Абетка початківця

Аватар користувача
Alex_r
Повідомлень: 3
З нами з: 24 жовтня 2021, 14:16
Стать: Чоловік

Re: Абетка початківця

Повідомлення Alex_r »

АннА писав:
DVK_Dmitriy писав:
АннА писав:Надійшло питання в приват:
де знайти дані на родичів, які народилися до 1917р і церковні документи згоріли. В архівах області даних нема
Как обычно, нужна конкретика, и чем больше информации, тем лучше.
А что именно надо? ФИО, населенный пункт? Что еще?
Чем больше информации - тем лучше.
Верно: ФИО, населенный пункт
Так же даты рождения и смерти. Если были награждения - это тоже может помочь
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 6936
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3006 разів
Подякували: 1671 раз

Re: Абетка початківця

Повідомлення АннА »

Питання з фейсбука:
Скажіть будь ласка як можна знайти родовід по материнській лінії і по батьківській я зі Львова.тато і мама з сіл Львівщини. Села знаю. Але мама була сиротою і тільки знаю фамілію і рік народження її батьків і їхніх батьків імена і фамілії.
І хотіла б взнати для сина родовід його діда по батьківській лінії , тому що ми розлучені і нічого незнаємо про нього.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 206
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 14 разів
Подякували: 222 рази

Re: Абетка початківця

Повідомлення drapieznik »

мені особисто не подобаються питання з браком конкретики, - в даному питанні когось з ФБ: брак крайніх дат (бодай рн згаданого діда) й брак назви села, зрештою як й самого прізвища (любого) - чому? Бо ми зара маємо чергову війну, яка нищить значною мірою культурно-історичний спадок, а по Львівщині (.. - й не тілько , звісно..) свого часу прокотилися 2 світові війни, - окрім того пожежі в храмах, нищення документації, потім архіви за совка (ЗАГсів) "зажали" між дечимсь в себе метрики людей й навіть до сих пір неясно шо збереглося й наскільки - з цим кошмаром мучаться тепер-ка архіви обласні та центральні.. Суть в тому, шо запитання без конкретики можуть породити численні багатосторінкові опуси ,в яких ті чи інші їх автори, в залежності від свого досвіду, будуть радити - в мільйонний раз, а користі в конкретному випадку буде ноль.
Чому варта знати прізвища? - Бо люди які попрацювали з сотнями метричних книг різних сіл та міст можуть пригадати де їм траплялося те чи інше прізвище - вже зачіпка; чому варта вказати вік того діда? "Діди" бувають різні - коли 7 років тому я випадково прийшов в гості до давно невідвідуваної мною племінниці, до мене підійшов малюк й запитав маму хто я такий, - та сказала - твій дід. Дивне в тому всьому не само поняття, а мій шок від усвідомлення факту шо в 40 років я отримав цей "титул", який з я потім старанно усував польським аналогом точнішого визначення - прастрийко - ну принаймі хоч не "дід".. :D Ну ,це лірика, але суть в тому шо "діди" можуть бути різного віку - можуть середнього, а можуть й доволі заваансованого - аж до 90 з хвостиком (й кому пощастило - й більше); навіть якшо отой умовний дід помер вже ,то знання про приблизну дату його народження також дає важливу підказку - чому? Бо метричні книги, які в мормонів опубліковані (чи поляків, чи в нас), тих чи інших населених пунктів, удоступнені (при умові збереження) тільки до певного року - десь до 1905, десь до 1920, десь до 1945 ( в Польщі своя межа віку для публікації метричних документів, в Україні своя планка.. більш конкретно це питання можна самостійно нагуглити..) - а не маючи даних ні по прізвищу ,ні по назві села ані по хронологічним орієнтирам - все шо можна порадити (для початку) - вказати конкретику даних, які розшукуються. В 20 столітті відбувалася міграція - з одних сіл в інші (або внаслідок шлюбів, або внаслідок пошуку роботи - тощо), до містечок (не кажучи за еміграцію за межі тої чи іншої держави..) - в Галичині в 19-20 столітті часто в села місцеві попадали переселенці (чи втікачі..) з Російської імперії, з Прусії ,Чехії ,й тд й тп. А нюанси на цьому не завершуються - чим далі в ліс ,тим більше самі знаєте чого..
Шоб шось взнати, тра спілкуватися - розлучений, - це не померлий - останній ніц не скаже й часто-густо саме це й було й є надалі причиною того, шо коли хтось хапається врешті про знання про своїх чи когось - пращурів, буває вже запізно.. Тут порада проста: записник чи диктофон на смартфоні й вперед, випитувати. Порядок відомий й простий - імена ,прізвища, населені пункти, дати та можливі родичі - сестри ,брати й тд й тп. Чим більше буде конкретної інформації (навіть з можливими помилками в тому чи іншому - а вони майже завжди гарантовані тому шо, феноменальна пам'ять також не застрахована від помилок - а таку пам'ять мають далеко не всі..) - тим легше (можливо) буде потім шукати пращурів, й прокласти омріяний місток між поколіннями.. Ясна річ ,не соромитися питати за старі документи - метрики хрещення, свідоцтва, посвідченя, нагородні документи ,грамоти тощо - все це не тільки збагатить дані про родину ,але може слугувати додатковими точками опори (фактів) в "дедуктивній" роботі з генеалогією.. Коли вже буде хоч якась схема ,тоді братися за світлини - робити їх копії для себе й прописувати хто на них ,й випитувати про інших невідомих осіб.. Бо може статися так ,шо саме оті якісь невідомі вам особи колись були сильно пов'язані з кимось з ваших родичів ,й за умови довголітніх старожилів з них ,можна буде розпитати живу людину ,яка багато шо розповість.. головне пам'ятати шо час - безжалісний, а наші часи окрім хворіб , старості й вірусів з КНР підкинули нам ше й навалу орди з обстрілами - людина може загинути в свому будинку ,або на фронті - й все, мертвого вже не розпитати.. - Метричні книги містять тільки біологічні факти з життя людини, - доволі скупі та обмежені (народився,одружився, помер - плюс діти - й тд..) - вони не розкажуть шо ваш дід любив їсти, читати, якою був людиною, як ставився до того чи іншог ,як бавився з вами, обнімав чи сварив - це все переважно щезає для більшості людей - за щорічними столами ,за якими до занудства деколи торочиться одне й те ж - а от коли раптом хтось помирає - бац ,пробуєш щось пригадати шо так постійно з року в рік розповідали - й усвідомлюєш скільки не розпитав ,а ще скільки просто забув (проїв.. пропив..).. Деколи в якісь розмові з родичами старими може вискочити якийсь факт про який ти сам не знав - так наприклад одного прекрасного дня на городі в тата в 2016 році стрийко та цьоця мої пригадали шо мій дзядьо розповідав шо його батько був музикою в селі ,й помер ше не старим - десь в 49-50 років, - можливо від надміру випивки при "професійному" занятті.. - Мій дзядьо до самої смерті був принциповим абстинентом - якшо й пив за столом оковиту - то тільки по якихось великих святах й тільки один малий келішок - після чого його можна було хоч розстріляти, але не змусити на наступний.. Колись до "Ринку" в Львові (квартира була на Ринку..) пару раз приїздила родичка по мамі мого діда (дзядзя) - зі Свитазева ,пригадувала шо коли була малою дівчинкою - якраз то було перед Першою світовою війною ,дзядзьо тоді приїхав до села на урльоп (відпустку) з армії й всіх дітей пригощав цукєрками віденськими - був дуже ніжним та добрим з дітьми - а родина вітчима його не пустила навіть на поріг власного дому тоді.. Мій дзядзьо помер коли мені було 3 роки - все шо я про нього знаю - це вже зі слів моїх рідних ,яким я страшенно заздрю ,бо на їх місці я би розпитав більше - значно більше.. Й не тільки дзядзя ,але й бабцю й тд й тп.. Час - невблаганний ,як й війна...
Відповісти

Повернутись до “ПОЧАТОК”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей