УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5169
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2567 раз.
Подякували: 924 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 31 жовтня 2016, 16:39

ДОРОЖНІЙ ПРИМУС — звід правил міжнародної торгівлі доби середньовіччя, пов’язаний з правом складу. Зобов’язував купців транспортувати товари шляхами, визначеними державною владою.
Дорожний примус полегшував контроль над торгівлею, забезпечував збирання мита й торгових податків, іноді супроводжувався гарантіями безпеки торгівлі й відшкодування купецьких збитків.
Із джерел 16 ст. відомі випадки фактично санкціонованого урядом розгрому купецьких караванів, що порушували дорожний примус.
Так, 1545 великий турец.-татар. караван, що прямував до Москви й оминув установлений шлях: Перекоп (нині село Красноперекопського р-ну АР Крим)—Казікермен (нині м. Берислав)— Черкаси—Київ і далі до Російчької держави(?-чи існувала тоді Російська держава?), був розгромлений в урочищі Санжарове (біля нинішнього м. Полтава) козаками. На скарги постраждалих литов. уряд заявив, що не несе відповідальності за цілість караванів, що, «опустивши дороги свої звичайні, стародавні, іншими дорогами, незвичайними ... пішли».
http://history.org.ua/?termin=Dorozhniy_prymus
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5169
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2567 раз.
Подякували: 924 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 10 листопада 2016, 21:16

«ВЕЛИКА ДОРОГА» (via magna)
шлях, що у 17–18 ст. вів зі Львова через міста Рогатин, Бережани до Теребовлі.
Дорога з’єднувала ці торгові центри й водночас була сполучною ланкою магістральних шляхів, які пролягали на Київ (через Сатанів, Бар, Вінницю, Фастів, на Поділля (Кам’янець, нині м. Кам’янець-Подільський) і Молдову (Сучава, Ясси, Галац, нині всі Румунія).

Література:
Puczyński B. Ludność Вrzeźan i okolicy w XVII–XVIII w. «Przeszlość demograficzna Polski», Warszawa, 1971, N 4.
В.В. Пришляк.
Текст статті: Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2003. - 688 с.: іл.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5169
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2567 раз.
Подякували: 924 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 10 листопада 2016, 21:42

ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ загальна назва караванних торгових шляхів, що сформувалися у 2 ст. до н. е. (заг. довжина до 12 тис. км) та проіснували до 16 ст. і являли собою «коридори», по яких відбувався інтенсивний обмін товарами, ідеями та людьми між цивілізаціями Сходу і Заходу. Починався у центр. р-нах Китаю, далі йшов через м. Ланьчжоу на Дуньхуан (Китай), де розгалужувався на пд. і пн. шляхи. Пд. шлях проходив через м. Хотан, м. Яркенд (обидва Китай), м. Балх (нині Афганістан), м. Мерв (нині м. Мари, Туркменія); пн. шлях прямував із м. Дуньхуан на м. Турфан, м. Кашгар (Каши; обидва міста у Китаї), м. Самарканд (нині в Узбекистані), далі через м. Ніса (руїни поблизу м. Ашгабад, Туркменія), Гекатомпіл (давнє місто на пн. сх. Ірану), м. Екбатан (нині м. Хамадан, Іран) та Багдад (Ірак) і до портів Середземного м. – м. Тір (нині м. Сур, Ліван) та м. Антіохія (нині м. Антакья, Туреччина).
Формуватися почав за династії Старшої Хань (206 до н. е. – 25 н. е.), коли 138 до н.е. на Зх. спец. послом був направлений Чжан Цянь, який і відкрив сухопутне сполучення з Центр. Азією, Персією (Іраном) та ін. країнами. Назвою своєю шлях зобов’язаний виробам із шовку, які тривалий час виготовлялися лише в Китаї і були найпоширенішим товаром, що вивозився з Ханьської імперії у Передню Азію та Європу.
Кілька відгалужень цього шляху сягали Пн. Причорномор’я. У китайс. джерелах є відомості про те, що купці зупинялись у місцевостях, де потім виникли міста Тана (нині Азов) та Судак.
Нині в.ш.ш. – це об’єкт дослідження археологів та істориків, а також трансконтинентальний туристичний маршрут. Світ. співтовариство у листоп. 1987 у Парижі на XXIV сесії Ген. конф. ЮНЕСКО за ініціативою 10 країн, на тер. яких заходив або які перетинав в.ш.ш., прийняло резолюцію про розробку проекту «Комплексне дослідження “Шовковий шлях – шлях до діалогу”». Гол. ідея проекту – розвиток і зміцнення міжнац. культ. зв’язків і створення туристичних маршрутів всесвіт. значення в р-нах, якими пролягав колись в.ш.ш.
Зона спеціалізованого туризму вже частково діє. У жовт. 1998 у Тбілісі (Грузія) відбулося III Міжнар. засідання к-ту «Туризм по Шовковому шляху» в рамках проекту «Великий шовковий шлях». Понад 30 країн, у т. ч. Україна, взяли зобов’язання відродити в.ш.ш. В Україні створюється зона спец. туризму, що об’єднається з вже діючими зонами в Китаї, Туреччині, країнах Сх. й Зх. Європи. В Криму у Судаку з 1992 проводяться фестивалі-ярмарки «Великий шовковий шлях». Держ. к-т України з туризму визначив у містах України об’єкти, пов’язані з в.ш.ш.

Література:
Паркер Э. Китай, его история, политика и торговля с древнейших времен до наших дней. СПб., 1903; Словарь-справочник по китайскому вопросу. М., 1927; Хрестоматия по истории Китая в средние века XV–XVII вв. М., 1960; Бокшанин А.А. Внешние связи Китая со странами Южных морей в конце XIV–XVI вв. М., 1965; История Китая и современность. М., 1974; Энциклопедия нового Китая. М., 1989.
М.Ф. Дмитрієнко.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5169
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2567 раз.
Подякували: 924 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 22 листопада 2016, 16:15

КИЄВО-ХОЛМСЬКИЙ ШЛЯХ — суходільна магістраль, що в 12—14 ст. з’єднувала Київ з новозбудованою бл. 1237 з ініціативи кн. Данила Галицького другою столицею Галицько-Волинського князівства м. Холм та з Польс. королівством. Пролягав з Києва через Воздвиждень (нині с. Здвижівка), Мірчськ (нині с. Мирча, обидва села Бородянського р-ну Київ. обл.), Ушеськ (нині м. Ушомир Коростенського р-ну Житомир. обл.), Возвягль (Звягель, нині м. Новоград-Волинський), Корчеськ (Корець), Сапогинь, Дорогобуж, Пересопницю, Лучеськ (Луцьк), Володимир (нині м. Володимир-Волинський), Устилуг, Столп’є (Стовп’є) до Холма й доходив до Любліна (Польща).

Після монгольської навали на поч. 1240-х рр. шлях занепав, однак продовжував використовуватися як складова трансконтинентальної артерії, що з’єднувала різні регіони Центр. та Сх. Європи. У 16—18 ст. став основою пн. гілки Київського шляху — одного з гол. гостинців «горизонтального напрямку» на укр. землях, що перебували в ті часи в межах Речі Посполитої.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5169
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2567 раз.
Подякували: 924 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 05 грудня 2016, 15:25

ВИШГОРОДСЬКА ДОРОГА- суходоловий шлях з Києва на Вишгород, де був перевіз через Дніпро, і далі через Лютіж (нині село Вишгородського р-ну Київ. обл.) до Чорнобиля.
Одна з ланок північного торгівельного шляху Київ– Берестя, що йшла суходолом уздовж Дніпра і його притоки Прип’яті.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5169
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2567 раз.
Подякували: 924 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 02 лютого 2017, 14:25

"ВІЛЬНА КОРОЛІВСЬКА ДОРОГА" (via libera regalіs) – шлях у південно-східній частині Львівської землі Руського воєводства 17–18 ст., який вів зі Львова через м. Дунаїв (нині село Перемишлянського р-ну Львівської обл.; літня резиденція львів. римо-катол. архієпископів), вздовж дунаївського рукава р. Золота Липа (прит. Дністра) через села сучасного Бережанського р-ну Тернопільської обл. – Рекшин, Стриганці (нині у складі с. Рекшин), Двірці, кол. м-ка Біще, Надрічне (колиш. Дрищів), Жуків, м. Бережани, села Посухів до Потутор.
Від цієї дороги у 18 ст. з м-ка Біще через Шумляни Малі (нині Підлісне) і Лапшин до Бережан ішов також гостинець – "стара дорога Бережанська".
Дорога.jpg
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5169
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2567 раз.
Подякували: 924 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 03 лютого 2017, 15:05

ВІННИЦЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ шлях у Вінницькому повіті Подільської землі, який з Вінниці через Якушинці (нині село Вінницького р-ну), Літин йшов до Широкої Греблі на річці Південний Буг (нині село Хмільницького р-ну; усі у Вінницькій обл.), далі через Красилів до Острога.
Відомий з актових джерел 1430.
За привілеєм польського короля Стефана Баторія від 20 вересня 1578 біля шляху було закладено м. Літин
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5169
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2567 раз.
Подякували: 924 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 04 лютого 2017, 13:55

СОЛЯНИЙ ШЛЯХ — торговий тракт давньоруської доби до північнокримських соляних озер та / або причорноморських лиманів (нині територія Одеської області), звідки у 12 ст. постачалися сіллю центральні землі Русі (України). (В 11 ст. осн. регіоном постачання солі було Прикарпаття.)
Згадується в літописних описах походів київських князів 1168—70 на захист південних торгових шляхів від нападів половців.
Зберігав значення після монголо-татарської навали.
Французький дипломат середини 13 ст. Гійом де Рубрук свідчить: "Із цих (кримських. — Авт.) солончаків Бату і Сартак одержують великі прибутки, адже з усієї Русі їздять туди за сіллю".
Пізніше використовувався чумаками.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 277
З нами з: 03 січня 2017, 21:37
Звідки: Буковина
Подякував (-ла): 387 раз.
Подякували: 458 раз.
Стать: Чоловік

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення Falcon » 10 лютого 2017, 13:57

Зображення
Напис на пам'ятнику
Вулиця, що веде на Франківську трасу в Чернівцях досі називаєтсья Галицький шлях.
з повагою, Євген.
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5169
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 2567 раз.
Подякували: 924 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 16 лютого 2017, 15:20

ВІТОВТОВА ДОРОГА – частина великого тракту 14–17 ст. з Берестя до Володимира (нині Володимир-Волинський) через Вижву (нині тер. смт Стара Вижівка), якою, за переказом, часто проїжджав вел. кн. литов. Вітовт і яка була названа його іменем.
Пролягала через Ратне у Холмській землі Руського воєводства та Пісочне (нині с. Поліське), Вижву, Смідин, Паридуби (нині усі Старовижівського р-ну) у Володимирському пов. Волинського воєводства.
Фіксується у "пописі" 1546, який детально окреслював і розмежовував границі (обвод) Великого князівства Литовського з Короною Польською, а також у Руській метриці під 1579.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Поперед.Далі

Повернутись до Географічні питання

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], na_mol