СУМИ, місто, Сумська область

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
2
40%
Народився, але не живу
1
20%
Жили мої батьки
1
20%
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
1
20%
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 5

Аватар користувача
surnameindex
Повідомлень: 780
З нами з: 18 липня 2016, 23:24
Дякував (ла): 194 рази
Подякували: 298 разів
Контактна інформація:

СУМИ, місто, Сумська область

Повідомлення surnameindex »

Суми, Сумська область
Сумы, Сумская область
Сумы, Сумская волость, Сумской уезд

Покровская церковь
1781 - священник Федор Федоровский

Николаевская церковь

Преображенская церковь

Вознесенская церковь

Ильинская церковь

Троицкая церковь

http://www.surnameindex.info/info/khark ... index.html
Некоторые фамилии жителей с. Сумы (Покровская церковь, 1781):
Александренков
Ахтарский
Богданов
Бондаренко
Бублей
Воскобейниченко
Горбатенков
Городничей
Даденко
Дахов
Демченко
Дузенков
Зайченко
Запасненков
Книшенко
Кононенко
Копиленко
Косоглядов
Котляров
Кравец
Кривомаз, Кривомазов
Литвиненко
Лойченко
Михайличенко
Оробченко
Понамарев
Сененко
Солодатенко, Солдатенко
Стрелченков
Торбенко
Турченко
Тягло
Чайченко
Яровой
Ярошенко


Некоторые фамилии жителей с. Сумы (Николаевская церковь, 1911-1919):
Волос
Захаренко
Клешня
Коротков
Котенко
Куниченко
Патковский
Розанов
Старцев
Шимко
Шульга
Юрченко
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Суми, Сумська область

Повідомлення АннА »

С у м и.jpg
СУМИ - перлина Слобожанського краю, сучасне місто з легким шармом старовини, що має значний економічний, науковий і культурний потенціал. У ньому тісно переплелися славне історичне минуле і трудове сьогодення.
Суми – місто, де ми народжуємося, живемо, зростаємо, вчимося, працюємо, кохаємо, мріємо, творимо, згадуємо…
Ось вже 360 років, як на береги Псла та Сумки прийшли козаки-переселенці з селища Ставище на Київщині на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим. За легендою, вони знайшли тут три мисливські сумки з монетами. Зображення трьох сумок стало гербом нашого міста, а легенда жива у серцях сумчан і понині. На одній з центральних вулиць – Воскресенській, що веде до найстарішої кам’яної споруди - Свято-Воскресенського собору, знаходиться пам’ятник цим сумкам, до якого прагнуть доторкнутись усі гості нашого міста, щоб привернути щасливу та багату долю.
Символ міста, його найбільше, як стверджують самі сумчани, чудо – Альтанка на Покровській площі. Ця невеличка різьблена бесідка є візитною карткою Сум та улюбленим місцем відпочинку його мешканців і гостей. Ні революції, ні війни не зачепили своєю руйнівною силою старовинну прикрасу міста. Мистецьке дерев’яне різьблення мовби не старіло. Таким воно залишається і сьогодні. Біля неї фотографуються молоді подружжя, туристи, проходять загальноміські культурно-мистецькі заходи і, як і в ХІХ столітті, грають духові оркестри.
Суми є своєрідною архітектурною Меккою. Кількість архітектурних пам’яток вражає. Цільним архітектурним пам’ятником міста є його старовинні вулиці: Соборна, Воскресенська, Петропавлівська, Троїцька. Кожна будівля тут має свою історію, що бере свій початок у далекому минулому.
Місто понад Пслом славиться й своїми церквами. Навіть назви вулиць завдячують старовинним храмам. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць: Спасо-Преображенського собору, Воскресенської, Іллінської, Троїцької та інших церков. Сподіваємося, що найближчим часом на Покровській площі постане відроджений Покровський храм.
Поштовхом до розвитку міста у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття стала діяльність династій цукрозаводчиків Харитоненків та купців Суханових. Завдячуючи їх щедротам у провінційному містечку з'явилися залізна дорога, духовна семінарія, Кадетський корпус, театр, церкви, лікарні, гімназії, навіть, бруківка на центральній вулиці – Соборній.
А сучасних рис місто набуло завдяки творчій насназі Михайла Лушпи, голови міськвиконкому, – неповторні будівлі обласного театру, наукової бібліотеки, фонтану "Садко", молодіжного центру, центрального ринку, нові вулиці й цілі житлові мікрорайони. Сумчани шанують і пам'ятають тих, хто любив і розбудовував наше місто.
Каштани, липи, акації, троянди та тюльпани, тихоплинний Псел, мальовниче озеро Чеха… Все це - Суми, місто затишних парків та скверів, яскравих квітників і фонтанів, зелених алей та улюблених місць відпочинку біля прохолоди води.
Нині в обласному центрі проживає 275 тисяч мешканців, на 55 промислових підприємствах працює близько 25 тисяч чоловік. Найбільш розвинутими галузями є машинобудування, хімічна та харчова промисловість. Продукція підприємств ВАТ "СМВО ім. М.В. Фрунзе", ВАТ "Сумихімпром", АТ "Насосенергомаш", ТОВ "Кусум-Фарм", ЗАТ "Технологія", ТОВ "Технологія-Клоджерс", ТОВ "Керамея", ТОВ "Горобина", ЗАТ "Фарфоровий завод" знана не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
У 2007 році затверджено Стратегічний план економічного розвитку міста, а з 2008-го Сумам присвоєно довгостроковий кредитний рейтинг "uaА-" з прогнозом кредитного рейтингування "стабільний". Все це робить наше місто привабливим для інвестицій та ділового партнерства.
Суми розбудовуються, з'являються нові житлові будинки та об’єкти промислового, соціального та культурного призначення. Завершено багаторічний "довгобуд" - шляхопровід по вул. 20 років Перемоги, що дозволить розвантажити центр міста від транспортних потоків.
Суми - місто студентів. У чотирьох університетах - Державному, Національному аграрному, Державному педагогічному, єдиній в Україні Академії банківської справи, двох філіалах столичних вузів - навчається майже 44 тисяч студентів. Сумське студентство було та залишається активним учасником громадського життя, а наші вузи – одні з кращих навчальних закладів держави.
Стадіон "Ювілейний", Легкоатлетичний манеж, кінно-спортивні комплекси, траса для змагань із біатлону, тренувальне поле для хокею на траві перетворили обласний центр у спортивну столицю. Ми маємо можливість проводити спортивні змагання з багатьох видів спорту на світовому рівні.
Місто Суми - один з культурних центрів України зі сталими традиціями та великою культурної спадщиною, багатою на визначні імена. У його літописі залишили свої автографи династії меценатів Суханових і Харитоненків, тут жили та творили Сковорода і Волконський, Маковський і Трутовський, Петрашевич-Плещеєв і Короленко, Купрін і Олесь. На сцені сучасного театру для дітей та юнацтва виступав російський письменник Фонвізін, на Луці, в садибі панів Линтварьових, гостював Чехов, радував сумчан своєю майстерністю Щепкін.
Щороку на День Конституції місто і серця сумчан підкорюють духові військові оркестри з усієї України та сусідніх країн – ми гостинно приймаємо фестиваль духової музики "Сурми України". Це мистецьке свято стало своєрідною візиткою наших Сум.
У 2009 році в місті відкрито одну з небагатьох в Україні муніципальну мистецьку галерею, яка знайомить відвідувачів з сучасним вітчизняним мистецтвом - унікальними експозиціями, перфомансами та інсталяціями.
Музичні фестивалі "Бах-фест", "Джаз-фест", "Органум", "Булат" зробили наше місто відомим у багатьох куточках світу. Мистецька спільнота ініціює проведення різноманітних акцій, творчих симпозіумів, пленерів, конкурсів.
А Міжвузівська бібліотека, побудована Українською академією банківської справи Національного банку України, стала своєрідним храмом знань з неповторним архітектурним ансамблем і унікальними сучасними інформаційними ресурсами та технологіями. Це одне з найвагоміших надбань обласного центру за останні роки.
Та найбільша цінність нашого міста – його мешканці: працьовиті, сильні, мужні, творчі. Вони вистояли лихоліття воєн і соціальних потрясінь, їх ратним і трудовим подвигом звеличуються Суми ось вже понад три з половиною століття.
Тож, вітаючи Вас від імені усієї сумської громади на нашому сайті, сподіваюся, що він буде інформативним та цікавим і стане першим кроком до знайомства та подальшої співпраці з мальовничим містом над Пслом!
http://www.meria.sumy.ua/index.php?newsid=8045
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Суми, Сумська область

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки
Суми — місто обласного підпорядкування, адміністративний, економічний і культурний центр області. Розташоване на берегах Псла, його притоки Сумки й притоки Сумки—Стрілки. Важливий вузол залізничних і автомобільних шляхів, аеропорт. Територія міста становить 93,4 кв. км. Населення 184 тис. чоловік.

На території, де розкинулося сучасне місто, люди почали селитися на початку нашої ери. Про це свідчать досліджені в південно-західній частині міста 5 поховань ранньослов’янського могильника черняхівської культури (II—VI ст. н. е.)1. В районі колишнього села Тополі, що злилося з містом, виявлені сіверянські городище і поселення (VIII—X ст.)1 2, а на околиці Сум Луці до наших днів збереглися залишки великого городища. У минулому столітті на городищі не раз знаходили арабські монети VII—IX ст.

В середині XVII ст. багато козаків й селян з Правобережної України, рятуючись від польських панів та переслідувань католицької церкви, тікали на Слобідську Україну, де засновували слободи. 25 червня 1655 року 100 родин переселенців з містечка Ставища Білоцерківського полку, очолювані отаманом Герасимом Кондратьєвим, дістали дозвіл російського царя поселитися «на Пслі річці біля річки Сум». Так було засновано нинішнє місто Суми. Найбільш вірогідно, що Суми успадкували свою назву від річки Суми, в гирлі якої вони були засновані.
6 липня 1656 року російський уряд надіслав до Сум воєводу Кирила Арсеньева і 52 служилих людей, яким доручалось побудувати фортецю. Було виділено гармати й порох. 1657 року Кирило Арсеньев повідомив царя, що фортецю споруджено. Проте, як свідчать документи, будівельні роботи тривали і в 1658 році. В описі сумських укріплень (1678 р.) сказано: «город Сумин построен в дубовом лесу, по мере около всего города и с посадом 3426 саж., по городу 4 башни с проезжими вороты, 23 башни глухих, по острогу 8 проезжих ворот, из города тайник к реке Пслу, вода в нем добра».

Навколо фортеці населення викопало широкий і глибокий рів і насипало вали, їх залишки збереглися до наших днів. Оборонні споруди доповнювалися природними рубежами: річками Пслом, Сумою, Сумкою, які з трьох боків оточували місто. З півдня підступи до міста перетинав виритий 1658 року рів від Псла до Сумки неподалік теперішньої Перекопської вулиці. Сумська фортеця вважалась однією з найбільш укріплених на Слобожанщині.

1658 року Суми стали центром слобідського козачого полку. За адміністративним статусом Суми підлягали бєлгородському воєводі.

За переписом 1660 року, в Сумах налічувалося 2740 жителів, з яких 1642 були козаками, 1060 міщанами й 38 селянами. Більшість населення займалася землеробством, скотарством. В жовтні 1657 року поселенцям виділили землі, ліси й сіножаті навколо Сум радіусом 10 верст по р. Пслу. На орних землях сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, горох. Розвивалося городництво. Землю обробляли за допомогою невеликого плуга («косулі»), сохи й дерев’яної борони. Широкого розвитку набули різні ремесла: шевське, ткацьке, гончарне, кравецьке, ковальське, ливарницьке. Поширеними були промисли: борошномельний, гуральництво, броварство. З Сум на Торські озера їздили варити сіль.

Налагоджувались торговельні зв’язки з іншими містами України і Росії. З самого початку існування Суми підтримували тісні економічні зв’язки з російськими містами Бєлгородом, Курськом, Воронежем та іншими. Тричі на рік в Сумах влаштовували ярмарки. Щотижня у місті були базари, де торгували хлібом, м’ясом, маслом, горілкою, пивом, тютюном, шерстю, ремісничими виробами.

Чим далі, тим більше поглиблювалося класове розшарування. В руках козацької старшини, купецтва, духовенства зосереджувалось багато майна і земельних угідь. Одним з найбільших землевласників був сумський полковник Г. Кондратьев. Не задовольняючись землями, одержаними за жалуваними грамотами російського уряду, полковник та його родичі купували, вимінювали, а то й силою привласнювали чужі землі. Так, 1698 р. осавул Г. Данилов скаржився російському урядові, що син Кондратьева Роман захопив його земельні угіддя й затопив млин. На початку XVIII ст. Кондратьєвим належало 20 сіл. Великим землевласником був також Успенський монастир у Сумах.

Царський воєвода, козацька старшина, купці жорстоко експлуатували козаків, підсусідків, ремісників. Найгірше жилося підсусідкам. Вони не мали навіть житла і мусили працювати у господарствах заможних козаків. 1661 року жителі скаржилися у Москву на воєводу Умая Шамордіна, який «чинил обиды и теснение в грабеж, и раздавал сумским черкасам государево денежное жалование не по указу, а с вычетом». Не обмежившись скаргою, вони скликали «чорну раду», яка рішуче виступила проти свавілля Шамордіна. Наляканий народним гнівом воєвода у своїх листах до царя ганьбив учасників «чорної ради», називав їх «злодіями, п’яницями й бунтівниками». Цар розпорядився покарати тих, хто виступав проти воєводи. Багатьох з них було заарештовано, а «призвідників»—Кіндрата Леонтьева й Феодосія Хрестиченка — закатовано. Це був один з перших виступів жителів проти соціально-економічного гноблення. Дуже грабувала населення й козацька старшина, якій царський уряд віддав на відкуп збирання податків. Під час селянської війни під проводом С. Разіна в Сумах розповсюджувалися «прелестные письма», жителі відверто висловлювали співчуття повсталим. Але до повстання в місті не дійшло.

З часу заснування населеного пункту його корінними жителями були українці й росіяни. Експлуатовані маси обох народів спільно боролися проти соціально-економічного гноблення царизму, місцевих експлуататорів, іноземних агресорів. Коли гетьман Виговський у 1658 році уклав з польським урядом угоду, спрямовану на відрив України від Росії й відновлення польсько-шляхетського панування, населення Сум рішуче виступило проти зрадника українського народу. Воно вигнало геть з міста його посланців. У відповідь Виговський 1659 року направив до Сум великий загін татар. На захист рідного міста стали всі його жителі. Татари, зазнавши поразки, змушені були відступити. У 1663 і 1668 роках татарські орди знову прагнули захопити місто, але й цього разу були розгромлені козаками Сумського полку. Місто Суми відігравало роль збірного пункту російських військ під час їх кримських походів у 1687 і 1689 роках. У складі російських військ у походах брав участь і Сумський полк.

Під час Північної війни, враховуючи важливе стратегічне значення Сум, головне командування російських військ дбало про укріплення, підготовку міста до оборони. Місцеве населення багато попрацювало на будівництві укріплень. До міста ввели додаткові контингенти військ. Щоб перевірити готовність до оборони, 13 грудня 1708 р. сюди приїздив Петро І. Через 13 днів він перевів до Сум ставку російського головного командування. 6 січня 1709 р. тут відбулася військова нарада, де обговорювалось становище й плани подальших дій. З лютого 1709 р. Петро І виїхав до Охтирки.

У XVIII ст. — першій половині XIX ст. відбулися помітні зміни в складі міського населення. Цікаві відомості щодо цього дав перепис 1732 р. На той час у місті проживало понад 7700 мешканців. Трохи менше половини їх становили ревізькі душі (чоловіки). У 1773 році населення міста досягло 9380 чоловік, а 1850 року — 10 256 чоловік.

Як і раніше, основна маса населення займалася землеробством, скотарством. Козацька старшина, яка 1785 року була зрівняна в правах з російським дворянством, зосередила в своїх руках великі земельні володіння. Так, наприклад, за відомостями Генерального межування 1785 р. родині Кондратьєвих належало 119 тис. десятин землі. Велике поміщицьке землеволодіння було основою феодального по-кріпачення селян. 1773 р. в Сумах налічувалося понад 1100 кріпаків. Більшість з них мала невеликі земельні наділи, були й безземельні. Панщина становила 4—5 днів на тиждень. Кріпаки відбували й інші повинності.

Економічний розвиток міста у XVIII — першій половині XIX століття характеризувався зростанням ремесел, поширенням торгівлі. 1780 року в Сумах було 8 цехів, які об’єднували 317 чоловік. Кількість цехових ремісників постійно збільшувалась. Напередодні реформи в місті працювали 194 ремісничі майстерні, де трудилися 934 ремісники.

Виникали промислові підприємства. Вже 1710 року був склозавод. Наприкінці XVIII століття працювали шкіряний завод та селітроварня. У 1807 році налічувалося 8 промислових підприємств: заводи каретний, шкіряний, прохолодних напоїв, чотири цегельні, миловарня.

На них було зайнято 120 найманих робітників. На шкіряному заводі у 1815 році було 30 майстрів і 25 вільнонайманих чорноробочих. Підприємство виробляло близько 10 тисяч шкір на рік, його продукція користувалася попитом на ярмарках у Сумах, Полтаві, Чернігові та інших містах.

За відомостями 1846 р., в місті вже було 3 шкіряні, 4 свічкових заводи, 7 цегелень й миловарня. 1859 року став до ладу невеликий чавуноливарний завод. Робітні люди й ремісники зазнавали жорстокої експлуатації.

З початку XVIII ст. в місті щорічно в лютому—березні й листопаді відбувалися ярмарки, які тривали по 20—30 днів. На них продавали товари, доставлені сюди місцевими купцями, а також купцями з інших міст України, з Росії та з-за кордону. Щопонеділка й п’ятниці відбувались базари.

Сталися зміни в адміністративному статусі міста. До 1732 р. воно було центром Сумського слобідського козачого полку. У 1732— 1743 рр. місто підлягало керівному органу всіх слобідських полків, перетворених у бригаду — «Канцелярії комісії заснування Слобідських полків», яка розташовувалася в Сумах. У 1743—1765 рр. Суми знову центр полку, 1765—1780 рр.— центр Сумської провінції Слобідсько-Української губернії, у 1780—1796 рр.— повітове місто Харківського намісництва. З 1796 р. Суми — повітове місто Слобідсько-Української губернії, перейменованої 1835 року на Харківську.

В центральній частині міста на початку XVІІІ ст. вправними руками народних майстрів у стилі кращих взірців російської і української архітектури була споруджена Воскресенська церква. Наприкінці XVI11 століття звели Покровську церкву. В цій споруді гармонійно поєднувались традиційні риси дерев’яної та кам’яної української архітектури. І до наших днів збереглися архітектурні пам’ятки — Спасо-Преображенський собор (будувався у 1776—1788 рр.) та Іллінська церква (1836—1851 рр.). Окрасою міста вважалися будинки присутствених місць, гостинний двір та інші. Пожежі, що сталися в 1839—1840 рр., знищили більшу частину міста. Після цього воно знову відбудувалося. Наприкінці 40-х рр. XIX ст. в Сумах було 96 кам’яних і 2026 дерев’яних будинків.

Міські власті мало дбали про медичне обслуговування населення. На початку XIX ст. відкрилася невелика лікарня. Працював у ній один лікар. 1845 року послугами лікарні користувалися 307 чоловік. Утримувалась лікарня коштом добровільних пожертвувань.

1732 року в місті було 5 шкіл, в них працювало 12 учителів. 1790 року відкрилася двокласна казенна школа, т. зв. мале народне училище. 1806 року воно було реорганізоване в повітове. 1834 року почалися заняття в парафіяльному училищі. Нижчу освіту діти здобували також у приватних школах, які утримували дяки та паламарі. Кількість учнів в таких школах, як правило, не перевищувала 8—12 чоловік. Були жіночі приватні пансіони, в яких викладали за програмою повітового училища. У всіх навчальних закладах здебільшого вчилися діти дворян, купців. Переважна більшість населення залишалася неписьменною. При повітовому училищі створили бібліотеку. 1834 р. Її книжковий фонд становив 918 томів. 1860 року в місті відкрилася публічна бібліотека. Вона працювала в горішньому приміщенні двоповерхового будинку.

Суми у 70—80-х рр. XVІІІ ст. відвідував видатний український просвітитель-гуманіст, філософ і поет Г. С. Сковорода. В Сумах народилися вітчизняний лікар, автор ряду праць про холеру, чуму й проказу П. С. Симонтовський (1747— 1815), а також український натураліст і медик І. Й. Калениченко (1805—1876 рр.).

1806 року в центрі міста спорудили театральне приміщення, де показували свої вистави російські й українські трупи.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
Ярина
Повідомлень: 211
З нами з: 09 листопада 2016, 15:40
Дякував (ла): 21 раз
Подякували: 93 рази

Re: Суми, Сумська область

Повідомлення Ярина »

phpBB [video]
Востаннє редагувалось 19 квітня 2018, 13:55 користувачем Ярина, всього редагувалось 2 разів.
Аватар користувача
al_mol
Супермодератор
Повідомлень: 2719
З нами з: 05 червня 2016, 19:36
Стать: Чоловік
Звідки: Вінниця
Дякував (ла): 948 разів
Подякували: 2910 разів

Re: СУМИ, місто, Сумська область

Повідомлення al_mol »

Г. Сумы и Сумской уезд


Составлено примѣнительно къ циркуляру
Главнаго Управленія в.-у заведеній отъ 6 ноября 1911 года за №24675 ,преподавателемъ Сумского Кадетского Корпуса Н.И. Измайловым



Брошура написана в стиле рекламного туристического проспекта...

даю скан нескольких страниц и саму книгу
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: СУМИ, місто, Сумська область

Повідомлення АннА »

СУМИ — місто обласного підпорядкування, адм., екон. і культ. центр Сумської області. Розташов. на р. Псел (прит. Дніпра), при впадінні в неї річок Сумка і Стрілка. Населення 268 тис. осіб (2011).
У слов’ян. і давньорус. час на теренах сучасного міста та в його околицях існували укріплені населені пункти, рештки яких згадуються в документах 16—17 ст. під назвами Берлицького (Берлинського), Липенського (Липецького) і Суминого городищ. На серед. 17 ст. ця територія не мала постійного населення і номінально належала Рос. д-ві.
С. засновані укр. козаками-переселенцями з м-ка Ставище (Білоцерківського полку) на чолі з Г.Кондратьєвим. Дата цієї події є предметом дискусії (1652 або 1655). 1656—58 на Суминому городищі під кер-вом рос. воєводи К.Арсеньєва споруджено місто-фортецю, яка складалася із "замку" і "города". У 1670-ті рр. до цих двох частин додалася третя — укріплений посад, після чого С. стали найбільшою з фортець Слобідської України. У 1680-ті рр. почали формуватися неукріплені передмістя.
Із 1658 С. — центр Сумського полку. Наприкінці 17 ст. С. відігравали роль збірного пункту рос. військ під час Кримських походів 1687 і 1689. Під час Північної війни 1700—1721 в грудні 1708 — січні 1709 в місті перебувала ставка рос. гол. командування на чолі із царем Петром I, 1734—43 в С. працювала Комісія із впорядкування слобідських полків, заснована під кер-вом кн. О.Шаховського. Великий вплив у "козацький" період історії міста мала старшинська родина Кондратьєвих. 1765—80 С. — центр Сум. провінції Слобідсько-Української губернії, 1780—96 — повітове місто Харківського намісництва, із 1796 — повітове місто Слобідсько-Укр. губ., а з 1835 — Харківської губернії. 1786 був затверджений, а 1789 почав реалізовуватися проект перепланування міста, який передбачав, зокрема, знесення фортечних валів.
Після періоду застою (який тривав із 1765 до 1860-х рр.) С. стали перетворюватися на велике торгово-пром. місто, найзначнішими підпр-вами якого були Павлівський цукрорафінадний з-д (заснований 1869 І.Харитоненком) і Сум. машинобудівні майстерні (засновані 1896; виробляли, зокрема, обладнання для цукроварень; із 1928 — Сум. машинобудівний з-д ім. Фрунзе). Із буд-вом залізниці Ворожба—Мерефа в січні 1877 стала до ладу станція Суми. Великий внесок у розвиток С. зробили родини промисловців-меценатів, найвідоміші серед яких — Харитоненки. На поч. 20 ст. центр міста набув упорядкованого європ. вигляду.
1917—19 місто контролювалося владою Української Народної Республіки (листопад 1917 — 9 січня 1918, квітень 1918, листопад 1918 — 5 січня 1919), більшовиками (9 січня — 1 квітня 1918, 5 січня — 14 серпня 1919), владою Української Держави (травень—листопад 1818), урядом А.Денікіна (14 серпня — 29 листопада 1919). 29 листопада 1919 остаточно утверджено рад. владу.
1920 Н.Онацький заснував художньо-істор. музей (1939 розділений на художній та краєзнавчий; див. Сумський краєзнавчий музей). На поч. 1920-х рр. діяла літературно-драм. студія, якою керував письменник і театрознавець Я.Мамонтов. Із березня 1923 С. — центр Сумської округи. 1930—39 — центр Сум. р-ну, що входив 1932—39 до складу Харківської області. З утворенням у січні 1939 Сум. області місто стало центром області та району. Під час гітлерівської окупації (10 жовтня 1941 — 2 вересня 1943) в місті діяли підпільна рад. група на чолі з Д.Косаренком, підпільні групи Організації українських націоналістів. У березні—червні 1944 в С. формувалися частини Війська Польського.
У повоєнний час С. перетворилися на значний індустріальний осередок із розвинутими машинобудуванням, металообробною, хімічною, харчовою та легкою пром-стю. У 1970—80-ті рр. центр міста зазнав реконструкції. Було споруджено велику адм. будівлю на площі Леніна (нині площа Незалежності) і театр ім. М.Щепкіна (1980). Станом на 2010 в місті діють 4 вищі навч. заклади.
У С. народилися лікар П.Симонтовський, О.Алчевський, М.Грунський, легкоатлет В.Голубничий.
Пам’ятки арх-ри: Свято-Воскресенська церква (1702), Спасо-Преображенський собор (1776—88), садиба Лінтварьових (кін. 18 — поч. 20 ст.; тут діє будинок-музей А.Чехова), Михайлівський кадетський корпус (1903; нині Військ. ін-т артилерії), Свято-Троїцький собор (1901—14), Свято-Пантелеймонівська церква з архієрейською резиденцією (1916). Пам’ятники І.Харитоненку, М.Щепкіну, І.Кожедубу та ін.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: СУМИ, місто, Сумська область

Повідомлення АннА »

Україна інкогніто

Суми
Сучасні Суми – місто з майже трьохсоттисячним населенням. Це один із головних економічних та культурних центрів Північно-Східної України.
Сумська “сотня”
Туристичний потенціал Сум – величезний. Щоб переконатись у цьому, варто лише прогулятись центральною частиною міста, пішохідними вулицями Воскресенською та Соборною.
Соборну вулицю сумчани називають сотнею. Чому сотня – ніхто не знає напевно. Кажуть, що через її стометрову довжину. Хоча вулиця довша ніж сто метрів. А можливо сотня, тому що без сотні сюди потикатись немає сенсу, адже тут розташовані наймодніші у Сумах магазини, ресторани і кафе.
Більшість будівель Соборної вулиці були зведені у 19 столітті, але справжньою окрасою є величний Спасо-Преображенський собор збудований у другій половині 18 століття. Собор, виконаний у поєднанні барокових та класицичних архітектурних стилів, увінчують нехарактерні для православних храмів чорні трьохметрові скульптури апостолів та євангелістів.
До собору прибудована височезна п’ятдесятишестиметрова метрова дзвіниця, а поряд зберігся палац єпископа – відносно невелика але розкішна будівля.
На початку Воскресенської вулиці стоїть найстаріша будівля Сум – Воскресенська церква (нині кафедральний собор). Її збудували ще у 1702 році перші сумські поселенці – козаки отамана Герасима Кондратьєва.
В Сумах існує легенда, що дочка Герасима Марія була атаманшею розбійницької ватаги. Вона грабувала торгові каравани та наводила жах на весь край.
Батько розсварився з донькою. Після чергового розбійницького нападу ватагу Марії оточили і знищили козаки Кондратьєва. Донька була жорстоко покарана – її живцем замурували у стіни Воскресенської церкви.
У 80-х роках ХХ століття, під час реставрації будівлі, у стіні знайшли жіночі кістки, які можливо доводять, що легенда про розбійницю-Марію, можливо не просто легенда.
Нині Воскресенська церква є одним з кращих зразків українського бароко у Сумській області. Вона поєднує у собі риси дерев’яної та кам’яної козацької архітектури. Це єдина пам’ятка яку залишили місту його засновники, які в далекому 1655 році прийшли сюди з Білоцерківщини, з містечка Ставища. З офіційного дозволу московського царя, вони збудували фортецю, у центрі якої через півсторіччя і була зведена Воскресенська церква. А назвали фортецю – Суми.
Одна з головних версій походження назви міста пов’язана з козаками, які переправлялись через Псьол і впустили у воду сумки із золотом. Частина козаків залишилась на березі річки й тривалий час намагалась дістати золото із річкового дна. Діставши частину скарбу козаки заснували на ті гроші місто, яке назвали Суми. Хоча існують й інші гіпотези стосовно походження назви Суми, але головна пов’язана з сумкою. Тому в центрі міста стоїть пам’ятник сумці із золотом – „засновниці” міста.
У 18 столітті Суми отримали великі привілеї й перетворились на значний торговий центр. Більшість міських будівель у той час були дерев’яними. Але після великої пожежі 1839 року було складено новий генеральний план, згідно з яким Суми почали забудовувати мурованими будинками.
У другій половині 19 століття, з появою у місті багатих купецьких родів Ліщинських, Суханових і, особливо, Харитоненків, почався бурхливий розвиток Сум.
Іван Герасимович Харитоненко був родом із багатодітної сім’ї державних селян. Його бізнес почав розвиватись у 1849 році з торгівлі цукром. Через деякий час Харитоненко відкрив власне цукровиробництво, а у 80-х роках 19 століття він вже мав 8 великих цукрових заводів та власну цукрову біржу, будівля якої нині відбудовується під філіал нацбанку України. Поряд з родинами Терещенків та Симиренків, Харитоненки у той час вважались цукровими королями Європи.
Іван Герасимович крім підприємництва, активно займався громадською діяльністю, яка сприяла розквіту Сум. Більшість будівель міста другої половини 19 століття були споруджені на кошти, або за участю Харитоненка. Завдяки йому повітове місто перетворилося на оазу довершених архітектурних споруд, ансамбль яких нині вважається одним з кращих на Лівобережжі.
Решта на сторінці
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: СУМИ, місто, Сумська область

Повідомлення D_i_V_a »

Студенткою була в СумАх. У мене там була практика. Місцеві своє місто називають не СУми, а СумИ, з наголосом на И. Одного виправлення тоді було достатньо щоби це запам'яталося на все життя. То для мене це місто завжди було СумИ. Шкода, що його зараз неправильно називають поширюючи помилку не тільки на країну, а і на весь світ...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: СУМИ, місто, Сумська область

Повідомлення kbg_dnepr »

Героїчна оборона Сум врятувала Київ https://www.youtube.com/watch?v=ZHuPeK-maXg
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: СУМИ, місто, Сумська область

Повідомлення АннА »

"Церковные древности Харьковского края, историко-археологический очерк", Прот. П. Фомин (1916), стор.4
Предисловие
(Петро Фомін) Служил законоучителем в Сумском реальном училище, а с 1 августа 1892 г. бьіл определен в том же училище священником домовой Александро-Невской церкви.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “СУМИ”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей