володарської волості Сквирського повіту Київської губернії мешкало 713 осіб, налічувалось 67 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1370 осіб (663 чоловічої статі та 707 — жіночої), з яких 1220 — православної віри[3].

Згодом на кошти сільської громади та поміщика у 1906 році було збудовано кам'яну церкву. За радянської епохи приміщення церкви, що збереглося і нині, сильно постраждало під час переобладнання під сільський клуб.

Саме при церкві 1860 року священиком Іваном Прокоповичем Бутовським була відкрита перша в Завадівці церковнопарафіяльна школа. Розміщувалася вона в будинку священика, і в ній навчалося 18 учнів. У подальшому до завадівської школи стали запрошувати і світських вчителів, серед яких відомими є Данило Якубович Зарубенко та Тимофій Самійлович Корнилюк. Останнім дореволюційним наставником місцевої приходської школи був священик Макарій Іванович Нечаєвський, призначений до Завадівської парафії та школи в 1909 році. На 1915 рік у школі вже навчалося 40 хлопчиків і 8 дівчаток.

1878 року Завадівка, як посаг за дочкою Абрамовича Аделею, перейшла у володіння поміщика Руліковського. За нього у Завадівці над ставком було зведено поміщицький будинок, побудовано читальню, поряд розташувався будинок для челяді — «офіцини». Останнім власником завадівських земель був поміщик Кобилянський.
Неоднозначно завадівчани зустріли революційні події 1917 року: частина з них залишалися прибічниками Центральної Ради, частина орієнтувалася на більшовиків. Сільський ревком очолив Іщук Михайло.

Ситуація змінилася в роки НЕПу, коли селяни добровільно почали об'єднуватися у кооперативи. У 1922 році в Завадівці виник сільськогосподарський кооператив «Рось», а на землях Дружби — СОЗ.

У 1929—1933 роках у селі було проведено насильницьку колективізацію, і створено два колгоспи. Після 1939 року вони носили назви ім. XVIII партійного з'їзду (до 1938 року ім. Балицького) в с. Завадівка, а на землях СОЗу — ім. Леніна.

Жахливий Голодомор, що охопив обидва завадівські господарства, забрав, за неповними даними, життя 285 осіб. У часи колективізації були розкуркулені господарства, а їх мешканці позбавлені навіть житла, яке відійшло до колгоспного майна. У 1937—1938 рр. були заарештовані й засуджені до розстрілу трійкою при УНКВС у Київській області колгоспники Діяківський Франц Йосипович, Козуленко Іван Михайлович, Вербицький Роман Іванович, до речі, поляк. Колгоспник Годинський Павло Михайлович був засуджений до 10-ти років сталінських таборів. Всі ці «вороги народу» були посмертно реабілітовані у 1989 р. за відсутністю складу будь-якого злочину.

У роки гітлерівської окупації господарству села було завдано значної шкоди. 128 юнаків і дівчат були вивезені на примусові роботи до Німеччини. У перші дні окупації були розстріляні член ВКП(б) Буднік Григор та співробітник НКВС Юрченко Д. А., який намагався підірвати автомобіль з ворожими солдатами. Були заарештовані за підозрою в нелояльності до окупаційних властей і не повернулися в рідне село колгоспники Снитко Михайло, Стадник Григор, Коцюк Степан. У роки окупації діяла місцева церква, у якій службу правив священик Ломаков Олександр Степанович, згодом він виїхав з району. 217 завадівчан героїчно билися на фронтах Другої світової війни, 103 воїни не повернулися до рідної домівки.

На момент визволення від окупантів у самій Завадівці було 232 двори, проживали 913 жителів. Було створено 4 рільничих бригади й одна городня. В них працювали 340 осіб. На 31 грудня 1945 року на території Завадівської сільської ради проживало 1185 осіб: чоловіків — 430, жінок — 755. У місцевій школі, яку очолювала Ільніцька Ольга Михайлівна навчалося 285 учнів: хлопців — 133, дівчат — 152.

11 серпня 1950 року на загальних зборах колгоспників було прийнято рішення про об'єднання двох колгоспів в один — колгосп ім. XVIII партз'їзду, головою колгоспу залишився Барилович Павло Тимофанович. Саме з його діяльністю колгосп досяг високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, розбудовується сільська інфраструктура.
У травні 1955 року загальні збори колгоспників серед багатьох рішень затвердили договір про проведення електролінії на суму 500 крб. та придбання легкового автомобіля. 1960 року загальна площа орних земель у колгоспі становила 1948,8 га, (1236 га займала цариця полів — кукурудза). Крім вирощування зернових та зернобобових, у господарстві розводили овець, птицю, займалися виробництвом меду та розведенням товарної риби. Особливу гордість становило розведення породистих коней, навіть існував свій іподром. У селі працювали цегельний завод, млин, пилорама, кіноустановка.
с. Завадівка. 70-ті роки. Кубинські гості садять парк біля середньої школи

На 1965 рік у двох селах проживало 1267 жителів. Кількість дворів нараховувала 390 одиниць. У цьому ж році було відкрито нове відділення зв'язку, діяли три заклади торгівлі, побудовано нове приміщення телятника, склад мінеральних добрив, продовжувалося будівництво шосейної дороги по селу. В 1966 році були механізовані процеси з видалення гною із ферм, роздачі кормів, доїння. У 1966 році розпочато будівництво нового приміщення середньої школи.
Консервний завод. с. Завадівка, 80-ті роки.

У 70 — 80 рр. потужно працював місцевий цегельний завод. Нарощує темпи випуску продукції колгоспний консервний завод, який очолював Вовчок Олексій Пилипович. Значний прибуток до сільського бюджету приносив місцевий свиновідгодівельний комплекс.

В кінці 70-х на початку 80-х років яскраво грає у першості району сільська команда футболістів, провідним гравцем якої був уродженець села В. П. Сліпчук, колишній гравець першолігової «Буковини».

Популярним і знаним у районі став аматорський хор завадівського сільського клубу, який очолював Зайчук П. М. Завадівчани гастролювали селами району, їх запрошували й у сусідні райони.

У 1991 році за головування І. В. Міняйла колгосп ім. XVIII партійного з'їзду був перейменований у колгосп «Рось», у 1994 році колгосп «Рось» реорганізований у КАП «Рось». 1996 року було проведено розпаювання земель і 643 жителі Завадівки отримали земельні паї. 2000 році КАП «Рось» було реорганізовано в ПОП «Рось», а в 2002 році на його базі було створено ПСП «Діар». Крім цього сільськогосподарського підприємства, частину земельних паїв орендує ТОВ «Володарка-Комбікорм» та ФГ «Рось».

В 2012 році було відновлено футбольну команду, під назвою ФК «Рось» с. Завадівка. В першому чемпіонаті Володарського району команда посіла четверту сходинку турнірної таблиці.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ЗАВАДІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 4 км від районного центру, за 24 км від залізничної станції Тетіїв. Населення — 1268 чоловік.
У селі міститься центральна садиба колгоспу ім. XVIII партз’їзду, за яким закріплено 3113 га землі, в т. ч. орної — 2876 га. Основні сільськогосподарські культури — озима пшениця, цукровий буряк. Розвинуте тваринництво, садівництво. За видатні успіхи в розвитку сільського господарства урядових нагород удостоєно 11 колгоспників. Н. І. Курманчук присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
В селі є школа, клуб, бібліотека.
Перша згадка про село належить до початку XVIII століття.
За подвиги в роки Великої Вітчизняної війни 92 жителі села нагороджено орденами і медалями.
В селі народився доктор історичних наук Бачинський П. П.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення АннА »

ЦДІАК
Адмін поділ за документами Київського воєв.; Сквирського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XIX ст. Сквирського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Володарського р-ну Київської обл.
Церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього
метрична книга 127 1012 1781(1835-1841)-н.; 1819(1836)-н., ш.*, с.*; 1927(1839)-н., ш.*; 1994(1840); 2103(1842); 2167(1843); 2231(1844); 2294(1845); 2358(1846); 2421(1847); 2493(1848); 2565(1849); 2630(1850); 2706(1851); 2780(1852); 2849(1853); 2987(1855); 3062(1856); 3126(1857); 3187(1858); 3250(1859); 3311(1860); 3374(1861); 3440(1862); 3505(1863); 3565(1864); 3697(1866); 3772(1867); 3854(1868); 3968(1869); 4064(1870); 4174(1871); 4281(1872); 4387(1873); 4491(1874)
Греко-католицька церква - 1780(1835); 1883(1838)-2 зош.
метрична книга 127 1013 206а(1854)
метрична книга 127 1014 117(1789-1826); 182(1837); 193(1840); 196(1841); 269а(1865)
метрична книга 127 1078 Народження - 384(1881, 1883-1888); 504(1891);
Шлюб - 504(1891); 363(1894);
Смерть - 504(1891);
Різне - 488(1875); 490(1879); 382(1880-1884, 1887); 497(1885,1890); 385(1886, 1889); 509(1888-1889, 1902); 386(1896, 1898, 1901, 1903-1905, 1907); 2659(1892-1893, 1894-1904, 1907, 1909-н.); 2684(1906); 2701(1910); 383(1909, 1911)
метрична книга 127 1079 308(1894-с.,1897,1912-1915); 316(1917-ш.,с.,1918-с.); 327(1905,1906-н.*,ш.,с.,1912,1914-1916,1917-н.,с.*,1918,1919-н.); 1132(1920,1921*)-н.
Підвідділ записів громадянського стану при Сквирському райвиконкомі- 1134(1924)- н.*

cповідний розпис 127 1016 396(1850); 400а(1851); 430(1859); 451(1863)
сповідний розпіс 127 1017 145а(1862)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
nekrashevych
Повідомлень: 311
З нами з: 01 грудня 2020, 20:06
Стать: Чоловік
Звідки: College Station, TX, USA
Дякував (ла): 164 рази
Подякували: 384 рази
Контактна інформація:

Re: Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення nekrashevych »

Ще додам, що оскільки церква в Завадівці була до 1839 року греко-католицькою, то багато православних записів (включно зі сповідними розписами) у Хрестовоздвиженській церкві Володарки.

Записи завадівських римо-католиків (і частково греко-католиків) є у книгах володарського костелу (старі книги є в ДАЖО, пізніші є також у Вінниці і ЦДІАК). Село до 1790-тих називалося просто (Володарською) Слободою.

Ще я недавно замовив у Луцькому архіві список парафіян (сповідний розпис?) греко-католицької церкви Завадівки 1820-го року.
Онлайн
Аватар користувача
nekrashevych
Повідомлень: 311
З нами з: 01 грудня 2020, 20:06
Стать: Чоловік
Звідки: College Station, TX, USA
Дякував (ла): 164 рази
Подякували: 384 рази
Контактна інформація:

Re: Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення nekrashevych »

З інших доступних документів є листи перепису 1897 року (вціліли тільки дві з чотирьох рахункових дільниць):

https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%90%D ... %9E/384/10

і список однодворців 1858 року (Завадівка з 189 сторінки pdf файлу):

https://commons.wikimedia.org/wiki/File ... %D1%97.pdf
Онлайн
Аватар користувача
nekrashevych
Повідомлень: 311
З нами з: 01 грудня 2020, 20:06
Стать: Чоловік
Звідки: College Station, TX, USA
Дякував (ла): 164 рази
Подякували: 384 рази
Контактна інформація:

Re: Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення nekrashevych »

Список прихожан греко-католицької церкви Завадівки 1819 року. ДАВО 382.2.143 (тільки Завадівка)

Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Текст:
X[iądz] Paweł Michalewski 68
żona iego Teresa z Nowogrodskich 57
Synowie iich Paweł 32
2gi Jan 20
3ci Grzegorz 18
Corka tychże Heliena 20
Zienć tychże Nastazy [Афанасій, син Григорія, із села Камені Житомирської обл.] Baryłowicz Wdowiec 41
[жінка Ганна Михалевська]
Synowie iego Grzegorz 20
2gi Jakob 19
3ci Andrzey 16
4ty Maciey 13
Corki tychż Teresa 16 [вийшла заміж за Степана Григоровича Некрашевича бувшого жителя Харліївки]
2ga Mariamagdalienna 8

Szliacheckie i iich Domowe
Ur[ożony] Zachary Bahrynowski 54
żona iego Mariamagdalienna 42
syn ich Eliasz 14
Corka tychże Teresa 10

Ur Bazyli Ronsewicz 70
żona iego Marianna z Czopowskich 51
Synowie iich Jan 22
2gi Martyn (?) 11
Corki tychże Helienna 20
2go Nastazya 17
3cia Fteodora 15
Zienć tychże obrzą Łacinskiego
żona iego Katarzyna Ronsewiczow Bo...ka 28

Ur Jozef Czopowski 55
żona iego Anna z Bukowskich 50
Synowie ich Bazyli 26
2gi Jan 21
Corka tychże Teresa 16
Zieńć tychże Obrzą Łacinskiego
żona iego Marianna z Czopowskich Ruchynska 26

Ur Marianna Wierzbicka Wdowa 48
[чоловік Ігнатій Хмельницький]
syn ii Jan Chmilnicki 14
corki tiyże Ustyna 22
2ga Nastazya 20
3cia Zuzanna 12

Ur Wiktoria Ulianicka Wdowa
[чоловік Домінік Уляницький помер 1815 р.]
Syn ii Bazyli 26

Ur Nastazya Nekraszewiczowa wdowa 51
[чоловік Михайло Некрашевич помер 1811 р.]
syn ii Ignacy 26

Ur Marianna Kulczycka wdowa 49
[чоловік Пахомій Кульчицький]
corka ii Marianna 17
syn teyże żenaty Dominik Kulczycki 27
żona iego Marianna z Ryżewskich 18

Ur Samoel Ilnicki Wdowiec 50
[жінка Ганна Меленівська померла 1818 р.]
synowie iego Jozef 23
2gi Ignacy 16
corka tegoż Fteodozya 15
syn tegoż żenaty Daniel 37
żona iego Marfta 25

Ur Fteodor Ilnicki Wdowiec 65
[жінка Агнешка Зелінська, перед тим Ганна Чорнорудська]
Synowie iego Jan 26
2gi Ignacy 22
tegoż syn żenaty Jendrzey 39
żona iego obrządku Łacinskiego

Ur Roman Rublewski 46
żona iego Ewa z Wołkowiczow 38
synowie iich Bartlomi 21
2gi Wawrzyniec 11
corki tychże Agneszka 9
2ga Juzepia 4
syn iego perszego małżenstwa Fteodor 28
żona iego obrządku Łacinskiego

Ur Adam Burkowski 43
żona iego Pelagia z Markowskich [в інших записах чомусь Киндзерська?] 27
Synowie iego Perszego Małżenstwa Daniel 21
2gi Jakob 16
3ci Fteodor 11
4ty Stefan 6
Corka tychże Katarzyna 2

Ur Macey Borkowski 38
żona iego corki obrzą Łacinskiego
Synowie iich Ignacy 14
2gi Mikołay 11
3ci Jan 6

Ur Stefan Markowski 51
żona iego obrządku Łacinskiego
synowie iich Jozef 11
2gi Michał 5
corki iego Perszego Małżenstwa Anna 23
2ga Agata 21
3cia Petrunelia 19
tychże corka Mareianna 5

Ur Anton Olszewski obrzą Łacinskiego
żona iego Heliena z Hapuniewiczow [Гапонєвич] 41
corka ich Polionia [Пелагія] 14

Ludzie s pospólstwa poliszukow ktorzy byli u spowiedzi podaie się

Macey Poliak [Мацько Мазур] obrzą Łacinskiego
żona iego Efrozynija 53
Zieńć iich Hrzehori Szewriuk 31
żona iego Ewhenya 25
Corka iich Maria 3

Stefan Neczyporęko 38
żona iego Iryna [дочка Мацька, мабуть Мазура з попередньої сім'ї] 27
syn iich Jakow 7
corki tychże Rozałya 6
2ga Nastazyia 4
3cia Ustyna 1

Antoszko poliak obrzą Łacins.
żona iego Natalya 23
syn ich Hryhori 3
corka tychże Tatyianna 5

Fylyp poliszuk 35
żona iego Teklia 25
syn iich Fteodor 3
corka tychże Tatyianna 5

Ałeksey Marka Polaka syn 39
żona iego Efrosynya 31
synowie ich Ioan 11
2gi Ioan 3
corka tychże Maria 13

Prokopi Witykaliuk 33
żona iego Ahrypyna 28
syn iich Deomydy 10
corka tychże Ekateryna 1

Martyn Pawlęko 43
żona iego Matrona 31
corki iego perszego Małżenstwa Paraska 16
2ga Ewhenya 14
corka iich Ewa 5

Hryhori Demezęko 41
żona iego Anna 34
syn ich Sawa 2
corka tychże Ksenya 5

Josyf poddany Jm.P. Diakowskiego 38
żona iego Ewdokia 27
synowie iich Wasyłi 5
2gi Łeonty 2

Mychaił Kamienobrodci 45
żona iego Ahrypyna 29
synowie iich Hawryił 14
2gi Fteodor 2

Mychaił Budnyk 47
żona iego Ahafia 39
syn iich Myron 4
corka tychże Maria 19
2ga Tatyianna 13

Petro Poliszuk 36
żona iego Ksenya 25
syn iich Danyił 2
corka tychże Nastazya 4

Choma Poliszuk 46
żona iego Ułyianna 38
synowie iich Ioan 15
2gi Fteodor 12
3ci Kyreły 10
corka tychże Ksenya 6

Michałko Czaban 34
żona iego Marfta 27
Syn iich Danyił 1
corka tychże Warwara 6

Danyił Furman 51
żona iego Anna 39
corka iego perszego Mał Paraskiewa 18
2ga Anna 16
3cia Chotyna 13
4ta Pełahia 4
syn iego żenaty Safrony 26
żona iego Ełena

Iłyia Serhięko 44
żona iego Pełachia 40
syn ich Ałeksey 16
corka tychże Ksenya 11

Teręty Petręczuk 38
żona iego Paraskiewa 27
syn ii Perszego Mał Stefan 10
corka tieyże Paraskiewa 14
2ga corka iich Matrona 5

Łewko Romanenko 40
żona iego Łucyna 38
synowie iego perszego Mał Serhiy 13
2gi Tychon 8
corka iego Paraskiewa 10
2ga corka iich Sofia 3

Paweł Snytka (?) Poliszuk 52
żona iego Tatyianna 47
synowie iich Fteodosy 21
2gi Artemi 14
syn tychże żenaty Fteodor 23
żona iego Ahafiia 19

Hawryił Rusęko 41
żona iego Domnykyia 34
2gi Ałeksey 2
corka tychże Ahafia 14

Szliachta co wyszli z Zawadowki na mieszkanie do wsi Tarhana i Parhomowki ktorzy byli uspowiedzi podaie się

Ur Bazyli Apuniewicz [Гапоневич] 67
żona iego Anna z Szulcow 42
synowie iego perszego Mał Heracim 24
Fteodor 22
corka tychże Marianna 19
zieńć iego obrządku Łacinskiego
żona iego Domicelia Kaminska 35
2gi zieńć obrząd. Łacinskiego
żona iego Teklia Adamowiczowa 29

Ur Joachym Ilnicki 44
żona iego Euzynia z Ulianickich 42
corka iich Zofia 15
zieńć iich obrządku Łacinskiego [Леон Чекановський]
żona iego Ustyna Czekanowska 24
W komornym wtegoż brat iego Jozef Ilnicki 59
żona iego Ewa 53
zieńć ich obrządku Łacinskiego
żona iego Aleksandra Rohozinsk 29
corka ii perszego męża [Григорія Тарнавського] Marianna 12

Ur Wincęty Mińkowski obrzą Łacins.
żona iego Heliena z Ilnickich 41
corki iich Barbara 19
2ga Marianna 17
3cia Marianna 12
zieńć tychże Tomasz Markowski 37
żona iego Dominika z Minkowskich 21
Востаннє редагувалось 14 листопада 2021, 21:38 користувачем nekrashevych, всього редагувалось 1 раз.
Онлайн
Аватар користувача
nekrashevych
Повідомлень: 311
З нами з: 01 грудня 2020, 20:06
Стать: Чоловік
Звідки: College Station, TX, USA
Дякував (ла): 164 рази
Подякували: 384 рази
Контактна інформація:

Re: Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення nekrashevych »

Документи про заснування церкви в Завадівці (ЦДІАК ф. 1040 оп. 1 спр. 13)

-------------------------------
Eodem Actu [1789] scilicet 23. Martiis

Ingrossatio Literarum Erectionis nec non Exdivisionis Fundorum Ecclesiæ sub Titulo Exaltationis St Crucis in Villa Futory Wołodarskie dicta, erigendæ seu verius antiquæ Ecclesiæ ex oppido Wołodarka dicto, ad elictam Villam Futory Wołodarskie transferenda serviend.
Ad Officium et Acta præsentia Consistorii Generalis Metropolitani Kijoviensis veniens personaliter Re[veren]dus Paulus Michalewski Archidiecesis præsentis Actu Presbyter, obtulit Eidem Officio et ad ingrossandum porrexit Literas Erectionis, nec non Exdivisonis et Verificationis Fundorum per Adm. RR. Commissarios Delegatos factæ Ecclesiæ sub Titulo Exaltationis Sanctæ Crucis ex Oppido Wołodarka dicto ad villam Futory Wołodarskie vocitatam transferendæ a Legitimo Collatore et Patrono clementer datas, in Papiro seorsiva a Thesauro Regori in quota Grossi Argentei unius signata exaratas, manu Ejusdem Collatoris subscriptas et sigillis munitas, quarum tenor et quidem primo Literarum Exectionis sequitur talis:


Seweryn Wisłocki Kawaler Jasniewielmożnemu J. X. Jasonowi Junoszy Smogorżewskiemu Arcy-Biskupowi Kijow. Halickiemu, i całey Rusi Metropolicie, Archimandrycie Kijowo Pieczarskiemu, Orderów Krajowych Kawalerowi, tudzież wszystkim, do ktorych to należić może, wiadomo czynie. Iż ja usilnie pragnąc aby Chwała Boska pomnażałasię, przeto do Wsi Futory Wołodarskie przezwaney, wziołem przed się w tey że Wsi przyzwoity Fundusz, wypłacaiąc Naywyższemu Panu za Jego hoyne dary uczynić, nadać i na wieczne czasy zapisać, i tak do Cerkwi nowo się stawiącey, takowe nadania czynię. Nayprzód plac niedaleko Cerkwi na którym plebania ze wszystkim zabudowaniem potwierdzam; pola ornego w trzy ręce po dni pietnascie; pasieczysko gdzie zdawna futorek zostaie, tyle mieysca ile pultora dnia orać moźna zabieraiący; sianożęci na kossarzów dwadziescia pięć w tymże Futorku; oraz i stawek, od granicy Rogózanskiey naznaczam. Które pola, pasieczyska, sianożęć i stawek ekonom móy Wołodarski W.X. Jakóbowi Wilgockiemu nieodwłocznie wydzieli, opisze i przyzwoitemi znakami ograniczy, tak aby żadnego w potomność sporu niebyło. Których W.X. Paroch ninieyszy, i następcy Jego spokoynie i nienaruszenie zażywać będą z wolnoscią, od dziesięciu pszczełney, owczych rogowszczyzn (?) M. arędy karcz?nney i innych ciężarów gruntu wypłacać się zwykłych. Tomuż Parochowi mlewo wolne w młynie w Wsi Wołodarskie Futory przezwaney, bez czerhi i miarki na korcy czterdziesci. Tudzież sycenie miodu dla swiatła i ozdoby cerkiewney potrzebne Bractwu teyże Cerkwi, na kotłach arędarskich zapłaciwszy od każdego kotła po złotemu Poł. iednemu raz w rok i onemu przez dni dwa bez przeszkody arędarskiey pozwalane. Ktory Fundusz na wieczne czasy, tak mocny i trwaly mieć chcę iak bym go przed Aktami Grodzmiemi lub Ziemskiemi zeznał, z warunkiem aby Paroch tey Cerkwi przy offiarach S[więty]ch zwyczaynych, pacierzach kapłanskich za mnie, Fundatora, tudzież za poprzedników i następców moich, pamięć mieli. Co wszystko dla większey wiary, wagi, i waloru ręką własną przy wycisnie pieczęci rodowitey podpisuię. Dan w Wołodarce dnia Trzeciego Lipca Tysiąc Siedmset Osmdziesiąc Osmego Roku. Seweryn Wisłocki m.p. Locus Sigilli in cera rubra expressi


Tenor vero Exdivisionis et verificationis Fundorum est hujusmodi:


Actum in Villa Futory Wołodarskie nunc upata(?) Millesimo Septingentesimo octuagesimo quinto anno die vigesima prima novembris veteris styli.


Przed nami, niżey wyrażonemi, od Konsystorza Generalnego Metropolitatnego Kijowskiego oznaczonemi Kommissarzami, na terminie ninieyszem z obwieszczenia przypadaiącym, stanowsy osobiscie W. Jm Pan Woyciech Dyakowski, Słobody, Wołodarskie Futory zwaney, za prawem swoim possesor, instrument, na dniu szóstem 8bris Roku toczącego, się z Radomysla wypadły, nam opisanie placu na cerkiew, tak też na plebania, gumna, ogród, tudzież pól, sianożęci, futorku, stawku do Cerkwi pod tytulem S-go Krzyża z Wołodarki do Futorów Wołodarskich przenieść się maiącey, podług Erekcyi na dniu 3-m miesiąca sierpna roku teraznieyszego od JWiel. Seweryna Wsłockiego Starosty Koparygrodzkiego ordenu S-go Stanisława Kawalera Dóbr Klucza Wołodarskiego Dziedzica, wydaney, a przeż Wiel. Jm. Pana Jozefa Stoczynskiego ekonoma pomienionych dóbr do tego dzieła wysadzonego, maiących się wydzielić, oraz y oznaczyć, wruczaiący okazał i złożył. Mocą ktorego juryzdycyą naszą, ufundować przy wydzieleniu y oznaczeniu takowym znaydować się, i te, iak się w swoich miedzach, granicah y znakach należycie opisać dopraszał się.

W obecnosci W.X. Jakóba Wilgockiego, Parocha S-o Krzyskiego Wołodarskiego, na takowy wydział byleby niebył z pokrzywdzeniem dawnych nadań i Funduszu Cerkewnego zezwalaiącego, salvo etc. My niżey wyrażeni, zapatrzywszy się na wyż wyrażony Instrument na osoby nasze wypadły, na owego (?) wydziału, w przytomnosci Ur. Jana i Semiona Zawadowskich, Antoniego Lipnickiego namiestnika, Ur. Krajewskiego lesniczego generalnego i samegoż Wiel. Jm. Pana Woyciecha Dyakowskiego, wsi teyże Futory Wołodarskie zwaney Possesora, przystąpiliśmy następuiącym porządkiem.

Primo. Płac na Cerkiew posrzód Wsi na dwóch mogiłach, gdzie zaraz przy cmentarzu plac plebanalny wydzielony, zawieraiący w sobie dni pultora, leżący między dwoma jarami, iednym od pólnocy, drugim od południa, od wschodu łączy się z ogrodem Ur. Rąsiewicza. Po drugiey stronie jaru mieysce na ogród i gumno wydzielone, zawieraiący w sobia dzień ieden orania, od wschodu ogrodem Pana Rąsiewicza, od południa drożyną w pole ze Wsi idącą, od zachodu kopcem teraz wysypanym graniczy, od pułnocy zaś w samym jarze konczy się. Pola we trzy ręce po dni szesnascie. W pierwszą rękę od Wsi Rohózny łan dni szesnascie zaczyna się wszerz od kopca graniczy Rohozianskiey, nad drożyną będącego, a przypiera pod lasek dębowy, wzdłuż zaczyna się od drożyny na południe do Rohuzney idącey, a przypiera o wał futoru X. Jakóba Wilgockiego, parocha teyże cerkwi, gdzie tozy (?) kopce małe na drozynie, a trzy od lasku dla pamięci y ubespieczenia są wysypane. W drugu rękę od Wsi Horodyszcz łan, dni szesnascie w sobie zawierzaiący, zaczyna się w szerz od granicy pól Horodyskich, a przypiera o pole Ur. Lipnickiego namiesnika, wzdłuż zaczyna się od kopca na mogile wysypanego, graniczącego pola Horodyskie, a przypiera wzgłowach o pole tegoż Lipnickiego i innych szlachty, gdzie nayprzod na linii od kopca na mogile będącego, idącey do pola Ur. Lipnickiego z strony południowey, trzy kopce są wysypane y oborane, od pola Ur. Lipnickiego od wschodu trzy kopce małe są wysypane y oborane, a wzgłowach pól szlacheckich podobnież trzy kopce małe, od pułnocy wysypane. W trzecią rękę przy Wsi teyże Futory Wołodarskie zwaney będącey, łan dni szesnascie orania gospodarskiego zaczyna się wzdłuż naprzeciw mogiły od drożyny ze wsi w pola ku Horodyszczóm idącey, a przypiera w zgłowach o obłóg nieorany gonami, wszerz zaczyna się od łanu na zachód leżącego Ur. Zawadowskiego, a przypiera o łanek panski przy dzełnicah będący, gdzie od drogi trzy kopce, od łanu Ichm. PP Zawadowskich trzy kopce wzgłowach, obłogu na pułnoc trzy kopce są usypane i oborane, od łanu panskiego, przy Dzielnicach będącego, trzy kopce są usypane i oborane. Futor na pułtora dnia orania wraz z sianożęcią nie odrębąna (??), kossarzów dwadziescia pięć, zaczyna się od zachodu przy granicy pól Rohoziańskich, poniżey kopca Rohozianskiego, ciągnie się na wschód do wałów dwóch, schodzących się starodawnych, gdzie, poszedłszy wałem starodawnym kroków pietnascie, łączy się z okopem dawnym. Futor tegoż od południa tymże okopem graniczy zawracaiącym się, przy lasku Dębowym, gdzie przy koncu tegoż okopu na połowinie linij przypadaiącego, wysypany kopiec graniczy od wschodu sianożęcia UUr Jchm. PP Zawadowskich, od kopca ciągnie się linią prostą pod sadekem wiszniowym do stawu tegoż X-a parocha na rzece Rohuźney będącego, od pólnocy samą rzeką Rohuzną graniczy. W tymże futorze sadki wiszniowe i inne drzewa ku użytkowi Parochowi oddane są. Staw na rzece Rohuzney przy tymże futorze na grobli starodawney, teraz po częsci popsutey, kotry to staw y futor z sianożęcią od porzedniczych ieszcze parochów Wołodarskich Cerkwi S-o Krzyskiey był do tych czas wżywany, a teraz dla parochów Cerkwi we Wsi Futorach Wołodarskich, erygować się maiącey, iest wydzielony. Mlewo w tych że futoranskich młynach bez czerhi y miarki corocznie iest wolne. Ktore to pola, sianożęci, grunt plebanalny, futorek, etc teraz przez Wiel. Jozefa Sroczynskiego ekonoma Wołodarskiego od JWiel. Seweryna Wisłockiego Starosty Koaygrodzkiego Ordenu Swiętego Stanisława Biskupa y Męczęnika Kawalera, do tego dzieła wyraznie w Erekcyach oznaczonego, wydzielone, oborane, kopcami ograniczone, y odtąd w zupelne posiadanie Parochowi Wsi Futory Wołodarskie zwaney wieczyscie podane.

My, delegowani Kommissarze, wiernie opisawszy do Urzędu Metropol. Kijewskiego dla dostateczney informacyi odsyłamy, i dla tym większey wagi y wiary, rękoma własnemi podpisuiemy. Grzegorz Łapinski Dziekan Wołodarski Delegowany kommissarz MP X Grzegorz Korniłowicz Bilijowski Kommednarz Delegowany Kommissarz MPP Roku Tysiąc Siedmset osmdziesiąt siodmego dnia piątego pazdziernika. Opis wyż wyrażony nadanych sianożęci pól i futory do Cerkwi we Wsi Futory Wołodarskie zwaney pod tytułem S-o Krzyża będącey, nadanych utwierdzam z warunkami że ten grunt nie będzie rozszerzany, powiększany, y znaki porobione zostaną niepsute. Dan w Wołodarce Seweryn Wisłocki M.P. Locus Sigilli in cera rubra expressi
Post Quarum Literarum Erectionis nec non verificationis ex divisionis fundorum ingrrossationem supra dictus offerens untumque originale earundem penes acta reliquit.
--------------------------------------------------------------------
Онлайн
Аватар користувача
nekrashevych
Повідомлень: 311
З нами з: 01 грудня 2020, 20:06
Стать: Чоловік
Звідки: College Station, TX, USA
Дякував (ла): 164 рази
Подякували: 384 рази
Контактна інформація:

Re: Завадівка, село, Білоцерківський р. (Володарський р.), Київська обл. Україна

Повідомлення nekrashevych »

ДАКО фонд 4 частина опису 9 про викуп чиншевої землі 1894 р.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення
Відповісти

Повернутись до “Літера З”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей